79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
11.03.2021 справа № 914/2992/20
За позовом: ОСОБА_1 , м. Львів,
до відповідача: Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м.Львів,
про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 року № 63/90-р/к у справі № 63/1-01-32-2020,
Суддя Яворський Б.І.,
при секретарі Муравець О.М.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився,
від відповідача: Сигляк І.Я.
Відводів складу суду сторонами не заявлялося.
Відповідно до ст. 222 ГПК України фіксування судового процесу здійснюється з допомогою звукозаписувального технічного засобу - програмно-апаратного комплексу «Акорд».
Суть спору. На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про визнання недійсним рішення Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 17.09.2020 року №63/90-р/к у справі №63/1-01-32-2020 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів".
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що адміністративною колегією ЗМТВ Антимонопольного комітету України 17.09.2020 прийнято рішення у справі № 63/1-01-32-2020, яким визнано узгодженими дії ФОП Цибульського Р.М. та ФОП Курилишина Ю.Д. під час їх участі в електронних торгах на закупівлю товарів порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, яке передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції». Дії цих учасників Антимонопольний комітет кваліфікував як антиконкурентні узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів. За вчинені порушення на позивача накладено штраф у розмірі 816'000,00 гривень. Вважає вказані у рішенні АМК висновки необгрунтованими, а встановлені обставин є недоведеними і, як наслідок, неправильне застосування відповідачем до відповідних правовідносин положень статті 6 і пункту 1 статті 50 вказаного Закону.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17 листопада 2020 справу № 914/2992/20 передано на розгляд судді Яворському Б.І.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 23.11.2020 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 17.12.2020.
14.12.2020 відповідач скерував суду відзив на позовну заяву (вх.№35652/20) з обгрунтуванням своєї правової позиції, у якому просив суд у задоволенні позовних вимог відмовити. Зазначає, що сукупність встановлених обставин у діях підприємців є наслідком узгодженої поведінки учасниками торгів, оскільки в їх діях вбачається чіткий та закономірний алгоритм поведінки, спрямований на викривлення прозорого конкурентного відбору, а наведені у позові мотиви є декларативними, не спростовують відповідних висновків рішення відповідача. На переконання відповідача, для кваліфікації дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених дій не є обов'язковим з'ясування наслідків у формі завдання збитків для його конкурентів чи споживачів або інше реальне порушення їх прав чи інтересів, оскільки достатнім є встановлення самого факту вчинення дій, які визначено як антиконкурентні узгоджені дії, та можливість настання таких наслідків. У даному випадку негативним наслідком є сам факт спотворення результатів торгів (через узгодження поведінки учасників), а докази такого спотворення наведено відділенням у рішенні №90. Відповідач стверджує, що доводи позову спростовуються тим, що змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації, що міститься у пропозиціях тендерних торгів, а змагальність учасників з огляду на приписи статей 1, 5, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів самостійно, незалежно від інших учасників, без обміну інформацією між конкурентами; така змагальність виключає встановлену в рішенні сукупність обставин. Зазначив також, що позивач, отримавши подання від 28.08.2020 № 63-03/158п з попередніми висновками у справі №63/1-01-32/2020, пояснень у межах розгляду зазначеної справи відділенню не подавав, тому додаткові пояснення позивача, які стосуються рішення АМК, не можуть досліджуватись та оцінюватись в межах даного спору.
У підготовчому засіданні 17.12.2020 оголошено перерву до 29.12.2020, відомості про що занесено до протоколу судового засідання.
20.12.2020 позивач подав відповідь на відзив (вх.№37191/20), у якій додатково вказує, що усі документи, окрім листа Залізничного управління ГУ ДПС у Львівській області, зібрані відповідачем поза часовими межами існування справи № 63/1-01-32/2020, оскільки справа була розпочата розпорядженням від 11.06.2020. Таким чином, накладення штрафу не може бути обгрунтоване одержаними у спосіб та з порушенням порядку доказами, а також порядку його нарахування.
Ухвалою суду від 29.12.2020 підготовче засідання відкладено на 14.01.2021.
05.01.2021 відповідач подав заперечення на відповідь на відзив (вх.№ 146/21) та додатково зазначив, що законодавство про захист економічної конкуренції не ставить в залежність права вимагати необхідну інформацію від факту початку органом АМК розгляду справи про захист економічної конкуренції; виявлення ознак порушення законодавства є наслідком відповідного дослідження, а не його передумовою. Щодо нарахування штрафу зазначив, що такий накладено у межах ст.52 ЗУ «Про захист економічної конкуренції».
