ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
про відкладення підготовчого засідання
15.03.2021Справа № 753/14561/18
За позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" (02121, м. Київ, вул. Ташкентська, буд. 33)
про визнання недійсними рішення загальних зборів та окремих положень статуту
Суддя Літвінова М.Є.
Представники учасників справи:
Від позивача: ОСОБА_3;
Від відповідача: Тарасюк Н.М.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся із позовною заявою до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" (далі - відповідач) в якому просив визнати недійсними положення Статуту ОСББ:
- абзац 5 пункту 8 розділу 3 "Загальні збори можуть встановлювати інший порядок голосування на зборах та прийняття рішень на них";
- пункт 3 розділу 6 "У разі систематичної несплати співвласником встановлених загальними зборами внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, а також в разі умисного знищення або пошкодження співвласником спільного майна будинку, загальні збори можуть прийняти рішення про обмеження користування таким співвласником спільним майном будинку".
- визнати недійсними рішення загальних зборів ОСББ "Червоний Хутір" оформлені протоколами № 5 від 13.11.2017 року, № 6 від 05.12.2017 року та № 7 від 15.02.2018 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 разом із ОСОБА_2 є співвласниками багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 , оскільки є власниками нежитлового приміщення на 1-му поверсі, літ. А. В зазначеному будинку створено ОСББ "Червоний Хутір". Відповідач безпідставно звинуватив позивача у заборгованості зі сплати платежів на утримання будинку та прибудинкової території і фізично обмежив доступ до місць загального користування - підвального приміщення. Позивачем було з'ясовано, що загальними зборами ОСББ періодично приймаються рішення, які суперечать законодавству в цілому, та законним інтересам Позивача зокрема, а також порушують його права через істотне недотримання вимог діючих нормативно-правових актів при проведенні загальних зборів та прийнятті рішень. Крім того, було встановлено, що однією з причин прийняття неправомірних рішень ОСББ є норми Статуту об'єднання, які суперечать вимогам чинного законодавства та керуючись якими приймалися оскаржувані рішення. Так, відповідно до протоколу № 5 загальних зборів ОСББ від 13.11.2017 року серед іншого було прийнято рішення про обмеження доступу мешканцям квартир та приміщень (до яких віднесено позивача), що не сплачують за прибудинкову територію, до місць загального користування. Відповідно до протоколу № 6 від 05.12.2017 року було вирішено обмежити доступ до місць загального користування всім боржникам за несплату на утримання прибудинкової території. Згідно протоколу № 7 від 15.02.2018 року знову було вирішено обмежити боржників у доступі до місць загального користування. Зазначені рішенням були прийняті з порушенням чинного законодавства. Відповідно до п. 8 розділу 3 Статуту ОСББ передбачено, що загальні збори можуть встановити інший порядок голосування на зборах та прийняття рішення на них. Однак вказане положення не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки Законом не передбачена можливість змінення порядку голосування, у тому числі шляхом закріплення відповідних положень в Статуті. Зазначена норма порушує права співвласників та несе істотні ризики прийняття неправомірних рішень, що сталося у випадку із оскаржуваними протоколами, в яких затверджено такий порядок голосування: рішення вважається прийнятим більшістю учасників зборів. Зауважив, що ОСББ включає 275 співвласників, але 13.11.2017 року рішення приймалося більшістю від присутніх, тобто від 114 осіб, які самі по собі навіть не становлять половини співвласників, як того вимагає для прийняття рішень Закон та Статут ОСББ. Так само 05.12.2017 року рішення приймалося більшістю від присутніх, тобто від 121 особи, які також самі по собі не становлять половини співвласників. Крім того, п. 3 розділу 6 Статуту ОСББ передбачено, що у разі систематичної несплати співвласником встановлених загальними зборами внесків і платежів на утримання, реконструкцію, реставрацію, проведення поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення спільного майна, а також в разі умисного знищення або пошкодження співвласником спільного майна будинку, загальні збори можуть прийняти рішення про обмеження користування таким співвласником спільним майном будинку. Зазначає, що жодна норма законодавства України не надає повноважень ОСББ вибірково обмежувати співвласників у користуванні спільним майном. При проведенні загальних зборів відповідачем було порушено порядок їх скликання, оскільки позивач не отримував під розписку та на його адресу не направлялося відповідне поштове відправлення стосовно проведення загальних зборів 13.11.2017 року, 05.12.2017 року та 15.02.2018 року. У порядку денному були відсутні питання про обмеження доступу до місць загального користування, однак вказані питання були винесені на голосування та по ним прийнято рішення. Спірні протоколи складені без дотримання вимог законодавства, у них відсутні підписи кожного, хто проголосував із зазначенням результату голосування, а містяться лише підписи голови загальних зборів та секретаря, які також не обиралися на зборах. Рішення приймалися шляхом зміни порядку голосування, що є неправомірним, а тому такі рішення порушують права інших співвласників та мають бути визнані недійсними.
