Ухвала від 18.03.2021 по справі 404/2365/18

Кропивницький апеляційний суд

№ провадження 11-кп/4809/11/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Категорія 115 (93, 94) Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.03.2021 року. Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у кримінальних справах:

головуючого судді - ОСОБА_2 ,

суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

з участю секретаря - ОСОБА_5 , ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 в інтересах ОСОБА_9 у кримінальному провадженні № 12017120020013597, на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2019 року, якою стосовно:

ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кіровограда, українки, громадянки України, з вищою освітою, одруженої, не працюючої, зареєстрованої та проживаючої по АДРЕСА_1 , не судимої,

у зв'язку з вчиненням в стані неосудності суспільно-небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.2, п.4, ч.2 ст.115 КК України, застосовано примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з наданням психіатричної допомоги із суворим наглядом. Також вирішено питання щодо речових доказів та накладеного арешту на автомобіль,

за участі сторін кримінального провадження:

- прокурора ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ,

- потерпілого ОСОБА_7 ,

- представника потерпілого - адвоката ОСОБА_12 ,

- законного представника потерпілої ОСОБА_13 ,

- захисника ОСОБА_9 - адвоката ОСОБА_8 ,

- особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру ОСОБА_9 ,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_9 проживала разом зі своїм чоловіком ОСОБА_14 та її двома малолітніми дітьми: ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_3 по АДРЕСА_1 . 08.12.2017 близько 07 год. 00 хв. ОСОБА_9 , керуючи власним автомобілем марки «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , виїхала з дому разом з малолітньою донькою ОСОБА_16 та своїм чоловіком ОСОБА_14 у напрямку дитячого садка, де в подальшому залишила доньку, а останнього висадила на зупинці громадського транспорту. Надалі ОСОБА_9 повернулася назад за місцем свого проживання, де у цей час знаходилася та відпочивала малолітня ОСОБА_15 .

Після цього, близько 07 год. 30 хв., ОСОБА_9 , перебуваючи за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , зібрала свою малолітню доньку ОСОБА_15 до школи та, перебуваючи у хворобливому стані - хронічні психічні розлади у формі «Органічного психозу з частими поліморфними пароксизмальними станами та резидуальним параноідом» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F06.819» за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), що позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними, з невстановлених слідством мотивів, вирішила вчинити її вбивство.

Цього ж дня, 08.12.2017 у період з 07 год. 30 хв. до 10 год. 30 хв., точний час досудовим розслідуванням не встановлено, ОСОБА_9 , перебуваючи у приміщенні раніше вказаного житлового будинку, взяла кухонний ніж, який обрала знаряддям вчинення суспільно небезпечного діяння, та не усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, вчинила дії, направлені на позбавлення життя малолітньої ОСОБА_15 . Так, тримаючи в руці ніж, ОСОБА_9 підійшла до малолітньої ОСОБА_15 , яка знаходилась в одній з кімнат будинку, точне місце досудовим розслідуванням не встановлено, та з великою силою, з особливою жорстокістю, лезом ножа стала наносити потерпілій малолітній ОСОБА_15 численні удари по голові та обличчю. У свою чергу малолітня ОСОБА_15 намагалася захиститись від заподіяння їй тілесних ушкоджень та прикривала обличчя правою рукою, внаслідок чого ОСОБА_9 нанесла потерпілій не менше 4-х ударів лезом ножа по долонній поверхні правої кисті.

У результаті нанесених ОСОБА_9 численних ударів ножем малолітній потерпілій ОСОБА_15 згідно з висновком судово-медичної експертизи №1099 від 09.01.2018 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді: рани в лобно-тім'яній ділянці голови справа, що продовжується у раневий канал, який проникає у порожнину черепу з пошкодженням правої лобної і тім'яної кісток з утворенням дірчастого перелому, твердої та м'якої мозкових оболонок, крововиливами під м'які мозкові оболонки, з пошкодженням речовини головного мозку правої лобної частки; б) ран в правій лобній ділянці; в) рани та подряпини у правій підщелепній ділянці; г) ран на 2-му пальці правої кисті в ділянці нігтьової та середньої фаланг по долонній поверхні.

Тілесні ушкодження в області голови з пошкодженням твердої та м'якої мозкових оболонок, речовини головного мозку в ділянці правої лобної долі, дірчастий перелом і рани в ділянці правої лобної та тім'яної кісток мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент спричинення.

Рани у правій підщелепній ділянці, на 2-му пальці правої кисті по долонній поверхні, мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які потягли короткочасний розлад здоров'я.

Тілесні ушкодження у правій лобно-тім'яній ділянці голови утворились не менше як від 32-х травматичних впливів; ушкодження у правій підщелепній ділянці утворились не менш як від 3-х травматичних впливів; рани на 2-му пальці правої кисті утворились не менш як від 4-х травматичних впливів. Смерть малолітньої ОСОБА_15 настала від відкритої черепно-мозкової травми з пошкодженням твердої, м'якої мозкових оболонок з крововиливами під м'які мозкові оболонки, пошкодженням речовини головного мозку.

Від заподіяних ОСОБА_9 тілесних ушкоджень малолітня потерпіла ОСОБА_15 померла на місці події. Після того як малолітня ОСОБА_15 припинила подавати ознаки життя, ОСОБА_9 перенесла труп малолітньої ОСОБА_15 до салону власного автомобіля марки «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та відвезла його до насосної станції Управління водного господарства, розташованої на території Обознівської сільської ради Кіровоградської області, де залишила труп потерпілої ОСОБА_15 , а сама повернулась за місцем свого проживання.

12.12.2017, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, під час здійснення пошуків безвісно зниклої малолітньої ОСОБА_15 , працівниками поліції було виявлено труп останньої на території насосної станції Управління водного господарства, розташованого на території Обознівської сільської ради Кіровоградської області.

Вказаними діями ОСОБА_9 вчинила суспільно небезпечне діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.п.2,4 ч.2 ст.115 КК України, тобто умисне вбивство, умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - малолітній дитині, вчинене з особливою жорстокістю.

У апеляційних скаргах:

- адвокат ОСОБА_8 та потерпілий ОСОБА_7 просять ухвалу суду першої інстанції щодо ОСОБА_9 скасувати. Постановити рішення яким на підставі ч.3 ст.513 КПК України відмовити в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_9 заходів медичного характеру. Кримінальне провадження відносно ОСОБА_9 щодо скоєння кримінального правопорушення, передбаченого п.2, п.4, ч.2 ст.115 КК України, закрити в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення її винуватості в суді.

В обґрунтування вимог апеляційних скарг зазначають, що ухвала суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, постановленою з порушенням норм процесуального та матеріального права, з наступних підстав.

На підтвердження вини ОСОБА_9 суд посилається на протокол огляду місця події від 10.12.2017 - будинок по місцю проживання, але в якій саме кімнаті відбувалися події не встановлено.

При огляді місця події «на підодіяльнику на місці відпочинку загиблої дитини знайдена маленька крапля бурого кольору, схожого на кров, на рушнику і халаті в ванній кімнаті також знайдено незначні плями бурого кольору, схожого на кров». Ніде в самому будинку більше ніяких слідів крові не виявлено. Якщо дійсно, як вказує слідство, ОСОБА_9 кухонним ножем нанесла дитині 39 ударів, із них 32 в праву лобно-тім'яну ділянку голови, це викликало неабияку кровотечу, кров повинна була забризкати і стіни і підлогу тієї кімнати, де відбувалися ці події, і не просто забризкати, а залити все. Але під час дослідження відеозапису проведення додаткового огляду місця події від 12.12.2017 видно, що в будинку безлад, не прибрано, відсутній ремонт, підлога майже в усьому будинку цементна, стіни не оброблені навіть штукатуркою, деякі стіни гіпсокартоні, а одна стіна навіть цегляна - цемент, цегла та гіпсокартон мають таку будову, що одразу вбирають в себе рідину та плями, особливо кров'яні, які неможливо змити. Це підтверджується також тим, що на підлозі гостьової кімнати біля входу до дитячої кімнати, на двері ванної кімнати та на стіні біля ванної кімнати були знайдені сліди речовини бурого кольору та зроблені змиви.

Відповідно до висновку експерта № 910 від 16.03.2018 «генетичні ознаки змивів (об'єкт 1) збігаються з генетичними ознаками зразка крові свідка ОСОБА_14 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , підозрюваної ОСОБА_9 . Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_15 та ОСОБА_9 виключається. Генетичні ознаки змивів (об'єкт 2) не збігаються з генетичними ознаками зразків крові малолітньої потерпілої ОСОБА_15 , підозрюваної ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_14 та належать невстановленій особі жіночої генетичної статі».

Як встановлено в ході допиту свідків, ця кров залишилася за декілька днів до вбивства дитини від того, що її вітчим ОСОБА_14 вибивав двері в дитячу кімнату, знаходячись в нетверезому стані. Даний факт підтверджує те, що в будинку фактично не проводилося вологе прибирання, а тому відсутність слідів крові, які б свідчили про вбивство дитини в будинку, підтверджують, що вбивство відбувалося в іншому місці, яке слідством не встановлене.

Посилання суду на покази ОСОБА_14 як на доказ вини ОСОБА_9 про те, що остання постійно палила у ванній кімнаті і тому місце зливу у ній завжди мало чорний колір від попелу, але на третій день після зникнення дитини він помітив, що місце зливу вичищене, і тому суд вважає, що ОСОБА_9 знищила сліди злочину, не мають під собою ніякої підстави, так як при огляді місця події 10.12.2017 такого встановлено не було. І якби ОСОБА_9 , як вважає суд, 08.12.2017 знищувала докази і змила злив у ванні, то після цього вона продовжувала палити і змив у ванній кімнаті знову б забруднився і не міг бути чистим через три дні після зникнення дитини. Тобто суд робить висновки про винність особи на підставі суб'єктивних, не перевірених показах свідка, який знаходиться з обвинуваченою в неприязних відносинах.

Також, як на доказ вини суд посилається на рух автомобіля ОСОБА_9 , зафіксований відеозаписом з камери зовнішнього спостереження, розташованої біля будинку № 246 по вул. Б. Хмельницького за 08.12.2017 в період часу з 10:23 по 11:42 год., долученим згідно з заявою ОСОБА_17 на оптичному диску, де зафіксовано о 10:53 рух автомобіля у сторону виїзду з м. Кропивницького та об 11:15 зворотній рух, а також рух її автомобіля, зафіксований на оптичному диску, переглянутому в судовому засіданні на якому о 10:57 год. зафіксовано автомобіль, який проїжджає повз ворота ТОВ “Агрогрупойл» в сторону насосної станції Управління водного господарства та об 11:07 год. вказаний автомобіль під'їжджає з лісосмуги по ґрунтовій дорозі та проїжджає у зворотному напрямку повз товариство. Але встановити, хто саме сидить за кермом автомобіля з даних відео неможливо навіть експертам за допомогою спеціального обладнання, що підтверджується висновком комп'ютерно-технічної експертизи № 57/18 від 10.01.2019. Твердження суду про те, що з відеозапису безумовно вбачається салон за переднім сидінням та, відповідно місцевість перед лобовим склом і огляд не перекритий переднім пасажирським сидінням, тому можна констатувати, що переднє пасажирське сидіння розкладене, оскільки згідно з наявними доказами із автомобіля воно не демонтувалося. При цьому суд посилається як на докази на аркуші 8 та 10 справи в томі 5, де знаходяться заява ОСОБА_17 та диск. Тобто це особиста думка суду, яка нічим не підтверджена.

Також суд не звернув уваги на те, якщо вірити відеозаписам, що від появи біля дому Поліщука до появи біля воріт товариства проходить 04 хвилини, а зворотній шлях займає 08 хвилин, що є нереальним для подолання цього шляху. Відеозапис, вилучений при огляді місця події у ТОВ “Агрогрупойл», свідчить про те, що автомобіль ОСОБА_9 перебуває у зоні видимості 10 хвилин, що не реально для того, щоб проїхати в одну сторону, зупинитися, витягти труп з автомобіля, розвернути його, якщо він був у щось замотаний, щоб не залишити крові в автомобілі, покласти труп у лісосмузі, сховати закривавлену ковдру чи простирадло (яке слідством знайдено не було), сісти в автомобіль потім повернутися, проїхати в другу сторону і появитися в зоні видимості камери.

