18 травня 2010 р. № 61/93-09 (52/410-07, 59/228-08)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Дроботової Т.Б. -головуючого
Волковицької Н.О.
Рогач Л.І.
за участю представників сторін:
позивачаОСОБА_4 дов. від 12.12.2007 року
відповідачівне з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
третіх осіб не з'явився, про час і місце слухання справи повідомлений належним чином
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5
на постановувід 16.12.2009 року Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 61/93-09 господарського суду Харківської області
за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_5
доВатутинської селищної ради
доТовариства з обмеженою відповідальністю "СТХ"
треті особи на стороні відповідачів, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору1.Приватне підприємство "Абрис"
2.Нововодолазький районний відділ земельних ресурсів
про зобов'язання виконати певні дії та визнання недійсним акта та договору оренди
Фізична особа -підприємець ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Харківської області з позовом до Ватутінської сільської ради Новодолазького району Харківської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ", треті особи: Приватне підприємство "АБРИС", Новодолазький райвідділ земельних ресурсів про визнання акта узгодження меж земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" від 29.03.2006 року недійсним з моменту його складення та визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.11.2006 року, укладеного між відповідачами.
Доповідач: Волковицька Н.О.
Рішенням господарського суду Харківської області від 01.04.2008 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 02.06.2008 року, позовні вимоги задоволені частково.
Визнано недійсним договір оренди земельної ділянки від 05.11.2006 року, укладений між Ватутинською сільською радою Нововодолазького району Харківської області та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТХ".
В частині визнання акта узгодження меж земельної ділянки Товариства з обмеженою відповідальністю "СТХ" від 29.03.2006 року недійсним з моменту його складення у позові відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 07.10.2008 року вказані рішення та постанова скасовані, справу передано до господарського суду Харківської області на новий розгляд.
Під час нового розгляду справи позивач надав уточнення до позовних вимоги та просив визнати договір оренди земельної ділянки, укладений між Ватутинською сільською радою та TOB "СТХ" від 05.11.2006 року недійсним з моменту його підписання.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 26.01.2009 року припинено провадження у справі на підставі пункту 1-1 частини 1 статті 80 Господарського процесуального кодексу України.
За апеляційною скаргою фізичної особи -підприємця ОСОБА_5 ухвала місцевого суду переглянута в апеляційному порядку і постановою Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року скасована. Справу направлено на розгляд до господарського суду Харківської області.
Постановою Вищого господарського суду України від 28.07.2009 року постанову Харківського апеляційного господарського суду від 22.04.2009 року залишено без змін.
Рішенням господарського суду Харківської області від 09.11.2009 року, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_5 звернулася до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року і прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог та визнання договору оренди землі від 05.11.2006 року недійсним з моменту його підписання.
Заявник вважає, що оскаржувані судові рішення є незаконними, необґрунтованими, прийнятими з грубими порушеннями чинного законодавства, які дають підстави для визнання договору недійсним, а саме: договір заснований на сфальсифікованому акті встановлення та погодження меж земельної ділянки, оскільки виділена ділянка змінює раніше встановлені між землекористувачами межі без погодження з позивачем як суміжним землевласником, при теперішньому землевідводі відповідачем -2 заблоковані усі виїзди та шляхи евакуації із земельної ділянки позивача. Договір та його невід'ємна частина -акт погодження меж є недійсним згідно статей 203, 207, 215 Господарського кодексу України; сторони не досягли згоди по суттєвим умовам (межі земельної ділянки, наявність обмежень, сервітутів); зміст договору не відповідає вимогам статті 15 Закону України "Про оренду землі" оскільки предмет договору місцерозташування та розмір земельної ділянки точно не визначений із-за відсутності підписаного акта погодження меж; договір не відповідає вимогам статей 90, 93, 96, 103, 198 Земельного кодексу України.
Також заявник зазначає, що апеляційним судом не застосовані норми права про вимоги до форми договору, які діяли в момент його укладення. Договір не був укладений нотаріально всупереч вимогам статті 290 Господарського кодексу України.
Обговоривши доводи касаційної скарги, заслухавши суддю -доповідача та присутнього у судовому засіданні представника позивача, перевіривши в межах вимог статей 108, 1117 Господарського процесуального кодексу України наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові у даній справі, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається із матеріалів справи предметом спору у даній справі є визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 05.11.2006 року, укладеного між Ватутінською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "СТХ".
Підставою недійсності правочину згідно статті 215 Цивільного кодексу України є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Судами встановлено, що звертаючись до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки від 05.11.2006 року недійсним позивач посилався на те, що відповідачі, укладаючи спірний договір оренди, порушили його права в частині здійснення підприємницької діяльності, у вигляді перешкоди проїзду до своєї земельної ділянки по дорозі загального користування, яка пролягає через суміжну з ним земельну ділянку 2-го відповідача.
При цьому, підставою визнання договору недійсним позивач вважає відсутність у ньому суттєвих умов договору та відсутність нотаріального посвідчення договору.
Відповідно статті 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Моментом укладення договору, згідно статті 640 Цивільного кодексу України, є його нотаріальне посвідчення або державна реєстрація, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Отже, за наявності підстав, на які посилається позивач, договір є неукладеним, тобто його не існує, в зв'язку з чим він не може бути визнаний недійсним.
Крім того, перешкоди проїзду -це відносини сервітуту, врегульовані главою 16 Земельного кодексу України.
Судами також встановлено, що 31.10.2008 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "СТХ" (орендар) та Ватутинською сільською радою (орендодавець) було підписано угоду про розірвання договору оренди земельної ділянки від 05.11.2006 року, якою на підставі рішення ХХІІІ сесії V скликання Ватутинської сільської ради Нововодолажського району Харківської області від 23.09.2008 року розірвано договір оренди земельної ділянки від 05.11.2006 року. У вказаній угоді зазначено, що останнім днем дії договору вважається 31.10.2008 року. Відповідно до пункту 4 угоди від 31.10.2008 року вона набуває чинності з моменту її державної реєстрації, яку було здійснено 10.11.2008 року Харківською регіональною філією ДП "Центр державного земельного кадастру".
За таких встановлених судами обставин, а також враховуючи мотиви, викладені у даній постанові, касаційна інстанція не вбачає підстав для скасування рішення та постанови про відмову у задоволенні позову.
На підставі викладеного, керуючись статтями 1115, 1117, пунктом 1 статті 1119, статтею 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Рішення господарського суду Харківської області від 09.11.2009 року та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 16.12.2009 року у справі № 61/93-09 господарського суду Харківської області залишити без змін.
Касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_5 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та згідно статей 125, 129 Конституції України та рішення Конституційного Суду України №8-рп/2010 від 11.03.2010 року у касаційному порядку оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Дроботова
С у д д і Н. Волковицька
Л. Рогач