Постанова
Іменем України
17 березня 2021 року
м. Харків
справа № 638/12545/19
провадження № 22-ц/818/1439/21
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого - Пилипчук Н.П.,
суддів - Кругової С.С.. Тичкової О.Ю.,
за участю секретаря судових засідань - Плахотнікової І.О.
учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 ,
відповідач Публічне акціонерне товариство «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА»,
відповідач: ОСОБА_2 ,
відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_3 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємець ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року, постановлену суддею Цвірюк Д.В., -
У серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємець ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою цього ж суду від 30 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_1 - залишено без розгляду, з підстав п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України (у зв'язку з повторною неявкою позивача).
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин справ.
Апеляційна скарга мотивована тим, що в судові засідання призначенні на 23 березня 2020 року та 01 червня 2020 року вона з'явилася особисто, про що свідчать її підписи у явочних листах. 14 липня 2020 року та 29 вересня 2020 року вона брала участь у судових засіданнях через свого представника. При цьому зазначає, що 29 листопада 2020 року її представником була подана до суду заява про відкладення розгляду справи. Виклик у судове засідання призначене на 30 листопада 2020 року вона отримала, проте, з'явитися не змогла за сімейними обставинами.
Відзиву на апеляційну скаргу не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.
Залишаючи позов ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_4 23 березня 2020 року, 01 червня 2020 року, 14 липня 2020 року та 29 вересня 2020 року не з'явились в судові засідання без поважних причин.
Колегія суддів вважає, що таких висновків суд першої інстанції дійшов з порушенням норм процесуального права.
Частиною 3 статті 128 ЦПК України встановлено, що судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.
В частині 5 цієї статті зазначено, що судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно.
Частинами 1, 2 статті 130 ЦПК України передбачено, що у випадку відсутності в адресата офіційної електронної адреси судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку, а юридичним особам - відповідній службовій особі, яка розписується про одержання повістки.
Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду.
З аналізу даної норми слідує, що доказом належного повідомлення сторони про час і місце судового розгляду є розписка про одержання судової повістки.
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору (частина 5 статті 223 ЦПК України).
Пунктом 3 частини 1 статті 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
При цьому слід зазначити, що повторною неявка в судове засідання вважається у разі якщо такі факти мали місце поспіль.
Вирішуючи питання про залишення позову без розгляду, суд повинен врахувати всі умови залишення заяви без розгляду у сукупності. Відсутність хоча б однієї із умов не дає права суду залишати позов без розгляду.
Матеріали справи свідчать, що у серпні 2019 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ПАТ «Акціонерна страхова компанія «ОМЕГА», ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 про стягнення відшкодування матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Дзержинського районного суду м. Харкова від 04 листопада 2019 року відкрито провадження у справі та призначено розгляду справи в підготовчому судовому засіданні з викликом сторін на 09 грудня 2019 року.
У подальшому розгляд справи неодноразово відкладався з різних обставин.
Як свідчать матеріали справи в судове засіданні призначене на 23 березня 2020 року учасники справи не з'явилися. Даних про направлення судової повістки позивачу та/або його представнику з викликом на цей день - матеріали справи не містять. Згідно розписки (явочного аркуша) представник позивача ОСОБА_4 повідомлялася про час та місце розгляду справи призначеного на 23 березня 2020 року (а.с.128). Від представника відповідача ФОП ОСОБА_3 - ОСОБА_5 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Розгляд справи відкладено на 01 червня 2020 року, про що свідчить довідка суду (а.с.135).
В судове засідання призначене на 01 червня 2020 року учасники справи не з'явилися. Судова повістка, яка направлялася ОСОБА_1 з викликом на цей день, була вручена останній 07 квітня 2020 року, тобто завчасно, про що свідчить зворотне поштове повідомлення (143).
Розгляд справи відкладено на 14 липня 2020 року, про що свідчить довідка суду (а.с.149).
В судове засідання призначене на 14 липня 2020 року учасники справи не з'явилися. Даних про направлення судової повістки позивачу та/або його представнику з викликом на цей день - матеріали справи не містять. Згідно розписки (явочного аркуша) позивачка ОСОБА_1 повідомлялася про час та місце розгляду справи призначеного на 14 липня 2020 року (а.с.155).
Розгляд справи відкладено на 29 вересня 2020 року, про що свідчить довідка суду (а.с.156).
В судове засідання призначене на 29 вересня 2020 року ані позивачка, ані її представник не з'явилися. Даних про направлення судової повістки позивачу та/або його представнику з викликом на цей день - матеріали справи не містять. 28 вересня 2020 року від представника позивача ОСОБА_4 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, з посилання на зайнятість в іншому судовому засідання по іншій справі (а.с.163).
Розгляд справи відкладено на 30 листопада 2020 року (а.с.164-165, 167).
В судове засідання призначене на 30 листопада 2020 року ані позивачка, ані її представник не з'явилися. Судова повістка, яка направлялася позивачці була вручена останній 29 жовтня 2020 року, тобто завчасно, про що свідчить зворотне поштове повідомлення (а.с.180).
З викладеного вбачається, що представник позивача ОСОБА_4 повідомлявся про судове засідання призначене на 23 березня 2020 року. Позивачка ОСОБА_1 повідомлялася про судові засідання призначені на 01 червня 2020 року, 14 липня 2020 року та 30 листопада 2020 року.
Разом з тим, апеляційним судом беззаперечно не встановлено, що позивачка та/або її представник належним чином повідомлені двічі поспіль не з'явилися в судові засідання призначені на 29 вересня 2020 року та 30 листопада 2020 року, оскільки доказів належного повідомлення ані позивачки, ані її представника про судове засідання призначене на 29 вересня 2020 року матеріали справи не містять. Більш того, 28 вересня 2020 року представником позивача подавалось клопотання про відкладення розгляду справи призначеного на 29 вересня 2020 року на іншу дату, з посилання на об'єктивні обставини.
З урахуванням викладених обставин, у суду першої інстанції не було підстав для залишення зустрічного позову ОСОБА_1 без розгляду з підстав п.3) ч.1 ст.257 ЦПК України.
Підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали (пунктом 4 частини 1 статті 379 ЦПК України).
З урахування викладеного, ухвала суду від 30 листоопада 2020 року підлягає скасуванню з поверненням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Керуючись ст. ст. 257, 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, ст. ст. 379, 381-384 ЦПК України,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу Дзержинського районного суду м. Харкова від 30 листопада 2020 року - скасувати і справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених статтею 389 Цивільного процесуального кодексу України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий - Н.П. Пилипчук
Судді - С.С. Кругова
О.Ю. Тичкова