Рішенням Дарницького районного суд міста Києва від 23.06.2020 по справі № 753/14561/18 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
Постановою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 27.10.2020 рішення Дарницького районного суду міста Києва від 23.06.2020 скасовано.
Ухвалою Київського апеляційного суду у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ від 29.12.2020 справу № 753/14561/18 передано до Господарського суду міста Києва.
Витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.01.2021 справу № 753/14561/18 передано на розгляд судді Літвіновій М.Є.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.01.2021 прийнято справу № 753/14561/18 до провадження суддею Літвіновою М.Є., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 22.02.2021.
17.02.2021 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
18.02.2021 через електронну пошту Господарського суду міста Києва від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021 відзив та клопотання про закриття провадження у справі № 753/14561/18 Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" на позовну заяву повернуто Об'єднанню співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" без розгляду.
Представник відповідача у підготовчому засіданні 22.02.2021 заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.02.2021, яку занесено до протоколу судового засідання відкладено підготовче провадження у справі № 753/14561/18 на 15.03.2021.
Представник позивача у підготовчому засіданні 15.03.2021 заявив усне клопотання про витребування матеріалів реєстраційної справи.
Судом вирішено задовольнити усне клопотання представника позивача про витребування доказів в порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України, з огляду на наступне.
Так, в силу приписів ч.1 ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч.5 ст.236 Господарського процесуального кодексу України).
Частиною 3 ст.2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що однією з основних засад господарського судочинства є змагальність сторін.
Положення ч.3 ст.13 та ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.3 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (ч.4 ст.74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Частинами 1-3 ст.80 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.
Водночас, учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується (крім клопотання про витребування судом групи однотипних документів як доказів); 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання (ч.ч.1 та 2 ст.81 Господарського процесуального кодексу України).
Необхідно враховувати, що за змістом системного аналізу приписів ст.ст.86, 236, 277 Господарського процесуального кодексу України, з метою забезпечення законності та обґрунтованості судового рішення, на місцевий господарський суд покладено обов'язок всебічно та повно з'ясувати і дослідити обставини справи, що мають значення для її вирішення по суті.
Так, відповідно до ч.1 ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному розгляді та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
При цьому, згідно з п.п.1 та 2 ч.1 ст.277 Господарського процесуального кодексу України нез'ясування обставин, що мають значення для справи, а також недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, є підставами для скасування або зміни судового рішення.
Таким чином, суд, розглядаючи справу, має вживати заходів до всебічного й повного встановлення обставин спору, що не суперечить принципу змагальності, оскільки останній відображається в змісті процесуальних прав та обов'язків осіб, що беруть участь у справі та реалізується в сукупності з принципами рівності, диспозитивності та безпосередності, проте суд наділяється в тому числі організаційно-розпорядчими повноваженнями, необхідними для здійснення ним функцій органу правосуддя та прийняття законних і обґрунтованих судових актів.
Слід зазначити, що вказані висновки в тому числі відповідають рекомендаціям Ради Європи, членом якої є Україна.
Так, в Рекомендаціях R (84) 5 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам стосовно принципів цивільного судочинства, що направлені на удосконалення судової системи, наголошується на тому, що суд повинен, принаймні в ході попереднього засідання, а якщо можливо, і протягом всього розгляду, відігравати активну роль у забезпеченні швидкого судового розгляду, поважаючи при цьому права сторін, в тому числі і їх право на неупередженість. Зокрема, він повинен володіти повноваженнями proprio motu, щоб вимагати від сторін пред'явлення таких роз'яснень, які можуть бути необхідними; вимагати від сторін особистої явки, піднімати питання права; вимагати показань свідків, принаймні в тих випадках, коли мова йде не тільки про інтереси сторін, що беруть участь у справі, тощо. Такі повноваження повинні здійснюватися в межах предмета розгляду.
Крім того, відповідно до п.62 Додатку до Рекомендації CM/Rec (2010) 12 Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам щодо суддів: незалежність, ефективність та обов'язки, ухваленої Комітетом Міністрів Ради Європи 17.11.2010 на 1098 засіданні заступників міністрів, - судді повинні розглядати кожну справу з належною ретельністю та впродовж розумного строку.
