25 травня 2010 р. № 15/299
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого
суддів:Кочерової Н.О.
Жукової Л.В.
Черкащенка М.М.
перевіривши
касаційну скаргуприватного підприємства "Каверін"
на постановуДонецького апеляційного господарського суду
від 29.03.2010 року
у справі№ 15/299 господарського суду Донецької області
за позовомприватного підприємства "Колос"
доприватного підприємства "Каверін"
простягнення 5108,71 грн. боргу
Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХП1 Господарського процесуального кодексу України, не приймається до розгляду та підлягає поверненню з таких підстав.
За приписом ч.4 ст.111 Господарського процесуального кодексу України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати державного мита.
Відповідно до ст.46 Господарського процесуального кодексу державне мито сплачується чи стягується в доход державного бюджету України в порядку і розмірі, встановлених законодавством України.
Виходячи зі змісту наведених норм, особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би сплату нею державного мита.
Згідно ч.2 ст.36 Господарського процесуального кодексу України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.
При цьому, докази сплати державного мита подаються тільки в оригіналі.
Відповідно до п.14 Інструкції "Про порядок обчислення та справляння державного мита", затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 22.04.1993 року № 15, при сплаті державного мита готівкою до документа, щодо якого вчиняється відповідна дія, додається оригінал квитанції кредитної установи, яка прийняла платіж, а при перерахуванні мита з рахунку платника -останній примірник платіжного доручення з написом (поміткою) кредитної установи такого змісту "Зараховано в дохід бюджету _____ грн. (дата)". Цей напис скріплюється першим і другим підписами посадових осіб і відтиском печатки кредитної установи з відміткою дати виконання платіжного доручення.
Однак, в порушення зазначених норм, скаржником не подано належних доказів сплати державного мита за розгляд касаційної скарги у Вищому господарському суду України. На доданій до касаційної скарги копії платіжного доручення № 732 від 01.04.2010 року немає напису про зарахування державного мита до державного бюджету, підписів зазначених посадових осіб і відтиску круглої печатки кредитної установи з зазначенням дати виконання платіжного доручення.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі.
З огляду на викладене, касаційна скарга приватного підприємства "Каверін" підлягає поверненню.
Разом з тим, касаційна інстанція зазначає, що відповідно до ч.3 ст.1113 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХП1 ГПК України.
Керуючись статтями 86, 111, пунктом 4 частини 1 статті 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного підприємства "Каверін" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 29.03.2010 року у справі № 15/299 повернути скаржнику.
Головуючий Н. Кочерова
Судді Л.Жукова
М.Черкащенко