Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, веб-сайт: http://zt.arbitr.gov.ua
"16" березня 2021 р. м. Житомир Справа № 906/1356/20
Господарський суд Житомирської області у складі: судді Сікорської Н.А.
секретар судового засідання: Русецька Ю.О.
за участю представників сторін:
від позивача: Кисіль Т.В., довіреність від 09.04.2020р. №14-116 (в режимі відеоконференції)
від відповідача: Слободяник П.В., довіреність від 26.09.2020р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз"
про стягнення 55917586,87 грн.
Процесуальні дії по справі.
Акціонерне товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулось з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" про стягнення 55917586,87 грн.
Ухвалою господарського суду від 24.11.2020 суд відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 22.12.2020.
Ухвалою суду від 22.12.2020р. відкладено підготовче засідання на 12.01.2021р.
12.01.2021р. від відповідача надійшла заява про визнання ним заборгованості перед позивачем в сумі 55917586,87 грн., в якій заявлені клопотання про врегулювання спору за участю судді для досягнення укладення мирової угоди та оголошення перерви в судовому засідання для отримання відповіді від позивача (а.с.93-94).
В судовому засіданні 12.01.2021р. оголошено перерву до 26.01.2021р. з метою врегулювання сторонами питання щодо можливості укладення мирової угоди.
26.01.2021р. суд постановив ухвалу про перерву в судовому засіданні до 18.02.2021р.
У зв'язку з перебуванням судді Сікорської Н.А. у відпустці справа №906/1356/20, призначена на 18.02.2021р. в судове засідання не вносилась.
Ухвалою суду від 22.02.2021р. підготовче засідання призначено на 16.03.2021р.
В судовому засіданні від 16.03.2021 представник позивача повідомила суд, що сторонами не узгоджено умови мирової угоди, а тому позивач підтримує позовні вимоги у повному обсязі.
В підготовчому судовому засіданні 16.03.2021р., відповідно до ст.240 ГПК України, суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Відповідно до ст. 233 ГПК України, рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті на підставі доказів, наявних в матеріалах справи.
Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що сторонами було укладено договір купівлі-продажу природного газу №18-522-Н від 07.11.2018р.
На виконання умов договору позивач поставив відповідачу природний газ на суму 156518403,58 грн. в період листопад-грудень 2018р., січень-грудень 2019 року, січень-липень 2020 року.
Оплату за отриманий природний газ відповідач провів частково на суму 100600816,71 грн., у зв'язку з чим станом на дату звернення з позовом до суду заборгованість останнього складає 55917586,87 грн.
В якості правових підстав позову позивач зазначає ст.ст. 525, 526, 530, 549, 610-612, 712 Цивільного кодексу України, ст.ст. 193, 216-217, 231, 264-265 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідач, в порядку ст.ст. 165, 251 ГПК України, не скористався правом подачі письмового відзиву на позовну заяву, доводи позивача не спростував.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі.
12.01.2021р. представником відповідача подано заяву про визнання відповідачем заборгованості перед позивачем в сумі 55917586,87 грн. (а.с.93-94 т.6).
Суд в судовому засіданні роз'яснив представнику відповідача наслідки визнання позову.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав подану заяву та вказав про визнання відповідачем позовних вимог у повному обсязі.
Судом встановлено, що визнання відповідачем позову не суперечить закону та не порушує права чи інтереси інших осіб.
Відповідно до ст. 42 ГПК України, учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
В ході розгляду справи господарським судом Житомирської області, у відповідності до п. 4 ч. 5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ГПК України.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
07.11.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (покупець) укладено договір купівлі-продажу природного газу №18-522-Н (далі - договір) (т.1, а.с.36-40), згідно п.1.1 якого продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2018 році природний газ (далі - газ), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити газ на умовах договору.
Сторонами неодноразово укладалися додаткові угоди, якими вносилися зміни до договору №18-522-Н від 07.11.2018 року, а саме:
- додаткова угода №1 від 26.11.2018р. (т.1, а.с.41-42);
- додаткова угода №2 від 02.01.2019р. (т.1, а.с.43);
- додаткова угода №3 від 21.01.2019р. (т.1, а.с.44);
- додаткова угода №4 від 27.02.2019р. (т.1, а.с.45);
- додаткова угода №5 від 20.03.2019р. (т.1, а.с.46);
- додаткова угода №6 від 29.03.2019р. (т.1, а.с.47);
- додаткова угода №7 від 19.04.2019р. (т.1, а.с.48);
- додаткова угода №8 від 17.05.2019р. (т.1, а.с.49);
- додаткова угода №9 від 21.06.2019р. (т.1, а.с.50);
- додаткова угода №10 від 27.06.2019р. (т.1, а.с.51-52);
- додаткова угода №11 від 19.07.2019р. (т.1, а.с.53);
- додаткова угода №12 від 23.07.2019р. (т.1, а.с.54);
- додаткова угода №13 від 22.08.2019р. (т.1, а.с.55);
- додаткова угода №14 від 30.09.2019р. (т.1, а.с.56);
- додаткова угода №15 від 21.10.2019р. (т.1, а.с.57);
- додаткова угода №16 від 22.11.2019р. (т.1, а.с.58);
- додаткова угода №17 від 23.12.2019р. (т.1, а.с.59-60);
- додаткова угода №18 від 30.01.2020р. (т.1, а.с.61);
- додаткова угода №19 від 27.02.2020р. (т.1, а.с.62);
- додаткова угода №20 від 23.03.2020р. (т.1, а.с.63);
- додаткова угода №21 від 23.04.2020р. (т.1, а.с.64);
- додаткова угода №22 від 30.04.2020р. (т.1, а.с.65);
- додаткова угода №23 від 27.05.2020р. (т.1, а.с.66);
- додаткова угода №24 від 25.06.2020р. (т.1, а.с.67);
- додаткова угода №25 від 03.07.2020р. (т.1, а.с.68);
- додаткова угода №26 від 27.07.2020р. (т.1, а.с.69).
