Справа № 953/16996/20 Головуючий 1-ї інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-сс/818/341/21 Доповідач: ОСОБА_2
10 березня 2021 року м. Харків
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого судді ОСОБА_2 ,
- суддів ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
- секретаря ОСОБА_5 ,
- прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
- підозрюваної ОСОБА_8 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції матеріали за апеляцією захисника ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2021, -
Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого 3-го відділення СВ УСБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 по кримінальному провадженню №22020220000000124 від 01.10.2020, про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор», терміном на 60 днів - до 31 березня 2021.
Визначено суму застави в розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 589 000 (один мільйон п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч) гривень.
Як зазначено в ухвалі слідчого судді, 01.02.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання слідчого 3-го відділення СВ УСБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України.
В обґрунтування клопотання вказував, що слідчим 3-го відділення СВ УСБ України в Харківській області старшого лейтенанта юстиції ОСОБА_10 проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №22020220000000124 від 01.10.2020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України за підозрою ОСОБА_8 .
31.01.2021 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України.
З ухвали слідчого судді вбачається, що задовольняючи клопотання слідчого про застосування до підозрюваної ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість повідомленої ОСОБА_8 підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України та вважав встановленим існування ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Не погодившись з ухвалою слідчого судді захисник ОСОБА_8 - адвокат ОСОБА_9 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2021, постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання.
Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.
Заслухавши суддю доповідача, вислухавши доводи ОСОБА_8 та її захисника, які просили задовольнити апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечував проти її задоволення, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція захисника не підлягає задоволенню з наступних причин.
Слідчий суддя дійшов обґрунтованого висновку щодо доведеності обґрунтованої підозри ОСОБА_11 у скоєнні злочину, та наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України і з цим погоджується колегія суддів.
Відповідно до положень ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь - яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним засобом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Доводи захисника щодо необґрунтованості підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України, є неспроможними.
Так, рішення слідчого судді приймають на першій стадії кримінального провадження, суть якої полягає у збиранні доказового матеріалу. Відтак, об'єктивно слідчий суддя змушений приймати рішення в умовах неповноти інформації та фрагментарності картини події кримінального правопорушення. І якщо, як справедливо вказують апелянти, рішення суду за результатами розгляду кримінального провадження по суті «не може ґрунтуватися на припущеннях, а їх доказова основа має бути повністю сформована і оцінена із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення», то база прийняття рішень слідчого судді часто має імовірний характер, наприклад, «наявність розумної підозри», «наявність ризиків». Оскільки сама підозра є лише припущенням щодо вини особи, бо в подальшому провадження може бути закрито, або кваліфікація може бути змінена.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.
У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_8 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Більш того, у п.48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
В обґрунтування клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч.1 ст.111 КК України; протоколи від 14.01.2021 за результатами проведення негласної слідчої (розшукової) дії - зняття інформації з електронних інформаційних систем; відомості Головного управління розвідки МОУ; висновок експертів Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. Засл. прф. М.С. Бокаріуса» .№ 31.01.2021; протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 31.01.2021; протокол обшуку за місцем тимчасового проживання ОСОБА_8 від 31.01.2021; протокол огляду «Telegram-каналів» від 30.01.2021; відомостями про осіб, які перетнули державний кордон України стосовно ОСОБА_8 ; протокол огляду речей і документів; наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які на переконання слідчого, у сукупності із даними про особу підозрюваного свідчать про недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання під вартою.
Порядок розгляду слідчим суддею клопотання про застосування запобіжного заходу відповідає вимогам п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практиці Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З ухвали слідчого судді вбачається, що надані стороною обвинувачення у кримінальному провадженні докази доводять обставини, передбачені ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_8 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 27, ч. 1 ст. 111 КК України; наявність реальних ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України; недостатність застосування до ОСОБА_8 більш м'яких запобіжних заходів, аніж тримання його під вартою, для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.
Мотиви прийнятого слідчим суддею рішення викладені в ухвалі, яка в цілому відповідає вимогам ст.196 КПК України (а.с.216-219).
З висновками слідчого судді щодо доведеності обґрунтованості підозри, наявності ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України та необхідності застосування до ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою погоджується і апеляційний суд.
Керуючись положеннями ст. 182 КПК України, при постановленні ухвали про застосування щодо ОСОБА_11 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням підстав та обставин, передбачених ст.ст. 177 та 178 КПК України, які викладені у мотивувальній частині ухвали, слідчий суддя обґрунтовано визначив розмір застави у даному кримінальному провадженні як альтернативний запобіжний захід.
Щодо доводів апеляційної скарги захисника про невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні фактичним обставинам кримінального правопорушення, то вони є несуттєвими, оскільки ст. 198 КПК України чітко регламентує, що висловлені в ухвалі слідчого судді за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиційного значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального провадження.
За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме запобіжний захід у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України. Застосування більш м'яких запобіжних заходів до ОСОБА_8 є недостатнім.
Крім того, слідчий суддя застосував альтернативний запобіжний захід у вигляді застави.
Враховуючи вищевикладені обставини у сукупності, колегія суддів вважає, що запобіжний захід у виді тримання під вартою із визначенням застави у розмірі 700 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 1 589 000 (один мільйон п'ятсот вісімдесят дев'ять тисяч) гривень, яку встановив слідчий суддя, буде достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним ОСОБА_8 покладених на неї обов'язків та розмір визначеної слідчим суддею застави не є завідомо непомірним для підозрюваного і в межах вимог ч. 4 ст. 182 КПК України.
Доводи захисника про те, що ОСОБА_13 в повній мірі не володіє українською мовою апеляційним судом не приймається, оскільки остання має паспорт громадянина України, народилась та навчалась в Україні, а тому розуміє державну мову, як те передбачає Закон.
Крім того, її захистом займається адвокат, який має розуміти юридичні термінології українською мовою, та може донести їх значення для підозрюваної.
Всі інші питання - фактичні обставини кримінального провадження, питання винності чи не винності ОСОБА_8 в скоєнні кримінального правопорушення, а також питання належності, допустимості, достовірності доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції.
За таких обставин, ухвала слідчого судді винесена обґрунтовано, належним чином мотивована, відповідає вимогам КПК України, а тому підстав для її скасування з приводів зазначених в апеляції колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_9 залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Харкова від 01.02.2021 щодо застосування у відношенні підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді