Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 207
Іменем України
22.12.2009Справа №2-2/5887-2009
за позовом Сакського міжрайонного прокурора (96500, м. Саки, вул.. Леніна, 34) в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (м. Сімферополь, вул..Кечкеметська, 198)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-курортний центр "Каламитська затока" (96500, м. Саки, вул.. Курортна, буд. 4)
про стягнення 29 296,29 грн.
Суддя Толпиго В.І.
Від позивача: не з'явився
Від відповідача : Пономарьова - представник, довіреність у справі.
За участю прокурору відділу прокуратури АРК - Сокол - посв.№08089.
Суть спору|спору|:
Сакський міжрайонний прокурор в інтересах держави в особі Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища звернувся із позовною заявою до відповідача про стягнення 29 296,29 грн. шкоди, що завдана державі внаслідок засмічення земель.
Позовні вимоги мотивовані тим, що внаслідок проведення перевірки дотримання природоохоронного законодавства відповідачем було виявлено факт заподіяння державі шкоди у наслідок порушення порядку поводження з відходами. Відповідно до проведеного розрахунку розмір шкоди складає 29 296,29 грн, несплата якої і стала підставою для звернення Сакського міжрайонного прокурора із позовом до суду.
Представник відповідача у судовому засіданні заявив, що з позовом не згоден, тому як сміття знаходилося на земельній ділянці ще до того, як її було узято в оренду, що відображено у протоколі судового засідання.
Позивач у судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином - рекомендованою кореспонденцією.
Тим самим, судом згідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України було надано можливість позивачу захищати свої інтереси, але він своїми правами не скористався.
Відповідно до абз.3,4,6 п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Спір розглядається за наявними у справі матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника відповідача суд встановив:
Відповідно до статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Згідно ст. 124 Конституції України, юрисдикція судів розповсюджується на всі правовідносини, що виникають в державі. Судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Суд вважає необхідним дотримуватися принципів судочинства, що встановлені ст. 129 Конституції України, нормами якої вказано, що основними засідками судочинства є зокрема, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Тобто суд вважає потрібним застосувати принцип змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів.
Відповідно до ст.1 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду звертаються особи за захистом своїх порушених чи оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, що кореспондується із положеннями статті 21 ГПК України, де до позивачів віднесено осіб, які пред'явили позов або в інтересах яких пред'явлено позов саме про захист порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Згідно статті 20 Господарського кодексу України держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Порядок захисту прав суб'єктів господарювання та споживачів визначається цим Кодексом, іншими законами.
Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Стаття 16 Цивільного кодексу України передбачає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: 1) визнання права; 2) визнання правочину недійсним; 3) припинення дії, яка порушує право; 4) відновлення становища, яке існувало до порушення; 5) примусове виконання обов'язку в натурі; 6) зміна правовідношення; 7) припинення правовідношення; 8) відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; 9) відшкодування моральної (немайнової) шкоди; 10) визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Згідно ст.13 Конституції України, природні ресурси, що знаходяться в межах території України, є об'єктами права власності Українського народу і повинні використовуватися відповідно до закону. Статтею 66 Основного закону встановлено, що кожний зобов'язаний не завдавати шкоди природі.
Відповідно до ст. 20 Закону України „Про охорону навколишнього природного середовища”, Положення о Республиканском комитете Автономной Республики Крым по охране окружающей природной среды, затвердженого Постановою Ради Міністрів АРК від 09.08.2005р. № 359, Республіканський комітет АРК з охорони навколишнього природного середовища є спеціально уповноваженим органом державного управління у області охорони навколишнього природного середовища і використання природних ресурсів, до компетенції цього спеціально уповноваженого органу виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів та його органів на місцях входить подача позовів про відшкодування збитків та витрат, спричинених у наслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Нормами ст. 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо вища» на підприємства покладається обов'язок здійснення заходів щодо запобігання псуванню, забрудненню, виснаженню природних ресурсів, негати вному впливу на стан природного середовища, а також обов'язок здійснення господарської та іншої діяльності без порушення екологічних прав інших осіб.