Протокольною ухвалою від 14.01.2021 Господарський суд Львівської області продовжити строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів з наступного дня після закінчення шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі для вирішення спору та відклав підготовче засідання на 28.01.2021. Ухвалою від 14.01.2021 Господарський суд Львівської області у порядку ст.ст. 120-121 ГПК України повідомив позивача про дату, час і місце наступного підготовчого засідання.
28.01.2021 позивач подав клопотання (вх.№ 306/21) про зупинення провадження у справі. Клопотання обґрунтоване тим, що ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 22.01.2021 відкрито провадження у справі № 380/748/21 за позовом ОСОБА_1 до Західного міжобласного територіального відділення АМК про визнання протиправними дій. Предметом оскарження є вимога про визнання протиправними дій комітету щодо збирання та аналізу доказів до початку розгляду справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Стверджує, що результат розгляду справи № 380/748/21 безпосередньо впливає на правомірність прийняття рішення АМК № 63/90-р/к від 17.09.2020 у справі № 63/1-01-32-2020, оскарження якого є предметом розгляду у даній справі, а тому розгляд (вирішення) Господарським судом Львівської області справи № 914/2992/20 є об'єктивно неможливим до завершення розгляду справи адміністративним судом.
У підготовчому засіданні 28.01.2021 оголошено перерву до 04.02.2021, відомості про що занесено до протоколу судового засідання.
04.02.2021 відповідач подав суду заперечення (вх.№ 2754/21) проти клопотання позивача щодо зупинення провадження у справі, у якому зазначає, що особливості порядку розгляду заяв, справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції визначається Правилами розгляду заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції, затверджених розпорядженням АМК від 19.04.1994 № 5, Законом України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про захист від недобросовісної конкуренції» та Законом України «Про Антимонопольний комітет України», що встановлюють порядок перевірки та перегляду рішень органів комітету. Просить відмовити у задоволенні клопотання, оскільки зібрані у справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини, які є предметом даного судового розгляду.
Протокольною ухвалою від 04.02.2021 підготовче засідання відкладено на 25.02.2021 та повідомлено позивача про наступне засідання у порядку ст.ст. 120, 121 ГПК України.
Ухвалою Господарського суду Львівської області від 25.02.2021 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про зупинення провадження у справі, закрито підготовче провадження і призначено справу № 914/2992/20 до судового розгляду по суті на 11.03.2021. Явка сторін у судовому засіданні обов'язковою не визнавалась.
Позивач участь повноважного представника у судове засідання 11.03.2021 не забезпечив, заяв та клопотань на адресу суду не подав. Дата і час судового засідання була узгоджена з представником позивача, який був присутнім 25.02.2021 у підготовчому засіданні, і представник позивача не висловив жодних заперечень щодо проведення судового розгляду 11.03.2021.
Представник відповідача у судове засідання 11.03.2021 з'явився, проти позову заперечив. Наголосив на тому, що для встановлення факту вчинення антиконкурентних узгоджених дій достатньо довести наявність факту обміну інформацією між конкурентами. Проведення слухань у таких справах не є обов'язковим. У рішенні відділення встановлено сукупність обставин, які виключають можливість некоординаційної поведінки.
Відповідно до п.1 ч.3 ст.202 ГПК України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі, зокрема, неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.
31.05.2018 Адміністративною колегією Львівського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено розпорядження № 63/35-рп/к, яким розпочато розгляд справи №3-01-29/2018 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції за кваліфікацією п. 4 ч. 2 ст. 6 і п. 1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів.
11.06.2020 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України винесено розпорядження № 63/41-рп/к, яким розпочато розгляд справи № 63/1-01-32-2020 за аналогічною кваліфікацією.
18.06.2020 розпорядженням Адміністративної колегії Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 63/45-рп/к об'єднано справу №3-01-29/2018 та справу № 63/1-01-32-2020 в одну справу № 63/1-01-32-2020 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
17.09.2020 Адміністративною колегією Західного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України прийнято рішення № 63/90-р/к у справі №63/1-01-32-2020 «Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафів», яким дії ФОП Цибульського Р.М. та ФОП Курилишина Ю.Д. в межах торгів №1-№12 було визнано порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, що передбачене п. 4 ч. 2 ст. 6 та п.1 ст. 50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» у вигляді вчинення антиконкурентних узгоджених дій, які стосуються спотворення результатів торгів. За кожне вчинення порушення на позивача накладено штраф, що у загальному розмірі становить 816'000,00 гривень.
