вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"19" березня 2021 р. м. Київ Справа № 911/2071/20
Господарський суд Київської області у складі судді Колесника Р.М., розглянувши клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Електро» про стягнення витрат на правничу допомогу, без виклику (повідомлення) учасників справи, у справі № 911/2071/20 за позовом
акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код 00186542)
до
товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Електро» (07400, Київська область, м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 18- б, офіс 21, код 39300815)
про стягнення 183440,61 гривень
На розгляді Господарського суду Київської області перебуває справа № 911/2071/20 за позовом акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» до товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Електро» про стягнення 183440,61 гривень.
Рішенням Господарського суду Київської області від 10.02.2021 у задоволенні позову акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» відмовлено в повному обсязі.
Відповідач 01.03.2021, згідно відмітки поштового зв'язку проставленої на конверті, звернувся до Господарського суду Київської області із клопотанням, в якому просить суд стягнути з позивача 23600 гривень витрат на правову допомогу. До вказаного клопотання відповідачем долучено докази, що підтверджують об'єм наданих послуг та розмір витрат, які понесені відповідачем на професійну правничу допомогу.
15.03.2021 на адресу суду від позивача надійшло клопотання про зменшення розміру понесених відповідачем витрат на правову допомогу на 95% від заявленої відповідачем, яке обґрунтовано тим, що розмір оплати за 1 годину затраченого часу адвоката не є обґрунтованим та є надто завищеним.
Положеннями ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
У відповідності до ухвали Господарського суду Київської області від 21.07.2020 розгляд справи здійснювався за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та без проведення судового засідання.
Відтак, з урахуванням того, що рішення у цій справі ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, то вирішення питання про прийняття додаткового рішення здійснюється в тому ж порядку.
Розглянувши клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Електро» про стягнення витрат на правничу допомогу, суд дійшов наступних висновків.
Частинами 1, 3 статті 221 Господарського процесуального кодексу України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Судом встановлено, що відповідач в перебігу розгляду справи звернувся до суду із заявою про розподіл судових витрат після ухвалення судом рішення, повідомивши при цьому про неможливість подання ним доказів понесених витрат на професійну правничу допомогу адвоката до закінчення судових дебатів.
Частинами 1, 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Разом із тим розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).
З наведених вище норм вбачається, що розмір витрат на оплату послуг адвоката обмежений їх співмірністю зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Судом встановлено, що на підтвердження понесених витрат на правову допомогу відповідачем надано до суду - договір про надання правової/правничої допомоги від 05.08.2020 № ЮО-05-08/20, укладений між Адвокатським об'єднанням «А.Г. Партнерс» (виконавець) та ТОВ «Логіст Електро» (замовник); додаткову угоду від 05.08.2020 № 1 до договору; додаткову угоду від 25.02.2021 № 2 до договору; звіт про надання правової/правничої допомоги за договором станом на 25.02.2021; акт приймання-передачі виконаних робіт № 25-02/2021 від 25.02.2021; платіжне доручення від 01.03.2021 № 197.
Отже, наявними у матеріалах справи доказами підтверджено, що загальний розмір фактично понесених відповідачем витрат на професійну правову допомогу у зв'язку із розглядом цієї справи становить 23600 гривень.
У постанові від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 Верховний Суд дійшов висновку, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява N 19336/04).
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг. Наведена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі № 910/16322/18.
Таким чином, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
При цьому, критерій розумної необхідності витрат на професійну правничу допомогу є оціночною категорією, яка у кожному конкретному випадку (у кожній конкретній справі) оцінюється судом за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні доказів, зокрема наданих у підтвердження обставин понесення таких витрат, надання послуг з професійної правничої допомоги, їх обсягу, вартості з урахуванням складності справи та витраченого адвокатом часу тощо.
Надавши оцінку наявним у матеріалах справи доказам у сукупності з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, обсягу наданих адвокатом послуг, виходячи з характеру спірних правовідносин, обсягу матеріалів справи, беручи до уваги заперечення позивача проти стягнення з нього заявленої суми витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, суд дійшов висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката за розгляд справи має бути зменшений до 10000 гривень.
Таким чином, клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Електро» про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає частковому задоволенню.
Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Клопотання представника товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Електро» про стягнення витрат на правничу допомогу задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів» (69035, м. Запоріжжя, вул. Діагональна, буд. 11, код 00186542) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Логіст Електро» (07400, Київська область, м. Бровари, бульв. Незалежності, буд. 18- б, офіс 21, код 39300815) 10000,00 гривень витрат на професійну правничу допомогу.
3. Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.
4. У задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткове рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення у відповідності до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 частини 1 Розділу XI «Перехідні положення».
Повний текст додаткового рішення складено та підписано 19.03.2021.
Суддя Р.М. Колесник