36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
19.03.2021 Справа № 917/78/21
Господарський суд Полтавської області у складі судді Безрук Т. М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек-Євровєктранс"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс Логістік"
про стягнення 186143,76 грн.
без виклику представників сторін
встановив:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Тек-Євровєктранс" звернулося до Господарського суду Полтавської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс Логістік" про стягнення 186143,76 грн. основного боргу згідно договору про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом № ТЕО-91-08/2019 від 15.08.2019р.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що відповідач здійснив затримку вагонів під завантаженням, що спричинило витрати на оплату за понаднормове користування вагонами.
Ухвалою суду від 26.01.2021 р. було встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Зокрема було встановлено відповідачу строк у 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позов (а.с.214).
Ухвала від 26.01.2021р. була вручена відповідачу 16.02.2021 р., що підтверджується поштовим повідомленням (а.с.218) та довідкою поштового відділення від 15.02.2021 (а.с.221). Отже, останнім днем подачі суду відзиву на позов є 03.03.2021 р.
Відповідач відзив на позов не надав. Встановлені строки для його подання закінчилися.
Згідно ч.8 ст.165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно ст.118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Інші заяви по суті справи до суду не надійшли.
У даній справі судом були вчинені такі процесуальні дії.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021р. даний позов був переданий на розгляд судді Безрук Т. М. (а.с.211).
Ухвалою суду від 26.01.2021 року відкрито провадження у справі № 917/78/21, постановлено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (а.с.214).
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін згідно з ч. 5 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) сторони суду не надали.
Про відкриття провадження у справі позивач повідомлений належним чином, що підтверджується поштовим повідомленням від 12.02.2021 р. (а.с.219).
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.01.2021, надіслана відповідачу на адресу для листування, вказану у договорі № ТЕО-91-08/2019 від 15.08.2019р., вул. Котляревського, буд. 22-б, Бізнес-Центр, офіс.302, м.Полтава, 36020, була вручена одержувачу, що підтверджується поштовим повідомленням від 12.02.2021 р. (а.с.218).
Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 26.01.2021, надіслана відповідачу на адресу: вул. Автобазівська, буд.2/9, м. Полтава, 36008, повернулася до суду з відміткою поштового відділення 15.02.2021 про відсутність адресата за адресою (а.с.220-223).
За даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Товариство з обмеженою відповідальністю "Браксіс Логістік" зареєстроване за адресою: вул. Автобазівська, буд.2/9, м. Полтава, 36008 (а.с.213).
Відповідно до п. 4 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Таким чином, відповідно до ч. 7 ст. 120, ст. 242 ГПК України ухвала суду від 26.01.2021 вважається врученою відповідачу 15.02.2021.
З метою належного повідомлення відповідача про розгляд цієї справи, суд направляв копію ухвали від 26.01.2021 на адресу електронної пошти відповідача вказану ним у договорі № ТЕО-91-08/2019 від 15.08.2019р. (а.с.217).
Крім того, на офіційному сайті Судової влади України 27.01.2021 було розміщено відповідне оголошення про розгляд цієї справи (а.с.216).
Суд вчинив всі можливі дії для належного та своєчасного повідомлення відповідача про розгляд даної справи.
Господарським судом було створено сторонам належні умови для реалізації їх процесуальних прав.
Відповідно до частини п'ятої статті 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
За ч. 13 ст. 8 ГПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
За ч. 2 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
За ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Під час розгляду справи по суті судом були досліджені всі письмові докази, що містяться в матеріалах справи.
Відповідно до ч.2 ст. 233 ГПК України дане рішення прийнято, складено та підписано в нарадчій кімнаті.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши всі наявні у справі докази, суд встановив наступне.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю "Браксіс Логістік" (далі - замовник, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Тек-Євровєктранс" (далі - експедитор, позивач) був укладений договір № ТЕО-91-08/2019 про транспортно-експедиторське обслуговування перевезень вантажів залізничним транспортом від 15.08.2019 року (далі - Договір; а.с.19-27).
Згідно з п.1.1 Договору він укладений з метою організації експедитором транспортно-експедиторського обслуговування внутрішніх, експортно/імпортних вантажів замовника при перевезенні залізницями України відповідно до Правил перевезень вантажів, Статуту залізниць України, Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення (УМВС) від 01.11.1951 року зі змінами та доповненнями.
Згідно з п. 1.3 Договору найменування вантажів, перелік станцій, ціну та загальну вартість послуг сторони погоджують в додаткових угодах до даного договору.
Пунктом 3.4 Договору передбачено, що замовник здійснює 100% передплату за послуги експедитора, вказані в пункті 3.2, шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок експедитора протягом 3-х банківських днів з моменту виставлення експедитором рахунку. За угодою сторін можливий інший порядок розрахунків, який додатково уточнюється в додаткових угодах до договору, укладених сторонами у письмовій формі.
