номер провадження справи 27/174/20
12.03.2021 Справа № 908/2410/20
м.Запоріжжя Запорізької області
Господарський суд Запорізької області у складі судді Дроздової С.С., розглянувши матеріали справи
за позовом: Публічного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 12362” (юридична адреса: 69035 м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 1; адреса для листування: 69063 м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30, ідентифікаційний номер юридичної особи 03116878)
до відповідача: Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” (69035 м. Запоріжжя, вул. Сталеварів, буд. 14, ідентифікаційний код юридичної особи 00130926)
про стягнення 32 891 грн. 99 коп.
представники сторін
від позивача: Яланська А.Ю., дов. № 5 від 21.12.2020
від відповідача: Макаренко А.М., дов. № 642 від 24.12.2020
Публічне акціонерне товариство “Автотранспортне підприємство 12362” звернулось до суду з позовом про стягнення з Запорізьких міських електричних мереж Публічного акціонерного товариства “Запоріжжяобленерго” про стягнення 32 891 грн.99 коп. заборгованості.
Відповідно до витягу з протоколу розподілу судової справи між суддями від 17.09.2020 здійснено автоматизований розподіл позовної заяви між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/2410/20 та визначено до розгляду судді Дроздовій С.С.
Ухвалою суду від 18.09.2020 позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для усунення недоліків.
29.09.2020 на адресу Господарського суду Запорізької області від Публічного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 12362” надійшли докази усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду 05.10.2020 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 908/2410/20, присвоєно справі номер провадження 27/174/20, розгляд справи по суті призначено на 04.11.2020.
Ухвалою суду від 04.11.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 02.12.2020.
Ухвалою суду від 02.12.2020, відповідно до ст. 216 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 07.12.2020.
Ухвалою суду від 07.12.2020, відповідно до ст. 250 ГПК України, суд перейшов від спрощеного позовного провадження до розгляду справи № 908/2410/20 за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 23.12.2020.
Ухвалою суду від 23.12.2020, підготовче засідання відповідно до ст. 183 ГПК відкладено на 27.01.2021.
27.01.2021 позивач на електрону адресу суду надіслав заяву (без ЕЦП) про перенесення судового засідання у зв'язку з хворобою представника.
Ухвалою суду від 27.01.2021, відповідно до ст. 185 ГПК України, підготовче провадження у справі № 908/2410/20 закрито, справу призначено до розгляду по суті в судовому засіданні 08.02.2021.
08.02.2021 позивач надіслав на електрону адресу суду клопотання (без ЕЦП) про відкладення розгляду справи у зв'язку з хворобою представника.
Ухвалою суду від 08.02.2021 на підставі ст. 216 ГПК України розгляд справи відкладено на 09.03.2021. в даній ухвалі позивачу вказано надати докази в підтвердження хвороби представника (лікарняний).
В судовому засіданні 09.03.2021 на підставі ст. 216 ГПК України оголошено перерву до 12.03.2021 для надання позивачем документів суду.
В судовому засіданні 12.03.2021 представник позивача не надав лікарняний, що було вказано судом в ухвалі від 08.02.2021, на підставі чого позивач неодноразово просив суд відкласти розгляд справи та представник позивача вказав, що не може надати лікарняний.
Судом вбачається, що згідно з ч. 3 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Частиною 2 статті 42 ГПК України на учасників справи покладено обов'язок сприяння своєчасному, всебічному, повному та об'єктивному встановленню всіх обставин справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
За змістом п. 1 ч. 2 ст. 43 ГПК України визначено, що залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню господарського судочинства, зокрема подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, вчинення інших дій, спрямованих на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи.
Згідно з ч. 3 ст. 43 ГПК України якщо подання скарги, заяви, клопотання визнається зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Відповідно до ч. 4 ст. 43 ГПК України суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.
Правовідносини суду з кожним учасником процесу підпорядковані досягненню головної мети - винесення законного та обґрунтованого рішення, а також створення особам, що беруть участь у справі, процесуальних умов для забезпечення захисту їх прав, а також прав та інтересів інших осіб.
