12.03.2021 м. Івано-ФранківськСправа № 909/1093/20
Господарський суд Івано-Франківської області у складі: судді Фанди О.М., секретаря судового засідання Поліводи С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом: Громадської організації "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч",
до відповідача: Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача:
Державне геофізичне підприємство "Укргеофізика" в особі Івано-Франківської експедиції з геофізичних досліджень в свердловинах Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика",
про визнання незаконною відмови у приватизації шляхом викупу держаного нерухомого майна , визнання права на приватизацію та визнання незаконними та скасування наказів,
за участю:
від позивача: Мануляк Євген Йосипович - адвокат, (договір про надання правової допомоги від 03.12.2020; посвідчення адвоката № 510 від 13.12.2004)
від відповідача: Гречко Христина Миронівна - завідувач юридичного сектору, (довіреність № 63 від 18.12.2020, наказ № 152-к від 30.09.2020, витяг з ЄДР, паспорт серія СС № 740887 від 01.04.1999)
установив: до Господарського суду Івано-Франківської області звернулась Громадська організація "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" із позовною заявою до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях про визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях від 19.05.2020 №1126 "Про утворення аукціонної комісії з продажу нежитлових приміщень А загальною площею 434, 2 кв. м. за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41", визнання незаконним та скасування наказу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях від 01.06.2020 №124 "Про затвердження умов продажу об'єкту на аукціоні", визнання незаконною відмови Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях у приватизації шляхом викупу держаного нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 418, 1 кв. м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41 наданої в листі від 28.09.2020 №17-03-0761, визнання за Громадською організацією "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" права на приватизацію державного майна - нежитлові приміщення загальною площею 418, 1 кв. м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41 шляхом викупу.
Позовні вимоги обґрунтовано правом позивача на приватизацію вказаного об'єкта шляхом викупу за приписами Державної програми приватизації , статтею 7 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". Позивач вважає, що відмова відповідача у включенні даного приміщення за пропозицією позивача до об'єктів, що підлягають приватизації щляхом викупу , є порушенням законних прав та інтересів позивача та приписів частини 2 статті 19 Конституції України, вказаних вище положень законодавства.
Господарський суду Івано-Франківської області ухвалою від 14.12.2020 (суддя Михайлишин В.В.) прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, вирішив розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче засідання на 12.01.2021.
Відповідно до ухвали - повідомлення від 12.01.2021 судом відкладено підготовче судове засідання на 26.01.2021.
Підготовче судове засідання 26.01.2021 не відбулось, у зв'язку із тимчасовою непрацездатністю судді Михайлишина В.В.
11 січня 2021 року відповідачем по справі подано до суду відзив на позов (вх. №209/21 від 11.01.2021).
11 січня 2021 року позивач подав до суду заяву ( вх. № 295/21 від 11.01.2021) про зміну позовних вимог.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 909/1093/20 передано на розгляд судді Фанди О.М.
Суд ухвалою від 09.02.2021 прийняв справу до провадження, підготовче засідання призначв на 22.02.2021.
Суд ухвалою - повідомленням від 22.02.2021 розгляд справи в підготовчому судовому засіданні відклав на 02.03.2021.
В судовому засіданні 02.03.2021 судом прийнято протокольну ухвалу про відмову в задоволенні заяви позивача за вх. № 295/21 від 11.01.2021 про зміну позовних вимог.
Відповідно до ухвали від 02.03.2021 року суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 12.03.2021 о 10:00.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позовній заяві та просив суд їх задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечив з підстав викладених у відзиві на позовну заяву (вх.№209/21 від 11.01.2021) та просив суд в позові відмовити. Свої заперечення мотивував тим, що відповідач, діяв відповідно до законодавства України, прийняв рішення в законний спосіб, а тому оспорювані накази вважає законними та такими, що відповідають вимогам Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Розглянувши та дослідивши подані сторонами документи і матеріали, вислухавши представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.