У процесі розгляду справи №63/1-01-32-2020 АМК встановлено наступне:
Упродовж 2017-2018 років проводились електронні торги на закупівлю товарів за замовленням Відділу освіти Галицького та Франківського районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики ЛМР (торги №1, №11 та №12 (лот №1 та №2)), Відділу освіти Франківського району управління освіти Департаменту гуманітарної політики ЛМР (торги №2, №3, №6, №7, №9 та №10), Управління соціального захисту Департаменту гуманітарної політики ЛМР (торги №4 та №5) та Відділу освіти Шевченківського та Залізничного районів управління освіти Департаменту гуманітарної політики ЛМР (торги №8).
У зазначених електронних конкурсних торгах брали участь: ФОП Цибульський Р.М. ( АДРЕСА_1 ; ІПН НОМЕР_1 ), ФОП Курилишин Ю.Д. ( АДРЕСА_2 ; ІПН НОМЕР_2 ) та інші суб'єкти господарювання.
Висновки про антиконкурентні узгоджені дії відповідачем зроблено на підставі сукупності таких обставин:
1. Спільне системне використання учасниками IP-адрес. Так, згідно інформації ТзОВ «Е-Тендер» ФОП Цибульський Р.М. та ФОП Курилишин Ю.Д. використовували один електронний торговельний майданчик та одні й ті ж IP-адреси: (по торгах №1: НОМЕР_3 , НОМЕР_4 та 46.200.10.156; по торгах №2: 37.52.68.230, НОМЕР_5 та 194.44.120.44; по торгах №3: 37.52.68.230 та 194.44.120.130; по торгах №4: 194.44.212.2; по торгах №6: 46.200.140.8, 46.200.143.152 та 46.200.238.24; по торгах 7 аналогічні: 46.200.143.152 та 46.200.238.24, по торгах №8: 194.44.195.55 та 37.52.64.218; по торгах №9: 37.52.71.242, 194.44.150.20; по торгах №10 аналогічні, що і у торгах №3: 37.52.68.230 та 194.44.120.130; по торгах №11: 46.200.143.152, НОМЕР_6 та 46.200.17.221; по торгах №12: 37.52.71.242 та 194.44.50.31). Крім того, учасники використовували спільні IP-адреси упродовж 2017-2018 років при здійсненні інших операцій. Зазначене не може бути випадковим збігом та свідчить про взаємодію та узгодженість дій учасників.
2. Використання однакових телефонних засобів зв'язку. Відповідно до публічно доступної інформації з веб-сайтів: usr.minjust.gov.ua, clarity-project.info, dozorro.org, zakupki.prom.ua, а також із листа ТзОВ «Укрнет» встановлено, що позивач вказував такі телефонні дані - НОМЕР_7 та НОМЕР_8 , а ФОП Курилишин Ю.Д. - НОМЕР_9 і НОМЕР_10 . При реєстрації позивача на сайті zakupki.prom.ua та торгах №1 і №6, також створення електронної скриньки «kyrulushunyra@ukr.net» вказані особи зазначили номера телефонів один одного. Згідно з наданою ПрАТ «Київстар» інформацією у 2017-2018 роках між учасниками відбувались дзвінки, що свідчить про можливість обміну інформацією на стадії підготовки пропозицій у торгах.
3. Подібність в оформленні документів та однакових форматах файлів, що були завантажені до електронної системи закупівель. Так, у зверненнях із тендерними пропозиціями в обох учасників встановлено схожість в їх оформленні та допущенні ідентичні пунктуаційні і граматичні помилки, однакові дефекти сканування. Учасники у складі своїх пропозицій конкурсних торгів додатково подали документи, яких замовник не передбачав у вимогах до тендерної документації або, навпаки, не подали одних і тих же документів, які вимагались. Така подібність не може бути пояснена збігом чи використанням шаблонів у мережі інтернет, які потребують подальшого редагування при формуванні участі у відповідній закупівлі.
