Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 103
Іменем України
23.12.2009Справа №2-15/5902-2009
За позовом Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Кримської республіканської дирекції (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32, ідентифікаційний код 20680287)
До відповідачів 1) Відкритого акціонерного товариства «Шархинський кар'єр» (98540, АР Крим, м. Алушта, с. М. Маяк, ідентифікаційний код 05467642)
2) Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородина, 16, ідентифікаційний код 31447025)
3) Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16 ідентифікаційний код 20676633)
Про стягнення 84 076 965, 63 грн.
Суддя ГС АР Крим І.А. Іщенко
представники:
Від позивача - не з'явився
Від відповідачів - 1) Шалигін А.К., довіреність № 473 від 16.11.2009 р., у справі
2) Ткаченко Р.О., директор
3) Шалигін А.К., довіреність № 1258 від 26.11.2009 р., у справі
Обставини справи: Відкрите акціонерне товариства «Райффайзен Банк Аваль» звернувся до Господарського суду АР Крим в особі Кримської республіканської дирекції з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Шархинський кар'єр», Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» про стягнення 84076965,63 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що за Генеральною кредитною угодою № 02-5/24-06 від 25.12.2006 р. та укладеними в її рамках кредитними договорами № 012/02-5/250-06 від 25.12.2006 р. та № 012/02-5/251-06 від 25.12.2006 р. Відкритому акціонерному товариству «Шархинський кар'єр» були надані кредитні кошти в користування. Позивач зазначив, що з метою забезпечення виконання зобов'язання Відкритим акціонерним товариством «Шархинський кар'єр» між банком та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» та Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт» були укладені договори поруки від 25.12.2006 р. Проте, оскільки позичальник Відкрите акціонерне товариство «Шархинський кар'єр» порушує строки здійснення платежів щодо основної суми кредиту та процентів за користування кредитними коштами за кредитними договорами Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції звернувся до господарського суду АР Крим із позовом, в якому просить суд просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитною угодою № 02-5/24-06 від 25.12.2006 р. та укладеним в її рамках кредитним договорам в сумі : за кредитами, наданими в євро - суму еквівалентну 6103544,14 євро, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом НБУ станом на день виконання зобов'язання; за кредитами, наданими в гривнях - 11815660,02 грн.
У судовому засіданні 01.12.2009 р. представником відповідача Відкритого акціонерного товариства «Шархинський кар'єр» наданий відзив на позов, в якому він погоджується з існуванням заборгованості перед позивачем, проте заперечує проти суми заборгованості, зазначаючи при цьому про часткову оплату, яка нібито не була врахована позивачем при розрахунку заборгованості при зверненні з позовом до суду.
У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, відповідно якої у зв'язку зі сплатою відповідачем частини заборгованості просить суд стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 02-5/24-06 від 25.12.2006 р. та укладеним в її рамках кредитним договорам в сумі : за кредитами, наданими в євро - суму еквівалентну 5975189,11 євро, що підлягає сплаті у гривнях за офіційним курсом НБУ станом на день виконання зобов'язання; за кредитами, наданими в гривнях - 11815660,02 грн. Крім того, позивачем надана заява про припинення провадження у справі в порядку пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України в частині стягнення 153139,17 грн. та 128355,03 Євро у зв'язку з проведеною відповідачами частковою оплатою.
Судом вказані заяви були прийняті до розгляду.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 01.12.2009 р. було замінено позивача у справі Відкрите акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції на його правонаступника Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції в порядку статті 25 Господарського процесуального кодексу України.
23.12.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшов відзив на позов, в якому відповідач Відкрите акціонерне товариство «Шархинський кар'єр» проти позову заперечує, посилаючись на те, що невиконання відповідачем зобов'язань було викликано обставинами, передбаченими в статті 617 Цивільного кодексу України, а саме непереборною силою - економічною кризою. Крім того, вказані обставини, на думку відповідача, є підставою для зміни договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору.
Крім того, в зазначеному відзиві міститься вимога відповідача Відкритого акціонерного товариства «Шархинський кар'єр» про винесення рішення про внесення змін у кредитний договір № 012/02-5/251-06 від 25.12.2006 р. та у кредитний договір № 012,02-5/250-06 від 25.12.2006 р. шляхом їх доповнення пунктом 6.1.1. стосовно реструктуризації кредитної заборгованості.
23.12.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшли відзив Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт» та відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», в яких вони проти позовних вимог заперечують з аналогічних підстав.
