79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
15.03.2021 справа № 914/2749/20
За позовом: Приватного підприємства «Медлогістик», місто Чернівці,
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаяр сіті», місто Хирів, Старосамбірський район, Львівська область
про: стягнення заборгованості у розмірі 276 600, 29 грн.
Суддя Синчук М.М.
За участю секретаря судового засідання
Кравчук І.В.
Представники учасників справи:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Приватного підприємства «Медлогістик» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаяр сіті» стягнення заборгованості у розмірі 276 600, 29 грн., з яких 231 217, 65 грн. основний борг, 43 658, 72 грн. пеня, 1 723, 92 грн. 3 % річних.
Ухвалою суду від 27.10.2020 позов залишено без руху, позивачу встановлено строк для виправлення виявлених недоліків.
06.11.2020 до суду від позивача надійшли заява про усунення недоліків позовної заяви, до якої долучено докази сплати судового збору у сумі 4 149, 00 грн., а саме оригінал квитанції №54 від 02.11.2020р.
Ухвалою суду від 16.11.2020р. позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №914/2749/20, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 07.12.2020 р.
До Господарського суду Львівської області 24.11.2020р. надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Ухвалою суду від 07.12.2020р. продовжено строк підготовчого провадження у справі №914/2749/20 на 30 днів з 16.01.2021р., підготовче засідання відкладено на 20.01.2021 р.
До Господарського суду Львівської області 16.01.2021р. надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Ухвалою суду від 20.01.2021 р. підготовче засідання відкладено на 15.02.2021 р.
До Господарського суду Львівської області 10.02.2021р. надійшла заява позивача про розгляд справи за відсутності сторони позивача.
Ухвалою суду від 15.02.2021р. закрито підготовче провадження у справі №914/2749/20, розгляд справи №914/2749/20 по суті призначено на 15.03.2021 р.
У судове засідання 15.03.2021р. представник позивача не з'явився. На електронну адресу суду надійшла заява про розгляд справи за відсутності позивача.
У судове засідання 15.03.2021р. представник відповідача не з'явився. Про дату, час та місце розгляду справи був належним чином та завчасно повідомлений на адресу згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Судом встановлено, що позовна заява, що надсилалась позивачем на адресу відповідача (ідентифікатор поштового відправлення 5800214117821) отримана останнім 17.10.2020р.
Як вбачається з інформації, що знаходиться на веб-сайті публічного акціонерного товариства "Укрпошта", поштове відправлення від 17.11.2020р. з ухвалою суду про відкриття провадження у справі від 16.11.2020р. (ідентифікатор поштового відправлення 7901413567940) отримано відповідачем 24.11.2020р.; поштове відправлення від 17.02.2021р. з ухвалою суду від 15.02.2021р. (ідентифікатор поштового відправлення 7901413743632) отримано відповідачем 23.02.2021р.; поштове відправлення від 16.02.2021р. з ухвалою суду від 15.02.2021р. (ідентифікатор поштового відправлення 7901413743632) отримано відповідачем 23.02.2021р.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950, ратифікована Україною 17.07.1997р., кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обовязків цивільного характеру.
Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 202 ГПК України, а саме: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Підстав для відкладення розгляду справи в судовому засіданні 15.03.2021р., визначених у ч. 2 ст. 202 ГПК України, не встановлено.
Відповідно до частини першої ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (ч.3 ст. 202 ГПК України).
А тому, оскільки сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, позивач неодноразово просив суд розгляунти спрау без участі позивача, відповідачем заяв/клопотань до канцелярії суду, зокрема про відкладення розгляду справи, станом на 15.03.2021р. не подано, суд дійшов до висновку про можливість розгляду справи по суті в судовому засіданні 15.03.2021р. за відсутності представника позивача та відповідача.
АРГУМЕНТИ СТОРІН.
Аргументи позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору купівлі - продажу Товару №06/08/2019, укладеного між Приватним підприємством «Медлогістик» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаяр Сіті», в частині оплати вартості поставленого позивачем Товару.
На момент подання позову, відповідачем здійснено оплату за поставлений згідно умов Договору позивачем Товар частково, внаслідок чого заборгованість відповідача перед позивачем становить 231 217,65 гривень.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача пеню в розмірі 43 658,72 гривень, 3 відсотки річних у розмірі 1 723,92 гривень.
Аргументи відповідача.
Відповідач відзиву на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, доказів сплати заявленої до стягнення суми до матеріалів справи не долучив.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
Між Приватним підприємством «Медлогістик» в особі директора Івчика Андрія Валерійовича, що діє на підставі Статуту (далі - Позивач, Продавець), з одного боку, та Товариством з обмеженою відповідальністю «Лаяр Сіті» в особі директора Карєва Олександра Анатолійовича, що діє на підставі Статуту (далі - Відповідач, Покупець), з іншого боку, укладено Договір купівлі-продажу Товару від 06 серпня 2019 року №06-08-2019 (надалі - Договір).