Жоден з висновків судових експертиз (судово-медичних експертиз № 1099 від 09.01.2018 р.,№ 4515 від 15.12.2017 р., № 1879-80 від 21.12.2017 р., № 8 від 06.02.2018 р., № 914 від 11.12.2017 р., № 913 від 11.12.2017 р., № 4650 від 17.01.2018 р., № 13 від 16.02.2018 р., № 164/5 від 11.01.2018 р., № 974/16 від 22.01.2018 р., № 973/15 від 22.01.2018 р., № 976/18 від 22.01.2018 р., № 1648 від 12.12.2017 р., № 920 від 13.12.2017 р., № 921 від 28.12.2017 р., № 48 від 02.04.2018 р., судово-біологічних експертиз № 873 від 29.12.2017 р., № 910 від 16.03.2018 р., № 908 від 12.03.2018 р.,№ 907 від 22.02.2018 р.,№ 909 від 06.03.2018 р., № 906 від 05.03.2018 р., судових біологічних експертиз № 1 від 24.01.2018 р., № 2 від 25.01.2018 р., № 3 від 26.03.2018 р., № 4 від 31.01.2018 р., № 5 від 01.02.2018 р., № 6 від 02.02.2018 р., судово-трасологічної експертизи № 20 від 29.01.2018 р., судово-комп'ютерно-технічних експертиз № 9 від 22.03.2018 р., №10 від 21.03.2018 р. та висновок експерта № 61 від 08.06.2018 р.), на які суд посилається, як на доказ вини її підзахисної, не несе в собі доказової бази щодо скоєння ОСОБА_9 інкримінованого їй злочину.

Відповідно до висновків експертиз № 973/15 від 22.01.2018 та № 976/18 від 22.01.2018 щодо проведення експертних досліджень об'єктів, вилучених під час проведення оглядів місця події від 12.12.2017 (місце знайдення трупа дитини), жодних слідів перебування там ОСОБА_9 не виявлено, натомість виявлена домішка крові вітчима дівчинки ОСОБА_14 .

Як на доказ вини ОСОБА_9 суд посилається на висновки експертиз № 1648 від 12.12.2017 та № 906 від 05.03.2018, якими встановлено, що ОСОБА_9 має легкі тілесні ушкодження на руках, тобто був якийсь фізичний вплив і що це була бійка між ОСОБА_18 та Катерино. Але у ОСОБА_9 під нігтьовими пластинами слідів ОСОБА_15 не виявлено, а виявлені лише сліди особи чоловічої статі. Дана обставина під час досудового розслідування перевірена не була. Цей факт, імовірніше за все, свідчить про те, що, напевно, вбивство дитини відбувалося на очах матері якоюсь людиною чоловічої статі і вона намагалася захистити доньку, кидаючись на цю людину, в зв'язку з чим у неї і залишилися під нігтьовими пластинами сліди особи чоловічої статі. Однак під час судового розгляду суд відмовив в задоволенні клопотання про проведення експертизи за цим фактом.

Згідно висновку експерта № 873 від 29.12.2017 р. при дослідженні мобільного телефону «Самсунг», який належав ОСОБА_15 , : «генетичні ознаки клітин виявлених у змивах з телефону «Самсунг» ….. збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками зразків крові … ОСОБА_9 …. ОСОБА_14 ….та належать не встановленій особі жіночої генетичної статі». Дана обставина, як і більшість інших обставин, які викликали додаткові питання та потребували додаткових досліджень, судом залишилися не досліджені належним чином, що на разі унеможливлює встановити об'єктивну істину по справі. Тим більше, що телефон ОСОБА_19 , коли її шукали 08 грудня не відповідав, а потім взагалі був вимкнений, та включився о 5 годині ранку 10 грудня, коли ОСОБА_9 і ОСОБА_14 знаходилися вдома. Телефон дівчинки був знайдений майже за два квартали від дома, але як він туди потрапив досудовим слідством та судом не встановлено.

Суд ніяким чином не надав оцінки висновку експерта № 4650 від 17.01.2018 відповідно до якого в крові ОСОБА_9 , зразки якої були відібрані у останньої 22.12.2017 року, тобто майже через 2 тижні після її затримання, та під час перебування її під вартою в УВП № 14 (в даній установі ОСОБА_9 не надавалися взагалі будь які лікарські засоби), виявлено речовини з групи похідних фенотіазину. Згідно відповіді КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» № 4002/33 від 29.11.2018 ОСОБА_9 призначався один препарат групи похідних фенотіазину - Аміназин - при збудженні під час її першої та другої госпіталізації, який призначався до її психічного стану на той час. Аміназин (Хлорпромазин) є нейролептиком групи аліфатичних похідних фенотіазину, виявляє виражену антипсихотичну дію, усуває психомоторне збудження, зменшує відчуття страху, агресивність, що також підтверджується листом Державної служби з лікарських засобів та контролю за наркотиками у Кіровоградській області № 577/01-10 від 06.11.2017. Під час та після останньої госпіталізації ОСОБА_9 препарати групи похідних фенотіазину не призначалися. Під час амбулаторного лікування за місцем проживання після госпіталізації ОСОБА_9 також не призначалися такі лікарські препарати, оскільки вони можуть бути призначені тільки за рецептом лікаря-психіатра. Відповідно до показів свідків, допитаних в судовому засіданні, ОСОБА_9 не вважала себе хворою та відмовилася приймати ліки, прописані їй лікарями (після приймання ліків її стан дуже погіршувався) і з кінця жовтня - початку листопада 2017 року жодних ліків не приймала. Враховуючи всі ці обставини стає незрозумілим, яким чином речовини з групи похідних фенотіазину потрапили до крові ОСОБА_9 . Але якщо ці речовини знаходилися в її крові 22.12.2017, це говорить про те, що вона тривалий час вживала ці ліки, які пригнічували її стан та не сприяли її агресії, а тому виключається можливість убивства нею дитини таким страшним і жорстоким способом, так як для такого вбивства необхідний агресивний стан.

Статтею 62 Конституції України та ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод передбачена презумпція невинуватості. Згідно ст.17 КПК України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Ці вимоги чинного законодавства не були прийняті до уваги судом першої інстанції, що говорить про однобічність і упередженість суду при винесенні вироку,оскільки суд посилається на докази, які є неналежними та недопустимими в даному кримінальному провадженні, тому що отримані з грубим порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, ухвала частково побудована на припущеннях суду, а не на достовірно встановлених фактах.

Зазначають, що дослідженими матеріалами кримінального провадження достеменно встановлено, що невстановлена особа, у невстановленому місці, невстановленим знаряддям вчинила умисне вбивство малолітньої ОСОБА_15 , тобто фактично відсутні основні ознаки об'єктивної сторони злочину передбаченого статтею 115 КК України.

Посилаючись на зазначене, а також положення статей 370, 513, 410, 411 КПК України, просять апеляційну скаргу задовольнити.

В поданому запереченні на апеляційну скаргу законний представник малолітньої потерпілої - ОСОБА_13 вважає ухвалу суду першої інстанції. законною, обґрунтованою, яка відповідає нормам процесуального та матеріального права, а тому не підлягає скасуванню.

Зазначає, що суд правильно послався на протоколи огляду місця події, де було встановлено місце скоєння злочину. У ванній кімнаті найдена кров на речах: - рушник, халат, спортивні штани, дитяча футболка і таке інше. Сама ОСОБА_9 підтверджує, що ці речі знаходилися у ванній кімнаті. Добродій ОСОБА_18 є лікарем, а лікарі добре знають, де зробить надріз, щоб зійшла кров. У ванній кімнаті підлога цементна, тому коли на неї попаде кров її можна легко зішкребти разом з цементом, тим більше, що підлога була з гіпсом (пориста), саме таке чухрання і підтвердила у суді свідок ОСОБА_20 .

ОСОБА_9 палила цигарки у ванній кімнаті і потім струшувала у ванну, тому місце зливу завжди було дуже забруднене. На третій день після трагедії свідок ОСОБА_14 помітив, що ванна вимита ідеально, раніше він не звертав уваги, так як вони з дружиною перебували на допитах у поліції, а також були на пошуках зниклої доньки ОСОБА_19 .

Суд правильно послався на рух автомобіля ОСОБА_9 , зафіксований відеозаписом з камери зовнішнього спостереження розташованої біля будинку АДРЕСА_2 за 08.12.2017 в певний період часу. Чітко та ясно встановлено слідством і судом, що за кермом перебувала ОСОБА_9 , це могла бути лише вона, тому що один єдиний ключ від авто був лише у неї, про що ОСОБА_9 підтвердила в ході судового розгляду, що нікому не передавала ключ, вона була вдома одна, що підтверджують свідки ОСОБА_21 та свідок який живе навпроти ОСОБА_22 , вони бачили її на подвір'ї.

На відео добре видно руки, які тримають кермо, така манера його тримання лише в ОСОБА_9 , що вона не заперечує. Також на відео добре видно на передньому сидінні білий мішок.

Кров ОСОБА_9 та кров ОСОБА_15 є однакової II групи, тому на всіх доказах вона співпадає.

На запитання, чому під нігтьовими пластинами ОСОБА_9 виявлені сліди чоловічої статті, а не сліди ОСОБА_19 , відповідь чітка - пройшло майже 5 діб з моменту трагедії і до тої пори коли були відібрані зразки. Також судом та слідством було доказано, що телефон «Самсунг» ОСОБА_19 включився 10 грудня вночі, коли ОСОБА_9 викинула його за 2 квартали від свого дому.

Свідки - колеги по роботі ОСОБА_23 , повідомили суду про те, що ще за рік до трагедії, ОСОБА_18 розповідала їм, що її двоє дітей приречені.

Також зазначає, що ОСОБА_24 , якій 6 років та якої вона є законним представником, знає, що зробила мати з її сестрою, панічно боїться зустрічі зі своєю матір'ю, якщо ОСОБА_9 вийде з лікарні завчасно, то вона зразу прийде за своєю маленькою донькою.

Переконана, і це підтверджує висновок судово-медичної експертизи, що ОСОБА_9 є психічно хворою людиною, потребує лікування, є небезпечною для своєї малолітньої доньки, тому ОСОБА_9 необхідно лікування в місцях визначених судом.

Вважає верхом цинізму те, що потерпілий ОСОБА_7 захищає свою доньку ОСОБА_9 та його не турбує те, що остання є дітовбивцею, що підтверджено слідством та судом.

Посилаючись на зазначене просить апеляційні скарги адвоката ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 відхилити, а ухвалу суду залишити без змін.

Заслухавши доповідача, потерпілого ОСОБА_7 , його захисника - адвоката ОСОБА_12 , адвоката ОСОБА_25 та ОСОБА_9 , які підтримали подані апеляційні скарги та просили їх задовольнити, висновок прокурора, представника потерпілої - ОСОБА_13 , які заперечували проти задоволення апеляційний скарг, провівши судове слідство за клопотанням сторони захисту в обсязі дослідження ряду письмових доказів, висновків призначених експертиз, допиту експерта, дослідивши матеріали кримінального провадження, апеляційний суд дійшов висновку про те, що у задоволенні апеляційних скарг слід відмовити, з наступних підстав.

Як вбачається із оскаржуваної ухвали у судовому засіданні ОСОБА_9 не визнала факт вчинення суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.п.2,4 ч.2 ст.115 КК України, та пояснила, що проживала з чоловіком ОСОБА_14 та двома дітьми ОСОБА_15 і ОСОБА_26 по АДРЕСА_1 . У зв'язку з психічними розладами вона майже не пам'ятає події, що проходили у її житті з листопада 2016 року до середини грудня 2017 року. За цей період запам'яталися лише ті події, які викликали емоційні збудження. Лікування в Кіровоградській обласній психіатричній лікарні вона проходила в грудні 2016 року, потім в квітні та серпні 2017 року, але воно їй не допомагало, а від ліків ставало лише гірше, у зв'язку з чим з серпня 2017 року перестала їх зовсім вживати.

Через постійне погане самопочуття, зловживання алкоголем ОСОБА_14 , несприятливі умови для проживання у зв'язку з відсутністю води, життя її стало нестерпним та вона декілька разів хотіла здійснити самогубство, для чого і просила у завідувача відділення анестезіології ОСОБА_27 засіб «Дитилін». Але з дітьми вона завжди була лояльною, не застосовувала до них фізичної сили, могла крикнути на Софію, а ОСОБА_28 взагалі була слухняною та самостійною дівчинкою, її вихованням вона займалася застосовуючи виключно співбесіди.

07.12.2017 у молодшої доньки ОСОБА_29 був день народження, вона приготувала картоплю по-міністерському, ввечері прийшли гості, привітали іменинницю, але святкового настрою ні в кого не було. Наступного дня ОСОБА_29 та ОСОБА_30 прокинулися близько 06 год. 30 хв. На початку 8 год. ранку вона сіла за кермо їхнього автомобіля «Daewoo Matiz», так як ОСОБА_31 напередодні вживав алкоголь, про що був запах з порожнини рота, підвезла його до зупинки та він поїхав на роботу, а ОСОБА_29 відвезла у дитячий садочок.

Після цього вона приїхала додому, машину поставила в дворі, ключі від неї вона завжди заносила у будинок та залишала у коридорі біля трельяжу. У той день вона більше не користувалася автомобілем та ключі від нього нікому не давала, ворота закрила на засов. ОСОБА_19 в цей час ще спала, так як у неї перший урок починався о 10 год. 20 хв. Коли близько 09 год. ОСОБА_19 прокинулася, вона їй розігріла сніданок, після чого та поїла, одягнулася та близько 09 год. 30 хв. - 10 год. пішла до школи. Вони ні про що не розмовляли та не сперечалися. Залишившись наодинці, вона почала прибирати у будинку, а потім у розмові телефоном із сестрою ОСОБА_32 - ОСОБА_33 домовилася піти до неї у гості, так як напередодні вони говорили про зустріч.