З огляду на вищевикладені обставини, враховуючи необхідність витребування додаткових документів по справі, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для відкладення розгляду справи № 753/14561/18.
Керуючись статтями 81, 183, 233, 234 Господарського процесуального кодексу України
1. Задовольнити клопотання позивача про витребування документів.
2. В порядку статті 81 Господарського процесуального кодексу України витребувати у Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації (02000, м. київ, вул. Олександра Кошиця, 11) матеріали реєстраційної справи Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Червоний Хутір" (40824206) для долучення до матеріалів справи.
3. Підготовче судове засідання відкласти на 05.04.21 о 11:30 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44- в, корпус Б, зал судових засідань № 2 .
4. Викликати у підготовче засідання представників учасників справи, яким необхідно при собі мати документи, що підтверджують їх повноваження відповідно до статті 60 Господарського процесуального кодексу України.
5. Усі заяви, клопотання, заперечення, письмові пояснення подати до суду в строк до 01.04.2021 з дотриманням вимог до форми та змісту заяв з процесуальних питань, встановлених статтею 170 Господарського процесуального кодексу України.
6. Звернути увагу учасників справи на положення статей 74, 80, 81 Господарського процесуального кодексу України щодо порядку подання доказів, наслідків неподання їх та доказів їх направлення іншим учасникам справи, а також щодо порядку витребування доказів.
7. Звернути увагу учасників справи на те, що копії письмових доказів, які подаються повинні бути оформлені у відповідності до вимог частини 4 статті 91 Господарського процесуального кодексу України та пункту 5.27 Уніфікованої системи організаційно-розпорядчої документації (Вимоги до оформлення документів ДСТУ 4163-2003).
8. Роз'яснити учасникам справи, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Копії доказів (крім речових доказів), що подаються до суду, заздалегідь надсилаються або надаються особою, яка їх подає, іншим учасникам справи. Суд не бере до уваги відповідні докази у разі відсутності підтвердження надсилання (надання) їх копій іншим учасникам справи, крім випадку, якщо такі докази є у відповідного учасника справи або обсяг доказів є надмірним, або вони подані до суду в електронній формі, або є публічно доступними (ч. ч. 7, 8 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України).
9. Рекомендувати учасникам справи всі необхідні документи (пояснення, заперечення, клопотання тощо) надавати суду в електронному вигляді на електронну адресу суду, через особистий кабінет в системі "Електронний суд", поштою, факсом або дистанційні засоби зв'язку.
10. Довести до відома учасників справи, що явка їх представників в судове засідання є необов'язковою. З урахуванням епідеміологічної ситуації в України, сторони можуть подати до Суду заяви про розгляд справи за їхньої відсутності.
11. Повідомити учасників справи щодо можливості проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, відповідно до Порядку роботи з технічними засобами відеоконференцзв'язку під час судового засідання в адміністративному, цивільному та господарському процесах за участі сторін поза межами приміщення суду. Заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду подається до суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання.
Звернути увагу учасників справи на тимчасовий характер вжитих судом процесуальних заходів для запобігання поширенню гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, серед учасників відкритих судових засідань.
12. Згідно частиною 1 статті 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення і не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://ki.arbitr.gov.ua.
Повний текст ухвали складено та підписано 19.03.2021.
Суддя М.Є. Літвінова
Додатково: З урахуванням порядку допуску в приміщення Господарського суду міста Києва представникам рекомендується прибувати не пізніше 20 хвилин до початку судового засідання.
Ознайомлення з матеріалами справи здійснюється щоп'ятниці з 14:00 до 16:45 год., в приміщенні суду за наявності завчасно поданого через канцелярію суду клопотання, із зазначенням дати та часу, коли представник з'явиться до суду для ознайомлення з матеріалами справи, документа, що посвідчує особу, оригіналу довіреності та належним чином засвідченої копії для залучення до матеріалів справи.
Учасники процесу мають можливість отримувати процесуальні документи в електронному вигляді паралельно з документами у паперовому вигляді.
Для отримання процесуальних документів в електронному вигляді потрібно:
1. Зареєструватися в системі обміну електронними документами між судом та учасниками судового процесу (завести поштову скриньку електронного суду), розміщеній на офіційному веб-порталі судової влади України за адресою: mail.gov.ua.
2. Подати до суду заявку про отримання процесуальних документів в електронному вигляді, яку необхідно роздрукувати на офіційному веб-порталі судової влади України у вищевказаному розділі. Процесуальні документи у відповідній справі, що видані після дати подання вказаної Заявки до суду, будуть надходити в електронному вигляді на зареєстровану електронну адресу учасника судового процесу в домені mail.gov.ua, зазначену в Заявці