79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
09.03.2021 Справа № 914/2850/20
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши у судовому засіданні матеріали справи
за позовом Приватного підприємства «Енергопромконтракт В»
до відповідача Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго»
про стягнення 423425,05 грн.
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Рішенням Господарського суду Львівської області від 26.02.2021р. у справі №914/2850/20 позов задоволено частково, вирішено стягнути з Акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» на користь Приватного підприємства «Енергопромконтракт В» заборгованість, що утворилась у зв'язку із порушенням зобов'язань за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р., а саме згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №01/04-18 за квітень 2018р.: 220594,80 грн. - основного боргу, 15234,66 грн. - 3% річних, 22279,99 грн. - інфляційних втрат та згідно акту приймання виконаних будівельних робіт №01/06-18 за червень 2018р.: 22406,67 грн. - 3% річних, 37540,75 грн. - інфляційних втрат, а також витрати по сплаті судового збору в розмірі 4770,85 грн. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вказаним рішенням суду також було призначено судове засідання для вирішення питання про судові витрати на професійну правничу допомогу на 09.03.2021р., оскільки позивачем до закінчення судових дебатів при розгляді справи було зроблено заяву про те, що ним протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду будуть подані докази на підтвердження судових витрат на правову допомогу адвоката.
Так, згідно з пунктом 5 частини 6 статті 238 Господарського процесуального кодексу України, у разі необхідності у резолютивній частині також вказується про призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дата, час і місце його проведення, строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру, понесених нею судових витрат.
05.03.2021р. на електронну адресу суду від позивача надійшла заява (вх.№941/21) про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з відповідача на свою користь 35000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Також, на електронну адресу суду від позивача надійшли докази понесення таких витрат ( вх.№ 5243/21 від 04.03.2021р.), а саме:
- копія договору про надання правової допомоги №76 від 21.10.2020р.;
- копія прибуткового касового ордеру № 88 від 21.10.2020р.;
- копія прибуткового касового ордеру № 15 від 26.02.2021р.;
- копія акту виконаних робіт від 26.02.2021р.за договором про надання правової допомоги №76 від 21.10.2020р., з детальним описом робіт;
- копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серія ДП № 3585 від 25.01.2018р.;
- копія ордеру на надання правничої (правової) допомоги від 21.10.2020р.
За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
Згідно із статтею 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Відповідно до частини 1 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до частини 3 статті 123 Господарського процесуального кодексу України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.
Відповідно до попереднього (орієнтовного) розрахунку суми судових витрат, розмір витрат на професійну правову допомогу адвоката складає 50000,00 грн. Однак у заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просить стягнути 35000,00 грн. судових витрат на професійну правничу допомогу.
Частиною 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Як вбачається із поданих матеріалів, 21.10.2020р. адвокатом Гусаковою Оксаною Борисівною та Приватним підприємством «Енергопромконтракт В» (клієнт) укладено договір про надання правової допомоги № 76, відповідно до пункту 1 якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту правову допомогу із захисту його інтересів в судовому порядку, які виникли за договором про відступлення права вимоги від 29.09.2020р. № 2/2020 зі стягнення заборгованості з Публічного акціонерного товариства «ДТЕК Західенерго» (ЄДРПОУ 23269555), яка виникла за договором підряду №5-ЗЭ-ДЛТ від 07.09.2017р.
Згідно пункту 3 договору, вартість гонорару за договором становить 1700,00 грн. за одну годину, але не більше 35000,00 грн.
Пунктом 5 договору передбачено, що після виконання своїх зобов'язань за договором адвокат направляє клієнту акт виконаних робіт. Якщо клієнт протягом 5-ти календарних днів з дня передачі акта виконаних робіт на розгляд не повернув адвокату підписаний акт або обгрунтовану відмову, або зауваження до роботи, то роботи за договором вважаються прийнятими без зауважень.
Відповідно до пункту 15 договору, договір діє до повного виконання сторонами один перед одним своїх зобов'язань.
На виконання умов договору сторонами підписано акт виконаних робіт від 26.02.2021р. за договором про надання правової допомоги № 76 від 21.10.2020р., відповідно до пункту 3 якого адвокатом були виконанні роботи за договором на суму 36550,00 грн.
Згідно пункту 4 акту клієнт приймає виконанні роботи на суму 35000,00 грн. та претензій до їх виконання не має.
Факт оплати таких послуг підтверджується прибутковим касовим ордером 88 від 21.10.2020р. на суму 15000,00 грн. та прибутковим касовим ордером № 15 від 26.02.2021р. на суму 20000,00 грн.
Відповідно до частини 1 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Згідно з частиною 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, за результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
- розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Частиною 3 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до пункту 3 частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно пункту 3 частини 1 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи в власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до частини 3 та частини 4 статті 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання.
Частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Ознайомившись поданими позивачем доказами, оцінивши наявні матеріали справи, суд дійшов висновку, що заявлені до стягнення витрати на професійну правничу допомогу є обгрунтованими, відповідають критерію розумності та підтвердженні матеріалами справи, відтак підлягають задоволенню пропорційно розміру задоволених позовних вимог відповідно до рішення суду від 26.02.2021р. у даній справі. Заперечень щодо розміру судових витрат на професійну правничу допомогу відповідачем не подано.
Таким чином, відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексуУкраїни, з відповідача слід стягнути на користь позивача 26290,35 грн. витрат на професійну правничу допомогу, оскільки позов у даній справі задоволено частково.
Керуючись статтями 74, 123, 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Стягнути з Акціонерного товариства "ДТЕК Західенерго" (79026, місто Львів, вулиця Козельницька, будинок 15, ідентифікаційний код 23269555) на користь Приватного підприємства "Енергопромконтракт В" (52005, Дніпропетровська область, Дніпровський район, селище міського типу Слобожанське, вулиця Будівельників, будинок 12, квартира 21, ідентифікаційний код 23367008) судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в розмірі 26290,35 грн.
2. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку та у строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 19.03.2021р.
Суддя М.М. Петрашко