20 квітня 2016 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Івано-Франківській області (по договору - орендодавець/по справі - відповідач), Громадською організацією "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" (по договору - орендар/по справі - позивач) та Івано-Франківською експедицією з геофізичних досліджень в свердловинах ДГП "Укргеофізика" (по договору - Балансоутримувач/ по справі - третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору) укладено договір оренди державного нерухомого майна №07/16 від 20.04.2016.
Відповідно до п.1.1. Договору орендодавець за участю балансоутримувача передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне нерухоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 434,2 кв.м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходяться за адресою м. Івано-Франківськ, бульвар Південний,41, право власності на яке належить Державній службі геології та надр України та перебуває на балансі Івано-Франківської експедиції з геофізичних досліджень в свердловинах ДГП "Укргеофізика".
Згідно п. 1.2 Договору майно передається в оренду з метою розміщення громадської організації ветеранів.
Відповідно до п. 1.3 Договору, стан майна на момент укладення Договору потребує поточного ремонту, що вказується в акті приймання-передавання з узгодженим висновком балансоутримувача та орендаря.
Пунктом 5 Договору визначено обов'язки орендаря, зокрема орендар зобов'язується використовувати орендоване майно відповідно до його призначення та умов договору; своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату до державного бюджету та балансоутримувачу; забезпечувати збереження орендованого майна, запобігати його пошкодженню і псуванню, тримати майно в порядку, передбаченому санітарними нормами та правилами пожежної безпеки, підтримувати орендоване майно в належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду з урахуванням фізичного зносу, здійснювати заходи протипожежної безпеки ; своєчасно здійснювати за власний рахунок капітальний, поточний та інші види ремонтів орендованого майна; протягом місяця після укладення договору застрахувати орендоване майно не менше ніж на його вартість за висновком про вартість на користь балансоутримувача, який несе ризик випадкової загибелі чи пошкодження об'єкта оренди, у порядку, визначеному законодавством і надати орендодавцю копії страхового полісу і платіжного доручення; здійснювати витрати пов'язані з утриманням орендованого майна, укласти з балансоутримувачем на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Пунктом 6.3 сторони погодили, що орендар за згодою орендодавця проводить заміну, реконструкцію, розширення, технічне переозброєння орендованого майна, що зумовлює підвищення його вартості.
Відповідно до п. 11. 1 Договору вказаний договір укладено строком на 25 років, який діє з 20.04.2016 по 20.04.2041.
На виконання умов договірних відносин позивач за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, надав, а відповідач прийняв, у строкове платне користування державне нерумоме майно - нежитлові приміщення загальною площею 434, 2 кв.м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходяться за адресою : бульвар Південний, 41, м. Івано-Франківськ. Стан майна потребує поточного ремонту, що зафіксовано у підписаному та скріпленому печатками сторін акті приймання-передачі державного майна №1 від 20.04.2016.
Під час дії спірного договору Регіональне відділення зверталось до суду із позовом до Громадської організації "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" про розірвання спірного договору (справа №909/488/18). За результатами розгляду позовних вимог рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2018 року по справі №909/488/18 в позові відмовлено з міркувань належного виконання позивачем всіх умов договору. Так, зокрема, судом встановлено відсутність порушень будь-якого зобов'язання передбаченого Договором та ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (в редакції, що діяла на час прийняття рішення), яка вказує на те, що за договором оренди орендаря може бути зобов'язано використовувати об'єкт оренди за цільовим призначенням відповідно до профілю виробничої діяльності підприємства, майно якого передано в оренду, та виробляти продукцію в обсягах, необхідних для задоволення потреб регіону; орендар зобов'язаний використовувати та зберігати орендоване майно відповідно до умов договору, запобігати його пошкодженню, псуванню; орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі.