4. Синхронність дій учасників у часі. Учасники розмістили свої тендерні пропозиції в системі електронних закупівель в один день та з незначним проміжком у часі; порядок завантаження сканованих документів теж вказує на синхронність дій; ФОП Цибульський Р.М. та ФОП Курилишин Ю.Д. отримали банківську гарантію у ПАТ «Діамантбанк» з проміжком часу у один день; здійснено перерахування коштів задля участі у торгах №7, №8 та №11 в один день та час. Тому погоджену поведінку під час підготовки та участі у торгах підтверджує синхронність дій у часі, яка, зважаючи на її системність, не може вважатись випадковим збігом.
5. Цінова поведінка під час участі у торгах. За результатами оцінки пропозицій конкурсних торгів №№ 1, 3, 6, 7, 10-12 ФОП Курилишин Ю.Д. став переможцем, однак у подальшому відмовився від підписання договорів на закупівлю на користь позивача з вищою ціновою пропозицією. У торгах № 4 та № 5, окрім ФОП Цибульського P.M. і ФОП Курилишина Ю.Д., брали участь ще по одному суб'єкту господарювання, які під час проведення аукціону понижували ціну, змушуючи тим самим одного з учасників - ФОП Курилишина Ю.Д. понижувати ціну, натомість, ФОП Цибульський P.M. ціни не зменшував, тобто, не складав конкуренції ФОП Курилишину Ю.Д. Така поведінка знаходиться поза межами реальної цінової конкуренції та бажання перемоги у торгах. Наведені обставини свідчать про певну системність дій між учасниками.
Листами від 02.09.2020 ФОП Цибульському P.M. і ФОП Курилишину Ю.Д. надіслано копії подання від 28.08.2020 №63-03/158п з попередніми висновками у справі №63/1-01-32-2020, який позивач отримав 12.09.2020. Вказане подання також було оприлюднено на офіційному веб-сайті АМК. ФОП Цибульський P.M. заперечень у межах розгляду адміністративної справі комітету не подав.
Із позовом до Господарського суду Львівської області ФОП Цибульський P.M. звернувся 17.11.2020 року, тобто в межах визначеного ч.1 ст.60 Закону України «Про захист економічної конкуренції» строку.
Оскаржуючи рішення адміністративної колегії позивач зазначає, що в оскаржуваному рішенні відсутнє будь-яке обгрунтування щодо наявності у службових осіб службових доручень на отримання доказів в межах справи. Позивач не вважає, що випадкове використання учасниками однієї IP-адреси під час участі у торгах не можуть свідчити про наявність антиконкурентних узгоджених дій, що призвели до спотворення результатів торгів, оскільки ІР-адреса - це своєрідний ідентифікатор мережі Інтернет, який мігрує. Використання різними користувачами однієї ІР-адреси трапляється часто (зокрема, у випадку використання однієї мережі Wі-Fі або користування послугами одного Інтернет-провайдера), ІР адрес присвоюється не конкретному комп'ютеру чи мобільному телефону, а маршрутизатору або серверу і під одним ІР адресом можуть працювати декілька комп'ютерів розташовані на великій відстані один від одного. Щодо контактних даних учасників зазначає, що зі змісту обгрунтувань так і не вбачається, які саме контактні телефони, на думку ЗМТУ АМКУ, належать відповідним суб'єктам господарювання.
Позивач стверджує, що наявність формальних зовнішніх ознак в оформленні документів, зразки яких доступні в мережі Інтернет, без доведення факту узгодження учасниками змісту поданих ними тендерних пропозицій для участі в закупівлі та спотворення внаслідок такого узгодження результатів процедури закупівлі, в тому числі за відсутності інших учасників закупівлі, не може бути підставою для кваліфікації дій позивача як антиконкурентних узгоджених дій.
Вважає, що оскаржуване рішення ґрунтується лише на припущеннях, недоведеності відповідачем обставин, які мали значення для справи і які ним визнано встановленими, а також про неправильне застосування відповідачем до відповідних правовідносин положень ст. 6 і п.1 ст. 50 вказаного Закону, що свідчить про незаконність прийнятого рішення. Додатково завернув увагу на те, що у оскаржуваному рішенні від 17.09.2020 року відсутнє будь-яке посилання на те, чи проводилось слухання у справі про порушення законодавства про захист економічної конкуренції.
ОЦІНКА СУДУ.
Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи, і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).
Згідно ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відносини, які виникли між сторонами, регулюються положеннями Господарського кодексу України, Цивільного кодексу України, Закону України «Про захист економічної конкуренції», Законом України «Про Антимонопольний комітет України», Закону України «Про публічні закупівлі».
Держава підтримує конкуренцію як змагання між суб'єктами господарювання, що забезпечує завдяки їх власним досягненням здобуття ними певних економічних переваг, внаслідок чого споживачі та суб'єкти господарювання отримують можливість вибору необхідного товару і при цьому окремі суб'єкти господарювання не визначають умов реалізації товару на ринку (ч.1 ст.25 ГК України).
Суб'єкти господарювання, які беруть участь у публічних закупівлях, є конкурентами. Змагання при проведенні торгів забезпечується таємністю інформації; змагальність учасників процедури закупівлі з огляду на приписи статей 1, 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачає самостійні та незалежні дії (поведінку) кожного з учасників та їх обов'язок готувати свої пропозиції конкурсних торгів окремо, без обміну інформацією.
Статтею 2 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначено, що відносини органів державної влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю із суб'єктами господарювання; суб'єктів господарювання з іншими суб'єктами господарювання, із споживачами, іншими юридичними та фізичними особами у зв'язку з економічною конкуренцією регулюються цим Законом.
Антимонопольний комітет України є державним органом із спеціальним статусом, метою діяльності якого є забезпечення державного захисту конкуренції у підприємницькій діяльності та у сфері публічних закупівель (ст.ст.1, 7 ЗУ «Про антимонопольний комітет України).
Згідно п.1 ч.1 ст.50 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентні узгоджені дії визнаються порушенням законодавства про захист економічної конкуренції. Відповідно до ч. 1, п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними узгодженими діями є узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції. До таких дій належать узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів, тендерів. Частина 4 статті 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» визначає, що вчинення антиконкурентних узгоджених дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно з законом.
Кваліфікація дій суб'єкта господарювання як антиконкурентних узгоджених не є обов'язковою умовою наявність негативних наслідків таких дій у вигляді завдання збитків, порушень прав та охоронюваних законом інтересів інших господарюючих суб'єктів чи споживачів, оскільки достатнім є встановлення самого факту погодження конкурентної поведінки, яка може мати негативний вплив на конкуренцію.
Для визнання АМК порушення законодавства про захист економічної конкуренції вчиненим достатнім є встановлення й доведення наявності наміру суб'єктів господарювання погодити (скоординувати) власну конкурентну поведінку, зокрема шляхом обміну інформацією під час підготовки тендерної документації, що, у свою чергу, призводить або може призвести до переваги одного з учасників під час конкурентного відбору з метою визначення переможця процедури закупівлі. Визначені законом дії повинні аналізуватися в сукупності, тому органи Антимонопольного комітету України, ухвалюючи рішення про порушення вимог антимонопольного законодавства, повинні аналізувати усі вчинені відповідними суб'єктами дії (постанова Верховного Суду від 28.01.2020 у справі №910/6507/19).
За змістом статті 35 Закону України «Про захист економічної конкуренції» при розгляді справи про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи комітету збирають і аналізують документи, висновки експертів, пояснення осіб, іншу інформацію, що є доказом у справі, та приймають рішення у справі в межах своїх повноважень.
При цьому, ч. 3 ст. 6 Закону України «Про захист економічної конкуренції» не передбачено якогось окремого (відмінного) складу правопорушення (це ті ж самі антиконкурентні узгоджені дії - пункт 1 частини першої статті 50 Закону), натомість статтею лише передбачено можливість доведення вчинення суб'єктами таких антиконкурентних узгоджених дій в непрямий спосіб (непрямими доказами). Проте в будь-якому разі єдиним можливим поясненням схожості дій при кваліфікації їх як антиконкурентних узгоджених за положеннями частини третьої статті 6 Закону повинне бути попереднє погодження (досягнення суб'єктами домовленості про вчинення таких дій), і обов'язок доведення факту такого погодження покладено саме на органи АМК. Саме тому закон і надає право цим органам отримувати інформацію з різного роду джерел та аналізувати їх на предмет наявності ознак антиконкурентних узгоджених дій, виявлення наміру учасників закупівлі діяти скоординовано.
