Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 309
Іменем України
14.12.2009Справа №2-22/1679-2009
За позовом - ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Кримська республіканська дирекція, м. Сімферополь, вул. Леніна, 12, к. 6
до відповідача - Фізичної особи - підприємця Сафутіна Ігоря Івановича, м. Сімферополь, с. ГРЕСС, вул. Б. Попова, 10, кв. 66
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Даніна Олександра Абдуловича, м. Сімферополь, вул. Н. Госпітальна, 6, кв. 16
про стягнення 2106,19 грн.
Суддя Калініченко А.А.
представники:
від позивача - Дюкар Р.С., представник, дов від 15.09.2009 року
від відповідача - Медвєдєва О.А., представник, дов від 06.07.2009 року
третя особа - Данін О.А., паспорт
Обставини справи:
Позивач - ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Кримська республіканська дирекція звернувся до Господарського суду АР Крим з позовною заявою до відповідача - Фізичної особи - підприємця Сафутіна Ігоря Івановича, просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 2106,19 грн., посилаючись на ст. 1172 Цивільного кодексу України.
Відповідач заперечує проти позовних вимог з мотивів, викладених у відзиві на позовну заяву, просить суд в задоволенні позову відмовити.
25.08.2009 року сторони заявили клопотання про продовження строку вирішення даного спору, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 25.08.2009 року строк вирішення даного спору продовжено за клопотанням сторін, відповідно до ст. 69 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду АР Крим від 12.11.2009 року до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, залучено громадянина Даніна О.А.
Розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд -
встановив:
17 грудня 2007 року о 9 годині 15 хвилин в м. Сімферополь, на перехресті вул. Руська/ вул. Балаклавська, відбулась дорожньо-транспортна подія за участю працівника відповідача Даніна Олександра Абдуловича, який керував автомобілем ГАЗ-33021 державний номер АК 9671 А1 та автомобілю Фольксваген - Поло, державний номер АК 9438 АТ.
Постановою Київського районного суду м. Сімферополя від 17 січня 2008 року особою винною у скоєнні дорожньо-транспортної події визнаний Данін Олександр Абдуловіч.
На момент здійснення дорожньо-транспортної події автомобіль Фольксваген - Поло державний номер АК 9438 АТ був застрахований ВАТ Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» Кримська республіканська дирекція відповідно договору № 710-08/07 від 23.08.2007 року.
Платіжним дорученням № 1912 від 30.05.2008 року позивач виплатив на користь власника автомобіля Фольксваген - Поло державний номер АК 9438 АТ страхове відшкодування в сумі 2106,19 грн.
Таким чином, позивач вважає особою, що відшкодовує шкоду, заподіяну внаслідок скоєння дорожньо-транспортної події за участю Даніна Олександра Абдуловіча, який керував автомобілем ГАЗ-33021, державний номер АК 9671 А1, його роботодавця - Фізичну особу - підприємця Сафутіна Ігоря Івановича.
10 лютого 2009 року позивач на адресу відповідача направив претензію щодо компенсації здійсненої страхової виплати в сумі 2106,19 грн.
Так, позивач зауважує, що відповідачем компенсації страхової виплати, здійсненої позивачем, не здійснено.
Але, суд вважає за необхідне зауважити наступне.
Статтею 1187 Цивільного кодексу України встановлено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.
Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Згідно до ст. 1191 Цивільного кодексу України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Статтею 993 Цивільного кодексу України встановлено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Так, відповідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» до страховика, що виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яку страхувальник або інша особа, що отримала страхове відшкодування, має до особи, відповідальній за заподіяний збиток.
Згідно ч. 1 ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.
Відповідач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що Данін О.А. ніколи не знаходився з відповідачем у трудових відносинах. Данін Л.А. керував автомобілем ГАЗ - 33021, державний номер Ак9671АІ, який належав відповідачу, на підставі тимчасового реєстраційного талону РРТ № 700426 від 14.11.2006 року, а.с. 30, що крім того, підтверджується листом Управління Державтоінспекції ГУ МВС України в АР Крим від 26.10.2009 року за № 11/10353, а.с. 51.
Більш того, під час розгляду справи суду була надана довідка ДПІ в м. Сімферополі № 10508/9/29-0 від 01.09.2009 року, а.с. 45, відповідно до якої встановлено, що податкові розрахунки по ф. № 1-ДФ фізичною особою - підприємцем Сафутіним І.І. з моменту поставки на податковий облік до теперішнього часу в ДПІ в м. Сімферополі не надавались.
Відповідно до ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Згідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, позивачем під час розгляду даної справи суду не був доведений суду факт існування трудових правовідносин між відповідачем та третьою особою.
Отже, за умови відсутності трудових відносин між відповідачем та третьою особою, що в свою чергу, підтверджується поясненнями Даніна О.А., наданими суду в судовому засіданні, суд вважає необґрунтованими посилання позивача на приписи ст. 1172 Цивільного кодексу України.
Таким чином, суд дійшов висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими та не підлягають задоволенню у повному обсязі.
В судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення згідно статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 18 грудня 2009 року.
На підставі викладеного, керуючись ст. 82-84, 85 Господарського процесуального Кодексу України, суд
вирішив:
В задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Калініченко А.А.