В подальшому, у відповідності до умов договору оренди та чинного на той момент Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у зв'язку із проведенням позивачем часткового капітального ремонту приміщення, що встановлено рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 22.10.2018 року орендар повторно звернувся до відповідача та балансоутримувача з приводу отримання дозволу на реконструкцію приміщення з метою його належної експлуатації, оскільки при розробці проекту проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт нежитлових приміщень під влаштування офісних приміщень в багатоквартирному житловому будинку на бульварі Південному, 41 в м. Івано-Франківську" не було враховано необхідність здійснення реконструкції нежитлового приміщення, що пов'язано із заміною окремих конструктивних елементів та заміною конструкції даху, який не виконує свої функції, зміни входів в приміщення та його внутрішнє перепланування, зміна функціонального використання окремих частин приміщення.
Листом Івано-Франківської експедиції досліджень в свердловинах ДГП "Укргеофізика" №98 від 01.08.2019 позивачу надано згоду на здійснення робіт із реконструкції.
Листом Державного геофізичного підприємства "Укргеофізика" службі геології та надр України №01128 від 11.03.2020 позивачу надано згоду на здійснення робіт із реконструкції на підставі листа громадської організації від 17.01.2020.
Листом відповідача по справі №11-021-00790 від 15.05.2020 позивачу надано згоду на виготовлення дозвільної документації на реконструкцію.
23.09.2019 позивач отримав містобудівні умови та обмеження №179-31.2.1.-01.
В подальшому, на замовлення позивача, товариством з обмеженою відповідальністю "ІФ-Проект" розроблено робочий проект реконструкції нежитлового приміщення та здійснено його експертизу товариством з обмеженою відповідальністю "Українська будівельно-технічна експертиза" (позитивний експертний звіт щодо розгляду проекту 032-20-ЕН/ІФ ВІД 29.05.2020).
Наказом №649 від 13.04.2020 "Про внесення змін до Наказу Фонду державного майна України від 28.12.2019 №1574 "Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації в 2020 році" (із змінами) включив до переліків нежитлове приміщення А загальною площею 434, 2 кв.м., що що знаходиться в м. Івано-Франківськ , вул. Південний бульвар, 41, що знаходяться на балансі Івано-Франківської експедиції з геофізичних досліджень в свердловинах ДГП "Укргеофізика".
13 травня 2020 року відповідач по справі видав наказ №108 "Про прийняття рішення про приватизацію нежитлових приміщень площею 438,2 кв.м. в м. Івано-Франківську по вул. Південний бульвар,41" про приватизацію зазначеного об'єкта шляхом продажу на аукціоні з умовами.
Наказом №112 від 19.05.2020 Регіональне відділення прийняло рішення про утворення аукціонної комісії з продажу нежитлових приміщень площею 434,2 кв.м. в м. Івано-Франківську по вул. Південний бульвар,41.
01 червня 2020 року регіональне відділення Фонду державного майна по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільській областях наказом № 124 затвердило умови продажу об'єкта на аукціоні з умовами, розроблені аукціонною комісією.
03 червня 2020 року Листом №01-03-00926 відповідачем направлено інформаційне повідомлення про продаж на аукціоні з умовами в електронній формі об'єкта окремого майна в газету "Відомості приватизації".
10.06.2020 за позивачем зареєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт із реконструкції нежитлового приміщення №ІФ від 29.05.2020.
27 липня 2020 року позивачем проведено введення в експлуатацію реконструйованого приміщення та одержано сертифікат готовності приміщення до експлуатації №ІФ 122200723261.
31 липня 2020 року здійснено державну реєстрацію права власності на введене в експлуатацію, реконструйоване приміщення.
Відповідно до інформації з витягу із Державного реєстру нерухомого майна та речових прав площа приміщення становить 418,1кв.м.
07 серпня 2020 року позивач звернувся до відповідача про внесення змін до договору оренди, у зв'язку із зміною площі орендованого майна (після реконструкції)та з врахування ст. 16 Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
11.09.2020 між сторонами по справі укладено Договір про внесення змін до договору оренди державного нерухомого майна №07/16 від 20.04.2016 року, а саме щодо площі орендованого приміщення.
