11 травня 2010 р. № 16/457-08
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Т. Дроботової - головуючого
Н. Волковицької
Л. Рогач
за участю представників:
позивачане з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)
відповідачане з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)
третіх осібне з'явилися ( про час та місце судового засідання повідомлено належно)
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державної екологічної інспекції в Сумської області
на постановувід 14.01.2010 р. Харківського апеляційного господарського суду
у справі№ 16/457-08 господарського суду Сумської області
за позовомДержавної екологічної інспекції в Сумської області
до Державного підприємства "Глухівське лісове господарство"
за участю третіх осіб- Слоутської сільської ради
- Головного управління державного казначейства України у Сумській області
про стягнення 8567,15 грн.
У липні 2008 р. Державна екологічна інспекція в Сумській області звернулась до господарського суду Сумської області з позовом до ДП "Глухівське лісове господарство" про стягнення з відповідача на користь Слоутської сільської ради збитків в сумі 8 567, 15 грн., посилаючись на приписи статей 34, 35, 40, 68 та 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища", з огляду на те, що в результаті проведення перевірки було встановлено факт здійснення відповідачем незаконної рубки дерев без виписки лісорубного квитка на ділянку, що підтверджується актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні лісових ресурсів відповідачем, внаслідок чого відповідно до постанови Кабінету Міністрів України "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству" від 05.12.1996 р. № 1464 відповідачу нараховано збитки у сумі 8 567, 15 грн.
Рішенням господарського суду Сумської області від 01.09.2009 р. позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з ДП "Глухівське лісове господарство" на користь Слоутської сільської ради 8 567, 15 грн.
Харківський апеляційний господарський суд постановою від 09.12.2008 р. судове рішення скасував, у задоволенні позовних вимог відмовив.
Постановою Вищого господарського суду України від 14.04.2009 р. судові рішення у справі скасовані, а справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Під час нового розгляду справи ухвалами господарського суду Сумської області від 25.06.2009 р. та від 27.08.2009 р. залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Слоутську сільську раду та Відділення Державного казначейства України у м. Суми.
Ухвалою від 17.09.2009 р. замінено третю особу Відділення Державного казначейства України у м. Суми та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Головне управління державного казначейства України у Сумській області.
01.10.2009 р. Державна екологічна інспекція в Сумській області подала до суду заяву про зміну позовних вимог щодо уточнивши рахунок місцевого бюджету Слоутської сільської ради (том 1 а.с. 139).
Рішенням господарського суду Сумської області від 26.10.2009 р. (суддя Лиховид Б.І.) позовні вимоги задоволені в повному обсязі, стягнуто з ДП "Глухівське лісове господарство" на користь Слоутської сільської ради 8 567, 15 грн., з огляду на обґрунтованість та доведеність позовних вимог.
За апеляційною скаргою ДП "Глухівське лісове господарство" Харківський апеляційний господарський суд (судді: Кравець Т.В., Гончар Т.В., Пуль О.А.) переглянувши рішення господарського суду Сумської області від 26.10.2009 р. в апеляційному порядку, постановою від 14.01.2010 р. скасував його та прийняв нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовив, зазначивши щодо недоведеності позивачем своїх вимог.
Державна екологічна інспекція в Сумській області подала до Вищого господарського суду України касаційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2010 р., а рішення господарського суду Сумської області від 26.10.2009 р. залишити без змін, обґрунтовуючи доводи касаційної скарги неправильним застосуванням судом апеляційної інстанції норм матеріального права.
Скаржник зазначив, що судом апеляційної інстанції не звернуто уваги на те, що факт здійснення відповідачем незаконної рубки лісу підтверджується матеріалами справи, зокрема, актом перевірки від 16-20.07.2007 р.
Заслухавши доповідь судді -доповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в постанові суду апеляційної інстанції, колегія суддів вважає, що касаційна скар га не підлягає задоволенню з таких підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами першої та апеляційної інстанції, з 16 по 20 липня 2007 р. державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища в Сумській області була проведена перевірка дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні лісових ресурсів ДП "Глухівське лісове господарство", про що складено акт зі змісту якого вбачається, що підприємством в кв.53 вид. 3 пл.60 га здійснено самовільну рубку дерев без виписки лісорубного квитка на цю ділянку та з метою усунення виявлених недоліків по веденню лісового господарства видані відповідні приписи.
На підставі проведеної перевірки інспекцією 11.04.2008 р. відповідачу було направлено претензію на суму 8567,15 грн. за нанесену шкоду навколишньому природному середовищу та збитки державі, розрахунок яких проведено на підставі постанови Кабінету Міністрів України "Про такси для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісовому господарству" від 05.12.1996 р. № 1464.
Статтею 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлена відповідальність за порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища.
Під час розгляду справи суд першої інстанції задовольняючи позовні вимоги дійшов висновку, що факт здійснення відповідачем незаконної рубки підтверджується матеріалами справи, а саме: актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні лісових ресурсів ДП "Глухівське лісове господарство" від 16-20.07.2007 р.
За приписами частини 1 статті 101 господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу.
Здійснюючи апеляційний розгляд справи судом апеляційної інстанції було встановлено, що акт перевірки від 16-20.07.2007 р., який є документом, що фіксує факт і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища та його дотримання, не встановлює час проведення спірної вирубки та не містить посилань на документи, видані відповідачем на виконання робіт по заготівлі деревини без виписки лісорубного квитка в кв. 53 вид. 3.
Державною екологічною інспекцією в Сумській області не встановлювався час проведення спірної вирубки дерев, що призвело до неправильного застосування методик розрахунку заподіяної шкоди.
Судом апеляційної інстанції також встановлено, що в акті перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства при використанні лісових ресурсів від 16-20.07.2007 р. не вказано яким чином, із застосуванням яких вимірювальних засобів, проводились заміри пнів, а позивачем не надано доказів щодо знищення спірних дерев, їх кількості, якості та об'єму саме з вини відповідача.
Вимоги суду апеляційної інстанції щодо надання відповідних доказів позивачем виконані не були.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
А тому, беручи до уваги встановлені під час здійснення апеляційного провадження обставини справи, на підставі оцінених судом апеляційної інстанції наявних у матеріалах справи доказів за приписами статей 42 -43 Господарського процесуального кодексу України, судова колегія вважає прийняту у справі постанову такою, що відповідає нормам матеріального та процесуального права, підстав для її зміни чи скасування не вбачається.
Викладені у касаційній скарзі доводи заявника зводяться до переоцінки наданих до матеріалів справи доказів, що за приписами статті 1117 Господарського процесуального кодексу України виходить за межі повноважень касаційної інстанції, а тому судова колегія вважає їх непереконливими та такими, що спростовуються наданими до матеріалів справи доказами та встановленими судом апеляційної інстанції під час розгляду справи обставинами.
Керуючись пунктом 1 статті 1119, статтями 1115, 11110, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 14.01.2010 р. у справі № 16/457-08 господарського суду Сумської області залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Постанова набирає чинності з дня її прийняття та відповідно до статей 125, 129 Конституції України та Рішення Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Т. Дроботова
Судді: Н. Волковицька
Л. Рогач