просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, тел./факс (057)702-10-79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
15 березня 2021 року м.Харків Справа № 913/526/20(913/714/20)
Провадження №5/913/714/20
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свинець.» (вул.Незалежності, буд.133, м.Лисичанськ Луганської області, 93118)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» (вул.Базова, буд.2, м.Дніпро, 49127)
про стягнення 44 310 972 грн 72 коп.
у межах справи №913/526/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Свинець.»,
Суддя Господарського суду Луганської області Вінніков С.В.
Секретар судового засідання-помічник голови суду Бережна Л.В.
У засіданні брали участь:
від позивача: Слюсар В.В. - адвокат на підставі ордеру від 12.02.2021 серії АІ №1088362 (у режимі відеоконференції);
від відповідача: представник не прибув.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Свинець.» (далі - позивач, ТОВ «Свинець.») звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 22.12.2020 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дніпропетровський дослідний завод «Енергоавтоматика» (далі - відповідач, ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика») про стягнення заборгованості за договором від 28.11.2013 №28713 5/19-13 у сумі 16 125 421 грн 25 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає наступне.
28.11.2013 між Приватним акціонерним товариством «Свинець» (далі - ПрАТ «Свинець») та ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» укладено договір поставки №28713 5/19-13 з додатковими угодами до нього (далі - договір), відповідно до якого ПрАТ «Свинець» передає у власність, а ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» приймає та оплачує свинець марок С1 та С2С (далі - товар) (п.1.1 договору).
Позивач на виконання умов договору поставив відповідачу товар, який відповідач оплатив частково, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у сумі 25 339 856 грн 76 коп.
Як зазначив позивач, за період з 15.11.2017 по 12.10.2018 ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» заборгував йому 16 125 421 грн 25 коп.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, господарський суд
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.12.2020 справа передана на розгляд судді Віннікову С.В.
Ухвалою господарського суду від 31.12.2020, зокрема, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі; визначено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначене на 25.01.2021.
Ухвалою суду від 25.01.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 15.02.2021.
11.02.2021 від позивача поштою надійшла заява про збільшення позовних вимог від 04.02.2021, у якій він просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у сумі 16 125 421 грн 25 коп., 30% річних у сумі 13 219 546 грн 59 коп., інфляційні втрати за період з січня 2018 року по грудень 2020 року в сумі 2 763 865 грн 55 коп., пеню за період з 31.12.2017 по 22.12.2020 у сумі 12 202 139 грн 33 коп., усього 44 310 972 грн 72 коп.
Указана заява прийнята судом до розгляду в частині стягнення 30% річних у сумі 13 219 546 грн 59 коп. та інфляційний втрат за період з січня 2018 року по грудень 2020 року в сумі 2 763 865 грн 55 коп. як заява про збільшення позовних вимог, а в частині стягнення пені за період з 31.12.2017 по 22.12.2020 у сумі 12 202 139 грн 33 коп. як заява про зміну предмету позову. Справа розглядається з її урахуванням.
Ухвалою суду від 15.02.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження по 22.03.2021 (включно); відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 01.03.2021.
26.02.2021 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшла заява від 25.02.2021 про зменшення розміру позовних вимог, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій він зменшив розмір заявленої до стягнення пені з 12 202 139 грн 33 коп. до 2 734 889 грн 60 коп.
01.03.2020 на адресу електронної пошти суду від відповідача надійшло клопотання про призначення судово-економічної експертизи від 26.02.2021, підписане кваліфікованим електронним підписом, у якому він просить призначити у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Чи підтверджується документально матеріалами справи №913/714/20 заборгованість ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» перед ТОВ «Свинець.» внаслідок невиконання грошового зобов'язання за договором від 28.11.2013 №28713 5/19-13 у розмірі 16 125 421 грн 25 коп.; 2) Чи підтверджується документально матеріалами справи інформація, зазначена в актах звірення розрахунків?