Листом №21 від 18 вересня 2020 року позивач звернувся до відповідача із проханням про видачу наказу про включення даного приміщення до переліку приміщень, що підлягають приватизації шляхом викупу.
Листом №17-03-0761 від 28.09.2020 відповідач повідомив позивача, що в останнього відсутні підстави для приватизації нежитлових приміщень, у зв'язку із здійсненою реконструкцією, оскільки реконструкція не є невід'ємними покращеннями об'єкту оренди.
Вказана обставина стала підставою для звернення з позовом до суду.
За наведених обставин, суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається та діє принцип верховенства права звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Статтею 55 Конституції України встановлено, що кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Відповідно до ч.1 ст. 15 та ч. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, у разі порушення, невизнання або оспорювання.
З огляду на положення ст. 20 Цивільного кодексу України та принцип диспозитивності господарського судочинства (ст. 14 ГПК України), позивач має право вільно обирати способи захисту порушеного права чи інтересу.
Частиною 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України передбачено перелік способів захисту цивільних прав, які мають універсальний характер та можуть застосовуватися до всіх чи більшості суб'єктивних прав. Зокрема таким способом захисту згідно п.10 ч.2 ст. 16 Цивільного кодексу України є визнання незаконним рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади , органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Згідно з ч.2 ст. 20 Господарського кодексу України права та законні інтереси зазначених суб'єктів захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсних актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання та споживачів.
Згідно п.2 ч.1 ст. 20 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду.
В спірному випадку існує наявність порушеного права позивача на орендоване ним майно, а спірні накази відповідача та відмови у формі листів, спричинює порушення майнового права позивача на отримання майна у власність шляхом встановленої законом процедури приватизації майна шляхом викупу.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" (чинний станом на час виникнення спірних правовідносин) приватизація об'єкта оренди здійснюється відповідно до чинного законодавства.
Згідно Закону України "Про оренду державного та комунального майна " (в чинній редакції), зокрема його ч.4 ст.25 приватизація переданого в оренду державного та комунального майна здійснюється в порядку, встановленому чинним законодавством України.
Правові, економічні та організаційні основи приватизації державного і комунального майна регулює Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна".
Статтею 7 вказаного вище закону визначено повноваження державних органів приватизації у сфері приватизації. Встановлено, що Фонд державного майна України його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автономній Республіці Крим становлять єдину систему державних органів приватизації.
Згідно ч.2 ст. 7 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" державні органи приватизації у межах своєї компетенції здійснюють такі основні повноваження, зокрема: затверджують переліки об'єктів, що підлягають приватизації; приймають рішення про приватизацію об'єктів державної власності у випадках, установлених законодавством; здійснюють повноваження власника державного майна, що перебуває у державній власності, про процесі його приватизації, а також акції (частки), що належать державі у майні господарських товариств; укладають договори на проведення оцінки об'єктів приватизації у випадках, передбачених законодавством; державні органи приватизації здійснюють інші повноваження, передбачені цим законом, іншими актами законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 10 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" порядок приватизації державного і комунального майна передбачає, зокрема: формування та затвердження переліків об'єктів, що підлягають приватизації; опублікування переліку об'єктів, що підлягають приватизації в офіційних друкованих виданнях державних органів приватизації, на офіційному веб-сайті Фонду державного майна України, на офіційних сайтах місцевих рад та в електронній торговій системі, прийняття рішення про приватизацію; опублікування інформації про прийняття рішення про приватизацію об'єкта; проведення інвентаризації та оцінки відповідно до законодавства; опублікування інформації про умови продажу, в тому числі стартову ціну об'єкта приватизації; проведення аукціону, укладення договору купівлі-продажу; укладення договору купівлі-продажу в разі приватизації об'єкта шляхом викупу; опублікування інформації про результати приватизації; прийняття рішення про завершення приватизації.
