Справа № 4-83
2010 р.
19-20 травня 2010 року суддя Галицького районного суду міста Львова ОЛЕКСІЄНКО М.Ю., при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А., з участю прокурора - ЄФРЕМОВА С.О. та адвоката - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові скаргу
ОСОБА_2 на постанову слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ГЕДЗА Т.Б. від 24 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України,
ОСОБА_2 звернувся до суду зі скаргою на постанову слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Гедза Т.Б. від 24 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
В обґрунтування скарги скаржник покликається, що оскаржувана постанова винесена незаконно та передчасно, без достатніх підстав, оскільки як на момент порушення справи, так і на даний час відсутні докази вчинення ним злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України. Вважає, що порушенню кримінальної справи не передувала необхідна перевірка, а справу порушено проти особи без будь-яких об'єктивних підстав та необґрунтовано. Вказує на порушення слідством ст. ст. 97, 98 КПК України, на відсутність підстав до порушення кримінальної справи, що свідчить про базування оскаржуваної постанови на припущеннях.
Вважає, що кримінальна справа відносно нього порушена слідчим Управління СБУ У Львівській області всупереч вимог діючого законодавства, оскільки достатніх даних, які б вказували на наявність в його діях ознак злочину, не було, такі протирічать вимогам ст. 94 КПК України та постанові Пленуму Верховного Суду України № 1 від 11 лютого 2005 року "Про деякі питання, що виникають під час розгляду судами України скарг на постанови органів дізнання, слідчого, прокурора про порушення кримінальних справ".
В суді скаржник та його захисник ОСОБА_1 скаргу підтримали, дали аналогічні пояснення. Просять скаргу задовольнити, скасувати згадану постанову слідчого з мотивів винесення її з порушенням чинного законодавства.
Представник прокуратури Львівської області Єфремов С.О. та слідчі Орлов Ю.С. і Гедз Т.Б. проти задоволення скарги заперечили, пояснили, що постанова слідчого від 24 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України є підставною і відповідає вимогам закону, що слідчий мав право порушити дану кримінальну справу, оскільки для цього були приводи та підстави. Просять у задоволенні скарги відмовити, згадану постанову слідчого Управління СБУ у Львівській області залишити в силі.
Заслухавши пояснення скаржника, думку його захисника на підтримання скарги, заперечення представника прокуратури Львівської області та слідчих, вивчивши надані ними матеріали кримінальної справи № 1940, вважаю, що скарга ОСОБА_2 підлягає задоволенню, а постанова слідчого в особливо важливих справах 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області Гедза Т.Б. від 24 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, скасуванню з таких підстав.
Стаття 94 КПК України містить вичерпний перелік приводів до порушення кримінальної справи. Така може бути порушена тільки у тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Відповідно до ч.1 ст. 94 КПК України приводами до порушення кримінальної справи є заяви та повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян, які затримали підозрювану особу на місці вчинення злочину або з поличним, явка з повинною, повідомлення, опубліковані в пресі, безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором ознак злочину.
В постанові від 24 грудня 2009 року зазначено, що ОСОБА_2 як головний інспектор сектору митного оформлення № 4 відділу митного оформлення № 1 митного поста «Рава-Руська» Львівської митниці, являючись службовою особою, неналежно виконав свої службові та функціональні обов'язки, шляхом самовільного спрощення процедури митного контролю, проведення неналежного митного огляду під час оформлення в режимі «імпорт» вантажу: одягу, взуття, тканини, пряжі, лакофарбової продукції та репродукції картин в загальній кількості 125.168 штук не здійснив дії по виявленню вищевказаного контрабандного товару, в результаті чого зазначений товар не був виявлений і випущений у вільний обіг на території України, чим вчинив перевищення службових повноважень, що спричинило тяжкі наслідки, та допустив службову недбалість.
Стаття 98 КПК України передбачає порядок порушення кримінальної справи. Для притягнення особи в якості обвинуваченого необхідно мати достатньо доказів, які вказують на вчинення злочину певною особою (ст. 131 КПК України).
Згідно ст. 11 КК України злочином є передбачене кримінальним Кодексом суспільно небезпечне винне діяння, вчинене суб'єктом злочину.
