19 березня 2021 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду у складі:
судді - доповідача ОСОБА_1
суддів ОСОБА_2
ОСОБА_3
при секретарі судового засідання ОСОБА_4
та сторін судового провадження:
прокурора ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за №12020265040000348 від 06.09.2020 року відносно: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українки, громадянки України, уродженки м. Чернівці, проживаючої за адресою АДРЕСА_1 , непрацюючої, одруженої, маючої на утриманні трьох малолітніх дітей, раніше не судимої,
Короткий зміст апеляційної скарги і судового рішення суду першої інстанції.
На вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2020 року перший заступник керівника обласної прокуратури ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу.
Цим вироком ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого:
ч.1 ст. 185 КК України та призначено покарання у виді штрафу в розмірі 1000
ЄУНСС №727/7758/20 Головуючий в І інстанції: ОСОБА_8
Провадження №11-кп/822/46/21 Суддя - доповідач: ОСОБА_1
Категорія ч.1 ст. 185 КК України
неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Міра запобіжного заходу не обиралася.
Вирішено питання речових доказів по справі.
Доводи апеляційної скарги учасника провадження.
Прокурор, у своїй апеляційній скарзі не заперечуючи правової кваліфікації дій ОСОБА_6 , доведеності її вини у скоєнні кримінального проступку, вважає, що вирок суду в частині призначення покарання, підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого.
Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом менш суворого покарання особам, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки.
Окрім цього, призначаючи покарання у виді штрафу і визначаючи розмір покарання, суди мають враховувати майновий стан підсудного, наявність на утриманні неповнолітніх дітей тощо.
Відповідно до вимог ст. 69 КК України за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, з урахуванням особи винного, суд може призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті Особливої частини цього Кодексу.
Однак, судом першої інстанції було проігноровано ряд вимог, які дають підстави для призначення ОСОБА_6 більш м'якого покарання, із застосуванням ст. 69 КК України.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
05 вересня 2020 року близько 16-57 год., обвинувачена ОСОБА_6 знаходячись в торговому залі магазину «Сільпо», що по вул. Героїв Майдану,71 м. Чернівці, таємно, шляхом вільного доступу, з вітрини викрала один експрес кондиціонер «Elseve», вартістю 95,00 грн., шампунь марки «Loreal Elseve», вартістю 59,16 грн., ополіскував для волосся «Loreal Elseve», вартістю 58,33 грн., серветки вологі «Smile Minions», вартістю 45,41 грн.. Після чого з місця вчинення злочину пішла, а викраденим розпорядилася на власний розсуд, чим завдала ТОВ «Сільпо-Фуд» матеріальної шкоди на загальну суму 257,90 грн..
Позиції учасників апеляційного провадження в судових дебатах.
Прокурор в суді апеляційної інстанції підтримав свої апеляційні вимоги, просив змінити вирок районного суду та призначити обвинуваченій ОСОБА_6 покарання із застосуванням ст. 69 КК України у виді штрафу розміром 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції. Мотиви, з яких апеляційний суд виходить при постановленні ухвали, і положення закону, яким керується.
Заслухавши суддю-доповідача, який виклав суть вироку та вимоги апеляційної скарги сторони обвинувачення, міркування учасників провадження з приводу доводів наведених в скарзі, перевіривши матеріали кримінального провадження, з'ясувавши аргументи апеляційних вимог, колегія суддів приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, суд скориставшись правом (ст. 349 ч.3 КПК України), проти якого не заперечували учасники провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оскаржуються.
Інших апеляційних скарг та заперечень від учасників судового провадження не надходило, а тому відповідно до ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим та вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Колегією суддів встановлено, що висновки суду про винуватість ОСОБА_6 у скоєнні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 185 КК України, за обставин вказаних у вироку, зроблені на доказах здобутих в порядку передбаченому нормами КПК України, а тому, відповідно до загальної засади змагальності процесу та положень ч.1 ст. 404 КПК України, апеляційною інстанцією не перевіряються.