Згідно із ст. ст. 1,6 Закону України "Про Фонд державного майна України" Фонд державного майна України є центральним органом виконавчої влади із спеціальним статусом, що реалізує державну політику у сфері приватизації, оренди, використання та відчуження державного майна, управління об'єктами державної власності, у тому числі корпоративними правами держави щодо об'єктів державної власності, що належить до сфери його управління, а також у сфері державного регулювання оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності Фонду державного майна України, регіональні відділення та представництва становлять єдину систему державних органів приватизації.
Повноваження Фонду державного майна України, у тому числі у сфері приватизації державного майна, визначенні статтею 5 Закону України "Про Фонд державного майна України".
Частиною 1 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного та комунального майна" визначено, що приватизація об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду, здійснюється шляхом продажу на аукціоні або шляхом викупу, якщо виконуються умови, передбачені ч.2 цієї статті.
Згідно з ч.3 ст. 18 Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" , орендар який виконав умови, передбачені ч.2 цієї статті, має право на приватизацію об'єкта шляхом викупу. У разі якщо органи приватизації прийнято рішення про приватизацію на аукціоні з умовами щодо компенсації орендарю невід'ємних поліпшень, вартість таких поліпшень компенсується покупцем. Ціна продажу об'єкта приватизації зменшується на суму компенсації невід'ємних поліпшень. Якщо покупцем об'єкта приватизації стає орендар, вартість невід'ємних поліпшень зараховується йому під час остаточного розрахунку за об'єкт приватизації.
З наведеного слідує, що норми ст. 18 вказаного вище закону визначають правові підстави набуття орендарем права на приватизацію шляхом викупу об'єктів державної або комунальної власності, переданих в оренду.
Однак, як вбачається із матеріалів справи, відповідач відповідно до Листа №17-03-01761 від 28.09.2020 року відмовив позивачу про включення спірного майна до переліку приміщень, які підлягають приватизації шляхом викупу вказує на невиконання позивачем двох умов вказаних в законі, зокрема:
- орендар не отримав письмову згоду орендодавця на здійснення невід'ємних поліпшень , які надають йому право на приватизацію майна шляхом викупу;
- невід'ємні поліпшення виконані поза межами трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди.
Суд вважає дану відмову незаконною, враховуючи наступне.
Як зазначалось вище, Листом відповідача №11-021-00790 від 15.05.2020 відповідач по справі надав позивачу згоду на виготовлення дозвільної документації на реконструкцію.
У відповідності до ДБН А 2.2-3.2014, а саме п.3.21 реконструкції - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку існуючого об'єкта, що передбачає зміну його геометричних розмірів та/або функціонального призначення, внаслідок чого відбувається зміна основних техніко-економічних показників (кількість продукції, потужність тощо), забезпечується удосконалення виробництва, підвищення його техніко-економічного рівня та якості продукції, що виготовляється, поліпшення умов експлуатації та якості послуг.
Реконструкція передбачає повне або часткове збереження елементів несучих конструкцій та призупинення на час виконання робіт експлуатації об'єкта в цілому або його частини (за умови їх автономності).
Надання відповідачем згоди на реконструкцію передбачено і п. 6.3 Договору оренди.
Висновком за результатами проведення будівельно-технічного експертного дослідження, складеним судовим експертом Маркусом Яковом Ісаковичем, копія якого долучена до матеріалів справи , встановлено факт здійснення робіт, а також , що роботи, ідентифіковані цим експертним дослідженням, покращили фізичний і технічний стан майна та його споживача якості, мають невід'ємний характер і є невід'ємними поліпшеннями орендованого нерухомого майна.
Крім того, долученим до матеріалів справи Аудиторським звітом щодо підтвердження витрат, понесених позивачем, та їх фінансування, у зв'язку із здійсненням невід'ємних поліпшень орендованого нерухомого майна від 23.11.2020, складеним Аудиторською фірмою "ІФ-Аудит" документально підтверджується сума витрат за даними Актів приймання-виконаних будівельних робіт за формою КБ-2в та Довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат по виконанню робіт по робочому проекту "Реконструкція нежитлових приміщень на бульварі Південному, 41 у м. Івано-Франківську" в розмірі 812731 грн 20к.