Вдень вона забрала ОСОБА_29 із дитячого садочка та направилася до будинку ОСОБА_34 , що знаходився в районі Новомиколаївки у м. Кропивницькому. Близько 17 год. вона разом з ОСОБА_29 поїхали додому на автомобілі, який замовив ОСОБА_30 . ОСОБА_19 в цей час завжди їй телефонувала після уроків та повідомляла, що йде на додаткові заняття з англійської мови, але дзвінка не було. Близько 20 год. вона зрозуміла, що немає ОСОБА_19 , яка мала в цей час приїхати додому автобусом. Зателефонувавши вчительці англійської мови, а потім класному керівнику зі школи, вона дізналася, що ОСОБА_19 школу в той день не відвідувала. Після чого вона повідомила всім, що ОСОБА_19 зникла, почалися її пошуки, в яких допомагало багато людей, але вона не розуміла, що відбувається. ЇЇ відвезли до поліції, де почали звинувачувати у зникненні ОСОБА_19 . Булич ОСОБА_31 також запитував, як вона могла це зробити, але вона не розуміла про що вони говорять.

Сліди крові на простирадлі, вона може пояснити тим, що ОСОБА_19 любила спати обхвативши ногами простирадло, при цьому у неї уже була менструація. Халатом, який висів у ванній кімнаті та на якому також знайшли кров, тривалий час ніхто не користувався, тому кров могла потрапити туди давно та будь-яким способом. Води в будинку не було, тому всю білизну вона возила прати до батьків, а вологе прибирання проводила дуже рідко. Звідки з'явилася кров на сидіннях машини вона пояснити не може.

Їй не відомо чому у ОСОБА_19 , коли її знайшли мертвою біля насосної станції, було чисте взуття. Куди поділася ОСОБА_28 , після того як вона вийшла та пішла до школи, вона не знає, доньку вона більше не бачила. Зранку 08.12.2017 року близько 10 год. 30 хв. вона з-за воріт власного двору не виглядала та не пам'ятає чи бачила сусідів у той день. Як їхній автомобіль міг з'явитися на відео від 08.12.2017 року, вона пояснити не може. Вона не причетна до загибелі її доньки ОСОБА_19 , обох доньок вона любить та не могла заподіяти їм нічого поганого.

Незважаючи на невизнання ОСОБА_9 своєї вини у вчиненому, суд першої інстанції зазначив в судовому рішенні про те, що факт вчинення нею суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.п.2, 4 ч.2 ст.115 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні суду першої інстанції такими доказами:

- показаннями потерпілого ОСОБА_7 , згідно з якими ОСОБА_9 є його донькою, яка на момент події протягом останніх п'яти років проживала по АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_14 , їх спільною донькою ОСОБА_16 та донькою ОСОБА_9 від першого шлюбу - ОСОБА_15 . 27.12.2016 у ОСОБА_9 розпочалися проблеми із психічним здоров'ям, він став очевидцем відповідного припадку за місцем її проживання, після чого його донька неодноразово проходила лікування у різних лікарняних закладах та вживала відповідні ліки. 08.12.2017 року приблизно о 20 год. 20 хв. йому зателефонував ОСОБА_14 та повідомив, що ОСОБА_15 досі немає зі школи. Наступного ранку нічого не змінилося та він займався пошуками ОСОБА_15 12.12.2017 року він дізнався про виявлення трупу ОСОБА_15 . Востаннє ОСОБА_15 він бачив приблизно за 2 тижні до події. Зазвичай ОСОБА_15 зранку приблизно на 08 год. ходила до художньої школи, потім на другу зміну в ЗОШ №14, після уроків майже до 20 год. залишалася на додаткові заняття з англійської мови і поверталася додому. Коли вона залишалась у нього, то він забирав її зі школи. ОСОБА_9 має посвідчення водія та керує транспортним засобом, але не часто;

- показаннями свідка ОСОБА_14 , який у суді показав, що є чоловіком ОСОБА_9 , з якою познайомився дев'ять років тому. Вони проживали разом по АДРЕСА_1 , із донькою ОСОБА_9 від першого шлюбу - ОСОБА_15 та їх спільною донькою ОСОБА_16 . У сім'ї у них були дружні та гарні стосунки. ОСОБА_9 працювала лікарем у Кіровоградському обласному онкологічному диспансері та у 2016 році йому зателефонували з роботи ОСОБА_9 та запитали, чи нічого дивного він не помічає в поведінці ОСОБА_9 , оскільки в неї почалися проблеми з пам'яттю. Наприкінці грудня 2016 року у ОСОБА_9 стався припадок, під час якого вона поводила себе неадекватно і агресивно. У подальшому, у зв'язку із вищевикладеним ОСОБА_9 неодноразово проходила лікування у закладах з надання психіатричної допомоги та приймала ліки. Одного дня йому зателефонувала ОСОБА_15 та повідомила, що мама пішла з дому, взявши з собою сумку. ОСОБА_15 зустріла маму на зупинці та на її питання, куди вона збирається, остання її відштовхнула і поїхала геть. Протягом трьох днів ОСОБА_9 не могли знайти, але потім вона повернулась сама і сказала, що не пам'ятає, де вона була. Тоді ОСОБА_9 знову лікувалася, їй оформили інвалідність, вона звільнилась з роботи і була вдома. Вдруге ОСОБА_9 зникла на два дні з дому батьків, і з'явилась за місцем проживання. Коли вони поклали її в лікарню, у неї в сумці були знайдені мотузка і ніж. 07 грудня 2017 року у молодшої доньки ОСОБА_16 був день народження. Привітати її приїхали його мати ОСОБА_13 та сестра ОСОБА_20 , із якими вони протягом нетривалого проміжку часу вечором відсвяткували день народження та вони поїхали. При цьому ОСОБА_9 була одягнена повністю в чорний колір, на що він зробив їй зауваження. Цього вечора ОСОБА_15 просилась наступного дня не йти в художню школу, тому їй дозволили. Зранку 08 грудня 2017 року вони прокинулися, ОСОБА_15 залишилася вдома, а ОСОБА_9 сіла за кермо «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та разом із ним відвезла ОСОБА_16 в дитячий садок №15, що в районі «Старої Балашівки». Він не бажав керувати автомобілем, оскільки напередодні вживав алкогольні напої. Після цього він сів на маршрутне таксі і поїхав на роботу у КЗ «Міська лікарня №2 ім. св. Анни м.Кропивницького», де працював техніком гемодіалізного залу, а ОСОБА_9 на автомобілі сама поїхала додому, де залишилася ОСОБА_19 . Приїхавши на роботу приблизно о 07 год. 35 хв., він підготував апарати для гемодіалізу та перебував на робочому місці. Приблизно о 13 год. йому зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила, що хоче піти з ОСОБА_16 в гості до ОСОБА_20 , на що він погодився. Додому він приїхав приблизно у проміжку часу з 16 год. до 18 год. Вдома нікого не було, все було як зазвичай. Тоді він попросив свого знайомого ОСОБА_35 забрати ОСОБА_9 і ОСОБА_16 від сестри, щоб вони не їхали на маршрутному таксі. Після їх повернення близько 18 год. до них прийшла ОСОБА_36 зі своїм сином. О 20 год. вони почали хвилюватися про відсутність ОСОБА_15 , але всім було відомо, що в неї додаткове заняття з англійської мови, тому телефонами користуватися не можна було. Після англійської мови у них була чітка домовленість, що вона телефонуватиме батькам. ОСОБА_9 пішла зустріти ОСОБА_15 на зупинці, та це було безрезультатно. Тоді вони почали телефонувати класному керівнику, яка повідомила, що ОСОБА_37 в школі не було і на англійській мові також. Він попросив ОСОБА_36 викликали працівників поліції. Поки чекали приїзду поліції, а ОСОБА_36 сиділа з дітьми, вони на автомобілі разом з ОСОБА_9 поїхали шукати ОСОБА_38 . Коли приїхали працівники поліції, вони написали заяву і наступного дня почалися пошуки ОСОБА_15 . На п'ятий день проводились пошуки біля річки. Хтось зателефонував і повідомив, що знайшли дівчину. По приїзду на водосховище йому показали фотографії з місця події, на яких він впізнав ОСОБА_15 . Його забрали у відділення поліції, де показали відео, на якому їх автомобіль заїжджав на те місце, де знайшли труп ОСОБА_15 . Коли працівники поліції дали можливість поспілкуватися з дружиною, вона говорила, що нічого не пам'ятає і не знає. Після цих подій до будинку приїздила експертна група, яка знайшла краплі крові біля ліжка, на халаті ОСОБА_9 , в ванній кімнаті, в автомобілі. ОСОБА_9 любила палити вдома у ванній кімнаті, тому місце зливу у ванній кімнаті завжди мало чорний колір від попелу. Але на третій день пошуку він помітив, що місце зливу вичищене. Також поліцейськими приблизно за квартал від їх будинку було виявлено телефон ОСОБА_19 . Зазвичай ОСОБА_15 ходила на заняття до художньої школи на 08 годину ранку. У школі ОСОБА_28 мала бути близько 10 години та виходила з дому приблизно за півгодини до цього. На заняттях ОСОБА_28 була до 16-17 години, після чого відвідувала додаткові заняття з англійської мови до 20 години. Раніше ОСОБА_9 займалася важкою атлетикою, а ОСОБА_19 мала вагу близько 35кг. Ключ від автомобіля в родині був один, який на той час перебував у ОСОБА_9 . Крім ОСОБА_9 ніхто не міг зайти в будинок, взяти ключ і виїхати на автомобілі з двору. Після захворювання ОСОБА_9 відносини в сім'ї змінилася, у ОСОБА_18 була апатія не тільки відносно нього, але і відносно дітей. Мав місце випадок коли ОСОБА_9 била по обличчю ОСОБА_15 , таким чином її виховуючи, поки він не заступився;

- показаннями допитаної як свідка ОСОБА_13 , відповідно до яких ОСОБА_9 є її невісткою, з якою вона перебувала у гарних відносинах. Її син ОСОБА_14 є другим чоловіком ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилася донька ОСОБА_29 та останні разом із донькою ОСОБА_9 від попереднього шлюбу ОСОБА_15 проживали разом по АДРЕСА_1 .

На початку зими 2016 року ОСОБА_14 зателефонував керівник ОСОБА_9 по роботі і розповів, що у неї трапляються деякі провали в пам'яті та запропонував піти їй на лікарняний та перевіритися в лікарні з надання психіатричної допомоги, а також проблеми із пам'яттю у ОСОБА_9 вони почали помічати в родині. 28 грудня 2016 у ОСОБА_9 вдома стався напад, під час якого вона виказувала агресію до оточуючих та неї. Після цієї події ОСОБА_9 проходила лікування в закладах з надання психіатричної допомоги та приймала ліки, була звільнена з роботи. Надалі ОСОБА_9 казала, що чує голоси, що вона особлива і має своє призначення, також виказувала думки про самогубство. ОСОБА_14 розповідав їй, що старша донька ОСОБА_28 знайшла в сумці матері ніж і мотузку. 07 грудня 2017 року меншій онучці ОСОБА_29 було 5 років. Вона зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила, що приїде привітати. Увечері вона приїхала до них додому разом з донькою ОСОБА_33 . Вдома були ОСОБА_18 , ОСОБА_31 , ОСОБА_29 . ОСОБА_18 накрила стіл, приготувала картоплю, але вона виявилась чорною. ОСОБА_14 почав жалітися, що ОСОБА_9 не робить хатньої роботи і сидить вдома. Потім знову звернувся до ОСОБА_9 з питанням, чому вона одягнута в усе чорне, на що вона відповіла, що так потрібно, що чує голос зверху. Після таких слів вони з дочкою ОСОБА_20 домовились, що не будуть залишати ОСОБА_9 одну. Вони залишили будинок ОСОБА_9 близько 20 год. 30 хв., коли їх забрав чоловік ОСОБА_20 та після цього ОСОБА_15 вона не бачила. Наступного дня їй зателефонувала ОСОБА_20 після 10 год. і повідомила, що ОСОБА_18 легше, що подіяли їхні вмовляння, вона прибирає в будинку. Приблизно о 14 год. ОСОБА_9 разом з ОСОБА_29 приїхали до ОСОБА_20 . ОСОБА_39 сказала, що ОСОБА_18 було не по собі, вона боялася, була дуже знервована, брала рушник і тягнула його, не хотіла їсти і пити, часто курила. Близько 20 год. їй зателефонував ОСОБА_14 і повідомив, що ОСОБА_15 не повернулася зі школи. Тому вони з ОСОБА_9 сіли у автомобіль і поїхали по маршруту ОСОБА_19 . Також було викликано поліцію. ОСОБА_9 керує автомобілем «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який постійно перебуває у дворі будинку і вона мала можливість на ньому їздити. У будинку по АДРЕСА_1 центральний водопровід не був підключений, але у дворі стояв колодязь із насосом, який качав воду у будинок. Води в колодязі було мало, її берегли, але вода була. Коли води не вистачало, то ОСОБА_30 приносив воду у відрах із сусідського колодязя, де можна було брати воду у необмеженій кількості. Каналізація в будинку була автономною та у дворі знаходилася зливна яма;