При перевірці доводів, наведених у апеляційній скарзі сторони обвинувачення, колегія суддів виходить із фактичних обставин, встановлених районним судом.
Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, а тому доводи прокурора про суворість призначеного покарання обвинуваченій ОСОБА_6 , заслуговують на увагу суду.
Згідно ч.2 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції вправі вийти за межі апеляційних вимог, якщо цим не погіршується становище обвинуваченого або особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо спрощення досудового розслідування окремих категорій кримінальних правопорушень» №2617-VIII від 22.11.2018 р., який набрав чинності 01 липня 2020 року, було внесені зміни до санкції ч.1 ст. 185 КК України, та встановлено, що за діяння передбачені ч.1 ст. 185 КК України, встановлена відповідальність у вигляді штрафу від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від вісімдесяти до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців, або обмеженням волі на строк до п'яти років.
Як вбачається з ч.1 та ч.2 ст. 12 КК України, кримінальні правопорушення поділяються на кримінальні проступки і злочини.
Кримінальним проступком є передбачене цим Кодексом діяння (дія чи бездіяльність), за вчинення якого передбачене основне покарання у виді штрафу в розмірі не більше трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або інше покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
Отже, дії обвинуваченої ОСОБА_6 є проступком в розумінні ст.12 КК України.
Відповідно до ст. 45 КК України, особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона після вчинення кримінального правопорушення щиро покаялася, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення і повністю відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
У судовому засіданні першої та апеляційної інстанції, обвинувачена ОСОБА_6 , свою вину у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку визнала повністю, щиро розкаялась, активно сприяла розкриттю злочину, зазначила, що відшкодувала потерпілому заподіяну шкоду в сумі 257,90 грн. у повному обсязі, кримінальний проступок вчинила вперше.
За таких обставин, суд має право на підставі ст. 45 КК України, звільнити обвинувачену від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 185 КК України. Оскільки, обвинувачена вчинила кримінальне правопорушення (проступок), в якому щиро покаялась, активно сприяла розкриттю кримінального правопорушення, повністю відшкодувала завдані збитки.
Абзацом 3 пункту 3 Постанови Пленуму ВСУ №12 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності» визначено, що дійове каяття полягає в тому, що після вчинення злочину особа щиро покаялась, активно сприяла його розкриттю та повністю відшкодувала завдані збитки або усунула заподіяну шкоду. Відсутність хоча б однієї із зазначених складових дійового каяття виключає звільнення особи від кримінальної відповідальності за ст. 45 КК України.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 284 КПК України, кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Пунктом 3 постанови Пленуму Верховного Суду України “Про практику застосування судами України законодавства щодо звільнення особи від кримінальної відповідальності” від 23 грудня 2005 року №12, передбачене у ст. 45 КК України звільнення особи від кримінальної відповідальності - є обов'язковим.
Відповідно до ч.1 ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені статтею 284 цього Кодексу, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Керуючись, ст. 45 КК України, ст.ст. п.1 ч.2 ст. 284, 404, 405, ч.1 п.5 ст. 407, 417, 418, 419, 424 КПК України, колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Чернівецького апеляційного суду, -
Апеляційну скаргу першого заступника керівника обласної прокуратури ОСОБА_7 - задовольнити частково.
Вирок Шевченківського районного суду м. Чернівці від 08 грудня 2020 року щодо ОСОБА_6 , обвинуваченої за ч.1 ст. 185 КК України - скасувати.
Звільнити ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності, передбаченої ч.1 ст. 185 КК України, на підставі ст. 45 КК України у зв'язку з дійовим каяттям.
Кримінальне провадження щодо ОСОБА_6 - закрити у зв'язку із звільненням її від кримінальної відповідальності на підставі ст. 45 КК України.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, проте може бути оскаржена до Касаційного кримінального суду у складі Верховного суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
Судді: ОСОБА_2
ОСОБА_3