01.03.2020 на адресу електронної пошти суду від відповідача надійшло клопотання про призначення науково-правової експертизи від 26.02.2021, підписане кваліфікованим електронним підписом, у якому він просить призначити у справі науково-правову експертизу, на вирішення якої поставити наступне запитання: Чи відповідають положення Розділу 3 та Розділу 5 договору від 28.11.2013 №28713 5/19-13, укладеного між ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» та ТОВ «Свинець.» нормам чинного законодавства України?
01.03.2020 на адресу електронної пошти суду від відповідача надійшла заява від 26.02.2021 про витребування перекладів доказів, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій він просить витребувати від позивача засвідчені у встановленому порядку переклади українською мовою поданих ним доказів у справі №913/526/20(913/714/20).
01.03.2020 на адресу електронної пошти суду від відповідача надійшла заява від 26.02.2021 про витребування доказів, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій він просить витребувати у позивача документи, додані позивачем у копіях до позовної заяви, а також оригінали письмових доказів (первинні документи бухгалтерського обліку) на підтвердження інформації, зазначеної в актах звірення розрахунків, що були подані позивачем у справі №913/526/20(913/714/20).
01.03.2020 на адресу електронної пошти суду від відповідача надійшла заява від 26.02.2021 про залишення позову без руху, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій він просить позовну заяву ТОВ «Свинець.» залишити без руху, надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду від 01.03.2021 відкладено розгляд справи у підготовчому засіданні на 15.03.2021.
У судове засідання 15.03.2021 відповідач не прибув, хоча про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
11.03.2021 поштою на адресу суду у письмовому вигляді надійшла заява позивача про зменшення позовних вимог, у якій він зменшив розмір заявленої до стягнення пені з 12 202 139 грн 33 коп. до 2 734 889 грн 60 коп.
Відносно вказаної заяви суд зазначає наступне.
Пунктом 2 ч.2 ст.46 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) передбачено, що крім прав та обов'язків, визначених у статті 42 цього Кодексу позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог - до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Частиною 5 вказаної статті встановлено, що у разі подання будь-якої заяви, передбаченої пунктом 2 частини другої, частиною третьою або четвертою цієї статті, до суду подаються докази направлення копії такої заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи. У разі неподання таких доказів суд не приймає до розгляду та повертає заявнику відповідну заяву, про що зазначає в ухвалі.
Позивачем до вказаної заяви надані докази її направлення відповідачеві.
З огляду на викладене заява позивача від 25.02.2021 про зменшення позовних вимог у частині стягнення пені з 12 202 139 грн 33 коп. до 2 734 889 грн 60 коп. приймається судом до розгляду. У подальшому справа розглядається з її урахуванням.
12.03.2021 на адресу електронної пошти суду від позивача надійшли письмові заперечення від 12.03.2021 щодо заявлених відповідачем клопотань, підписані кваліфікованим електронним підписом, у яких він просив відмовити у задоволенні заявлених відповідачем клопотань про проведення судових експертиз.
15.03.2021 на адресу електронної пошти суду від відповідача надійшла заява від 12.03.2021, підписана кваліфікованим електронним підписом, у якій він просить відкласти розгляд справи, у зв'язку з потраплянням Закарпатської області у червону зону карантину.
Суд вважає доводи відповідача обґрунтованими та вважає можливим відкласти розгляд справи.
Відносно заяви відповідача від 26.02.2021 про витребування у ТОВ «Свинець.» документів, доданих ним у копіях до позовної заяви, а також оригіналів письмових доказів (первинних документів бухгалтерського обліку) на підтвердження інформації, зазначеної в актах звірення розрахунків, що були подані позивачем у справі №913/526/20(913/714/20) суд зазначає наступне.
Частинами 1, 2, 4 ст.91 ГПК України передбачено, що письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.
Позивачем до позовної заяви були додані копії документів засвідчені в установленому чинним законодавством порядку у відповідності до вимог Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (ДСТУ 4163-2003).
Згідно з ч.5 ст.91 ГПК України учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу.
У п.59 позовної заяви позивачем вказано, що оригінали доданих до цієї позовної заяви доказів наявні у позивача.
Згідно з ч.6 ст.91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.