- показаннями свідка ОСОБА_20 , згідно з якими вона є молодшою сестрою ОСОБА_14 . Після одруження ОСОБА_9 і ОСОБА_14 придбали собі будинок по АДРЕСА_1 та живуть там. З грудня 2016 року у ОСОБА_9 почались проблеми зі здоров'ям, вона почала все забувати та надалі у ОСОБА_9 вдома вночі стався припадок, через що ОСОБА_14 викликав батьків і швидку допомогу. У зв'язку із цим ОСОБА_9 проходила лікування в закладах з надання психіатричної допомоги, скаржилася на марення, що до неї приходять відьми. 07 грудня 2017 року надвечір вона з ОСОБА_13 приїхала привітати ОСОБА_16 з днем народження, перед цим попередивши ОСОБА_9 . На столі стояв салат з сирою картоплею, а ОСОБА_9 ходила по будинку, їй було погано через те, що вона не працює, дітьми займатися вона не хотіла. На дні народження крім господарів були присутні їх діти ОСОБА_29 та ОСОБА_28 . Недовго посвяткувавши, вони залишили будинок ОСОБА_9 та після вказаного живою ОСОБА_38 вона не бачила. 08 грудня 2017 року близько 11 год. вона зателефонувала ОСОБА_9 з метою вмовити лягти на лікування. Під час розмови вона чула якесь тертя, на що ОСОБА_9 відповіла, що прибирає. Близько 14 год., коли вона поклала свою дитину спати, до неї зателефонувала ОСОБА_9 і повідомила, що вони з ОСОБА_29 приїхали до неї в гості, що її здивувало. ОСОБА_9 нічого не куштувала, тільки багато курила. Потім ОСОБА_9 почала набирати по телефону ОСОБА_15 , але слухавку до вуха не прикладала, а дивилась на екран телефону. Коли вона запитала ОСОБА_9 , чого ОСОБА_28 не бере слухавку, то ОСОБА_9 повідомила їй, що вона мабуть на заняттях і відключила телефон. Також ОСОБА_9 запитала, чим вона пахне, щоб вона її понюхала. Вона їй відповіла, що пахне вона як звичайно. ОСОБА_9 була дуже схвильована, пересідала з одного стільця на інший. Вона вмовляла її лягти в лікарню пролікуватися, але ОСОБА_9 говорила, що їй краще і в неї вже немає прогалин у пам'яті, а просто її засмучує те, що вона сидить вдома. Взявши в руки рушник, ОСОБА_9 почала наче витирати собі руки, а потім взагалі заховала його під інший рушник. Надвечір ОСОБА_9 з донькою поїхали зі своїм знайомим додому. Про те, що пропала ОСОБА_15 , вона дізналась 09 грудня 2017 року, коли зателефонувала ОСОБА_13 . ОСОБА_9 мала водійські права та керувала автомобілем «Daewoo Matiz»;

- показаннями свідка ОСОБА_40 , згідно з якими вона працювала помічником вихователя у дитячому садку по АДРЕСА_3 , який відвідувала ОСОБА_24 . 08.12.2017 року ОСОБА_9 забрала ОСОБА_16 у денну пору, приблизно о 13 год. із дитячого садку, не попереджаючи про це, хоча раніше у подібних випадках робила це;

- показання свідка ОСОБА_41 , згідно з якими ОСОБА_9 він знає, так як з 2010 року працював разом з її чоловіком - ОСОБА_14 , та в подальшому підтримував з ним дружні стосунки. 08.12.2017 року близько 17 год. йому зателефонував ОСОБА_14 та повідомивши, що сісти за кермо не може, так як за день до цього святкував день народження своєї доньки та вживав алкогольні напої. Попросив, щоб він забрав його дружину ОСОБА_9 разом з донькою ОСОБА_29 з гостей. Погодившись допомогти, приблизно через 20 хв. він на своєму автомобілі з будинку АДРЕСА_4 забрав та відвіз додому ОСОБА_18 із ОСОБА_29 , а потім поїхав до себе додому. У ОСОБА_18 з ОСОБА_42 був автомобіль «Daewoo Matiz», яким в основному керував ОСОБА_31 , хоча ОСОБА_18 також мала посвідчення водія;

- показаннями свідка ОСОБА_36 , яка показала суду, що ОСОБА_9 є дружиною брата її чоловіка. Наприкінці 2016 року у ОСОБА_9 розпочалися проблеми із психічним здоров'ям, у зв'язку із чим вона проходила лікування в різних лікувальних закладах. ОСОБА_9 розповідала їй про марення, відьм, про те, що сильно переживає за дітей - ОСОБА_29 і ОСОБА_38 . Багато разів ОСОБА_9 казала, що хотіла покінчити життя самогубством. 08.12.2017 року ввечері вона разом з чоловіком приїхала додому до ОСОБА_9 та ОСОБА_14 , де була також ОСОБА_16 , для привітання ОСОБА_29 із днем народження, оскільки її чоловік є хрещеним. Вони накрили стіл, сіли і розмовляли. Приблизно о 20 год. 30 хв. ОСОБА_9 повідомила, що ОСОБА_15 досі немає з англійської мови та почала телефонувати останній. Потім ОСОБА_9 пішла на кінцеву зупинку, щоб зустріти там доньку, але її не було. У подальшому ОСОБА_9 та ОСОБА_14 взяли автомобіль і поїхали по маршруту автобуса, думали, можливо ОСОБА_15 не встигла на автобус. Коли вони приїхали додому, то почали телефонувати керівнику гуртка з англійської мови, та остання повідомила, що ОСОБА_15 не приходила цього дня на гурток англійської мови. Класний керівник ОСОБА_15 також сказала, що остання не була в школі. У подальшому було викликано поліцейських та здійснювався пошук ОСОБА_15 ;

- показаннями свідка ОСОБА_43 , відповідно до яких вона працює заступником директора з навчально-виховної роботи у дитячій художній школі ім. О. Осмьоркіна в м. Кропивницькому, де навчалася ОСОБА_15 , яку вона може охарактеризувати позитивно. За загальним правилом до школи ОСОБА_15 мала приходити вранці на 08 год. у визначені дні. Причини неявки ОСОБА_15 до художньої школи 08 грудня 2017 року їй були невідомі та коли вона запитала у дітей, останні причини цього не знали. Наступного дня, побачивши в мережі Інтернет інформацію про зникнення ОСОБА_15 , вона попросила класного керівника ОСОБА_44 зателефонувати батькам дівчинки;

- показаннями свідка ОСОБА_45 , який у суді повідомив, що працює викладачем у дитячій художній школі ім. О. Осмьоркіна в м. Кропивницькому, де у його групі навчалася ОСОБА_15 . Багато він з нею не спілкувався, але може сказати, що вона добре вихована та гарна за характером. З батьками дівчини він не спілкувався, і на конфлікти у сім'ї вона ніколи не жалілася. 08 грудня 2017 року ОСОБА_15 не прийшла на заняття, а востаннє він її бачив 06 грудня 2017 року. ОСОБА_15 ходила на заняття до школи зранку на 08 годину;

- показаннями свідка ОСОБА_46 , згідно з якими вона працювала класним керівником у 6-А класі ЗОШ №14 в м. Кропивницькому, де навчалася ОСОБА_15 , яку вона може охарактеризувати позитивно, як ученицю яка вела себе добре та відмінно навчалася. 08 грудня 2017 року ОСОБА_15 не прийшла в школу, але батькам вона одразу не телефонувала. Та ввечері їй зателефонувала ОСОБА_9 , запитавши, чи була ОСОБА_15 в школі. Явного хвилювання у ОСОБА_9 при цьому вона не помітила. Заняття в школі у вказаний день мали розпочатися о 10 годині 25 хв.;

- показаннями свідка ОСОБА_47 , згідно з якими ОСОБА_9 є її двоюрідною сестрою, з якою вони завжди перебували в гарних стосунках. Перед зникненням племінниці вони бачились з сім'єю ОСОБА_9 03 грудня 2017 року. За фахом ОСОБА_9 була лікарем, але з 2016 року через психіатричні зриви та агресивний стан лікувалася у лікарні з надання психіатричної допомоги, тому була переведена працювати до архіву лікарні. Також їй відомо про висловлення ОСОБА_9 намірів покінчити життя самогубством та залишення місця проживання. Під час останньої розмови ОСОБА_9 жалілася, що у зв'язку з хворобою не знає, де буде працювати, та повідомила, що перестала приймати ліки, які були виписані їй, оскільки через них погано себе почувала. Останні вихідні перед загибеллю ОСОБА_15 разом з ОСОБА_16 провели в них вдома в с. Новому у м. Кропивницькому. ОСОБА_15 була в гарному настрої, ні на що не жалілась. 7 грудня 2017 року був день народження ОСОБА_16 , але того дня через непорозуміння у сім'ї вони туди не поїхали. Крім того розуміли, що святкувати день народження ніхто не буде, оскільки ОСОБА_9 хворіє, грошей не вистачає. Вони зателефонували ОСОБА_14 і повідомили, що приїдуть привітати ОСОБА_29 в суботу. Цього ж вечора близько 20 год. вона спілкувалася востаннє із ОСОБА_15 . 08 грудня 2017 року їй ввечері зателефонував ОСОБА_14 і запитав, чи немає в них вдома ОСОБА_15 , на що вона відповіла, що немає. Потім почалися пошуки ОСОБА_15 . Донька ОСОБА_15 була від першого шлюбу ОСОБА_9 . З першим чоловіком ОСОБА_9 одружилася в м. Одесі, жили вони добре. Проблеми у них почалися, коли вони переїхали у м. Кропивницький. Він не зміг тут знайти роботу, оскільки був військовим, тому почав випивати. Вдруге ОСОБА_9 вийшла заміж за ОСОБА_14 , з яким вони жили нормально. За гроші за продану бабусею квартиру вони з чоловіком придбали будинок у районі «Балашівки» у м. Кропивницькому. Крім того у ОСОБА_9 є автомобіль, вона мала водійське посвідчення;

- показаннями свідка ОСОБА_48 , згідно з якими ОСОБА_9 є дружиною його старшого брата. 08 грудня 2017 року він прийшов додому і його мати ОСОБА_13 повідомила йому, що ОСОБА_15 не повернулась зі школи, що вони її шукають, викликали працівників поліції. 09 грудня 2017 року вони приїхали в район «Балашівки» м. Кропивницького, де проживала ОСОБА_15 і допомагали її шукати. Він як учасник групи в мережі «Інтернет» попросив всіх водіїв перевірити відео-реєстратори, чи бачили вони таку дівчинку, так як ОСОБА_19 пішла з дому в яскравому пальто. У «Viber» була створена спеціальна група, до складу якої входило десь 250 осіб і всі ці люди допомагали в пошуках ОСОБА_15 12 грудня він дізнався, що ОСОБА_15 знайшли мертвою в районі Обознівки. У його брата ОСОБА_14 та ОСОБА_9 був автомобіль «Daewoo Matiz», за кермо якого сідали обоє;

- показаннями свідка ОСОБА_49 , відповідно до яких ОСОБА_9 є його рідною сестрою, яка проживала по АДРЕСА_1 разом із чоловіком ОСОБА_14 та дітьми ОСОБА_15 та ОСОБА_26 , хрещеним якої він є. З грудня 2016 року ОСОБА_9 у зв'язку із проблемами із психікою та агресивними припадками проходила лікування у закладах з надання психіатричної допомоги. 08.12.2017 року старша донька ОСОБА_50 не повернулася зі школи та про це було повідомлено у поліцію. Він допомагав займатися пошуками ОСОБА_15 12.12.2017 року працівниками поліції біля селища Обознівка було виявлено труп ОСОБА_15 . Востаннє ОСОБА_15 він бачив приблизно за 2 тижні до події. Зазвичай ОСОБА_15 зранку на 08 год. ходила до художньої школи, потім на другу зміну в ЗОШ №14, після уроків майже до 20 год. залишалася на додаткові заняття з англійської мови і поверталася додому. ОСОБА_9 має посвідчення водія та керує транспортним засобом «Daewoo Matiz», який був у володінні родини, але не часто;

- показаннями свідка ОСОБА_51 , згідно з якими ОСОБА_9 є її онучкою, з якою вона перебуває у хороших стосунках. ОСОБА_9 та ОСОБА_14 почали проживати разом з нею з 2010 року. Вона на їхні прохання продала свою трикімнатну квартиру по АДРЕСА_5 та за кошти, які були виручені від продажу квартири, ОСОБА_9 та ОСОБА_14 придбали собі будинок, в якому проживали самостійно разом. Про те, що зникла ОСОБА_15 вона дізналась 08 грудня 2017 року, коли зателефонувала їм о 21 год., а слухавку взяла невістка ОСОБА_52 та повідомила, що вона сидить вдома з ОСОБА_16 , а ОСОБА_14 і ОСОБА_9 поїхали шукати дочку, оскільки вона не приїхала додому. Востаннє вона спілкувалася з ОСОБА_15 телефоном 07 грудня 2017 року ввечері. У онуків був автомобіль, яким в основному керував ОСОБА_14 , але одного разу ОСОБА_9 також возила її в лікарню на автомобілі;

