18 травня 2010 р. № 12/166/09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -судді Воліка І.М.
суддів :Капацин Н.В. -(доповідача у справі),
Кролевець О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
на постановуЗапорізького апеляційного господарського суду від 09.02.2010
у справі№ 12/166/09
господарського судуЗапорізької області
за позовомДержавного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція"
доТовариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж"
простягнення боргу
за участю представників від:
позивача Олійник О.І. (довір. від 27.10.09р.)
відповідача не з"явився
Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.11.09р. у справі № 12/166/09 частково задоволено позовні вимоги Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція", стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Буденергомонтаж" на користь Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" пені в розмірі 4 939,30 грн., штрафу в розмірі 2 264,86 грн., 3% річних -432,32 грн., 1 017,33 грн. -втрат від інфляції, 419,78 грн. судових витрат. В частині стягнення 15 270,04 грн. основного боргу провадження припинено, в частині стягнення 7 349,22 грн. основного боргу відмовлено.
Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 09.02.10р. у справі № 12/166/09 рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.09р. змінено. У задоволенні заяви про зміну предмету позову № 28-22/24484 від 11.11.09 р. відмовлено. В частині позовних вимог про стягнення 15 270,04 грн. основного боргу провадження по справі припинено. Позовні вимоги в частині стягнення 7 349,22 грн. основного боргу залишити без задоволення. Стягнуто з ТОВ "Буденергомонтаж" на користь ДП Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" 152,70 грн. державного мита та 79,66 грн. витрат на сплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись із вказаною постановою суду апеляційної інстанції, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.02.10р. у справі № 12/166/09 та залишити без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.09р. у справі № 12/166/09.
Скарга мотивована тим, що підставою позову є фактичні обстави, на які посилається позивач в підтвердження заявленої вимоги. Зміна підстави позову - повна заміна фактів, які складають основу первісного позову, новими фактами, а також зазначення додаткових фактів або виключення частини фактів з числа раніше зазначених. В даній справі підстава позову -несвоєчасна оплата рахунків за договором на користування теплової енергією у вигляді гарячої води № 69/439-01 від 27.08.01р. та передбачена цивільним та господарським законодавством обов'язковість укладеного договору для його сторін. Предметом позову є матеріально-правова вимога до відповідача про здійснення ним зазначених дій або утримання від них. Зміна предмета позову -це зміна позивачем зазначеної ним матеріально-правової вимоги іншою, підставою для якої лишаються первісно заявлені фактичні обставини.
Заявник вказує на те, що предметом первісно заявленого позову була вимога до відповідача сплатити заборгованість за договором на користування тепловою енергією у вигляді гарячої води № 69/439-01 від 27.08.01р. в зв"язку з несвоєчасною оплатою. Предметом заяви від 11.11.09р. є стягнення штрафних санкцій за несвоєчасне виконання обов'язків по оплаті за отриману теплову енергію у вигляді гарячої води за договором № 69/439-01 від 27.08.01р. Вимоги позовної заяви та заяви про зміну предмету позову мають спільну підставу -договір № 69/439-01 від 27.08.01р. та нормами цивільного та господарського законодавства щодо обов'язковості умов договору могли бути заявлені в рамках розгляду справи № 12/166/09.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи касаційної скарги щодо дотримання судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція перевіряє застосування господарськими судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених фактичних обставин справи.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, на підставі договору № 69/439-01 від 28.08.01р. про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води, укладеного між ДП НАЕК "Енергоатом" в особі Відокремленим підрозділом "Запорізька атомна електрична станція" (Постачальник) та ТОВ "Буденергомонтаж" (Споживач), Постачальник зобов'язався відпускати Споживачу теплову енергію у вигляді гарячої води.
На підставі підписаної між сторонами додаткової угоди № 2 від 22.01.08р. внесено зміни до пункту 4.1 договору, відповідно до якого оплата за транспортування теплової енергії здійснюється Споживачем по факту наданих послуг у розмірі 6,32 грн. за 1Гкал, крім того ПДВ 1,26 грн.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, за період січень - лютий 2009 року Постачальник належним чином виконував свої зобов'язання за договором, про що свідчать підписані двосторонні акти про відпуск теплової енергії за цей період.
Споживачу на підставі підписаних двосторонніх актів виставлені рахунки-фактури: № 23 від 30.01.09 р. на суму 17 085,12 грн., № 123 від 27.02.09р. на суму 12 092,34 грн., № 124 від 27.02.09 р. на суму 3 177,7 грн., загальна сума складає 32 355,16 грн., з яких, на дату звернення з позовом відповідачем сплачено 9 735,9 грн. Рахунки вручено відповідачу згідно поштових повідомлень про вручення 25.03.09р. та 29.02.09р.
