19 травня 2010 р. № 15/34
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дунаєвської Н.Г. -головуючого,
Владимиренко С.В.,
Мележик Н.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2009 року у справі № 15/34 Господарського суду Закарпатської області за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Лайт", Закарпатська область, до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, Закарпатська область, про стягнення 65 000 грн.,
за участю представників сторін:
позивача -Маркусь М.І. (дов. № 02 від 16.05.10);
відповідача -не з'явився,
У травні 2009 року позивач -ТОВ "Лайт" пред'явив у господарському суді позов до відповідача -ФОП ОСОБА_4 про стягнення 65 000 грн.
Вказував, що 22.12.08 здійснив перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок відповідача в сумі 65 000 грн. з призначенням платежу -авансовий платіж за обладнання очисних споруд 12 м3 у с. Подобовець, що підтверджується квитанцією № 049701.
Зазначав, що будь-які договірні відносини між сторонами відсутні.
Посилаючись на безпідставність набуття відповідачем вказаних грошових коштів, позивач просив стягнути з відповідача 65 000 грн. помилково перерахованих грошових коштів та судові витрати.
Рішенням Господарського суду Закарпатської області від 30 червня 2009 року (суддя Ващиліна Н.М.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2009 року (колегія суддів у складі: Кордюк Г.Т. -головуючого, Давид Л.Л., Мурська Х.В.), позов задоволено.
Постановлено стягнути з відповідача на користь позивача 65 000 грн. безпідставно перерахованих грошових коштів, 650 грн. витрат по сплаті державного мита та 312,50 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Судові акти мотивовані посиланнями на безпідставне набуття відповідачем грошових коштів в сумі 65 000 грн., що у відповідності до приписів ст. 1212 ЦК України є підставою для їх повернення позивачу.
У касаційній скарзі ФОП ОСОБА_4, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: ст.ст. 1212, 1213 ЦК України та ст.ст. 22, 34, 43 ГПК України, просить скасувати постановлені у справі судові акти та постановити нове рішення про відмову в позові.
Розглянувши матеріали справи і доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права у вирішенні даного спору, колегія суддів знаходить за необхідне касаційну скаргу залишити без задоволення, з таких підстав.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, що викладені в п. 1 Постанови від 29.12.1976 року № 11 "Про судове рішення" рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.
Обґрунтованим визнається рішення, в якому повністю відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими у судовому засіданні.
Постанова суду апеляційної інстанції зазначеним вимогам відповідає.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, 22.12.08 позивач перерахував на розрахунковий рахунок відповідача грошові кошти в сумі 65 000 грн. з призначенням платежу -авансовий платіж за обладнання очисних споруд 12 м3 у с. Подобовець, що підтверджується квитанцією № 049701.
05.03.09 позивач листом № 1/03 звернувся до відповідача з проханням повернути помилково перераховані грошові кошти в сумі 65 000 грн.
Судами встановлено, що відповідач вказані грошові кошти не повернув та посилався на ту обставину, що останні були перераховані йому на виконання умов договору № 22/04-8 від 22.04.08, укладеного між ним та ТОВ "Лайт", згідно якого він зобов'язався виготовити, доставити та влаштувати установку біологічної очистки стічних вод "BIOTAL-10".
Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Вказані докази повинні містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Водночас судами встановлено, що відповідачем, в порушення наведених норм процесуального права, не надано будь-яких доказів передачі обладнання очисних споруд вартістю 65 000 грн. позивачу, що було підставою перерахування спірних грошових коштів.
За приписами ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Враховуючи приписи вказаних правових норм та характер правовідносин сторін, суди попередніх інстанцій правильно встановили та виходили з того, що оскільки відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявність правових підстав отримання спірних грошових коштів від позивача, то вказані грошові кошти отримані відповідачем без достатніх правових підстав та підлягають поверненню позивачу.
На підставі встановлених фактичних обставин справи, судом апеляційної інстанції з'ясовано дійсні права та обов'язки сторін та правильно застосовано норми права, які регулюють правовідносини, що склалися між сторонами у зв'язку з безпідставно набутими відповідачем грошовими коштами.
Посилання касаційної скарги на ту обставину, що спірні грошові кошти перераховані позивачем на підставі усної домовленості сторін про монтаж та запуск очисних споруд, не заслуговують на увагу суду, оскільки не спростовують правильності висновків суду апеляційної інстанції про те, що відповідачем належними та допустимими доказами не доведено наявність правових підстав отримання спірних грошових коштів від позивача.
Твердження скаржника про порушення і неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті постанови не знайшли свого підтвердження, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.10 Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 залишити без задоволення.
2. Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 21 жовтня 2009 року у справі № 15/34 залишити без змін.
3. Постанова касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя: Н.Г. Дунаєвська
Судді: С.В. Владимиренко
Н.І. Мележик