Суд бере до уваги, що по-перше, копії доданих позивачем до позовної заяви документів засвідчені належним чином, у суду відсутні сумніви щодо їх відповідності оригіналам, що також це не заперечується відповідачем. По-друге, оригінали документів також маються у відповідача, оскільки вони складалися та підписувалися обома сторонами.
З огляду на викладене подане відповідачем клопотання відхиляється судом.
Відносно заяви відповідача від 26.02.2021 про витребування перекладів доказів, у якій він просить витребувати від позивача засвідчені у встановленому порядку переклади українською мовою поданих ним доказів у справі №913/526/20(913/714/20), суд зазначає наступне.
Статтею 10 Конституції України передбачено, що державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської, інших мов національних меншин України. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
Як роз'яснив Конституційний Суд України у рішенні від 14 грудня 1999 року №10-рп/99 (справа №1-6/99) положення частини першої статті 10 Конституції України, за яким «державною мовою в Україні є українська мова», треба розуміти так, що українська мова як державна є обов'язковим засобом спілкування на всій території України при здійсненні повноважень органами державної влади та органами місцевого самоврядування (мова актів, роботи, діловодства, документації тощо), а також в інших публічних сферах суспільного життя, які визначаються законом (ч.5 ст.10 Конституції України).
Відповідно до ст.10 ГПК України господарське судочинство в судах здійснюється державною мовою. Суди забезпечують рівність прав учасників судового процесу за мовною ознакою. Суди використовують державну мову в процесі судочинства та гарантують право учасникам судового процесу на використання ними в судовому процесі рідної мови або мови, якою вони володіють. Учасники судового процесу, які не володіють або недостатньо володіють державною мовою, мають право робити заяви, надавати пояснення, виступати в суді і заявляти клопотання рідною мовою або мовою, якою вони володіють, користуючись при цьому послугами перекладача в порядку, встановленому цим Кодексом.
16.07.2019 набув чинності Закон України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», ст.2 якого передбачено, що цей Закон регулює функціонування і застосування української мови як державної у сферах суспільного життя, визначених цим Законом, на всій території України. Дія цього Закону не поширюється на сферу приватного спілкування та здійснення релігійних обрядів. Порядок застосування кримськотатарської мови та інших мов корінних народів, національних меншин України у відповідних сферах суспільного життя визначається законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
Суд бере до уваги, що правовідносини сторін у справі виникли на підставі договору поставки від 28.11.2013 №28713 5/19-13 та додаткових угод до нього, і приписами діючого на той час законодавства не передбачалось обов'язковості укладення господарських договорів між господарюючими суб'єктами українською мовою. При укладенні вказаного договору сторони розуміли і усвідомлювали значимість своїх дій та наслідків, відповідач не наполягав на укладенні документів між сторонами українською мовою.
Суд зауважує, що документи, які надані позивачем на підтвердження факту поставки продукції (видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, рахунки-фактури) складені українською мовою.
Ураховуючи викладене суд приходить до висновку про відмову у задоволенні вказаної заяви.
Відносно клопотання відповідача від 26.02.2021 про призначення науково-правової експертизи, у якому він просить призначити у справі науково-правову експертизу, на вирішення якої поставити наступне запитання: Чи відповідають положення Розділу 3 та Розділу 5 договору від 28.11.2013 №28713 5/19-13, укладеного між ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» та ТОВ «Свинець.» нормам чинного законодавства України?, суд зазначає наступне.
Частиною 1 ст.99 ГПК України передбачено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
У даному випадку на експертизу пропонується винести питання юридичної оцінки договору від 28.11.2013 №28713 5/19-13, що є обов'язком господарського суду відповідно до приписів ГПК України, а не предметом експертного дослідження.
З огляду на викладене суд відхиляє вказане клопотання.
Відносно клопотання відповідача від 26.02.2021 про призначення судово-економічної експертизи, у якому він просить призначити у справі судову економічну експертизу, на вирішення якої поставити наступні питання: 1) Чи підтверджується документально матеріалами справи №913/714/20 заборгованість ТОВ «ДДЗ «Енергоавтоматика» перед ТОВ «Свинець.» внаслідок невиконання грошового зобов'язання за договором від 28.11.2013 №28713 5/19-13 у розмірі 16 125 421 грн 25 коп.; 2) Чи підтверджується документально матеріалами справи інформація, зазначена в актах звірення розрахунків?, суд зазначає наступне.