Таким чином, перед порушенням кримінальної справи необхідно встановити, чи має місце суспільно небезпечне винне діяння з боку особи та чи вчинене це діяння суб"єктом злочину. Відсутність ознак злочину, а саме, суспільно-небезпечного винного діяння та суб"єкту злочину виключає достатність даних, необхідних для порушення кримінальної справи.
Частиною 1 ст. 98 КПК України встановлено, що при наявності приводів і підстав, зазначених у ст. 94 КПК України, слідчий зобов'язаний винести постанову про порушення кримінальної справи, зокрема, вказавши приводи і підстави до порушення справи.
Частина 4 ст. 97 КПК України передбачає відібрання пояснень від окремих громадян чи посадових осіб або витребування необхідних документів при проведенні перевірки заяви чи повідомлення про злочин до порушення справи.
Обов'язок всебічного, повного і об'єктивного дослідження обставин, встановлений ст. 22 КПК України. При цьому, прокурор, слідчий і особа, яка проводить дізнання, зобов'язані виявляти як викривальні так і виправдувальні обставини. Однак, такої всебічної, повної і об'єктивної перевірки органом досудового слідства проведено не було.
Відповідно до ст. 367 КК України кримінальна відповідальність за службову недбалість настає лише у випадках, коли шкідливі наслідки були у причинному зв'язку з упущеннями службової особи по роботі.
По кримінальній справі, яка стала приводом до порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 367 КК України, пред'явлене обвинувачення конкретним особам, що своїми умисними діями заподіяли шкідливі наслідки державним інтересам.
В акті службового розслідування, проведеного Львівською митницею 10 липня 2009 року, пропонується притягнути ОСОБА_2 до дисциплінарної, а не кримінальної відповідальності.
Об'єктивна сторона службової недбалості характеризується наявністю трьох ознак у їх сукупності: 1) дією або бездіяльністю службової особи; 2) наслідками у вигляді істотної шкоди; 3)причинного зв'язку між вказаними діями чи бездіяльністю та шкідливими наслідками. Відсутність однієї з ознак вказує на відсутність об'єктивної сторони, а відтак, злочину.
Так як шкідливі наслідки настали в результаті незаконних навмисних дій гр. ОСОБА_5 щодо незаконного переміщення товару з приховуванням від митного контролю, останнє свідчить, що на час порушення слідчим кримінальної справи у розпорядженні органу слідства не було достатніх даних, які б вказували на наявність діях ОСОБА_2 ознак злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, як і не було підстав для порушення кримінальної справи відносно нього.
У відповідності до вимог ст. 236-8 КПК України за результатами скарги, залежно від того, чи були при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 КПК України, суддя залишає скаргу без задоволення чи задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення справи.
Судом встановлено, що оскаржувана постанова не відповідає вимогам і ст. 98 КПК України, оскільки замість зазначення приводів та підстав, перелік яких є вичерпно визначений ст. 94 КПК України, слідчий наводить лише фабулу обвинувачення. Постанова слідчого, прокурора, відповідно до ст. 130 КПК України має бути мотивованою, що дасть можливість обвинуваченому та іншим учасникам процесу зрозуміти, які міркування покладено в основу прийнятого рішення. Це є також суттєвою гарантією забезпечення прав і законних інтересів учасників процесу, дозволяє їм належним чином захищати свої права.
Вважаю, що рішення слідчого Управління СБУ у Львівській області Гедза Т.Б. про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, без достатніх приводів та підстав, є порушенням його конституційних прав, що на момент порушення даної кримінальної справи в прокурора та слідчого Управління СБУ у Львівській області достатніх перевірених даних і підстав на це не було.
Постанова по кримінальній справи щодо порушення такої від 24 грудня 2009 року винесена на недостатньо з'ясованих обставинах без належного аналізу та оцінки приводів та підстав для порушення такої. Прийняте слідчим рішення не відповідало вимогам ст. 98 КПК України, тому згадана постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 підлягає скасуванню.
Керуючись ст. ст. 94, 97, 98, 234, 236-7, 236-8 КПК України, ст. ст. 8, 64, 124 Конституції України,
Скаргу ОСОБА_2 з а д о в о л ь н и т и .
Постанову слідчого в ОВС 2-го відділення слідчого відділу Управління СБ України у Львівській області ГЕДЗА Т.Б. від 24 грудня 2009 року про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_2 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України, с к а с у в а т и .
На постанову може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з дня її проголошення.
Оригінал постанови.