Згідно з пунктом 3.5 Договору за підсумками місяця сторони, на підставі відвантажувальної інформації, підписують акт звіряння і акт прийому-передачі робіт (наданих послуг). У разі ненадання (неповернення) замовником експедитору підписаного акту прийому-передачі робіт (наданих послуг) протягом 10 днів з дня його надання останнім для підписання і при відсутності в зазначений термін мотивованого письмового заперечення замовника, послуги за цим договором вважаються виконаними в повному обсязі і належним чином, і жодних претензій щодо термінів і якості надання послуг, а також стосовно втрати, недостачі, пошкодження та інше не приймаються.
Сторонами було укладено Додаткові угоди до Договору: № 1 від 16.08.2019 року, № 2 від 26.08.2019 року, № 3 від 06.09.2019 року, № 4 від 30.09.2019 року, № 5 від 04.10.2019 року, в яких уточнено умови з надання послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом та вартість послуг, наданих позивачем (а.с.28-32).
В підтвердження виконання умов договору та надання позивачем для замовника транспортно-експедиторських послуг з організації перевезень вантажів залізничним транспортом, сторони підписали акти надання послуг № 193 від 28 серпня 2019 року з додатком до нього; акт № 198 від 31 серпня 2019 з додатком до нього; № 219 від 19 вересня 2019 року з додатком до нього; № 231 від 07 жовтня 2019 року з додатком до нього; № 235 від 10 жовтня 2019 року з додатком до нього (а.с.33-43). В додатках до вказаних актів конкретизовано маршрути перевезення, номера залізничних накладних та номера залізничних вагонів, в яких здійснювалося перевезення, вартість послуг позивача. Загальна вартість послуг згідно з вказаними актами становить 3 130 671,68 грн.
На оплату наданих послуг позивач виписав відповідачу відповідні рахунки № 95 від 15.08.2019, № 175 від 28.08.2019, № 196 від 19.09.2019, № 216 від 02.10.2019, № 223 від 10.10.2019 (а.с.46-50).
Позивач у позові зазначає, що відповідачем було частково сплачено вартість наданих послуг, в підтвердження чого надав банківські виписки про сплату відповідачем 2701878,47 грн (а.с.78-96).
Згідно підпункту 2.2.4 пункту 2.2 Договору замовник зобов'язується оплачувати вартість послуг експедитора, погоджених в додаткових угодах до Договору, а також відшкодовувати усі непередбачені, або не погоджені платежі і збори, які виникли в процесі виконання перевезення вантажів замовника та були списані з особових рахунків експедитора філіями AT «Укрзалізниця»: ЄРЦ, ЦТЛ та іншими транспортними організаціями, у тому числі і за декларування вантажів.
Згідно пункту 4.6 Договору за простій вагонів з вини замовника (у разі відмови від прийняття вагонів зі станційної колії на під'їзну колію, затримки вагонів під завантаженням та з інших причин, не залежних від експедитора), відповідальність несе замовник. В даному випадку, усі збори і платежі, що виникли в результаті простою вагонів і нараховані залізницею до сплати Експедиторові, будуть нараховані для оплати замовникові.
Згідно з п. 4.22 Договору якщо вагони знаходяться під завантаженням/вивантаженням на під'їзних коліях більше 2-х діб, автоматично з 3-ї доби нараховується плата за користування вагонами, що має бути сплачена замовником, у розмірі, вказаному експедитором у відповідних рахунках, що виставляються замовникові для оплати. Вказані у цьому пункті рахунки мають бути оплачені замовником протягом п'яти календарних днів з дати виставлення таких рахунків експедитором.
Відтак, якщо вагони простоюють під завантаженням більше двох діб, замовник сплачує експедиторові плату, вказану у рахунках експедитора.
Також позивач склав та підписав акти на компенсацію за понаднормове користування вагонами по станціїї Шостка, а саме: акт надання послуг № 238 від 11 жовтня 2019 року на суму 103 085,16 грн., акт надання послуг № 239 від 11 жовтня 2019 року на суму 83 058, 60 грн. (а.с.44-45).
Акти № 238 від 11 жовтня 2019 року , № 239 від 11 жовтня 2019 року відповідач не підписав.
Доказів направлення позивачу заперечень згідно з пунктом 3.5 Договору щодо наданих послуг відповідач суду не надав.
Позивач надсилав відповідачеві для підписання акти надання послуг №№ 238, 239 від 11.10.2019 року. (а.с.45-46). Факт направлення відповідачу вказаних актів надання послуг підтверджується поштовими відправленнями від 08.10.2020р. (а.с.69-77).