Відповідно до п. 1.1, 1.2. Договору, Продавець зобов'язується передати у власність Покупцю, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити ультразвукову діагностичну систему QВіt 5 (Маtіх) з чотирма датчиками (конвексний, лінійний, вагінальний, кардіологічний) (далі -Товар), за ціною, зазначеною в пункті 1.2. цього Договору.
Ціна Товару встановлюється виходячи з еквіваленту 16 500,00 доларів США. Ціна Товару за цим Договором виражається в гривні. Розмір ціни Товару в гривні визначається в порядку, встановленому п. 3.4. цього Договору.
Розмір оплати товару та інші зобов'язання за даним Договором, які виражені в грошовому еквіваленті в доларах США, визначається виходячи з курсу продажу долара США в «УкрСиббанк» на момент здійснення платежу. Курс продажу долара США в день підписання Договору становить 25,92 гривень за один долар США (п. 3.4. Договору).
Згідно акту прийому - передачі Товару за договором №06-08-2019 від 06 серпня 2019 року, 13 серпня 2019 Приватне підприємство «Медлогістик» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаяр Сіті» прийняло ультразвукову діагностичну систему QВіt 5 (Маtіх) з чотирма датчиками (конвексний, лінійний, вагінальний, кардіологічний).
Приватне підприємство «Медлогістик» належним чином здійснило монтаж і запуск в експлуатацію ультразвукову діагностичну систему QВіt 5 (Маtіх) з чотирма датчиками (конвексний, лінійний, вагінальний, кардіологічний).
24 січня 2020 року Сторони уклали додаткову угоду №1 (далі - Додаткова угода) до Договору, якою змінили порядок оплати.
Зокрема, пункт 1.1. Основного договору викладено в такій редакції: « 3.1. Оплата Товару здійснюється Покупцем в гривнях за визначеною п. 1.2 даного Договору ціною, у такому порядку:
3.1.1. першу частину ціни Договору у розмірі еквівалентному 5000,00 доларів США (п'ять тисяч доларів 00 центів) - Покупець зобов'язаний оплатити протягом З (трьох) банківських днів з моменту підписання Сторонами даного Договору авансовим платежем на розрахунковий рахунок Продавця;
3.1.2. другу частину ціни Договору в розмірі еквівалентному 11500,00 доларів США (одинадцять тисяч п'ятсот доларів 00 центів) Покупець зобов'язаний оплатити згідно наступного графіку: - до 05.09.2019 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 958,00 доларів США; - до 05.10.2019 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 958,00 доларів США; - до 05.11.2019 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1070,69 доларів США; - до 30.01.2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 400,00 доларів США; - до 28.02.2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 400,00 доларів США; - до 30.03.2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 400,00 доларів США; - до 30.04.2020 р. “ частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 400,00 доларів США; - до 30.05.2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1200,00 доларів США; - до 30.06.2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1428,00 доларів США; - до 30.07.2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1428,00 доларів США; - до 30.08,2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1428,00 доларів США; - до 30,09.2020 р. - частину ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1429,31 доларів США.»
Відповідно до Пункту 2 Додаткової угоди сторони зазначили: на момент підписання цієї угоди Покупцем сплачено на користь Продавця частину ціни Товару в розмірі еквівалентному 7 986,69 доларів США. Залишок несплаченої частини ціни Товару становить суму у розмірі грошового еквіваленту 8 513,31 доларів США.
Дана Додаткова угода є невід'ємною частиною договору купівлі-продажу товару №06-08-2019 від 06 серпня 2019 року та набуває чинності з моменту її підписання сторонами (п. 3. Додаткової угоди).
Відповідач здійснив часткові оплати Позивачу за поставлений Товар у розмірі еквівалентному 8 387,10 доларів США, а саме: - 06 серпня 2019 року сплачено 129 600,00 гривень, що згідно курсу продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» станом на цю дату 25,92 гривень за один долар США, еквівалентно 5000,00 доларів США; - 09 вересня 2019 року - 24 189,50 гривень, що згідно курсу продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» станом на цю дату 25,25 гривень за один долар США, еквівалентно 958,00 доларів США; - 05 листопада 2019 року - 25 000,00 гривень, що згідно курсу продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» станом на цю дату 24, 90 гривень за один долар США, еквівалентно 1 004,02 доларів США; - 22 листопада 2019 року - 25 000,00 гривень, що згідно курсу продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» станом на цю дату 24,35 гривень за один долар США, еквівалентно 1 026,70 доларів США; - 27 січня 2020 року - 9 820,00 гривень, що згідно курсу продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» станом на цю дату 24,65 гривень за один долар США, еквівалентно 398,38 доларів США, що підтверджується копією виписки по рахунку позивача у АТ «Укрсиббанк» за 06.08.2019р. - 06.08.2020р.