Суд вважає за необхідне повідомити, що Господарський процесуальний кодекс України містить вимоги, яким повинен відповідати відзив на позовну заяву. Зокрема, статтею 59 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що відзив повинен містити: найменування позивача і номер справи; мотиви повного або часткового відхилення вимог позивача з посиланням на законодавство, а також докази, що обґрунтовують відхилення позовної вимоги; перелік документів та інших доказів, що додаються до відзиву (у тому числі про надіслання копій відзиву і доданих до нього документів позивачеві, іншим відповідачам, прокурору).
Тобто відзив на позовну заяву не може містити додаткові окремі вимоги до позивача, в ньому відповідач викладає свої заперечення проти позову та їх матеріально-правові та процесуальні підстави.
23.12.2009 р. до господарського суду АР Крим надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи у зв'язку з зайнятістю представника позивача в іншому судовому засіданні.
Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.
Стаття 22 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
З огляду на те, що слухання справи вже неодноразово відкладалося, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, підстав для відкладення розгляду справи не вбачається.
Крім того, суд не зобов'язував забезпечити явку конкретного представника позивача. До того ж, підставою необхідності відкладення розгляду цієї справи є ухвала господарського суду Херсонської області від 14.12.2009 р. про призначення до розгляду заяви про зміну у наказі суду про стягнення 20248,74 грн. найменування стягувача, для участі у судовому засіданні з цього питання було видано наказ про відрядження працівника Роде С.В. Проте, суд звертає увагу також на те, що судове засідання з розгляду заяви про внесення виправлення в наказ господарського суду Херсонської області призначене на 24.12.2009 р. о 11:45, в той час як судове засідання з дійсної справи призначено на 23.12.2009р.
Отже, за такими обставинами, суд дійшов висновку про відсутність достатньо обґрунтованих підстав для відкладення розгляду справи, матеріали справи в достатній мірі характеризують взаємовідносини сторін, тобто справу можливо розглянути за наявними в ній документами.
Розгляд справи відкладався в порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд
25 грудня 2006 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» (Банк, Кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Шархинський кар'єр» (Позичальник) було укладено Генеральну кредитну угоду № 02-5/24-06.(а.с. 15-16, Т.1)
Згідно до пункту 1.1 цієї угоди Кредитор зобов'язується надавати позичальнику активні операції (кредити) в порядку і на умовах, визначених у договорах, що укладені в рамках цієї генеральної кредитної угоди і які є її невід'ємними частинами.
Загальний розмір фактичної позичкової заборгованості Позичальника за наданими в рамках даної угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 8378500,00 Євро. Термін користування кредитними коштами за даною угодою встановлюється до 23.12.2011 р.
В рамках зазначеної Генеральної кредитної угоди між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції (Кредитор) та Відкритим акціонерним товариством «Шархинський кар'єр» (Позичальник) був укладений договір про відкриття акредитиву та надання кредиту № 012/02-5/250-06 від 25.12.2006р. (а.с. 17-19 Т.1)
Відповідно до вказаного договору ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» надав ВАТ «Шархинський кар'єр» непоновлювану кредитну лінію (надалі кредит) в сумі 6079900,00 Євро строком до 24 грудня 2009 року, і погашенням згідно Графіку, встановленому договором із сплатою відсоткової ставки - 6-місячний EURIBOR + 5 відсотків річних. (пункту 1.1 Договору)
Акредитив було розкрито 18.06.2007 р., що підтверджує SWIFT від 14.06.2007р.
Відповідно до пункту 6.1 Договору про відкриття акредитиву і надання кредиту відсотки за кредит позичальник зобов'язаний сплачувати щомісячно не пізніше останнього робочого дня кожного місяця і остаточно при погашенні кредиту.
Позивач посилається на те, що ВАТ «Шархинський кар'єр» не виконує взяті на себе зобов'язання за договором про відкриття акредитиву і надання кредиту №012/02-5/250-06 від 25.12.2006 р. по сплаті тіла кредиту і відсотків за користування кредитом. Вказане підтверджує наявна в матеріалах справи виписка з історії руху по рахунку відповідача1.
Прострочена заборгованість згідно розрахунку позивача за тілом кредиту складає 1293844,64 Євро, за відсотками за користування кредитом 92 737,67 Євро.