- показаннями свідка ОСОБА_27 , згідно з якими він працює завідувачем відділення анестезіології з ліжками інтенсивної терапії «Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру», де працювала ОСОБА_9 торакальним анестезіологом. З листопада 2016 року у ОСОБА_9 почала проявлятися забудькуватість, втрата уваги та короткочасної пам'яті. Вони думали, що всі ці процеси були пов'язані з життєвими ситуаціями, які відбулися у неї в житті, серед яких хвороба батька. Для вирішення проблеми він звернувся до психіатрів, обговорив з ними питання зміни в поведінці ОСОБА_9 . Вони наполягали, що людина повинна добровільно звернутися з даною проблемою. ОСОБА_9 недооцінювала свого стану. Потім вони почали помічати помилки в роботі ОСОБА_9 . Перед відпусткою ОСОБА_9 він познайомився з чоловіком ОСОБА_9 - ОСОБА_14 та разом вони вирішили, що будуть звертатися до лікарів за допомогою. Під час відпустки у грудні 2016 року у ОСОБА_9 стався перший випадок її хвороби. ОСОБА_9 просила їй допомогти, говорила про галюцинації, що до неї приходить жінка, яку вона боїться, різнокольорові павуки великих розмірів. У подальшому ОСОБА_9 перебувала на лікуванні, вони як могли всім колективом її підтримували фінансово. Так вони спілкувалися до квітня, коли відбулося засідання профспілкового комітету про переведення ОСОБА_9 на іншу роботу, так як вона не могла на той момент працювали анестезіологом, для цього потрібно було контактувати з людьми. Рішенням комітету було вирішено залишити ОСОБА_9 в оргметод кабінеті, куди вона і була переведена, і де працювала до серпня 2017 року. У подальшому за власним бажанням вона звільнилась. ОСОБА_9 приходила до них, але була вже зовсім інша, подавала тривожні симптоми, була збудженою. Приблизно за два тижні до 08 грудня 2017 року ОСОБА_9 приходила до них у відділення та у неї була дивна поведінка, від стану, коли вона вдавала, що у неї все добре до того, що все у неї погано і всім оточуючим взагалі загрожують великі неприємності. Тоді йому повідомили, що ОСОБА_9 хоче потрапити до операційної і нібито щось забрати. Він попросив вільних людей стати біля операційних і не дати змогу ОСОБА_9 потрапити туди. Надалі йому повідомили, що ОСОБА_9 взяла препарат «Дитилін», який лежав в кімнаті для зберігання ліків. Він забрав даний препарат з рук ОСОБА_9 особисто. Для чого їй потрібен був даний препарат вона пояснити не могла. Властивості даного препарату такі, що він зупиняє дихання та знімає тонус м'язів при наявності свідомості, тобто використовується при наркозі. В коридорі між ними виникла суперечка, він повідомив ОСОБА_9 , що викликає поліцію, а вона на це ніяк не відреагувала. Відреагувала тільки тоді, коли він сказав, що зараз покличе ОСОБА_14 , швидко зібралась і пішла;

- показаннями свідка ОСОБА_53 , згідно з якими вона з серпня 1993 року працює старшою медсестрою відділу анестезіології з палатами інтенсивної терапії КЗ «Кіровоградський обласний онкологічний диспансер». ОСОБА_9 з липня 2014 року також працювала у цьому відділенні лікарем-анестезіологом. Дивну поведінку ОСОБА_9 працівники відділення помітили після її виходу з лікарняного влітку 2016 року. ОСОБА_18 могла забути події, що відбувалися 1-2 год. тому, по іншому ставилася до колег та пацієнтів. У зв'язку з цим влітку 2016 року перед завідуючою відділення ставилося питання про лікування ОСОБА_9 , але надалі у неї вдома стався приступ, після якого вона сама почала лікуватися у диспансері з надання психіатричної допомоги. Діагноз ОСОБА_9 їм був не відомий, але так як вона тривалий час перебувала на лікарняному, ставилося питання про медичну комісію, на якій їй було присвоєно 2 групу з правом працювати у лікувальному закладі, але не у відділенні, що приймає кінцеві рішення та без психологічного навантаження. У зв'язку з зазначеним на профспілкових зборах в червні 2017 року було прийнято рішення про переведення ОСОБА_9 методистом в організаційний методичний кабінет, де пропрацювала вона до вересня чи жовтня 2017 року, а потім звільнилася за власним бажанням, так як ОСОБА_18 не подобалася зазначена робота. Будучи методистом, вона кожного дня приходила до них у відділення та просилася повернути працювати її назад. Одного разу, перебуваючи з нею у відділенні наодинці, вона запитала в ОСОБА_9 як її діти, на що остання повідомила, що вони приречені, майбутнього у них немає, що це їй підказує внутрішній голос, і її ніхто не зрозуміє. А приблизно через місяць вона дізналася від працівників відділення: ОСОБА_54 , ОСОБА_27 , ОСОБА_55 про те, що ОСОБА_9 просила у ОСОБА_54 розчин «Дитилін», що є міорелаксантом короткої дії, який спричиняє спазм м'язів та ввівши 5мл якого внутрішньовенно без підключення спеціальної апаратури для вентиляції легенів, людина через 5 хв. помирає. Не маючи доступу до зазначеного засобу та отримавши відмову на прохання його отримати, вона намагалася зайти до кімнати з холодильником, у якому він зберігався, але її зупинили колеги. Для чого їй потрібен був «Дитилін» вона не повідомляла;

- показаннями свідка ОСОБА_56 , яка у судовому засіданні повідомила, що працює лікарем анестезіологом в Кіровоградському обласному онкологічному диспансері, де раніше до захворювання, пов'язаного з психічним станом, працювала ОСОБА_9 . З мережі «Фейсбук» у грудні 2018 року вона дізналася про розшук доньки ОСОБА_9 - ОСОБА_15 . При цьому, за два тижні до вказаної події ОСОБА_9 приходила до лікарні та говорила про те, що в неї хворіють діти і вони приречені. Під час перебування у відділенні ОСОБА_9 намагалася викрасти лікарський препарат «Дитилін», який був вилучений у неї завідуючим відділення у присутності медичної сестри та призначений для зупинки дихання;

- показаннями свідка ОСОБА_57 , який у суді повідомив, що працює завідуючим гемодіалізним відділенням в КЗ «Міська лікарня №2 ім. св. Анни м.Кропивницького» по вул. Ганни Дмитрян, 1, де працює ОСОБА_14 08.12.2017 року, коли він зранку прийшов на роботу, то дізнався, що ОСОБА_14 на роботі та перебуває в інженерній кімнаті. Безпосередньо з ОСОБА_14 цього дня він спілкувався в обідній час, приблизно о 12 год. У відділенні встановлена відеореєстрація, зі змісту якої, а також зі слів персоналу, йому відомо, що на роботу ОСОБА_14 прийшов близько 07 год. 30 хв., де перебував протягом робочого дня. На роботі у той час тільки ОСОБА_14 займався роботою гемодіалізного обладнання;

- показаннями свідка ОСОБА_58 , відповідно до яких з 2017 року вона працює старшою медсестрою відділення амбулаторного гемодіалізу КЗ «Міська лікарня №2 ім. св. Анни м.Кропивницького» по вул. Ганни Дмитрян, 1. У вказаному відділенні з 2017 року техніком працює ОСОБА_14 08.12.2017 року о 8 год. ОСОБА_14 уже був на роботі, так як вона його бачила, а техніка у відділенні, яку він сам запускає, вже працювала. Чим він займається протягом дня та чи залишає місце роботи, вона не знає, так як він не входить у її підпорядкування та вона не контролює його роботу, але його послуг постійно протягом робочого дня потребує все відділення, так як він спостерігає за роботою апаратури, готує розчини на міксері. Також на роботі на вулиці встановлені камери відеоспостереження. Чи були у ОСОБА_14 конфліктні ситуації з дружиною, вона не знає, але про сім'ю він відзивався лише теплими словами та говорив з любов'ю;

- показаннями свідка ОСОБА_59 , згідно з якими він працює електриком у КЗ «Міська лікарня №2 ім. святої Анни м. Кропивницького», де також працює ОСОБА_14 08.12.2017 о 08 год. він прийшов на роботу до ОСОБА_14 , де вони випили кави. У зв'язку з тим, що у доньки ОСОБА_14 напередодні було день народження, він у подальшому в той день пригощав їх алкогольними напоями та фактично вони перебували разом майже до 11 год., після чого займалися власними справи. У подальшому з 14 год. вони продовжили разом святкування та перебували на роботі до завершення робочого дня - 16 год. 30 хв. Протягом робочого часу ОСОБА_14 додому не їздив, весь час знаходився на роботі. З ними протягом дня також працювало ще два водії;

- показаннями свідка ОСОБА_60 , який показав суду, що працює водієм гемодіалізного відділення у КЗ «Міська лікарня №2 ім. святої Анни м. Кропивницького». 08 грудня 2017 року він разом з іншим водієм ОСОБА_61 перегнали автомобілі з пологового будинку АДРЕСА_6 та вирішили познайомитися з колективом. О 09 год. до них на робоче місце прийшов ОСОБА_14 , який перебував з ними до 11 год., після чого пішов у справах. Коли ОСОБА_14 пішов цього дня додому, йому не відомо;

- показаннями свідка ОСОБА_21 , відповідно до яких він проживає по АДРЕСА_7 та ОСОБА_9 є його сусідкою. 08 грудня 2017 року він відвіз дружину до школи і приїхав додому, оскільки потрібно було везти дитину на щеплення на 11 год. Приїхавши додому, він чекав доньку з онуком. У цей момент в період приблизно з 10 год. 35 хв. до 10 год. 40 хв. відкрились ворота будинку АДРЕСА_1 , де проживає ОСОБА_9 , виглянула ОСОБА_18 і одразу закрила ворота. Коли він приїхав з поліклініки, то не звернув увагу, стояв автомобіль сусідів у дворі, чи ні. Зазвичай автомобілем користувалися як ОСОБА_14 , так і ОСОБА_9 . Увечері цієї ж доби приїхали поліцейські, які почали шукати ОСОБА_15 ;

- показання свідка ОСОБА_62 , згідно з якими він проживає по АДРЕСА_8 по сусідству з ОСОБА_63 та ОСОБА_64 , їхні будинки знаходяться навпроти. З подружжям у нього були гарні сусідські стосунки. Близько 2 років назад ОСОБА_31 прийшов до нього по інструменти та жалівся на стан здоров'я ОСОБА_18 , говорив, що вона хворіє, має проблеми із нервовою системою та він уже не знає як її лікувати. Він також сам помітив зміни у поведінці ОСОБА_18 , раніше вона була зажди усміхненою та люб'язною, але відколи захворіла, стала понурою та замкненою, перестала вітатися. 08.12.2017 року в період часу з 09 год. до 11 год., точного часу він не пам'ятає, він не міг додзвонитися ОСОБА_14 , який йому обіцяв допомогти в установці дверей та домовитися з цього приводу. Підійшовши до вхідної хвіртки до двору ОСОБА_32 , він почав його кликати. Через хвилину з дверей виглянула ОСОБА_9 та повідомила, що ОСОБА_32 немає вдома. Після чого він її попросив зв'язатися по телефону з ОСОБА_14 щоб він йому зателефонував. Автомобіль «Daewoo Matiz», що належав ОСОБА_18 та ОСОБА_65 , у цей момент стояв у дворі, і він взагалі не бачив, щоб того дня хтось ним керував. Так і не дочекавшись дзвінка від ОСОБА_32 , сам почав установлювати свої двері. Наступного дня до нього прийшов ОСОБА_31 та повідомив, що вчора зникла старша донька ОСОБА_19 , яка пішла до школи та ввечері не повернулася додому. Зазвичай автомобілем керував ОСОБА_31 , він відвозив зранку дітей до дитячого садочку та школи, але ОСОБА_18 також мала навики керування автомобілем;

- заявою ОСОБА_9 від 08.12.2017 року, в якій вона просить допомогти їй в розшуку малолітньої доньки ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка близько 09 год. 00 хв. поїхала з дому до ЗОШ №14 та не повернулася, у якій наявний опис речей, які мала ОСОБА_15 та зазначено про наявний при ній мобільний телефон «Самсунг» з номером сім-картки НОМЕР_2 (т.1 а.п.46);

- рапортом інспектора-чергового Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області, відповідно до якого 08.12.2017 року о 22 год. 00 хв. надійшло повідомлення від ОСОБА_9 про те, що 08 грудня 2017 року о 09 год. її малолітня донька ОСОБА_15 поїхала до школи і не повернулась додому до вказаного часу (т.1 а.п.47);