Також позивачем долучено до позовної заяви відомості з веб - сайту https://minfin.com.ua/currency/usd/ курсу валют в АТ «Укрсиббанк» станом на 06.08.2019р., 10.09.2019р., 14.10.2020р., 05.11.2019р., 22.11.2019р., 27.01.2020р.
Позивачем суму заборгованості в розмірі 8 112,90 доларів США визначено за курсом продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» на момент звернення до суду, виходячи з наступного: 8 112,90 (сума заборгованості в еквіваленті доларів США) х 28,50 (курс продажу долара на момент подання позовної заяви до суду) = 231 217,65 грн. (сума заборгованості в гривнях).
Згідно доводів позивача, відповідач прострочив виконання зобов'язання з оплати частини Товару у розмірі еквівалентному 8 112,90 доларів США, а саме: - з 29.02.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 399,59 доларів США; - з 31.03.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 400,00 доларів США; - з 01.05.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 400,00 доларів США; - з 31.05.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1200,00 доларів США; - з 01.07.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1428,00 доларів США; - з 31.07.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1428,00 доларів США; - з 31.08.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1428,00 доларів США; - з 01.10.2020 р. прострочив оплату частини ціни Товару в розмірі, що еквівалентна 1429,31 доларів США.
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що за прострочення оплати Товару та/або чергового платежу Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми товару за кожний день прострочення. Термін позовної давності по сплаті пені встановлюється в межах трьох років.
Позивачем, на підставі п. 3.2. Договору нараховано пеню за період з 29 лютого 2020 року по 13 жовтня 2020 року у розмірі 43 658,72 гривень, а також 3 відсотки річних у розмірі 1 723,92 гривень.
ОЦІНКА СУДУ.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
За приписами положень ст. 174 ГК України, однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ч. 1 ст. 626 ЦК України).
Відповідно до ч.1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ч. 1 ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності із ст. 193 ГК України, положення якої є аналогічні до положень ст. 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Нормами ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Як встановлено судом, правовідносини між сторонами у справі виникли з Договору купівлі-продажу Товару від 06 серпня 2019 року №06-08-2019.
Судом встановлено, що на виконання зобов'язань за Договором, 13 серпня 2019 Приватне підприємство «Медлогістик» передало, а Товариство з обмеженою відповідальністю «Лаяр Сіті» прийняло ультразвукову діагностичну систему QВіt 5 (Маtіх) з чотирма датчиками (конвексний, лінійний, вагінальний, кардіологічний) вартістю 16 500, 00 доларів США. Приватне підприємство «Медлогістик» належним чином здійснило монтаж і запуск в експлуатацію ультразвукову діагностичну систему QВіt 5 (Маtіх) з чотирма датчиками (конвексний, лінійний, вагінальний, кардіологічний).
Відповідач кореспондуючий обов'язок з оплати вартості отриманого згідно Договору Товару виконав частково, внаслідок чого заборгованість відповідача на момент розгляду справи судом з оплати вартості Товару склала 8 112, 90 доларів США.
Згідно зі статтею 524 ЦК України зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні.
Відповідно до частини першої статті 533 ЦК України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях.
Разом з тим частина друга статті 524 та частина друга статті 533 ЦК України допускають, що сторони можуть визначити в грошовому зобов'язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті.
У такому разі сума, що підлягає сплаті за зобов'язанням, визначається в гривнях за офіційним курсом Національного банку України, встановленим для відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Вказаної позиції дотримується Велика палата Верховного Суду, зокрема у Постанові від 07.07.2020 № 296/10217/15-ц.
Пунктом 3.4. Договору передбачено, що розмір оплати товару та інші зобов'язання за даним Договором, які виражені в грошовому еквіваленті в доларах США, визначається виходячи з курсу продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» на момент здійснення платежу.
Згідно практики Верховного Суду України, зокрема викладеній у Постанові від 21 червня 2017 року у справі №910/2031/16: якщо у договорі визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті та передбачено, що сума, яка підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, проте фактично такий платіж ще не здійснено, оскільки боржник не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором, стягненню підлягає сума у гривнях, яка визначається еквівалентно за офіційним курсом відповідної валюти на день подання позову (заяви про збільшення позовних вимог).