Отже, згідно пункту 3.5 Договору послуги, що підтверджені актами надання послуг №№ 238, 239 від 11.10.2019 року, є наданими належним чином, прийнятими відповідачем та мають бути оплачені відповідачем.
На оплату наданих послуг позивач виписав відповідачу відповідні рахунки № 229 від 11.10.2019, № 230 від 11.10.2019 (а.с.51-52).
Позивач у позові зазначає, що заборгованість замовника перед експедитором у розмірі 186 143,76 грн. (на підставі актів надання послуг № 238 та № 239 від 11.10.2019 року та згідно рахунків на оплату №№ 229 та 230 від 11.10.2019 року) виникла в результаті того, що в процесі здійснення перевезення вантажів для замовника на станції Шостка Південно-Західної залізниці мало місце понаднормове користування вагонами для завантаження понад дві доби.
За актом надання послуг № 238 від 11.10.2019 року на суму 103 085,16 грн. позивач нарахував відповідачу до оплати компенсацію за понаднормове користування вагонами на станції Шостка (на станції завантаження вагонів) щодо таких вагонів:
залізнична накладна № 32215949 від 01.10.2019р. вагони № 95523627, № 95352381, № 95682076;
залізнична накладна № 32220295 від 02.10.2019р. вагони № 95612743, № 95337572, № 95339065;
залізнична накладна № 32230732 від 02.10.2019р. вагони № 95541272, № 95634689, № 95647046;
залізнична накладна № 32241721 від 03.10.2019р. вагони № 95791844, № 95328027, № 95619227;
залізнична накладна № 32263337 від 05.10.2019р. вагони № 95394748, № 95367447, № 95638847;
залізнична накладна № 32269912 від 05.10.2019р. вагони № 95448171, № 95338737, № 95540225;
залізнична накладна № 32289936 від 07.10.2019р. вагони № 95532651, № 95350856, № 59597633 (а.с.117-174).
Факт затримки вагонів, що спричинило понаднормове користування вагонами по станції Шостка з вини відповідача понад 2 доби, підтверджується відомостями плати за користування вагонами № 02100009, підписаною працівником станції 02.10.2019, № 03100010, підписаною працівником станції 03.10.2019, № 05100014, підписаною працівником станції 05.10.2019, У вказаних відомостях наведено розмір плати за користування вагонами, які залізниця стягнула з позивача (а.с.53-55).
Причина затримки вагонів - простоювання вагонів в очікуванні звільнення фронту навантаження на станції Шостка - підтверджуються актами загальної форми № 829 від 28.09.2019, №837 від 29.09.2019, № 841 від 01.10.2019, № 842 від 02.10.2019, № 846 від 02.10.2019, № 857 від 04.10.2019, № 878 від 05.10.2019 (а.с.59-65).
Вказані відомості та акти складалися представниками станції Шостка Південно-західної залізниці AT «Укрзалізниця».
Надання позивачем для відповідача транспортно-експедиторських послуг щодо організації перевезень, зазначених у вказаних вище залізничних накладних №№ 32215949, 32220295, 32230732, 32241721, 32263337, 32269912, 32289936, підтверджується актом надання послуг № 231 від 07 жовтня 2019 року (а.с.39-41).
За актом надання послуг № 239 від 11.10.2019р. на суму 83058,60 грн. позивач нарахував відповідачу до оплати компенсацію за понаднормове користування вагонами на станції Шостка (на станції завантаження вагонів) щодо таких вагонів:
залізнична накладна № 32326241 від 10.10.2019р. вагони № 95376554, № 95345229, № 95346102,
залізнична накладна № 32328361 від 10.10.2019р. вагони № 58569716, № 58567868, № 95531125 (а.с.139-144).
Факт затримки вагонів, що спричинило понаднормове користування вагонами по станції Шостка з вини відповідача, підтверджується відомостями плати за користування вагонами №10100017, підписаною працівником станції 10.10.2019, № 10100019, підписаною працівником станції 10.10.2019. У вказаних відомостях також наведено розмір плати за користування вагонами, які залізниця стягувала з позивача (а.с.56-58).
Причина затримки вагонів - простоювання вагонів в очікуванні звільнення фронту навантаження - підтверджуються і актами загальної форми № 829 від 28.09.2019, № 880 від 06.10.2019, № 893 від 07.10.2019, № 916 від 10.10.2019 (а.с.66-68).
Вказані відомості та акти складалися представниками станції Шостка Південно-західної залізниці AT «Укрзалізниця».
Позивач направив відповідачу претензію № П -75 від 12.08.2020р., в якій просив відповідача сплатити борг, у тому числі і за актами № 238 та № 239 від 11.10.2019 на користь позивача, що підтверджується поштовими відправленнями від 12.08.2020 (а.с.184-194).
19.08.2020 позивач звернувся до відповідача з вимогою № 152/08-20 про виконання грошового зобов'язання зі сплати вказаного боргу, що підтверджується поштовими відправленнями від 20.08.2020р. (а.с.176-183).