З наведеного слідує, що роботи із реконструкції об'єкту здійсненні позивачем у відповідності із умовами, визначеними договором оренди носять невід'ємний характер та є невід'ємними поліпшеннями орендованого майна.
Щодо виконання невід'ємних поліпшень в межах трирічного строку з дати визначення ринкової вартості майна для цілей укладання договору оренди або для цілей продовження договору оренди, то суд зазначає наступне.
Як підтверджується доказами, наявних в матеріалах справи виконання робіт розпочате у відповідності до проектно-кошторисної документації "Капітальний ремонт нежитлових приміщень під влаштування офісних приміщень в багатоквартирному житловому будинку на бульварі Південному, 41 в м. івано-Франківську" та продовжено згідно проекту "Реконструкція нежитлових приміщень на бульварі Південному, 41 у м. Івано-Франківську". Наведене свідчить про дотримання позивачем вказаної вище законодавчої умови.
Разом з тим, як встановлено судом, відповідач у відповідь на Лист віл 07.08.2020 року з приводу укладення змін до Договору оренди у за'язку із зміною площі об'єкту оренди, відмовив у здійсненні оцінки ринкової вартості майна.
Закону України "Про приватизацію державного і комунального майна" для продажів об'єктів малої приватизації державними органами приватизації, органом місцевого самоврядування протягом 10 робочих днів з дня прийняття рішення приватизацію об'єкта утворюється аукціонна комісія, діяльність якої регулююється положенням, що затверджується Фондом державного майна України, органом місцевого самоврядування. До складу аукціонної комісії входить не менше як п'ять осіб. Аукціонна комісія розробляє умови продажу, що затверджуються органами приватизації.
Відповідно до наказу №112 від 19.05.2020 зазначена вище комісія відповідачем утворена, незважаючи на надання 11.05.2020 року позивачу дозволу на реконструкцію об'єкту оренди.
В подальшому відповідачем щодо об'єкту оренди були визначені умови продажу на підставі прийнятого наказу №124 від 01.06.2020.
03 липня 2020 року відбувся аукціон з продажу нежитлових приміщень загальною площею 434,2м. кв. м., що знаходиться у м. Івано-Франківську, вул. Південний бульвар, 41. У відкритому аукціонні взяли участь 8 учасників. Стартова ціна склала 863,177 тис. грн.
Пунктом 23 Порядку проведення електронних аукціонів для продажу об'єктів малої приватизації та визначення додаткових умов продажу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10.05.2018 №432, передбачено, що у разі проведення аукціону з умовами продажу можуть бути визначені додаткові умови продажу об'єкта приватизації.
З урахуванням наведеного вище, суд приходить до висновку, що відповідач, знаючи про здійснену реконструкцію та характер виконуваних робіт, вчинив дії, що порушують права позивача.
Статтею 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує нормативно-правовий акт органу державної влади, органу влади автономної республіки Крим або органу місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права та інтереси.
Підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компентенції органу, який видав цей акт. Обов'язковою умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів підприємства чи організації - позивача по справі.
За наведеного суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо реалізації орендованого позивачем державного майна шляхом виставлення його на аукціон та одночасне надання згоди на здійснення реконструкції не відповідають положенню чинного законодавства та порушують саме суб'єктивні права позивача по справі на приватизацію спірного приміщення шляхом викупу, а отже накази, виконання яких спрямовано на приватизацію орендованого приміщення шляхом проведення аукціону є незаконним.
Разом з тим, суд звертає увагу на те, що необхідною умовою для звернення до суду з позовом є порушення вказаним правочином прав та/або охоронюваних законом інтересів позивача. Під порушенням слід розуміти такий стан суб'єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб'єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов'язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.