Вимогами ст. 55 Закону України «Про охорону навколишнього природного середо вища» встановлено обов'язок суб'єктів права власності на відходи вживати ефективних за ходів для зменшення обсягів утворення відходів, а також для їх утилізації, знешкодження або розміщення. Частиною другою цієї статті передбачено, що розміщення відходів дозволяється лише за наявності спеціального дозволу на визначеними місцевими радами територіях у ме жах установлених лімітів з додержанням санітарних і екологічних норм способом, що забез печує можливість їх подальшого використання як вторинної сировини і безпеку для навко лишнього природного середовища та здоров'я людей.
Пунктом 7 ст. 33 Закону України “Про відходи” забороняється несанкціоноване скидання і розміщення відходів у підземних горизонтах, на території міст та інших населених пунктів, на територіях природно-заповідного фонду, на землях природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в межах водоохоронних зон та зон санітарної охорони водних об'єктів, в інших місцях, що може створювати небезпеку для навколишнього природного середовища та здоров'я людини. Захоронення відходів у надрах допускається у виняткових випадках за результатами спеціальних досліджень з дотриманням стандартів, норм і правил, передбачених законодавством України.
Також нормами ст. 42 Закону України «Про відходи» встановлено, що особи, винні в по рушенні законодавства про відходи, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільну та кримінальну відповідальність за порушення встановленого порядку поводження з відходами, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини та економічних збит ків, також і за самовільне розміщення відходів.
Відповідно до ст..43 Закону України «Про відходи» підприємства, установи, організації та громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства зобов'язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про відходи, в порядку і розмірах, встановлених законодавством України.
А пунктом «и» ст. 43 окремо передбачено від повідальність за невиконання вимог щодо поводження з відходами (під час їх збирання, пе ревезення, зберігання, оброблення, утилізації, знешкодження, видалення та захоронения), що призвело до негативних екологічних, санітарно-епідемічних наслідків або завдало матеріаль ної чи моральної шкоди.
У свою чергу положеннями ст. 12 Закону України «Про відходи» визначається, що від ходи, що не мають власника або власник яких невідомий, вважаються безхазяйними. Влас ники або користувачі земельних ділянок, на яких виявлено відходи, що не належать їм, зобов'язані повідомити про них відповідний орган місцевого самоврядування, які зобов'язані вжити заходів до визначення власника відходів, класу їх небезпеки, обліку та прийняти рі шення щодо поводження з ними.
В ході проведення 25.6.2009 року фахівцями Республіканського комітету з охорони навколишнього природного середовища АР Крим перевірки за питаннями дотримання відповідачем природоохоронного законодавства встановлено, що на вимогу Сімферопольської міжрайонної природоохоронної прокуратури 24.06.2009р. і повторно із представником TOB «ОКЦ «Каламитська затока» від автошляху (вул. Морська) дo 100 метрової зони відмітки урізу води Чорного моря. На відстані 25 метрів від автодороги земельна ділянка площею 0,9 га огороджено тином із профільованого металу. На зазначеній ділянці складено каміння та встановлено перевізний вагончик, який служить побутовим приміщенням для охорони. Від автошляху по вул. Морський у м. Саки до морю веде асфаль тована автодорога, заїзд на яку перекрито шлагбаумом. Відкриття та закриття шлагбаума здійснюється сторожем, яким здійснюється охорону усієї орендованої земельної ділянки. Прохід до моря піших громадян відкрито. Територію, яку обстежувалась, представляє собою пустир, який покрито незначної сорною рослинністю. Між автодорогою та морем знаходить ся невелика водойма, яка являє собою заповнену водою земельну виробітку. У якості пруда, озера чи якої-небудь іншої штучного або природної водойми, вказану водойму не зареєстро вано. На узбережжі північно-західної частини водойми розташована звалище будівельного сміття ( стара штукатурка, частини керамічної плитки) із включенням окремих інгредієнтів побутових відходів (скляні пляшки, пляшки ПЕТ.) Звалище займає площу (9,1м х 1,35м) 12,3 кв.м. Висота слою сміття дорівнює 0,25 метра. Заміри при проведенні перевірки проводились гнучкою мірильною лентою, градуйованою до одного мм та якою пройшла державний метро логічний контроль. Інша частина території утримується у задовільному стані. Наявність звалки будівельного сміття обумовлюється завезенням невідомими особами до встановлення відповідачем шлагбауму.
