номер провадження справи 4/12/21
19.03.2021 Справа № 908/3376/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Суддя Зінченко Н.Г., розглянувши в спрощеному позовному провадженні без повідомлення (виклику) учасників справу
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Донснабзбут” (69002, м.Запоріжжя, вул. Перша Ливарна, буд. 40, оф. 223)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТРЕЙД ЛТД”, 70002, Запорізька обл., Вільнянський р-н, м. Вільнянськ, пров. Алкорівський, буд. 3)
про стягнення 380 091, 58 грн.
29.12.2020 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Донснабзбут” б/н від 23.12.2020 (вх. №3641/08-07/20 від 29.12.2020) до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТРЕЙД ЛТД” про стягнення 380 091, 58 грн. за договором поставки № 1111/15-ол1 від 11.11.2015.
29.12.2020 автоматизованою системою документообігу господарського суду Запорізької області здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, справу №908/3376/19 розподілено судді Зінченко Н.Г.
Ухвалою господарського суду від 25.01.2021, після усунення недоліків позовної заяви, прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №908/3376/20, присвоєно справі номер провадження 4/12/21, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи. Сторонам встановлені строки подання письмових заяв по суті спору.
Позовні вимоги ґрунтуються на ст. ст. 612, 530 ЦК України та договорі поставки №1111/15-ол1 від 11.11.2015, на підставі яких позивач просить позов задовольнити, стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТРЕЙД ЛТД” 380 091, 58 грн. попередньої оплати за непоставлений товар.
У відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що поставив позивачу товар на суму 380 091, 58 грн., що підтверджується відповідними видатковими накладними. Також, зауважив, що у видатковій накладній №РН-0000149 від 07.07.2020 відповідачем у графі замовлення помилково зазначено рахунок-фактура №СФ-0000088 від 07.07.2020 замість №СФ-0000088 від 30.06.2020. Вважає, що описка у графі Замовлення у даті рахунку-фактури №СФ-0000088 жодним чином не впливає на факт поставки товару відповідачем. Просив у задоволенні позову відмовити.
Згідно з ч. 2,3 ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Отже, 24.02.2020 сплив тридцяти денний строк наданий сторонам на вчинення процесуальних дій, строк вчинення яких обмежений першим судовим засіданням, а тому суд вважає за можливе розглянути вказану справу по суті.
Будь-яких процесуальних заяв або заяв по суті протягом цього періоду до суду не надходило.
Відповідно до ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін суду не надходило.
Згідно ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення - 19.03.2020.
Розглянувши матеріали справи, суд
11.11.2015 Товариством з обмеженою відповідальністю “Донснабзбут” (покупець, позивач у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю “АЛТРЕЙД ЛТД” (постачальник, відповідач у справі) укладений Договір поставки № 1111/15-ол1 (далі за текстом - Договір).
За умовами договору Постачальник зобов'язується передати, а Покупець прийняти та оплатити на умовах визначеному цим Договором продукцію.(п.1.1 Договору).
Згідно з п.1.2 договору, найменувння загальна кількість, ціна та загальна вартість, визначається Сторонами у видаткових накладних, які є додатками до цього Договору і становлять його невід'ємну частину.
Відповідно до п.1.3. договору Товар поставляється силами та коштами постачальника на склад покупця, що розташований за адресою: м. Дніпро, вул. Автопаркова, 5, в продовж 7 (семи) календарних днів з моменту здійснення оплати.
Пунктом 2. 2. Договору сторони узгодили, що розрахунки між сторонами договору здійснюються в наступному порядку: Покупець перераховує на поточний рахунок Постачальника 100% передплати за кожну узгоджену партію Товару.
Договір набуває чинності з дня його належного підписання сторонами та діє до 31 грудня 2016 року, але в будь якому випадку до повного виконання сторонами взятих на себе зобов'язань за Договором. Якщо жодна із сторін на протязі тридцяти днів до закінчення строку дії договору не виявила бажання припинити договір, він вважається продовженим на кожний наступний рік.
Сторонами не надано, а матеріали справи не містять підтверджень про намір сторін припинити договір.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 22.06.2020 по 30.06.20 відповідачем виставлені рахунки - фактури на загальну суму 380 091, 60 грн., а саме:
- рахунок - фактура № СФ-0000082 від 22.06.2020 на суму 123895, 80 грн.;
- рахунок - фактура № СФ-0000085 від 25.06.2020 на суму 126000, 00грн.;
- рахунок - фактура № СФ-0000088 від 30.06.2020 на суму 123996, 00 грн.;
- рахунок - фактура № СФ 0000089 від 22.06.2020 на суму 6199, 80грн.
В зазначених рахунках - фактурах визначено найменування продукції: «олія соняшн.раф.дез. ТМ «Квітка сонця» 5л.», кількість та загальна сума.
Позивач здійснив оплату виставлених відповідачем рахунків на загальну суму 380 091, 60 грн., що підтверджується платіжними дорученнями, а саме:
- платіжне доручення №7157 від 10.07.2020 - призначення плптежу: "оплата за масло подсолнечное раф дез 5л. с-но № № СФ 0000089 від 22.06.2020 в т.ч. НДС 20%";
- платіжне доручення № 7156 від 10.07.2020 - призначення плптежу: "оплата за масло подсолнечное раф дез 5л. с-но № № СФ-0000088 від 30.06.2020 в т.ч. НДС 20%";
- платіжне доручення №7015 від 22.06.2020 - призначення плптежу: "оплата за масло подсолнечное раф дез 5л. с-но № № СФ-0000082 від 22.06.2020 в т.ч. НДС 20%";
- платіжне доручення №7038 від 25.06.2020 - призначення плптежу: "оплата за масло подсолнечное раф дез 5л. с-но № № СФ-0000085 від 25.06.2020 в т.ч. НДС 20%".