Згідно з п. 1.2 договору, газ, що продається за договором, використовується покупцем виключно для постачання побутовим споживачам.
Додатковими угодами договору №18-522-Н від 07.11.2018 року сторони неодноразово вносили зміни до пунктів 2.1, 5.1, 11.1 договору.
Пунктом 2.1 договору сторони визначили обсяг природного газу, який постачальник передає споживачу.
Відповідно до п. 3.2, п. 3.3, п.3.4 договору, приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці продажу, оформлюється актом приймання-передачі газу.
Покупець зобов'язується подати не пізніше 08 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, продавцеві підписані та скріплені печаткою покупця (за її наявності) два примірники акта приймання-передачі природного газу, де зазначаються фактичні обсяги переданого природного газу згідно з цим договором у розрахунковому місяці, його ціна та фактична вартість.
Продавець до 12 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу, після подачі покупцем документів, визначених п.3.3, повертає покупцеві один примірник оригіналу акту приймання-передачі, підписаний уповноваженим представником та скріплений печаткою (за її наявності).
Згідно з п.5.3. договору загальна сума вартості природного газу за цим договором складається із сум вартості місячних поставок природного газу.
Як передбачено п. 6.1. договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом місяця купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ, крім фактично переданого природного газу, визначеного абзацом третім цього пункту, здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Остаточний розрахунок з оплати вартості придбаного природного газу на суму наданих побутовим споживачам пільг, субсидій та компенсацій проводиться за процедурою, визначеною Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002р. № 256 і має бути здійснений протягом 90 днів з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
Вартість фактично переданого природного газу, яка підлягає сплаті грошовими коштами за процедурою, передбаченою абзацом третім цього пункту, визначається на підставі актів звіряння розрахунків (в тому числі, коригуючих актів) за відповідний місяць, підписаних покупцем та розпорядником коштів місцевого бюджету, оригінали яких надаються покупцем продавцеві до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу.
У разі не надання покупцем продавцеві до 25 числа (включно) передбачених в абзаці четвертому цього пункту актів звіряння розрахунків за відповідний місяць, остаточний розрахунок за весь фактично переданий у відповідному місяці купівлі-продажу природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу.
Покупець зберігає за собою право надати акт звіряння розрахунків, передбачений в абзаці четвертому цього пункту до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем в якому була здійснена купівля-продаж природного газу. При цьому, у випадку, якщо покупець надасть продавцеві, передбачений абзацом четвертим цього пункту, акт звіряння пізніше 25 числа (включно) місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу газу але до закінчення 90 днів, що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу, то розрахунок за придбаний покупцем газ, в частині суми зазначеної в такому акті звіряння, буде здійснюватись в порядку, передбаченому абзацом третім цього пункту але з такими особливостями. З дати надання продавцеві покупцем зазначеного вище акту звіряння, припиняється нарахування продавцем неустойки, 3% річних а також інфляційних збитків на суму, зазначену в такому акті звіряння, на період з дати надання акту звіряння продавцеві і до закінчення 90 днів що відраховуються з 1 числа місяця, що настає за місяцем купівлі-продажу природного газу. Остаточний розрахунок за придбаний покупцем природний газ в частині, що підлягає оплаті за процедурою, передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04 березня 2002р. №256, має бути здійснений до закінчення 90 (дев'яностого) дня, що відраховується з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому була здійснена купівля-продаж природного газу.
Покупець може ініціювати проведення розрахунку за придбаний природний газ за процедурою передбаченою Порядком перерахування деяких субвенцій з державного бюджету місцевим бюджетам на надання пільг, субсидій та компенсацій, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2005р. №20 і після спливу 90 денного строку, передбаченого абзацом 3 цього пункту.
У відповідності до п. 11.1 (в редакції додаткової угоди №25 від 03.07.2020р.) цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін (за їх наявності), і діє в частині продажу природного газу до 31 липня 2020 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення.