Господарський процесуальний обов'язок сторони - це належна поведінка сторони в господарському судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб'єктивному процесуальному праву суду.
Процесуальні права надані законом тим особам, які беруть участь у процесі для сприяння суду при розгляді справ, для сприяння їх правильному вирішенню, і кожного разу, коли сторона у справі вчиняє будь-яку процесуальну дію не з цією метою, а задля досягнення якихось сторонніх цілей (для введення суду в оману, для затягування розгляду, для створення перешкод опоненту) вона виходить за межі дійсного змісту свого права, тобто зловживає ним.
Так, Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що це роль національних судів організовувати судові провадження таким чином, щоб вони були без затримок та ефективними (див. рішення Суду у справі Шульга проти України, no. 16652/04, від 02.12.2010) і запобігання неналежній та такій, що затягує справу, поведінці сторін у цивільному процесі є завданням саме державних органів (див. рішення Суду у справі Мусієнко проти України, no. 26976/06, від 20.01.2011).
Слід зазначити, що суд вбачає зловживання процесуальними правами з боку позивача, враховуючи дві заяви (підписані директором АТП 12362 Грідіна О.М.) останнього про відкладення розгляду справи, в зв'язку зі хворобою представника та ненаданням на вимогу суду доказів в підтвердження неможливості прибути в засідання та надати відповідні документи, що зазначає суд.
В судовому засіданні 12.03.2021 представник позивача не надав лікарняний, не пояснив поважності причин неявки до суду на два судові засідання, у зв'язку з чим, суд порушив процесуальні строки розгляду справи.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 131 ГПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених в суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов'язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства. Заходи процесуального примусу застосовуються судом шляхом постановлення ухвали.
За змістом ч. 1 ст. 132 ГПК України одним із видів заходів процесуального примусу є, зокрема, штраф.
Пунктом 2 частини 1 статті 135 ГПК України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству.
Разом з тим, відповідно до ч. 2 ст. 135 ГПК України у випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов'язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд, з урахуванням конкретних обставин, стягує в дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від п'яти до п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ч. 5 ст. 135 ГПК України ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.
Враховуючи те, що позивач, зловживає процесуальними правами, перешкоджаючи судочинству, суд дійшов висновку про необхідність застосування до позивача заходів процесуального примусу у вигляді стягнення в дохід державного бюджету штрафу у сумі 5000 грн.
Керуючись ст.ст. 43, 131, 135, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Застосувати до Публічного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 12362” захід процесуального примусу у вигляді штрафу в розмірі 5000 грн.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 12362” (юридична адреса: 69035 м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 1; адреса для листування: 69063 м. Запоріжжя, вул. Сергія Серікова, буд. 30, ідентифікаційний номер юридичної особи 03116878) в дохід Державного бюджету України (отримувач коштів: ГУК у м.Києві/Печерс.р-н/21081100; код за ЄДРПОУ 37993783; банк отримувача Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача: UA118999980313090106000026007; код класифікації доходів бюджету: 21081100) штраф у розмірі 5000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп.
Дана ухвала є виконавчим документом відповідно до ч. 5 статті 135 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає чинності з моменту її прийняття 12.03.2021.
Строк пред'явлення даної ухвали до виконання до 12.06.2021.
Стягувач: Державна судова адміністрація України (01021, м. Київ, вул. Липська, буд. 18/5; ідентифікаційний код 26255795).
Боржник: Публічне акціонерного товариства “Автотранспортне підприємство 12362” (юридична адреса: 69035 м. Запоріжжя, вул. Феросплавна, буд. 1; ідентифікаційний номер юридичної особи 03116878).
Оригінал ухвали надіслати Державній судовій адміністрації України.
Відповідно до ч. 1 ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та відповідно до підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI “Перехідні положення” ГПК України може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Повний текст ухвали буде розміщено в Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою у мережі Інтернет за посиланням: http://reyestr.court.gov.ua.
Суддя Господарського суду
Запорізької області Світлана Сергіївна Дроздова