З огляду на наведені норми питання щодо збору, оцінки та аналізу доказів у справі є винятковою компетенцією органів Антимонопольного комітету України, а тому виходить за межі повноважень судів. Саме на орган Антимонопольного комітету України покладено обов'язок навести відповідні докази у своєму рішенні, на підставі яких орган дійшов висновку про обставини справи, а суд покликаний дослідити та оцінити наведені органом докази.
Вирішуючи спори щодо оскарження рішень Антимонопольного комітету, господарські суди мають враховувати, що відповідно до Закону України «Про Антимонопольний комітет України» та Закону України «Про захист економічної конкуренції» кваліфікація дій суб'єктів господарювання як порушення законодавства про захист економічної конкуренції є виключною компетенцією органів АМК (наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 910/14949/18). Крім того, з урахуванням правових позицій, наведених в пункті 51 цього рішення, суд не може переймати на себе притаманні лише Антимонопольному комітету функції стосовно кваліфікації дій учасників закупівлі та переоцінювати висновки, зроблені цим органом.
Суд також відзначає, що судом не можуть досліджуватись та оцінюватись пояснення/заперечення, які стосуються кваліфікації встановленого АМК порушення конкурентного законодавства, які не надавались в межах розгляду справи про порушення конкурентного законодавства (вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеною у постановах від 19.08.2019 у справі №910/12487/18 та від 15.12.2020 у справі №918/390/20).
Частиною 1 ст. 48 Закону України «Про захист економічної конкуренції» передбачено, що за результатами розгляду справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції органи Антимонопольного комітету України приймають рішення, зокрема, про: визнання вчинення порушення законодавства про захист економічної конкуренції; накладення штрафу. Порушення законодавства про захист економічної конкуренції тягне за собою відповідальність, встановлену законом (ст.51 Закону України «Про захист економічної конкуренції»). Частиною 2 статті 52 того ж Закону встановлено, що за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбаченого пунктом 1 статті 50 Закону, накладається штраф у розмірі до десяти відсотків доходу (виручки) суб'єкта господарювання від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за останній звітний рік, що передував року, в якому накладається штраф.
Листом від 27.08.2020 за №7061/9/54/09-01 Залізничне управління ГУ ДПС у Львівській області повідомило, що по ФОП Цибульському Р.М. відсутня інформація щодо отримання доходу за 2019 рік.
Повноваження стосовно визначення розміру штрафу в гранично встановлених межах віднесено до компетенції органів Антимонопольного комітету України. Застосування штрафу судом розцінюється як вид майнової відповідальності за кожне допущене порушення, оскільки положеннями Закону України «Про захист економічної конкуренції» не встановлено поєднання однієї суми штрафу за декілька порушень, а тому застосування відповідачем штрафу за кожне порушення є правомірним.
Позивач не спростував встановлені колегією обставини щодо використання однакових телефонних засобів зв'язку та проведення телефонних розмов між учасниками, факту схожості оформлення документів, синхронності дій у часі та цінової поведінки під час участі у торгах тощо. Доводи позивача про те, що висновки відповідача повинні підтверджуватись у встановленому законом порядку шляхом залучення експерта та складення експертного лінгвістичного висновку не відповідають обставинам даної справи та вимогам чинного законодавства України та, відповідно, не приймаються судом до уваги.
Розглянувши дану справу, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про те, що рішення від 17.09.2020 № 63/90-р/к у справі №63/1-01-32-2020 ґрунтується на помилкових висновках, прийняте з неповним та необ'єктивним з'ясуванням обставин справи, що призвело до невідповідних висновків та винесення неправомірного рішення, являються непідтвердженими, необґрунтованими і такими, що не відповідають обставинам справи. При цьому, суд зазначає, що позивач, заперечуючи проти таких висновків АМКУ, не надав до матеріалів справи доказів, які могли б спростувати зазначені висновки, заперечення проти висновків АМК зводяться до переоцінки встановлених відповідачем обставин, подій та фактів, у зв'язку з чим такі заперечення судом відхиляються як недоведені та безпідставні.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
Сплачена позивачем сума судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується квитанцією № 0.0.1902436205.1 від 12.11.2020 на суму 2'102,00 грн.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки суд відмовляє у задоволенні позову, тому судовий збір покладається на позивача.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 222, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Повний текст рішення складено 19.03.2021.
Суддя Б.І. Яворський