Позивач у даному позові прохає стягнути заборгованість у розмірі 186 143,76 грн. на підставі актів надання послуг № 238 від 11.10.2019 року та № 239 від 11.10.2019 року та згідно рахунків на оплату №№ 229 та 230 від 11.10.2019 року.
При вирішення спору суд зазначає наступне.
Частиною 1 статті 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно частини 1 статті 929 ЦК України, за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Договором транспортного експедирування може бути встановлено обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, зобов'язання експедитора укласти від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечити відправку і одержання вантажу, а також інші зобов'язання, пов'язані з перевезенням.
Договором транспортного експедирування може бути передбачено надання додаткових послуг, необхідних для доставки вантажу (перевірка кількості та стану вантажу, його завантаження та вивантаження, сплата мита, зборів і витрат, покладених на клієнта, зберігання вантажу до його одержання у пункті призначення, одержання необхідних для експорту та імпорту документів, виконання митних формальностей тощо).
Статтею 931 ЦК України передбачено, що розмір плати експедиторові встановлюється договором транспортного експедирування, якщо інше не встановлено законом. Якщо розмір плати не встановлений, клієнт повинен виплатити експедитору розумну плату.
Статтею 1 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що транспортно-експедиторська діяльність - це підприємницька діяльність із надання транспортно-експедиторських послуг з організації та забезпечення перевезень експортних, імпортних, транзитних або інших вантажів. Згідно статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність», Експедитор має, зокрема, право на відшкодування в погоджених з клієнтом обсягах додаткових витрат, що виникли в нього при виконанні договору транспортного експедирування, якщо такі витрати здійснювалися в інтересах клієнта. Крім того, статтею 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» передбачено, що Клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.
В силу ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події Невиконання зобов'язання у встановлений договором або законом строк, у відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, є простроченням боржника, тобто порушенням зобов'язання, в розумінні ст. 610 ЦК України.
В порушення договірних зобов'язань відповідач заборгованість в сумі 186143,76 грн позивачу не сплатив.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Доказів в спростування вищевикладеного, доказів сплати боргу за послуги відповідач суду не надав.
Таким чином, позовні вимоги про стягнення 186143,76 грн основного боргу підтверджені матеріалами справи, не спростовані відповідачем та підлягають задоволенню.
Позивач у позові прохає покласти на відповідача судові витрати у цій справі, які складаються з судового збору за подання позову та витрат на професійну правову допомогу.
При подачі даного позову позивачем сплачено 2792,20 грн судового збору за платіжним дорученням № 3769 від 14.12.2020р. (а.с.16). Факт надходження даного судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України підтверджено випискою від 15.12.2020 р. (а.с.212).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України “Про судовий збір” належна сума судового збору за розгляд майнових вимог про стягнення 186143,76 грн становить - 2792,16 грн.
Відповідно до ч.1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладаються на відповідача у розмірі 2792,16 грн.
Надмірно сплачена сума судового збору становить 0,04 грн та може бути повернута з Державного бюджету України у разі звернення позивача з відповідним клопотанням.
У позовній заяві позивачем зазначено попередній орієнтований розрахунок судових витрат на професійну правову допомогу у розмірі 10000,00 грн.
В підтвердження факту понесення позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката суду надано: ордер серія КС №582704 на надання правової допомоги від 13.01.2021р. (а.с.17); свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю Кебкал О. М. № 2381/10 від 30.10.2003р. (а.с.18).
Відповідно до п.1 ч. 2 ст. 126 ГПК для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
В ч. 3 ст. 126 ГПК України вказано, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Позивачем не надано суду визначених у ст. 126 ГПК України доказів понесення вказаних витрат, а саме не надано: договору про надання правничої допомоги; доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті; детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом
Отже відсутні підстави для відшкодування вказаних витрат.
Суд роз'яснює, що в разі добровільного виконання рішення суду до відкриття виконавчого провадження відповідач не позбавлений права звернутися до суду з заявою про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Сторони також мають право укласти мирову угоду у процесі виконання судового рішення.
Керуючись ст.ст. 252, 232, 233, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Браксіс Логістік" (вул. Автобазівська, буд. 2/9, м. Полтава, 36008; ідентифікаційний код 41446494) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Тек-Євровєктранс" (вул. Васильківська, буд. 34, м. Київ, 03022; ідентифікаційний код 41007180) 186143 грн 76 коп. - основного боргу, 2792 грн 16 коп. відшкодування витрат з оплати судового збору.
Видати наказ після набрання цим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Східного апеляційного господарського суду через Господарський суд Полтавської області.
Дата складення повного судового рішення: 19.03.2021р.
Суддя Т. М. Безрук