- протоколом огляду місця події від 12.12.2017 з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого оглянуто прилеглу територію насосної станції Управління водного господарства Обознівської сільської ради, де виявлено труп ОСОБА_15 із ознаками насильницької смерті, на якому одягнений одяг, який перебуває у вологому стані, лівий черевик хоча зашнурований, але не зав'язаний, а також у вказаному місці виявлено та вилучено, досліджені під час судового розгляду: листя зі слідами речовини бурого кольору та серветку білого кольору, які оглянуто відповідно до протоколу огляду предметів від 26.12.2017 року; два гіпсових зліпки слідів, схожих на сліди від протектора шин автомобіля, які оглянуто відповідно до протоколу огляду предметів від 05.01.2017 року; зразок ґрунту біля трупу, який оглянуто відповідно до протоколу огляду предметів від 19.02.2018 року; ранець з нашаруванням речовини бурого кольору, в якому наявні зошити, журнали, підручники, блокнот, ручки, олівці, лінійка; зразок речовини коричневого кольору зі взуття малолітньої ОСОБА_15 (т.1 а.п.93-106, т.3 а.п.6-9, 14-15, 18-21);

- висновком експерта № 973/15 від 22 січня 2018 року, згідно з яким на рослинних рештках - листі, вилученому під час огляду місця події 12.12.2017 року за місцем виявлення трупу ОСОБА_15 , знайдено кров людини, яка із врахуванням встановлених відомостей про належність крові до відповідної групи за ізосерологічною системою та встановленими антигенами може належати ОСОБА_15 та ОСОБА_9 , та не може належати ОСОБА_14 (т.3 а.п.90-92);

- лікарським свідоцтвом про смерть ОСОБА_15 № 1165 від 13.12.2017 року (т.1 а.п.117);

- протоколом огляду трупа від 12.12.2017 року з ілюстративною таблицею, згідно з яким оглянуто труп ОСОБА_15 в морзі КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», під час якого вилучено досліджені в судовому засіданні одяг ОСОБА_15 , який також було оглянуто відповідно до протоколу огляду від 26.12.2017 року, мікрооб'єкти зовні схожі на волосся з правої кисті трупу ОСОБА_15 , які було оглянуто відповідно до протоколу огляду від 19.02.2018 року, два ключі на зв'язці, пучок мікрооб'єктів зовні схожих на волосся з куртки малолітньої ОСОБА_15 , (т.1 а.п.118-123, т. 3 а.п.6-9, 18-21);

- висновком експерта № 976/18 від 22 січня 2018 року, відповідно до якого на куртці, кофті та штанах ОСОБА_15 , вилучених під час огляду місця події 12.12.2017 року в приміщенні моргу КЗ «Кіровоградське обласне бюро судово-медичної експертизи», знайдена кров людини, яка із врахуванням встановлених відомостей про належність крові до відповідної групи за ізосерологічною системою та встановленими антигенами може належати ОСОБА_15 та (або) ОСОБА_9 (т.3 а.п.96-99);

- висновком експертів № 1099 від 09.01.2018 року, № 4515 від 15.12.2017 року, № 1879-80 від 21.12.2017 року, згідно з якими на трупі ОСОБА_15 виявлені тілесні ушкодження у вигляді: а) рани в лобно-тім'яній області голови справа, які продовжуються в раневий канал, проникаючий в порожнину черепа з пошкодженнями правої лобної і тім'яної кісток з утворенням дірчастого перелому, твердої та м'якої мозкових оболонок, крововиливами під м'які мозкові оболонки, з пошкодженням речовини головного мозку правої лобної долі; б) ран (2) в правій лобній області; в) рани і подряпини в правій підщелепній області; г) ран (4) на 2-ому пальці правої кисті в області нігтьової і середньої фаланги по долонній поверхні. Враховуючи характер, морфологічні особливості ран в правій лобно-тім'яній області голови, а саме рани мають рівні краї, одні з них мають гострі кінці, на інших ранах (2), розташованих в цій же області мають гострі кінці, протилежні М-подібній формі, наявність дірчастого перелому лобної кістки справа, на одній стороні якого дефект переходить в гострий кут, наявність раневого каналу в речовині головного мозку правої лобної долі, наявність лінійних насічок на зовнішній пластинці лобної і тім'яної кісток навкруги дірчастого перелому, можна говорити, що вказане пошкодження в лобно-тім'яній області голови справа утворилося від предмету, який має колото-ріжучі властивості. Пошкодження утворились від ударно-ріжучої дії і ударно-колото-ріжучого впливу. Рани в правій підщелепній області, на 2-му пальці правої кисті по долонній поверхні мають лінійну форму, рівні краї і гострі кінці, відсутність тканинних перемичок у кутах ран говорить, що рани утворились від дії гострого предмету, який має ріжучі властивості. Тілесні ушкодження на трупі ОСОБА_15 в області голови з пошкодженням твердої та м'якої мозкових оболонок, речовини головного мозку в області правої лобної долі, дірчастий перелом і рани в області правої лобної і тім'яної кісток мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, які небезпечні в момент заподіяння і мають прямий причинний зв'язок з настанням смерті. Рани в правій підщелепній області, на 2-му пальці правої кисті по долонній поверхні мають ознаки легких тілесних ушкоджень, які тягнуть за собою короткочасний розлад здоров'я. Тілесні ушкодження в правій лобно-тім'яній області голови утворились від не менш як 32-х травматичних впливів; пошкодження в правій підщелепній області виникли від не менш як 3-х травматичних впливів; рани на 2-ому пальці правої кисті утворились від не менш як 4-х травматичних впливів. Смерть ОСОБА_15 настала від відкритої черепно-мозкової травми з пошкодженням твердої, м'якої мозкових оболонок з крововиливами під м'які мозкові оболонки, пошкодженням речовини головного мозку. Смерть ОСОБА_15 наступила через короткий проміжок часу після нанесення тілесних ушкоджень. Ступінь вираження трупних проявів дозволяє говорити про смерть особи за 4-5 діб до моменту експертизи трупу. Тілесні ушкодження, які мають місце на трупі ОСОБА_15 , мають прижиттєвий характер, про що свідчить наявність крововиливів в м'які тканини в області поранень та відомості судово-медичного гістологічного дослідження. Враховуючи локалізацію та взаєморозташування ран (4) на 2-му пальці правої кисті по долонній поверхні можна говорити, що вони могли утворитися при самообороні. При судово-медичній експертизі трупу ОСОБА_15 на тілі не виявлено слідів, які могли утворитися при волочінні та переміщенні. Враховуючи морфологічні особливості, характер, множинність та тяжкість тілесних ушкоджень в області голови, можна говорити про неможливість їх спричинення власноруч. Дірчастий перелом правої лобної і тім'яної кісток утворився орієнтовно від дії великої сили. Враховуючи локалізацію, характер, механізм виникнення тілесних ушкоджень в правій лобно-тім'яній області голови, можна говорити, що дія колото-ріжучого предмету мала напрямок з переду назад, з права на ліво. У момент спричинення тілесних ушкоджень потерпіла ОСОБА_15 могла знаходитись в різному положенні і була повернута правою половиною голови по відношенню до травмуючого предмету. У процесі нанесення тілесних ушкоджень потерпіла могла вчиняти активні дії, але після пошкодження речовини головного мозку правої лобної долі ця можливість втрачалась. При судово-токсикологічному дослідженні крові на наявність етилового спирту від трупу ОСОБА_15 , етиловий спирт не виявлено (т.1 а.п.126-133, 134, 135-136);

- висновком експерта № 8 від 06 лютого 2018 року, згідно з яким на шкірі правої лобово-скроневої ділянки голови та на відповідному йому фрагменті склепіння черепа трупа ОСОБА_15 виявлені пошкодження, характерні для багаторазової дії предметів, що мають такі властивості:

1) пошкодження у вигляді множинних лінійних ран на ділянці шкіри та насічок зовнішнього компактного шару склепіння черепу, а також утворений ними «дефект» луски лобової кістки, є результатом не менш сімдесяти травмуючих, значних за силою, переважно «пиляючих» впливів предмета, що має загострений край (лезо) та володіє ріжучими властивостями;

2) пошкодження у вигляді п'яти ран шкіри та пошкодження у вигляді насічок зовнішньої компактної пластинки склепіння черепу виникли в результаті не менше восьми травмуючих впливів плаского одностороннього гострого колючо-ріжучого предмета (предметів) з найбільшою шириною зануреної частини клинка близько 8мм. Морфологічні ознаки ран та насічок відобразили П-подібну форму обуха клинка помірної товщини з добре вираженими ребрами та затуплене вістря. У момент спричинення колото-разіних пошкоджень клинок був орієнтований обухом вперед, лезом назад.

Дві пари пошкоджень на ділянці шкіри у вигляді ран, а також відповідні ділянки відколу кісткової тканини склепіння черепа мають ознаки дворазової дії предмета з паралельними поруч розташованими лезами, різці та полозки яких орієнтовані в протилежні боки, тобто характерні для занурення ножиць зі складеними полотнами. Садна та поверхневі рани шкіри лінійного характеру є результатом не менш сімох тангенціальних впливів тупого твердого предмету з різко обмеженою контактуючою поверхнею, якою могло бути у тому числі затуплене вістря робочої поверхні гострого предмету (т.1 а.п.138-161);

- висновком експерта № 909 від 06.03.2018 року, відповідно до якого у змивах з обох рук потерпілої ОСОБА_15 , які були відібрані в ході розтину трупа, виявлено кров людини та клітини з ядрами, генетичні ознаки якої збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_15 (т.3 а.п.218-228);

- висновком експерта № 921 від 28 грудня 2017 року, згідно з яким в мазках і тампонах, отриманих при досліджені трупу ОСОБА_15 , слідів сперми не знайдено (т.3 а.п.109-110);

- протоколом огляду місця події від 12.12.2017 з ілюстративною таблицею до нього та відеозаписом, переглянутим в судовому засіданні, згідно з якими оглянуто домоволодіння по АДРЕСА_1 , в ході якого вилучено змиви речовини бурого кольору та контрольний змив речовини бурого кольору з поверхні стіни справа від входу у ванну кімнату, вилучено змиви речовини бурого кольору та контрольний змив з поверхні дверей до ванної кімнати, вилучено змиви речовини бурого кольору та контрольний змив з підлоги гостьової кімнати при вході в дитячу кімнату, з підлоги коридору вилучено чоботи чорного кольору, які було оглянуто відповідно до протоколу огляду предметів від 20.12.2017 року; з коридору вилучено фрагмент тканини зеленого кольору з плямами темного кольору; з підлоги кухні вилучено ганчірку для миття підлоги; з підлоги ванної кімнати вилучено фрагмент тканини білого кольору; з ванної кімнати вилучено футболку білого кольору з речовиною жовтого кольору та штани чорного кольору зі слідами речовини бурого кольору; вилучено з кухонного приміщення п'ять кухонних ножів, які було оглянуто відповідно до протоколу огляду предметів від 26.12.2017 року та визнано речовими доказами відповідно до протоколу від 05.03.2018 року (т.1 а.п.163-169, т.3 а.п.3-5, 6-9, т.4 а.п.100-101);

- висновком експерта № 974/16 від 22 січня 2018 року, відповідно до якого в двох пошукових вирізках з фрагменту тканини (рукав трикотажної футболки), вилученої під час огляду 12.12.2017 року місця події будинку АДРЕСА_1 , знайдено сліди крові людини (т.3 а.п.84-86);

- висновком експерта № 13 від 16 лютого 2018 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого з п'яти передбачуваних ножів, що були надані для проведення експертизи, найбільш ймовірним предметом, що спричинив пошкодження у вигляді насічки та уколу на склепінні черепа є кухонний ніж №1 за умови цілого вістря (т.3 а.п.48-74);

- висновком експерта № 1648 від 12 грудня 2017 року, згідно з яким у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден на лівому променево-зап'ястному суглобі (3), на 1 пальці лівої кисті по тильній поверхні, на 2 пальці правої кисті по долонній та тильній поверхнях. Дані тілесні ушкодження за винятком садна на 2 пальці правої кисті по долонній поверхні утворились від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо і від нігтьових пластинок пальців рук, садно на 2 пальці правої кисті по долонній поверхні утворилось від дії предмету, який має гострі властивості. Пошкодження могли утворитися не менш, як за 3-4 доби до моменту огляду та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень. Судово-медичних даних, які б вказували на утворення тілесних ушкоджень при падінні з висоти власного зросту на тверду пласку або виступаючу поверхню, немає (т.3 а.п.101);

- протоколом обшуку від 10.03.2018 року із додатком, відповідно до якого під час обшуку приміщення будинку АДРЕСА_1 в кухонній кімнаті на столі було виявлено та вилучено 6 ножиць, які оглянуто в судовому засіданні (т.5 а.п.104-109);

- висновком експерта № 61 від 08.06.2018 року, відповідно до якого з шістьох передбачуваних предметів, що були вилучені під час обшуку 10.03.2018 року та надані для проведення експертизи, найбільш ймовірними предметами що спричинили пошкодження у вигляді двох пар ран на ділянці шкіри голови (№4-5 і №4-6, №4-7 і №4-8) є господарчі ножиці №3 та медичні ножиці №4 (т.8 а.п.2-23);