Належним чином засвідчені копії яких наявні у матеріалах цієї справи.
26.11.2020 позивачем на адресу відповідача надіслано лист - вимогу за вих. № 26/11, в якій зазначено що ТОВ “АЛТРЕЙД ЛТД” не поставило товар відповідно до умов договору поставки № 1111/15-ол1 від 11.11.2015, який оплачено позивачем на загальну суму 380 091, 58 грн. У зв'язку із чим, ТОВ “Донснабзбут” просило відповідача виконати зазначене зобов'язання та поставити товар або повернути грошові кошти в розмірі 380 091, 58 грн.
За доводами позивача, відповідач продукцію визначену в рахунках - фактурах не поставив, суму попередньої оплати позивачу не повернув.
Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача 380 091, 58 грн. попередньої оплата за договором поставки № 1111/15-ол1 від 11.11.2015.
Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно із ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк товар у власність покупця, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 ЦК України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Згідно з ч. 2 ст. 693 ЦК України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України (ГК України), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватись від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України (ЦК України) з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до положень ст.ст. 525, 526 ЦК України, зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом.
Аналогічний припис містить ГК України, частинами 1, 7 ст. 193 якого встановлено, що суб'єкти господарювання та ін. учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1). ... Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається крім випадків, передбачених законом (ч. 7).
З матеріалів справи судом встановлено, що на підставі виставлених відповідачем рахунків - фактур, відповідачем здійснена поставка продукції за видатковими накладними на загальну 380 091, 60 грн., а саме :
- за видатковою накладною №РН -0000144 від 03.07.2020 на суму 123895, 80 грн. (в графі замовлення визначено: рахунок - фактура № СФ- 0000082 від 22.06.2020);
- за видатковою накладною №РН -0000148 від 06.07.2020 на суму 126000, 00 грн. (в графі замовлення визначено: рахунок - фактура № СФ-0000085 від 25.06.2020);
- за видатковою накладною №РН -0000149 від 07.07.2020 на суму 130195, 80 грн. (в графі замовлення визначено: рахунок - фактура № СФ-0000088 від 07.07.2020).
В зазначених видаткових накладних в графі «товар» зазначено: «олія соняшн.раф.дез. ТМ «Квітка сонця» 5л.».
Зазначені видаткові накладні, узгоджені сторонами та підтверджують факт прийняття відповідачем товару без жодних зауважень та претензій, про що свідчать підписи уповноважених представників позивача та відповідача скріплені печатками підприємств на вказаних видаткових накладних.
За змістом ст. 9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” накладні є первинними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності. Ці документи повинні конкретно ідентифікувати господарську проведену діяльність.
Цим же Положенням затверджено, що накладна - це документ, що використовується при передачі товарно-матеріальних цінностей від однієї особи іншій. Видаткова накладна фіксує факт отримання/передачі товарів або послуг і по суті завершує купівлю-продажу між продавцем і покупцем. Видаткова накладна може бути замінена актом здачі-приймання.
Також, суд зазначає, що, відповідно до вимог діючого законодавства відповідальність і контроль за дотриманням порядку зберігання печаток і штампів, а також законністю користування ними покладається на керівників підприємств, установ і організацій, господарських об'єднань, суб'єктів господарської діяльності. Тобто, зазначене обумовлює презумпцію, в силу якої печатка на любому документі вважається поставленою з відома її керівника або суб'єкта господарської діяльності без створення юридичної особи.
Крім того, судом встановлено, що відповідно до вищезазначених видаткових накладних відповідачем оформлені та зареєстровані податкові накладні на визначені в них суми щодо відвантаження товару позивачу.
Отже, наявними в матеріалах справи доказами підтверджено, що відповідач виконав зобов'язання щодо поставки продукції визначених в рахунках - фактурах на загальну суму 380 091, 60 грн., а отже у суді відсутні підстави для стягнення з відповідача суми попередньої оплати за фактично поставлений товар.
Щодо помилкового зазначення у видатковій накладній №РН-0000149 від 07.07.2020, у графі замовлення - рахунку - фактури №СФ-0000088 від 07.07.2020 замість №СФ-0000088 від 30.06.2020, суд зазначає, що не відповідність деяким вимогам до складання первинних документів, не може свідчить про те, що така накладна є неналежними доказом у справі. Відтиск штампу та підпису на накладних є свідченням участі особи у здійсненні господарської операції.
Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ст. 74 ГПК України обов'язок доказування і подання доказів віднесено на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За вказаних обставин суд приходить до висновку, що позивачем не доведено у встановлений спосіб та належними засобами доказування обставини, на які він посилається у позовній заяві та обґрунтованість заявленої до стягнення суми в розмірів 380 091, 58 грн., а тому правові підставі для задоволення позову відсутні.
Доводи відповідача судом враховані при вирішенні спору.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 129, 233, 237, 238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю “Донснабзбут” до Товариства з обмеженою відповідальністю “АЛТРЕЙД ЛТД” про стягнення 380 091, 58 грн. відмовити повністю.
Повне судове рішення складено “19” березня 2021р.
Суддя Н. Г. Зінченко
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення, а у разі проголошення вступної та резолютивної частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.