На підставі актів приймання-передачі природного газу ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в період з листопада 2018 року по липень 2020 року передало, а ТОВ "Поліссягаз" отримало природний газ на загальну суму 156518403,58 грн. (т.1, а.с.70-90).
Відповідач свої зобов'язання за договором в частині оплати вартості отриманого природного газу виконав частково та оплатив природний газ на суму 100600816,71 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (т.1, а.с.97-230; т.2, а.с.1-243; т.3, а.с.1-246; т.4, а.с.1-246; т.5, а.с.1-208; т.6, а.с.1-72).
За вказаних обставин, АТ "НАК "Нафтогаз України" звернулось до суду з позовом про стягнення з ТОВ "Поліссягаз" 55917586,87 грн. основного боргу.
Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.
Згідно зі ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Статтею 11 ЦК України встановлено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Правовідносини між сторонами виникли на підставі договору купівлі-продажу природного газу №18-522-Н від 07.11.2018р., який за своєю правовою природою є договором поставки.
Відповідно до ст.712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно зі ст.692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Відповідно до ст.ст.525,526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Це положення кореспондується зі ст.193 ГК України, згідно якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Судом встановлено факт належного виконання АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" своїх зобов'язань щодо поставки ТОВ "Поліссягаз" природного газу в період з листопада 2018 року по липень 2020 року на загальну суму 156518403,58грн., що підтверджуєтьмя актами приймання-передачі природного газу, складеними та підписанами сторонами (т.1, а.с.70-90).
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого природного газу виконав частково в розмірі 100600816,71 грн., що підтверджується банківськими виписками по особовому рахунку АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (т.1, а.с.97-230; т.2, а.с.1-243; т.3, а.с.1-246; т.4, а.с.1-246; т.5, а.с.1-208; т.6, а.с.1-72).
За вказаних обставин, станом на дату звернення до суду з позовом заборгованість відповідача перед позивачем складала 55917586,87 грн.
Розрахунок заборгованості відповідача в сумі 55917586,87 грн. відображено в Розрахунку суми основного боргу ТОВ "Поліссягаз" за договором від 17.11.2018 № 18-522-Н, станом на 31.08.2020 (а.с. 1121 т.1).
Відповідач заборгованість перед позивачем в сумі 55917586,87 грн. визнав в повному обсязі, про що зазначено у заяві від 12.01.2021р. (т.6, а.с.93-94) та підтверджено представником відповідача в судовому засіданні.
Згідно ч. ч. 3, 4 ст. 185 ГПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення суду у випадку визнання позову відповідачем.
Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 191, 192 цього кодексу.
Частиною 1 ст.191 ГПК України встановлено, що відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві.
Згідно з ч.4 ст.191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Враховуючи викладене, вимоги позивача про стягнення з відповідача 55917586,87 грн. основного боргу є правомірними, такими, що підтверджуються належними доказами, не заперечуються та визнаються відповідачем, тому підлягають задоволенню в повному обсязі.
Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України», зазначив, що п.1 ст.6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Згідно із ч.ч.2, 3 ст.13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною 4 ст.13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч.1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з частиною 1 статті 75 ГПК України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч.1 ст.77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
За приписами ч.1 ст.86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі в сумі 55917586,87 грн.
Судові витрати за результатами розгляду справи.
Відповідно до ч.ч.1, 4 ст.129 ГПК України судовий збір покладається:
1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін;
2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються:
1) у разі задоволення позову - на відповідача;
2) у разі відмови в позові - на позивача;
3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч.3 ст.7 Закону України "Про судовий збір" та ч. 1 ст. 130 ГПК України у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Враховуючи факт визнання відповідачем позову на стадії підготовчого провадження, 50% судового збору в розмірі 367850,00 грн. підлягає поверненню позивачу з Державного бюджету України. Решта суми сплаченого позивачем судового збору - 367850,00 грн. покладається на відповідача.
Відповідно до п.5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 787 від 03.09.2013, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням (висновком) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а при поверненні судового збору (крім помилково зарахованого) - за судовим рішенням, яке набрало законної сили.
У разі повернення судового збору (крім помилково зарахованого) до органу Казначейства подається копія судового рішення, засвідчена належним чином.
Копія судового рішення, засвідчена належним чином, подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.
Керуючись статтями 123, 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліссягаз" (12501, Житомирська обл., Коростишівський район, м.Коростишів, вул. Київська, буд. 55, код ЄДРПОУ 39809534)
на користь Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул. Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720):
- 55917586,87 грн. заборгованості за природний газ;
- 367850,00 грн. судового збору.
3. Повернути Публічному акціонерному товариству "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01601, м.Київ, вул.Б.Хмельницького, буд.6, код ЄДРПОУ 20077720) з Державного бюджету України 50% судового збору в розмірі 367850,00 грн., сплаченого згідно платіжного доручення 0000011499 від 05.11.2020р.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено: 19.03.21
Суддя Сікорська Н.А.
Віддрукувати:
1- до справи;
2- позивачу (рек. з пов) належним чином засвідчена копія
3- відповідачу (рек. з пов.)