Залишок заборгованості за вказаними рахунками складає 22 619,26 грн. Судами попередніх інстанцій встановлено, що платіжним дорученням № 498 від 13.08.09 р. (до моменту звернення позивача до суду з позовом) відповідач перерахував позивачу заборгованість за Договором в розмірі 7 349,22 грн., заборгованості у розмірі 15 270,04 грн. сплачена відповідачем 30.10.09р. (після звернення позивача до суду з позовом), що підтверджується платіжним дорученням № 108.
Позивач 12.11.09р. звернувся до суду першої інстанції з заявою про зміну предмету позову та просив припинити провадження у справі в частині стягнення заборгованості в розмірі 22 619,26 грн. у зв'язку з відсутністю предмета спору та стягнути з відповідача на користь позивача 8 653,81 грн. штрафних санкцій за прострочення строків виконання зобов'язання, 548,73 грн. судових витрат.
Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, правомірно відмовлено позивачу в частині стягнення 7 349,22 грн. основного боргу, оскільки дана заборгованість погашена відповідачем до звернення позивача з позовом до суду за захистом порушених прав. В частині стягнення 15 270,04 грн. основного боргу провадження припинено, оскільки відповідачем сплачено за отриману теплову енергію після звернення позивача з позовом до суду.
Суд першої інстанції, задовольняючи заяву позивача про зміну предмету позову виходив з того, що відповідно до пункту 8 договору (в редакції додаткової угоди № 3) встановлено, що при несвоєчасній оплаті за відпуск та транспортування теплової енергії Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1% від суми належної до сплати за кожен день прострочки, а за прострочку понад 30 днів -додатково сплачує штраф в розмірі 7 % вказаної вартості (згідно статті 231 Господарського кодексу України).
Суд апеляційної інстанції не погоджуючись в даній частині з рішенням, змінив його відмовивши позивачу в задоволенні заяви про зміну предмету позову та вказав, що суд першої інстанції неправомірно прийняв до розгляду зазначену заяву, оскільки позивач, звернувшись із заявою про зміну предмету позову № 28-22/24484 від 11.11.09 р., одночасно змінив і предмет, і підставу позову.
Суд апеляційної інстанції в постанові посилається на пункт 3.7 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (із змінами і доповненнями), відповідно до якого зміна предмету позову означає зміну матеріально-правової вимоги до позивача. Зміна підстави позову означає зміну обставин, якими позивач обґрунтовує свою вимогу до відповідача. Одночасна зміна і предмету, і підстав позову не допускається. Під збільшенням розміру позовних вимог слід розуміти збільшення суми позову за тією ж вимогою, яку було заявлено у позовній заяві.
Колегія суддів Вищого господарського суду України не погоджується з судом апеляційної інстанції та вважає за необхідне підтримати правову позицію суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до статті 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач вправі до прийняття рішення по справі змінити підставу або предмет позову.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача. Зміна підстав позову -це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Позивач звернувся до суду першої інстанції з позовом про стягнення основної заборгованості за користування тепловою енергією у вигляді гарячої води за договором № 69/439-001 від 27.08.01р.
В заяві про зміну предмета позову позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за прострочення строків виконання зобов'язання щодо оплати за користування тепловою енергією у вигляді гарячої води за договором № 69/439-001 від 27.08.01р.
Підстава позову залишилася незміненою, оскільки позивач просить стягнути з відповідача штрафні санкції за неналежне виконання договору № 69/439-001 від 27.08.01р.
Договір № 69/439-01 про поставку теплової енергії у вигляді гарячої води від 28.08.2001 р. укладено між Відокремленим підрозділом "Запорізька атомна електрична станція" Національної атомної енергогенеруючої компанії "Енергоатом" та ТОВ "Буденергомонтаж" є чинним та не визнаний в судовому порядку недійсним.
Матеріали справи свідчать про те, що господарським судом в порядку статті 43 ГПК України всебічно, повно і об'єктивно досліджено матеріали справи в їх сукупності і вірно застосовано норми процесуального та матеріального права.
Відповідно до частини 6 статті 111-9 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.
Враховуючи, викладене колегія суддів Вищого господарського суду України прийшла до висновку про скасування постанови Запорізького апеляційного господарського суду від 09.02.10р. та залишення без змін рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.09р. у справі № 12/166/09.
Керуючись ст.ст. 1115 -1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 125, 129 Конституції України та рішенням Конституційного Суду України № 8-рп/2010 від 11.03.2010р. Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Запорізька атомна електрична станція" задовольнити.
Постанову Запорізького апеляційного господарського суду від 09.02.2010 у справі № 12/166/09 скасувати.
Рішення Господарського суду Запорізької області від 23.11.2009 у справі № 12/166/09 залишити без змін.
Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий - суддя І.М. Волік
Судді Н.В. Капацин
О.А. Кролевець