Частиною 2 ст.76 ГПК України передбачено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку питання розміру заборгованості та її документальне підтвердження відповідними доказами входить в предмет доказування.
Враховуючи приписи ст.74 ГПК України саме позивач повинен довести суду розмір заборгованості та подати відповідні докази на його підтвердження.
З огляду на викладене суд відхиляє вказане клопотання.
Відносно заяви відповідача від 26.02.2021 про залишення позову без руху, оскільки позивачем не наданого обґрунтованого розрахунку заявленої до стягнення суми із зазначенням конкретного періоду, за який було здійснено нарахування, суд зазначає наступне.
Згідно з п.3 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заяви повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.
Частиною 11 ст.176 ГПК України передбачено, що суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
У позовні заяві (п.п.24, 25) позивачем указано період виникнення заборгованості - з 15.11.2017 по 12.10.2018, та вказаний її розмір - 16 125 421 грн 25 коп. Крім того позивачем зазначено рахунки-фактури, які несплачені відповідачем.
Таким чином позивачем дотримано приписів п.3 ч.3 ст.162 ГПК України, а тому відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху.
З огляду на що суд приходить до висновку про відхилення вказаного клопотання.
Згідно з ч.1 ст.181 ГПК України для виконання завдання підготовчого провадження в кожній судовій справі, яка розглядається за правилами загального позовного провадження, проводиться підготовче засідання.
Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.177 ГПК України завданнями підготовчого провадження є: остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; з'ясування заперечень проти позовних вимог; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вирішення відводів; визначення порядку розгляду справи; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті. Підготовче провадження починається відкриттям провадження у справі і закінчується закриттям підготовчого засідання.
У відповідності до ч.2 ст.185 ГПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу, зокрема, про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Розглянувши матеріали справи, суд визнає їх достатніми для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Керуючись ст.ст.120, 121, 177, 181, 182, 185, 232 - 234 ГПК України, суд
1. Закрити підготовче провадження.
2. Призначити справу до судового розгляду по суті на 22 березня 2021 року о 12 год. 00 хв.
3. Засідання відбудеться у приміщенні господарського суду за адресою:
просп.Науки, буд.5, м.Харків, у залі судових засідань №108.
4. Явку представників сторін визнати необов'язковою.
5. Повідомити учасників справи про наявність у суду технічної можливості забезпечення учасникам справи права брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду відповідно до ст.197 ГПК України та Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 23.04.2020 №196.
6. Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до п.5.27 Національного стандарту України «Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації» (ДСТУ 4163-2003) передбачено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів «Згідно з оригіналом», назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
7. Звернути увагу учасників справи на процесуальні права та обов'язки, передбачені ст.46 ГПК України, зокрема в частині строків подання до суду заяв про збільшення/зменшення позовних вимог, зміни предмету або підстави позову та доказів направлення копій таких заяв та доданих до них документів іншим учасникам справи, а також щодо наслідків неподання таких доказів суду (ч.ч.2, 3, 5 ст.46 ГПК України).
8. Звернути увагу учасників справи на порядок подання доказів, встановлений у ст.80 ГПК України, та наслідки неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи. У випадку неможливості учасником справи самостійно надати докази - він вправі подати клопотання про витребування доказів судом у строки, встановлені у ч.ч.2, 3 ст.80 ГПК України (ч.1 ст.81 ГПК України).
9. Звернути увагу учасників справи, що при визначенні строків отримання ними процесуальних документів від суду та від інших учасників справи, з метою недопущення зловживанням процесуальними правами, судом враховуються Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України від 28.11.2013 №958.
Ухвала набрала законної сили негайно після її оголошення 15.03.2021 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Повний текст ухвали складено 19.03.2021.
Суд доводить до відома учасників судового процесу, що вони можуть отримувати інформацію у справі, що розглядається за офіційною вебадресою сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України - https://court.gov.ua/fair/
Суддя С.В. Вінніков