Позивачем вірно здійснено розрахунок суми заборгованості в розмірі 8 112,90 доларів США за курсом продажу долара США в АТ «Укрсиббанк» на момент звернення позивача, виходячи з наступного: 8 112,90 (сума заборгованості в еквіваленті доларів США) х 28,50 (курс продажу долара на момент подання позовної заяви до суду) = 231 217,65 грн. (сума заборгованості в гривнях).
Відтак, суд дійшов висновку, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 231 217,65 грн. основного боргу є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Щодо заявленої до стягнення суми 3% річних суд зазначає таке.
Згідно зі ст.625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд, розглянувши вимоги позивача про стягнення 1 723, 92 грн. - трьох відсотків річних зазначає, що такий здійснено частково неправильно, адже: у четвертому та сьомому періоді невірно визначено початок виникнення прострочення заборгованості, оскільки не враховано положення ч. 4 статті 116 Господарського процесуального кодексу України, у якій зазначено: якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Відтак, у четвертому періоді датою виникнення прострочення є 02.06.2020р., у сьомому - 01.09.2020р.
Суд, здійснивши власний розрахунок трьох відсотків річних, вказує, що правильним є нарахування в загальному розмірі 1 714, 97 грн.
З приводу вимоги позивача про стягнення з відповідача 43 658, 72 грн. пені суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (положення ч. 1 ст. 627 ЦК України).
Особливості господарсько-правової відповідальності визначені ГК України. Так, за ч. 1 ст. 216 ГК України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Приписами ч. 1-2 ст. 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції;оперативно-господарські санкції.
Статтею 230 ГК України встановлено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.
За наведеними вище положеннями ГК України, господарське правопорушення може полягати як у порушенні нормативно встановлених правил здійснення господарської діяльності, так і у порушенні договірних зобов'язань. Господарсько-правова відповідальність за порушення договірних зобов'язань також поділяється на встановлену законом і договірну. Необхідною умовою застосування такої відповідальності є визначення у законі чи у договорі управненої та зобов'язаної сторони, виду правопорушення, за вчинення якого застосовується відповідальність, штрафні санкції і конкретний їх розмір.
Аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 10.12.2019р. у справі №904/4156/18.
Відповідно до частини 4 статті 231ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Пунктом 3.2. Договору встановлено, що за прострочення оплати Товару та/або чергового платежу Покупець сплачує Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми товару за кожний день прострочення. Термін позовної давності по сплаті пені встановлюється в межах трьох років.
Відповідно до ст.258 Цивільного кодексу України та ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано та стягуються такі санкції протягом строку позовної давності в один рік, при цьому позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін відповідно до ч.1 ст.259 Цивільного кодексу України.
При цьому, умова договору про сплату пені за кожний день прострочення виконання зобов'язання не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст.232 ГК України, строку, за який нараховуються штрафні санкції.
Аналогічний правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 07.06.2019 у справі №910/23911/16 та від 22.08.2019 у справі №914/508/17.
Відтак, позивач має право на нарахування пені в межах шестимісячного строку, відповідно до положень ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, тобто у період з 29.02.2020р. по 29.08.2020р.
Суд, здійснивши розрахунок пені у період з 29.02.2020р. по 29.08.2020р. у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми товару, встановлено що вірним є нарахування пені у розмірі 36 720, 61 гривень.
З огляду на викладені обставини, суд прийшов до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
У відповідності до ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Так, п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України встановлено, що судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 42, 123, 129, 233, 236, 238, 240, 241, 247-248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаяр сіті» (82060, Львівська обл., Старосамбірський р-н, місто Хирів, вулиця Б. Хмельницького, будинок 7"А"/2, офіс 63; ідентифікаційний код 39102819) на користь Приватного підприємства «Медлогістик» (59420, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, село Веренчанка, вул.Шевченка, будинок 23-А, 1; ідентифікаційний код 35463564) грошові кошти в розмірі 269 653,23 гривень, що складаються з суми основного боргу в розмірі 231 217,65 гривень, пені в розмірі 36 720, 61 гривень, відсотків річних у розмірі 1 714,97 гривень.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лаяр сіті» (82060, Львівська обл., Старосамбірський р-н, місто Хирів, вулиця Б. Хмельницького, будинок 7"А"/2, офіс 63; ідентифікаційний код 39102819) на користь Приватного підприємства «Медлогістик» (59420, Чернівецька обл., Заставнівський р-н, село Веренчанка, вул.Шевченка, будинок 23-А, 1; ідентифікаційний код 35463564) 4 044, 79 грн. судового збору.
4. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
5. Накази видати після набрання рішенням законної сили відповідно до ст. 327 ГПК України.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.03.2021р.
Суддя М.М. Синчук