Крім того, в рамках Генеральної кредитної угоди між Банком та ВАТ «Шархинський кар'єр» був укладений кредитний договір №012/02-5/251-06 від 25.12.2006р. (а.с. 21-22 Т.1)
Згідно вказаного Договору Банком була відкрита Позичальнику невідновлювальна мультивалютна кредитна лінія в сумі еквівалентній 2974144,44 Євро для оплати витрат за контрактом №2006/3 від 26.06.2006 р. з DUMASCO INTERNATIONFL BV (Нідерланди), (шеф-монтажування, встановлення і налагодження обладнання, витрати по митному оформленню) і частковому погашенню кредитної заборгованості за Договором про відкриття акредитиву і надання кредиту № 012/02-5/250-06 від 25.12.2006р., строком до 23.12.2011 р. із сплатою:
- 16,0 % річних по заборгованості в гривнях;
- 6 місячний EURIBOR + 6 % річних по заборгованості в Євро. (пункти 1.1, 2.1 Договору)
Позивач зазначає, що ВАТ «Шархинський кар'єр» не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором №012/02-5/251-06 від 25.12.2006 р. по сплаті відсотків за користування кредитом. Прострочена заборгованість за відсотками складає:
по кредитній лінії в гривні - 153 139,77 грн..; по кредитній лінії в Євро - 35 617,36 Євро. Вказане підтверджується наявною в матеріалах справи випискою щодо руху по рахунку відповідача.
Вказане і стало підставою для звернення з відповідним позовом до господарського суду за захистом порушеного права та стягнення заборгованості в примусовому порядку.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до частини 1 статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з частиною 1 статті 175 Господарського кодексу України, визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині 1 статті 193 Господарського кодексу України, якою визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином (частина 7 статті 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Статтею 61 Конституції України встановлено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.
У судовому засіданні представником позивача надана заява в порядку статті 22 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої просив прийняти відмову від позову в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 153139,17 грн. та 128355,03 Євро в порядку пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
Вказані оплати підтверджені копіями платіжних доручень (а.с. 130-147 Т.1)
Розглянувши матеріали справи, заяву позивача, суд вважає за можливе вказану заяву задовольнити.
Судом встановлено, що відмова позивача від частини позову не порушує чиї-небудь законні права та охоронювані законом інтереси, а також повноваження, якими наділений представник Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» Роде С.В. дозволяють відмовитися від позову, також, приймаючи до уваги той факт, що звернення з позовом до господарського суду було ініційоване саме позивачем, а отже заява Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» в особі Кримської республіканської дирекції підлягає задоволенню.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 80 Господарського процесуального Кодексу України провадження по справі підлягає припиненню у випадку відмови позивача від позову та якщо відмова прийнята господарським судом.
Таким чином, провадження у справі в частині стягнення заборгованості по процентам за користування кредитними коштами в сумі 153139,17 грн. та 128355,03 Євро підлягає припиненню.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України суду не було представлено доказів повної оплати заборгованості за кредитними договорами. За такими обставинами, матеріалами справи підтверджується факт невиконання Відкритим акціонерним товариством «Шархинський кар'єр» зобов'язань по оплаті заборгованості у розмірі :
тіло кредиту за кредитним договором № 012/02-5/250-06 від 25.12.2006 р. у розмірі 4761566,88 Євро
тіло кредиту за кредитним договором № 012/02-5/251-06 від 25.12.2006 р. у розмірі
по кредитній лінії в гривні - 11645003,20 грн.
по кредитній лінії в Євро - 1095584,44 Євро
Отже загальна заборгованість за кредитними договорами по тілу кредиту становить 5767151,32 Євро та 11645003,20 грн.
Крім того, позивач просить суд стягнути пеню за несвоєчасне виконання зобов'язань по кредитним договорам за прострочення виконання зобов'язань. Частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України передбачено, що виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Згідно з частиною 1 статті 548 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання (основного зобов'язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом. Під неустойкою, відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України розуміється грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Отже, види забезпечення виконання зобов'язань є спеціальними мірами майнового характеру, які стимулюють належне виконання зобов'язання боржником шляхом встановлення додаткових гарантій задоволення вимог кредитора, а тому забезпечення виконання зобов'язань будь-яким з видів, передбачених статтею 546 Цивільного кодексу України, також створює зобов'язувальні правовідносини між кредитором та боржником.
Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Причому, згідно з частиною 6 статті 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Відповідно до пункту 10.2 кредитних договорів за порушення строків повернення кредиту, відсотків за користування кредитом передбачених пунктами 1.1, 6.1 договорів Позичальник сплачує Кредитору
- пеню від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла на час виникнення заборгованості, за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в національній валюті України
- пеню в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення - для кредитів, наданих в іноземній валюті.
Заявлена позивачем сума пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитними договорами, а саме :
1) за кредитним договором № 012/02-5/250-06 від 25.12.2006 р. - 205721, 86 Євро;
2) за кредитним договором № 012/02-5/251-06 від 25.12.2006 р.