Вказані порушення було зафіксовано у акті перевірки, також було складено протокол про адміністративне правопорушення та директора TOB «ОКЦ «Каламитська затока» було притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 82 КоАП України.
Вина відповідача у заподіянні матеріального збитку підтверджується: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства від 25.6.2009р., протоколом про адміністративне правопорушення №004553-34/82 від 25.6.2009р, постановою про накладення адміністративного стягнення №004553-34/82 від 25.6.2009р., розрахунком розміру шкоди від засмічення земель та листом №614/01-25 від 06.7.2009р
Відповідно до розрахунку позивача, проведеного згідно з «Методикою визна чення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів че рез порушення природоохоронного законодавства», затвердженою наказом Міністерс тва охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України від 27.10.1997р. № 171 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України від 05.05.1998р. розмір шкоди складає 29 296,29 грн.
У відповідності зі ст. 69 Закону України “Про охорону навколишнього природного середовища” відповідач зобов'язаний відшкодувати збитки, заподіяні внаслідок порушення природоохоронного законодавства.
Відповідно до п. 15 ст. 48 закону України «Про державний бюджет України на 2009 рік», 100 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, підлягає зарахуванню до бюджетів місцевого самоврядування.
У відповідності до Законів України «Про відходи» та „Про охорону навколишнього природного середовища”, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-курортний центр "Каламитська затока" зобов'язане відшкодувати збитки, які спричинило в наслідок порушення природоохоронного законодавства в повному обсязі.
Відповідно до ст.. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до ст.ст. 33,34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч.1 ст.42 ГПК України).
Відповідно до ст.. 32-34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, тоді як відповідач не довів суду необґрунтованості вимог позивача, а факт наявності сміття відповідач не оспорює.
Отже позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню.
Витрати по оплаті держмита, інформаційно-технічних послуг судового процесу відносяться на відповідача.
Згідно п.3.9.5 роз'яснень Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України” №02-5/289 від 18.09.1997р. суддя може оголосити в судовому засіданні тільки вступну та резолютивну частини рішення за наявності згоди на це представників як позивача, так і відповідача, присутніх у засіданні, а в разі присутності представника лише однієї із сторін - за згодою цього представника.
За згодою представника відповідача та прокурору в засіданні суду були оголошені вступна і резолютивна частини рішення.
Рішення підготовлене і підписане 24.12.2009р.
Керуючись ст. ст. 49,75,82,84,85 ГПК України
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-курортний центр "Каламитська затока" (96500, м. Саки, вул.. Курортна, буд. 4, ІНН 31733374 КРУ «Приватбанк» р/р 26009307920011 МФО 384436) на користь Республіканського комітету АР Крим з охорони навколишнього природного середовища (м. Сімферополь, вул..Кечкеметська, 198) 29 296,29 грн. збитків.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-курортний центр "Каламитська затока" (96500, м. Саки, вул.. Курортна, буд. 4, ІНН 31733374 КРУ «Приватбанк» р/р 26009307920011 МФО 384436) у доход державного бюджету України (р/р31115095700002; у банку одержувача: ГУ ГКУ в АР Крим м.Сімферополь; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22090200одержувач: Держбюджет м. Сімферополь чи на інший розрахунковий рахунок) 292грн96коп держмита.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Оздоровчо-курортний центр "Каламитська затока" (96500, м. Саки, вул.. Курортна, буд. 4, ІНН 31733374 КРУ «Приватбанк» р/р 26009307920011 МФО 384436) у доход державного бюджету України (р/р31218259700002; у банку одержувача: в УГК в м.Сімферополі ГУ ГКУ в АРК; МФО 824026, ЗКПО 34740405, код платежу 22050000 одержувач: Держбюджет м. Сімферополь) 236,00грн. витрат по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Толпиго В.І.