"10" березня 2021 р.м. ХарківСправа № 922/162/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ольшанченка В.І.
при секретарі судового засідання Чкан Д.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом фізичної особи-підприємця Леоненка Станіслава Григоровича (м. Чернігів)
до Приватного підприємства "Імсмарт" (м. Харків)
про стягнення 29000,00 грн,
за участю представників:
позивача - не з'явився;
відповідача - не з'явився;
Фізична особа-підприємець Леоненко Станіслав Григорович (позивач) надала Господарському суду Харківської області позовну заяву до Приватного підприємства "Імсмарт" (відповідач), в якій просить в погашення боргу за виконане перевезення, стягнути з відповідача - Приватного підприємства "Імсмарт" на користь позивача - фізичної особи-підприємця Леоненка Станіслава Григоровича 29000,00 грн. Також у позовній заяві позивач просить: покласти на відповідача обов'язок відшкодування позивачу судового збору у розмірі 2277,00 грн; стягнути з відповідача на користь позивача суму витрат, понесених на правову допомогу адвоката у розмірі 5300,00 грн; при задоволенні позову стягнути з відповідача суму гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем, в розмірі 2400,00 грн.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті отриманих послуг з перевезення вантажу автомобільним транспортом за транспортними заявками №2020/22 від 26.02.2020 та №2020/24 від 27.02.2020.
У позовній заяві позивач просить справу розглянути в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 25.01.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Вказаною ухвалою суду призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 22.02.2021 о 12:30, про що повідомлено учасників справи.
12.02.2021 позивач надав клопотання про слухання справи без участі представника позивача за наявними у справі документами.
Протокольною ухвалою суду від 22.02.2021 задоволено клопотання позивача про розгляд справи без участі його представника.
22.02.2021 у судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2021 о 12:00 год, про що ухвалою Господарського суду Харківської області повідомлено учасників справи.
10.03.2021 представник позивача у судове засідання не з'явився.
Відповідач не надав суду відзив на позов та витребувані судом документи.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суду не повідомив, хоча відповідач був належним чином повідомлений про день, час та місце розгляду справи за адресою, вказаною згідно з інформацією з веб-сторінки ДП "Інформаційно-ресурсний центр" щодо включення ТОВ "Імсмарт" до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідач не скористався своїм процесуальним правом на судовий захист своїх прав та інтересів.
Справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ч. 9 ст. 165, ч. 2 ст. 178, ч. 1 ст. 202 ГПК України.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
26.02.2020 між фізичною особою-підприємцем Леоненком Станіславом Григоровичем (позивачем) та приватним підприємством "Вега Транс", яке було перейменовано на приватне підприємство "Імсмарт" (надалі - відповідач), була укладена транспортна заявка №2020/22 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (надалі - договір), за яким перевізник (позивач) зобов'язався виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту м. Київ, Україна - с. Толстопальцеве, Московська обл., РФ автомобілем А/М: НОМЕР_1 / НОМЕР_2 .
Сума фрахту за перевезення вантажу становить 18000,00 грн; узгоджений строк доставки вантажу 02.03.2020.
За вказаним договором замовник (відповідач) зобов'язався здійснити оплату за перевезення вантажу автомобільним транспортом протягом 8 - 10 банківських днів після отримання оригіналів документів (рахунок, акт, СМR, договір).
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчать копія СМR від 28.02.2020 з відміткою про отримання вантажу ТОВ "Метако" за адресою: РФ, с. Толстопальцеве.
Крім того, 27.02.2020 між сторонами була укладена транспортна заявка №2020/24 на перевезення вантажу автомобільним транспортом (надалі - договір), за яким перевізник (позивач) зобов'язався виконати перевезення вантажу автомобільним транспортом по маршруту м. Київ, Україна - с. Толстопальцеве, Московська обл., РФ автомобілем А/М: Renault НОМЕР_3 / НОМЕР_4 .
Сума фрахту за перевезення вантажу становить 18000,00 грн; узгоджений строк доставки вантажу 02.03.2020.
За вказаним договором замовник (відповідач) зобов'язався здійснити оплату за перевезення вантажу автомобільним транспортом протягом 8 - 10 банківських днів після отримання оригіналів документів (рахунок, акт, СМR, договір).
Позивач повністю виконав свої зобов'язання за договором, про що свідчать копія СМR від 28.02.2020 з відміткою про отримання вантажу ТОВ "Метако" за адресою: РФ, с. Толстопальцеве.
10.03.2020 на виконання умов двох договорів позивач надіслав відповідачу документи, вказані у транспортних заявках від 26.02.2020 і 27.02.2020, для здійснення позивачем оплати за два перевезення вантажів автомобільним транспортом, про що свідчать копії фіскального чеку від 10.03.2020 та журналу реєстрації вихідної кореспонденції.
07.05.2020 відповідач частково сплатив за транспортні послуги у сумі 7000,00 грн, що підтверджується банківською випискою з особового рахунку позивача від 13.01.2021.
Таким чином, сума заборгованості відповідача за два перевезення вантажів автомобільним транспортом становить 29000,00 грн.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Згідно з ст. 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст. 909 ЦК України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.
Згідно з ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.
Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Стаття 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання сторонами.
Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вже було зазначено судом вище, після виконання перевізником своїх зобов'язань позивачем був надісланий відповідачу пакет документів рекомендованим листом, про що свідчать копія фіскального чеку від 10.03.2020 та журналу реєстрації вихідної кореспонденції позивача.
Враховуючи Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України "Про затвердження Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень" №958 від 28.11.2013, зареєстровані в Міністерстві юстиції України 28.01.2014 за №173/24950, останнім днем строку виконання відповідачем зобов'язання є 30.03.2020.