по кредитній лінії в гривнях - 17517,05 грн.
по кредитній лінії в євро - 2315,93 Євро.
Загальна сума пені за кредитними договорами становить 208037,79 Євро та 17517,05 грн. станом на 29.10.2009 р., перевірена судом, визнається обґрунтованою та такою, що підлягає стягненню.
Таким чином, загальна сума, яка підтверджена матеріалами справи та підлягає стягненню з позичальника з урахуванням основного зобов'язання та пені становить 5975189,11 Євро за кредитами, наданими в Євро, 11662520,25 грн. за кредитами, наданими в гривнях.
Статтею 533 Цивільного кодексу України зазначено, що грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
За такими обставинами, оскільки на момент звернення з позовом до суду сума заборгованості не була сплачена, остання повинна бути визначена за офіційним курсом НБУ станом на день звернення позивача з позовом до суду. (29.10.2009 р. - як визначено позивачем при звернення з позовом)
Станом на 29.10.2009 р. офіційний курс гривні до Євро становив 1183,9237 грн. за 100 Євро.
Отже, станом на час звернення позивача з позовом до суду сума еквівалентна 5975189,11 Євро становила 70741679,99 грн. (5975189,11 Євро х 11,839237 грн.)
У забезпечення виконання зобов'язань за Генеральною кредитною угодою та кредитними договорами Банком були укладені договори поруки від 25.12.2006 р. з Товариством з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт»(відповідач 2) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» (відповідач 3) (а.с. 24-25 Т.1)
За умовами зазначених договорів поруки відповідач 2 та відповідач 3 виступили поручителями та на добровільних засадах взяли на себе зобов'язання перед кредитором Банком відповідати по зобов'язанням боржника - Позичальника (відповідач 1), які виникають з умов Генеральної кредитної угоди № 02-5/24-06 від 25.12.2006 р., та укладених в її рамках кредитних договорів в повному обсязі.
Згідно статей 553-554 Цивільного кодексу України, поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. При порушенні боржником зобов'язання, забезпеченого поручительством, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поручительства не передбачена додаткова(субсидіарна) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому же обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, відсотків, неустойки, збитків.
Пункт 2.2 Договорів поруки передбачає, що у випадку невиконання боржником зобов'язань по кредитному договору, Поручитель несе солідарну відповідальність перед Кредитором в тому ж обсязі, що й Боржник.
Таким чином, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення суми заборгованості та пені за кредитними договорами з відповідачів Відкритого акціонерного товариства «Шархинський кар'єр», Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт», Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД», як із солідарних боржників.
Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.
У судовому засіданні були оголошені вступна та резолютивна частини рішення в порядку статті 85 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складений та підписаний у відповідності до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України 24.12.2009 р.
З урахуванням викладеного, керуючись статями 33, 34, 49, пунктом 4 частини 1 статті 80, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства «Шархинський кар'єр» (98540, АР Крим, м. Алушта, с. М. Маяк, ідентифікаційний код 05467642), Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородина, 16, ідентифікаційний код 31447025), Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16 ідентифікаційний код 20676633) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Кримської республіканської дирекції (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32, ідентифікаційний код 20680287) заборгованість за Генеральною кредитною угодою № 02-5/24-06 від 25.12.2006 р. та укладеними в її рамках кредитними договорами № 012/02-5/250-06 від 25.12.2006 р. та № 012/02-5/251-06 від 25.12.2006 р.:
- 70741679,99 грн., що еквівалентно 5975189,11 Євро (за кредитами, наданими в Євро);
- 11662520,25 грн. (за кредитами, наданими в гривнях)
3. В іншій частині провадження у справі припинити в зв'язку з відмовою позивача від позову.
4. Стягнути солідарно з Відкритого акціонерного товариства «Шархинський кар'єр» (98540, АР Крим, м. Алушта, с. М. Маяк, ідентифікаційний код 05467642), Товариства з обмеженою відповідальністю фірми «Реал Естейт» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородина, 16, ідентифікаційний код 31447025), Товариства з обмеженою відповідальністю «Консоль ЛТД» (95022, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Бородіна, 16 ідентифікаційний код 20676633) на користь Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль» (01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9, ідентифікаційний код 14305909) в особі Кримської республіканської дирекції (95000, АР Крим, м. Сімферополь, вул. Набережна, 32, ідентифікаційний код 20680287) 24992,66 грн. державного мита та 231,30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
5. Видати накази після набуття судовим рішенням законної сили.
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Іщенко І.А.