- протоколом огляду місця події від 08.12.2017 з ілюстративною таблицею, згідно з яким оглянуто місце вчинення суспільно небезпечного діяння - будинок по АДРЕСА_1 , в ході якого виявлено та вилучено зошит з рукописом ОСОБА_15 , фотокартку з її зображенням, зубну щітку та гребінець, які належать ОСОБА_15 та які було досліджено в судовому засіданні та відповідно до протоколу огляду предметів від 19.02.2018 року (т.1 а.п.49-54, т.3 а.п.18-21);

- протоколом огляду місця події від 10.12.2017, відповідно до якого оглянуто будинок та прилеглу територію за адресою по АДРЕСА_1 , звідки з ванної кімнати вилучено рушник з нашаруванням речовини бурого кольору та халат жіночий з нашаруванням речовини бурого кольору, з кімнати №3 вилучено виріз з простирадла з ліжка, які були оглянуті відповідно до протоколу огляду від 20.12.2017 року; з приміщення кухні вилучено зйомний накопичувач чорного кольору з чохлом та кабелем, який було оглянуто відповідно до протоколу огляду від 19.02.2018 року, та зарядний пристрій до телефону малолітньої потерпілої ОСОБА_15 ; крім того з кімнати № 3 було вилучено два особистих зошити потерпілої ОСОБА_15 (т.1 а.п.56-70, т.3 а.п.3-5, 16-17);

- висновком експерта № 908 від 12.03.2018 року, відповідно до якого на вилучених під час огляду місця події 10.12.2017 року, проведеного по АДРЕСА_1 , та наданих на дослідження фрагменті тканини (об'єкт №1), халаті світло-сірого кольору ( об'єкти №2, 3, 4), рушнику салатового кольору (об'єкти №6, 7), виявлено кров людини та клітини з ядрами, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразка крові потерпілої ОСОБА_15 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові підозрюваної ОСОБА_9 та свідка ОСОБА_14 . Плями бурого кольору, розташовані на халаті на трьох площах, у тому числі в нижній його частині, на площах 90х95мм, 15х110мм, 60х60мм, а також наявні численні помарки речовини бурого кольору розміром від 3х4мм до 7х12мм. Крім того на рушнику наявні численні помарки речовини бурого кольору (т.3 а.п.174- 193);

- належно завіреною копією витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень № 27659040 від 03.10.2014 року, а також інформаційною довідкою № 110587323 від 15.01.2018 року, згідно з якими будинок по АДРЕСА_1 належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_9 (1/2 частки) та ОСОБА_15 (1/2 частки) (т.1 а.п.75-76, т.6 а.п.162-164);

- протоколом огляду місця події від 10.12.2017, відповідно до якого проведено огляд території, а саме частини автодороги по вул. Брестський, прилеглої до будинку по АДРЕСА_1 , де виявлено та вилучено мобільний телефон ОСОБА_15 марки «Samsung Galaxy Ace 2», який оглянуто у судовому засіданні та з якого було відібрано змиви відповідно до протоколу огляду предмета від 12.12.2017 року (т.1 а.п.77-80, т.3 а.п.119);

- висновком експерта № 873 від 29.12.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно з якими у змивах з телефону «Samsung», вилученого під час огляду місця події 10.12.2017 року, виявлено клітини з ядрами. Генетичні ознаки клітин збігаються між собою, не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_9 , ОСОБА_14 та належать невстановленій особі жіночої статі. Між особою, ДНК-профіль якої встановлений з клітин, виявлених у змивах з телефону «Samsung», та з ОСОБА_9 є біологічна спорідненість (т.3 а.п.125-144);

- висновком експерта № 10 від 21.03.2018 року із долученим додатком оптичним диском, який досліджено у судовому засіданні, відповідно до якого при дослідженні інформації з мобільного телефону «Samsung Galaxy 2 GT-I8160», належного ОСОБА_15 , який було вилучено під час огляду місця події 10.12.2017 року, встановлено що останній вихідний дзвінок з мобільного телефону було здійснено 06.12.2017 року о 20:19 год., останній дзвінок було прийнято 07.12.2017 року о 20:29 год., крім того, зафіксовано пропущені дзвінки: 08.12.2017 року о 15:31 год. та 17:31 год., а потім 10.12.2017 року з 04:25 до 10:42 год. зафіксовано десятки пропущених дзвінків, наступні пропущені дзвінки об 11:34 год., 13:07 год. та 13:08 год. (т.4 а.п.92-99);

- протоколом огляду місця події від 10.12.2017 року з ілюстративною таблицею, відповідно до якого проведено огляд автомобіля марки «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить на праві приватної власності ОСОБА_9 , та вилучено чохол з нижньої частини переднього пасажирського сидіння з нашаруванням речовини бурого кольору, чохол з нижньої частини заднього пасажирського сидіння з нашаруванням речовини бурого кольору, які було досліджено в суді та оглянуто відповідно до протоколу огляду предметів від 20.12.2017 року (т.1 а.п.83-88, т.3 а.п.1-2);

- висновком експерта № 907 від 22.02.2018 року, відповідно до якого на наданому на дослідження чохлі з нижньої частини переднього пасажирського сидіння автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , з нашаруванням речовини бурого кольору, який було вилучено під час огляду місця події від 10.12.2017 року при огляді зазначеного автомобіля (об'єкт №2), виявлено кров людини та клітини, генетичні ознаки яких збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_15 , не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_9 та ОСОБА_14 (т.3 а.п.198-213);

- належно завіреною копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 та довідкою №31/11-6322 від 21.12.2017 року, згідно з яким автомобіль марки «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , належить на праві приватної власності ОСОБА_9 (т.1 а.п.87-88, т.6 а.п.175);

- протоколом огляду місця події від 12.12.2017 року, відповідно до якого оглянуто територію приміщення ТОВ «Агрогруп ойл» по вул. Набережній, 2, у с. Обознівка Кіровоградського району Кіровоградської області, під час якого вилучено 4 відеофайли з камер відеоспостереження, які розташовані на території підприємства ТОВ «Агрогруп ойл», на оптичний диск, який постановою від 12.12.2017 року визнано речовим доказом (т.1 а.п.109, 114-115);

- протоколом огляду предметів від 12.12.2017 року, відповідно до якого переглянуто відеозаписи з диску DVD-RW 4Х диск 4.7 Гб 120 MIN помаранчевого кольору, які також переглянуті в судовому засіданні, якими о 10 год. 57 хв. зафіксовано автомобіль «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , який проїжджає повз ворота ТОВ «Агрогруп ойл» в сторону насосної станції Управління водного господарства та об 11 год. 07 хв. вказаний автомобіль виїжджає з лісосмуги по ґрунтовій дорозі та проїжджає у зворотному напрямку повз товариство (т.1 а.п.110-112, 113-115, 116);

- відеозаписом з камери зовнішнього відеоспостереження, розташованої біля будинку №246 по вул. Б.Хмельницького за 08.12.2017 року в період часу з 10 год. 23 хв. по 11 год. 42 хв., долученим згідно з заявою ОСОБА_17 на оптичному диску, який переглянуто судом, відповідно до якого зафіксовано 08.12.2017 року о 10 год. 53 хв. рух автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у сторону виїзду з м. Кропивницького, та 08.12.2017 року об 11 год.15 хв. зворотній рух зазначеного автомобіля в напрямку місця проживання ОСОБА_9 . При цьому з відеозапису безумовно вбачається салон за переднім сидінням та, відповідно, місцевість перед лобовим склом і огляд не перекритий переднім пасажирським сидіння, тому можна констатувати, що переднє пасажирське сидіння розкладене, оскільки згідно з наявними доказами із автомобіля воно не демонтовувалося (т.5 а.п.8, 10);

- даними зафіксованими на оптичних дисках, вилученими у встановленому законодавством порядку, згідно з якими мобільний телефон ОСОБА_9 з номером НОМЕР_4 (належність підтверджена сторонами та показаннями потерпілого ОСОБА_7 , свідка ОСОБА_13 ), 08.12.2017 року о 07:11:41 та 11:22:47 під час дзвінків знаходився у зоні дії антени базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» по вул. Брестській, 1а у м.Кропивницькому, дія якої поширюється на АДРЕСА_1 , а мобільний телефон ОСОБА_14 з номером НОМЕР_5 цього ж дня о 08:06:34 та 11:29:14 год. під час дзвінків знаходився у зоні дії антени базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» по вул.Київській, 35 у м.Кропивницькому, дія якої поширюється на вул. Г.Дмитрян, 1, де розташований КЗ «Міська лікарня №2 ім. св. Анни м.Кропивницького», тобто місце роботи ОСОБА_14 (т.5 а.п.22-24, 29, 44, 60, 61);

- протоколом огляду місця події від 12.12.2017 року з ілюстративною таблицею до нього, відповідно до якого на території ІТТ №1 при ГУНП в Кіровоградській області по вул. Вокзальній, 58 у м.Кропивницькому оглянуто та вилучено автомобіль марки «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , зв'язку з двох ключів та брелок, які були оглянуті відповідно до протоколу огляду предметів від 19.02.2018 року (т.1 а.п. 173-176, т. 3 а.п.18-21);

- протоколом огляду місця події від 05.01.2018 року з ілюстративною таблицею до нього, згідно з яким оглянуто автомобіль марки «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та вилучено переднє праве колесо, яке було оглянуто відповідно до протоколу огляду предметів від 05.01.2018 року (т.1 а.п.179-189, т.3 а.п.14-15);

- належно завіреною копією особової справи учениці спеціалізованої ЗОШ № 14 ОСОБА_15 , яка підтверджує її навчання у цьому навчальному закладі (т.1 а.п.190-201);

- належно завіреною копією акту обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_66 від 10.01.2018 року, відповідно до якого зафіксовано належні умови проживання малолітніх дітей по АДРЕСА_1 (т.1 а.п.205);

- належно завіреною копією свідоцтва про народження ОСОБА_15 (т.2 а.п.2);

- завіреною копією паспорту ОСОБА_9 , яка підтверджує, що остання зареєструвала своє місце проживання по АДРЕСА_1 з 22.10.2014 року (т.6 а.п.159);

- завіреною копією свідоцтва про шлюб ОСОБА_14 та ОСОБА_9 від 27.07.2012 року серії НОМЕР_6 (т.6 а.п.169);

- характеристикою ОСОБА_9 , згідно з якою остання працювала лікарем анестезіологом в анестезіологічному відділенні з ліжками інтенсивної терапії КЗ «Кіровоградський обласний онкологічний диспансер» з 01.07.2014 року по 16.06.2017 року, за рекомендаціями рішення медико-соціальної експертної комісії у зв'язку із встановленням другої групи інвалідності та протипоказаннями нервового навантаження 16.06.2017 року була переведена на посаду лікаря методиста організаційно-методичного кабінету, а 12.09.2017 року звільнилася із вказаної посади на підставі ст.38 КЗпП України за власним бажанням (т.6 а.п.158);

- завіреною копією медико-експертної справи ОСОБА_9 з КЗ «Кіровоградське обласне бюро СМЕ», яка підтверджує тривале лікування ОСОБА_9 у 2016-2017 роках (т.6 а.п.181-205).

- довідкою КЗ «Кіровоградська обласна психіатрична лікарня» від 26.12.2017 року про перебування на лікуванні ОСОБА_9 у вказаному закладі з приводу розладів особистості та поведінки (т.6 а.п.109);

- висновком судово-психіатричних експертів № 559 від 26.12.2017 року, відповідно до якого враховуючи наявність певних психічних розладів та амнезію на період скоєного правопорушення ОСОБА_9 потребує проведення стаціонарної психіатричної експертизи (т.6 а.п.113-115);

- висновком судово-психіатричних експертів № 9 від 13.03.2018 року, згідно з яким ОСОБА_9 на період часу, що відноситься до скоєння кримінального правопорушення, в якому вона підозрювалася, у тимчасовому розладі психічної діяльності не перебувала. У вказаний період часу вона страждала на хронічний психічний розлад в формі «Органічного психозу з частими поліморфними пароксизмальними станами та резидуальним параноідом» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F06.819» за Міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), що позбавляло її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. З урахуванням її актуального психічного стану (вираженої дезорганізації психічної діяльності), ступеня суспільної небезпеки інкримінованого суспільно небезпечного діяння (схильності до імпульсивних, немотивованих форм поведінки), ОСОБА_9 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в медичний заклад із суворим наглядом. У даний час (станом на момент складання висновку) ОСОБА_9 також страждає на хронічний психічний розлад в формі «Органічного психозу, процес що перебігає, з частими поліморфними пароксизмальними станами та резидуальним параноідом» (що відповідає діагностичним критеріям рубрики «F06.819» за Міжнародною класифікацією хвороб 10 перегляду). Не здатна усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом не може брати участь у проведенні слідчих дій, стати перед слідством та судом. Оскільки ОСОБА_9 як на час скоєння суспільно небезпечного діяння, так і на теперішній час (момент складання висновку) страждала і страждає на хронічний психічний розлад, та скоєні нею дії були обумовлені наявною у неї психопатологічною симптоматикою, питання щодо рівня її розумового розвитку, індивідуально-психологічних особливостей, здатності розуміти характер, факт, зміст своїх дій, передбачати їх наслідки, а також питання щодо основних психологічних (емоційно-вольові, інтелектуальні, характерологічні, мотиваційні та інші) особливостей ОСОБА_9 , рівня її загальної правдивості, емоційного стану на час скоєння суспільно небезпечного діяння, психологічного стану в період, який безпосередньо передував вчиненню правопорушення втрачають свою актуальність (т.6 а.п.131-150);

- показаннями допитаної у судовому засіданні експерта ОСОБА_67 , яка як доповідач при проведенні комісійної експертизи, повністю підтвердила висновки комісії експертів №9 від 13.03.2018 року (т.6 а.п.131-150) та вказала про можливість вчинення ОСОБА_9 як неосудною особою суспільно небезпечного діяння за обставин, вказаних у клопотанні прокурора, у тому числі подальшим приховуванням слідів суспільно небезпечного діяння.