Відповідач у вказаний строк не оплатив надані позивачем послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у повному обсязі у сумі 36000,00 грн.
Як вже було вказано судом вище, 07.05.2020 відповідач частково оплатив надані позивачем послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом у сумі 7000,00 грн, у зв'язку з чим надані позивачем послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом на суму 29000,00 грн залишились неоплаченими.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості за отримані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно з транспортними заявками на перевезення вантажу автомобільним транспортом №2020/22 від 26.02.2020 і №2020/24 від 27.02.2020 у загальній сумі 29000,00 грн або будь-які заперечення.
За таких обставин, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними та підлягаючими задоволенню повністю.
Статтею 16 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Згідно з ч. 2 - 3 ст. 126 ГПК України за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
У позовній заяві позивач вказує, що ним понесені витрати на правову допомогу адвоката у сумі 5300,00 грн, які він просить стягнути з відповідача.
Також позивач просить стягнути з відповідача при задоволенні позову суму гонорару успіху, який має бути сплачений позивачем, у розмірі 2400,00 грн.
Позивач, на підтвердження його витрат на професійну правничу допомогу адвоката та витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги у сумі 5300,00 грн, надав копії: договору про правову допомогу від 14.01.2021, укладеного між ФОП Леоненком С.Г. та адвокатом Лозою В.М.; акту приймання-передачі наданих послуг від 15.01.2021, відповідно до якого загальна вартість послуг складає 5300,00 грн; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №507 від 16.05.2008 Лози В.М.; ордеру серії ВО №1012432 від 15.01.2021, а також квитанції до прибуткового касового ордера №03-01 від 15.01.2021 про сплату за договором про правову допомогу у сумі 5300,00 грн.
Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення фізичною особою-підприємцем Леоненком С.Г. витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цій справі на зазначену ним суму - 5300,00 грн.
Щодо заявленого позивачем до стягнення з відповідача при задоволенні позову гонорару успіху у сумі 2400,00 грн суд зазначає наступне.
Велика Палата Верховного Суду вже вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц).
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі "East/West Alliance Limited" проти України" від 23.01.2014 (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява №19336/04, §268).
Статтею 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" встановлено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Також за статтею 28 Правил адвокатської етики, затверджених Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 2017 року від 09.06.2017 зі змінами, затвердженими З'їздом адвокатів України 2019 року від 15.02.2019, гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів професійної правничої (правової) допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.
Непогодження клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розміру гонорару при наданні доручення адвокату або в ході його виконання є підставою для відмови адвоката від прийняття доручення клієнта або розірвання договору на вимогу адвоката.
Таким чином, домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, в межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Як убачається з матеріалів справи та вказано судом вище, між ФОП Леоненком С.Г. та адвокатом Лозою В.М. був укладений договір про правову допомогу від 14.01.2021.
У пункті 2.3 зазначеного договору сторони узгодили, що у випадку задоволення позову (отримання позитивного рішення) довіритель (клієнт, позивач) сплачує повіреному (адвокат Лоза В.М.) премію (гонорар успіху) в розмірі 2000,00 грн.
За таких обставин, оскільки між адвокатом та клієнтом була домовленість про сплату гонорару за надання правничої допомоги у сумі 2000,00 грн, суд вважає безпідставними та необґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача гонорару успіху у сумі 2400,00 грн.
Враховуючи вищевикладене, до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає гонорару успіху у сумі 2000,00 грн.
Зазначений висновок відповідає позиції Європейського суду з прав людини, який у рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» тлумачить «гонорар успіху» як домовленість, згідно з якою клієнт зобов'язується виплатити адвокату як винагороду певний відсоток від присудженої йому судом грошової суми, якщо рішення буде на користь клієнта. Якщо такі угоди є юридично дійсними, то визначені суми підлягають сплаті клієнтом (§ 55). Водночас відшкодування судових витрат передбачає, що встановлена їх реальність, необхідність і, крім того, умова розумності їх розміру.
За наявності таких угод при вирішенні питання відшкодування судових витрат ЄСПЛ керується не ними, а іншими наведеними вище чинниками, які стосуються роботи адвоката, насамперед принципом розумності судових витрат, що відображено також у справі «Пакдемірлі проти Туреччини».
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 12.05.2020 №904/4507/18.
Крім того, беручи до уваги сплату позивачем судового збору за подання позову до Господарського суду Харківської області в більшому розмірі, ніж встановлено законом, відповідно до ст. 129 ГПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2270,00 грн.
Керуючись ст. 193 ГК України, ст. 525, 526, 530, 629, 908, 909 ЦК України, ст. 2, 16, 73, 74, 76 - 80, 86, 123, 126, 129, 165, 178, 202, 237, 238 ГПК України,
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з Приватного підприємства "Імсмарт" (61103, м. Харків, вул. Алчевських, буд. 29. Код ЄДРПОУ 35396142) на користь фізичної особи-підприємця Леоненка Станіслава Григоровича ( АДРЕСА_1 . Ідент. код НОМЕР_5 ) заборгованість за отримані послуги з перевезення вантажу автомобільним транспортом згідно з транспортними заявками на перевезення вантажу автомобільним транспортом №2020/22 від 26.02.2020 і №2020/24 від 27.02.2020 у сумі 29000,00 грн, судовий збір у сумі 2270,00 грн, витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5300,00 грн та гонорар успіху у сумі 2000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Харківської області протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено "17" березня 2021 р.
Суддя В.І. Ольшанченко
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі - http://reyestr.court.gov.ua.