Так, у рішенні у справі "Рисовський проти України" від 20.10.2011 європейський суд з прав людини підкреслив особливу важливість принцип "належного урядування", який передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб. Зокрема, на державні органи покладено обов'язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик їх помилок і сприятимуть юридичній визначеності у цивільних правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси. також зазначено, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен накладатись за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку належним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його права та обов'язків цивільного характеру.
У рішенні від 15.11.1996 у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" Європейський суд з прав людини зазначив, що норма ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Суть цієї статті зводиться до вимоги надати людині такі міри правового захисту на національному рівні, що дозволили б компетентному державному органові розглядати по суті скарги на порушення положень Конвенції й надати відповідний судовий захист, хоча держави - учасники Конвенції мають деяку свободу розсуду щодо того, яким чином вони забезпечують при цьому виконання своїх зобов'язань. Крім того Європейський суд з прав людини вказав на те, що за деяких обставин вимоги ст. 13Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.
Тобто оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обгрунтовуючи відповідний висновок, слід виходити із його ефективності, і це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що cуд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Аналізуючи наведене вище, суд приходить до висновку, що позивач набув права на викуп орендованого приміщення відповідно до приписів чинного законодавства ( пункту 51 Державної програми приватизації на 2000-2002 року, затвердженої Законом України від 18.05.2000 року № 1723-ІІІ ), за яким у разі поліпшення орендованого майна за згодою орендодавця за рахунок власних коштів, яке неможливо відокремити від орендованого об'єкта без завдання йому шкоди, вартістю не менше ніж 25 відсотків залишкової вартості майна, орендар отримує право на викуп цього майна; відмова відповідача позивачу є безпідставною та не ґрунтується на приписах Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію).
За наведеного вище, позовні вимоги є обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З урахуванням приписів ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір по справі слід відшкодувати позивачу за рахунок відповідача.
Керуючись ст. 86, 123, 129, 233, 238, 240, 241, Господарського процесуального кодексу України, суд, -
позов Громадської організації "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" до Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях про визнання незаконними та скасування наказів Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях від 19.05.2020 №112 "Про утворення аукціонної комісії з продажу нежитлових приміщень А загальною площею 434, 2 кв. м. за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41", та від 01.06.2020 №124 "Про затвердження умов продажу об'єкту на аукціоні", визнання незаконною відмови Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях у приватизації шляхом викупу держаного нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 418, 1 кв. м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41 наданої в листі від 28.09.2020 №17-03-0761, визнання за Громадською організацією "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" права на приватизацію державного майна - нежитлові приміщення загальною площею 418, 1 кв. м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41 шляхом викупу - задвольнити .
Визнати незконними та скасувати накази Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях від 19.05.2020 №112 "Про утворення аукціонної комісії з продажу нежитлових приміщень А загальною площею 434, 2 кв. м. за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41" та від 01.06.2020 №124 "Про затвердження умов продажу об'єкту на аукціоні".
Визнати незаконною відмови Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях у приватизації шляхом викупу держаного нерухомого майна - нежитлові приміщення загальною площею 418, 1 кв. м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41 наданої в листі від 28.09.2020 №17-03-0761.
Визнати за Громадською організацією "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" (вул. Д. Дудаєва, буд. 10, м. Івано-Франківськ, код 39719624) право на приватизацію державного майна - нежитлові приміщення загальною площею 418, 1 кв. м., які вбудовані в житловому будинку, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, бульвар Південний, 41 шляхом викупу.
Стягнути з відповідача Регіонального відділення Фонду державного майна України по Івано-Франківській, Чернівецькій та Тернопільських областях (вул. Василіянок, буд.48,м.Івано-Франківськ, код 42891875) на користь позивача Громадської організації "Івано-Франківське обласне об'єднання ветеранів "Самопоміч" (вул. Д. Дудаєва, буд. 10, м. Івано-Франківськ, код 39719624) витрати по сплаті судового збору в сумі 8408 (вісім тисяч чотириста вісім ) грн.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Апеляційну скаргу може бути подано до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 19.03.2021
Суддя Фанда О. М.