При цьому суд критично оцінив та визнав недостовірними пояснення ОСОБА_9 у суді та не взяв до уваги доводи сторони захисту, потерпілого і його представника, згідно з якими ОСОБА_9 не причетна до вчинення суспільно небезпечного діяння, і розцінив їх як намагання безпідставно виправдатися за вчинені дії, оскільки вони повністю спростовуються сукупністю раніше вказаних доказів.

Суд правильно оцінив безпідставним клопотання представника потерпілого ОСОБА_12 , підтримані захисником ОСОБА_8 , про визнання не допустимими доказами, заявлені під час судового розгляду усно та письмово (т.8 а.п.30-31), стосовно наступних доказів: витягів з Єдиного реєстру досудових розслідувань; повідомлення про призначення групи прокурорів у кримінальному провадженні; постанов про призначення групи прокурорів; постанов про призначення групи слідчих у кримінальному провадженні; постанови про доручення здійснення досудового розслідування слідчому підрозділу вищого рівня; постанови про внесення змін до складу групи слідчих; листа та долученого до нього клопотання про продовження строку досудового розслідування; постанов про продовження строків досудового розслідування; клопотання про продовження строку досудового розслідування з розписками; постанови про зміну порядку досудового розслідування; заяв ОСОБА_9 ; рапорту; протоколів огляду місця події; клопотань про проведення оглядів; ухвал слідчого судді про надання дозволів на проведення оглядів; копії витягу з Державого реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обмежень; заяви ОСОБА_14 ; копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; заяв ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , протоколів огляду предметів, оптичного диску, розписок (т.1 а.п.1-4, 8-9, 11, 13-19, 22-27, 31-40, 42-80, 82-106, 108-112, 113-116, 170-171, т.2 а.п.11, 60-62).

Так, твердження представника потерпілого обґрунтовані тим, що раніше вказані документи та докази ніяким чином не доводять вину ОСОБА_9 у вчиненні суспільно небезпечного діяння та не мають значення для кримінального провадження, а тому є очевидно недопустимими.

Відповідно до ч.1 ст.86 КПК України доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом.

Як встановлено з клопотань представника потерпілого та захисника ними не оспорюється та не ставиться під сумнів порядок отримання, спосіб, повноваження осіб, які ухвалювали відповідні процесуальні рішення та вчиняли процесуальні дії, про які долучено відповідні документи і протоколи. Порушень процесуального законодавства при їх вчиненні як не наведено особами, які заявили відповідні клопотання, так і не встановлено судом, тому підстави до визнання недопустимими доказами раніше вказаних документів, протоколів, вчинених процесуальних дій та винесених рішень, які також є належними та стосуються вказаного кримінального провадженні, у суду відсутні.

При цьому, судом, як вказано раніше, надано оцінку вказаним документам і доказам, у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні, які доводять обставини, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.

Також суд надав належної оцінки та відхилив твердження захисника про необхідність критичної оцінки показань свідка ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_36 , ОСОБА_20 та ОСОБА_48 , оскільки останні є родичами ОСОБА_14 , як загальні, належно необґрунтовані із приводу фактичної невідповідності яких обставин вони стосуються. Показання цих свідків узгоджуються із іншими об'єктивними доказами, не містять підстав вважати їх недостовірними, факт перебування в родинних стосунках між свідками сам по собі не є підставою до визнання цих показань недостовірними, а тому не взяв їх до уваги.

Відповідно до даних оператора мобільного зв'язку під час дзвінків мобільний телефон ОСОБА_14 з номером НОМЕР_5 08.12.2017 року о 08:06:34 та 11:29:14 год. знаходився у зоні дії антени базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» по вул.Київській, 35 у м.Кропивницькому, дія якої поширюється на вул. Г.Дмитрян, 1, де розташований КЗ «Міська лікарня №2 ім. св. Анни м.Кропивницького», тобто місце роботи ОСОБА_14 (т.5 а.п. 44). Наведений час безумовно підтверджує те, що він не міг керувати об 11 год. 15 хв., як це зафіксовано відеозаписом, автомобілем «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , неподалік виїзду із міста Кропивницького. Таким чином доводи сторони захисту про перебування ОСОБА_14 в іншому місці, аніж робота, та наявність суперечностей в показаннях ОСОБА_57 , ОСОБА_59 та ОСОБА_60 не знайшли свого підтвердження.

Враховуючи вимоги ст.86 КПК України, суд також не взяв до уваги висновок № 57/18 комп'ютерно-технічної експертизи від 10.01.2019, наданий стороною захисту, як недопустимий та такий, що отриманий з порушенням порядку, визначеного чинним законодавством, оскільки експертиза проведена особою, яка відповідно до реєстру атестованих судових експертів має недійсне свідоцтво - ОСОБА_70 .

Відповідно до положень ч.1 ст.7 ЗУ «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність у кримінальному провадженні здійснюють державні спеціалізовані установи. Згідно з ч.2 ст.9 ЗУ «Про судову експертизу» особа або орган, які призначають або замовляють судову експертизу, можуть доручити її проведення тим судовим експертам, яких внесено до державного Реєстру атестованих судових експертів, або іншим фахівцям з відповідних галузей знань, якщо інше не встановлено законом. Ч.3 ст.10 ЗУ «Про судову експертизу» передбачено, що до проведення судових експертиз, крім тих, що проводяться виключно державними спеціалізованими установами, можуть залучатися також судові експерти, які не є працівниками цих установ, за умови, що вони мають відповідну вищу освіту, освітньо-кваліфікаційний рівень не нижче спеціаліста, пройшли відповідну підготовку в державних спеціалізованих установах Міністерства юстиції України, атестовані та отримали кваліфікацію судового експерта з певної спеціальності у порядку, передбаченому цим Законом.

Оскільки висновок № 57/18 комп'ютерно-технічної експертизи від 10.01.2019 у кримінальному провадженні складено працівником приватного підприємства «НДЛСЕ» ОСОБА_71 , яке не може бути державною спеціалізованою установою, а ОСОБА_72 згідно із раніше вказаним Реєстром не має дійсного свідоцтва експерта, суд вірно визнав порушеним порядок проведення відповідної експертизи.

Крім того, зазначений висновок отриманий всупереч вимог ст.332 КПК України, суду не надано документи, на підставі яких було проведено відповідну експертизу, а також не відомі відеозаписи, які надавалися для проведення зазначених у висновку досліджень, що також порушує порядок проведення та призначення експертиз у кримінальному провадженні та на переконання суду є окремою підставою до визнання наданого стороною захисту висновку експертизи із додатком недопустимим доказом.

Таким чином висновок комп'ютерно-технічної експертизи № 587/18 від 10.01.2019 року (т.8 а.п.163-173) суд визнав недопустимим доказом, оскільки він отриманий з порушенням порядку, встановленого законодавством.

Суд також надав належної оцінки протоколам про результати проведення негласної слідчої (розшукової) дії -аудіо, -відео- контроль особи з використанням спеціальних технічних засобів від 05.02.2018 року із долученими додатками дисками із -аудіо та -відео-записами, дослідженими у судовому засіданні, згідно з якими зафіксовано спілкування ОСОБА_9 та невідомої жінки у приміщенні ІТТ№1 м. Кропивницький 12-14.12.2017 року, а також спілкування 12.12.2017 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_14 в приміщенні службового кабінету №106 Кропивницького ВП ГУНП в Кіровоградській області (т.6 а.п.16-20, 21-24), оскільки як вбачається із висновків комісії експертів-психіатрів № 9 від 13.03.2018 року ОСОБА_9 як на момент вчинення суспільно небезпечного діяння, так і на момент проведення експертизи страждала хронічним психічним розладом, що позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії, керувати ними та за своїм психічним станом не могла брати участь у проведенні слідчих дій, стати перед слідством та судом. З огляду на викладене, суд дійшов правильного висновку про те, що обставини, повідомлені ОСОБА_9 під час вказаної слідчої дії, як особою, яка не здатна усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, не можуть братися до уваги судом як достовірні та повідомлені свідомо.

Однак, визнання зазначених вище доказів недопустимими не спростовує інших доказів, які визнані судом належними, допустимими, достовірними та наведені раніше в ухвалі.

Суд, зважаючи на характер дій ОСОБА_9 при нанесенні тілесних ушкоджень, спосіб застосованого насильства, значну кількість спричинених тілесних ушкоджень і місце їх спричинення (життєво важливий орган), використані при цьому знаряддя, дійшов правильного висновку про те, що дії ОСОБА_9 завдали ОСОБА_15 особливих фізичних страждань. Підтвердженням цьому є також об'єктивні обставини заподіяння смерті, виявлені чотири рани на 2-му пальці правої кисті по долонній поверхні ОСОБА_15 , які вказують на самооборону останньої під час заподіяння тілесних ушкоджень, тобто перебування в свідомому стані. Відтак суд відзначив встановленим факт, що вчинене ОСОБА_9 суспільно небезпечне діяння підпадає під ознаки кримінального правопорушення, яке кваліфікується як умисне вбивство малолітньої дитини, вчинене з особливою жорстокістю.

Аналізуючи зібрані у кримінальному провадженні та досліджені під час судового розгляду докази, оцінюючи їх з точки зору належності, допустимості, достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку про доведеність раніше викладених обставин вчинення ОСОБА_9 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.п.2, 4 ч.2 ст.115 КК України, яке відповідно кваліфікував як умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині - малолітній дитині, вчинене з особливою жорстокістю.

Суд, вирішуючи питання застосування стосовно ОСОБА_9 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом у зв'язку із вчиненням нею суспільно небезпечного діяння в стані неосудності дійшов до таких висновків.

Відповідно до ч.2 ст.19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.

Згідно з п.1 ст.93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.

Правилами ч.ч.1,5 ст.94 КК України передбачено, що залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе або інших осіб, суд може застосувати такий примусовий захід медичного характеру, як, зокрема, госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, яка може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб, а також щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння становить особливу небезпеку для суспільства і потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги та лікування в умовах суворого нагляду.

Як раніше зазначено та встановлено висновком судово-психіатричної експертизи № 9 від 13.03.2018 ОСОБА_9 в момент вчинення правопорушення страждала на хронічний психічний розлад, що позбавляв її здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. З урахуванням актуального психічного стану, ступеня суспільної небезпеки вчиненого суспільно небезпечного діяння (схильності до імпульсивних, немотивованих форм поведінки) ОСОБА_9 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у вигляді поміщення в медичний заклад із суворим наглядом (т.6 а.п.131-150).

Допитана у судовому засіданні експерт ОСОБА_73 повністю підтвердила вказані висновки, роз'яснивши, що комісія прийшла до відповідних висновків, що ОСОБА_9 внаслідок хронічного психічного розладу під час вчинення суспільно небезпечного діяння не усвідомлювала свої дії та не могла керувати ними. При наданні висновку про необхідність застосування до ОСОБА_9 запропонованого виду примусових заходів медичного характеру враховано характер вчиненого суспільно небезпечного діяння, тяжкість її захворювання та її суспільну небезпеку.

Висновки експерта в частині хронічного психічного розладу, не усвідомлення та не керування своїми діями ОСОБА_9 не містять суперечностей з іншими доказами, а також обставин, які б ставили їх під сумнів.

Також суд, зважаючи на висновки судово-психіатричної експертизи, підстави ставити які під сумнів не встановлено, дійшов висновку, що ОСОБА_9 за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування в умовах суворого нагляду, а тому не взяв до уваги доводи сторони захисту, потерпілого та його представника щодо відсутності відповідних підстав до цього, належну поведінку ОСОБА_9 під час судового розгляду і тримання в закладі з надання психіатричної допомоги, та бажання ОСОБА_9 проходити лікування самостійно.

При цьому суд також врахував характер і тривалість психічного розладу ОСОБА_9 , яка є особою з інвалідністю ІІ групи, тяжкість вчиненого діяння, пов'язаного із особливо тяжкими наслідками у виді заподіяння смерті рідній доньці, що вказує на особливу ступінь небезпечності ОСОБА_9 для суспільства, підтверджену висновком експертів-психіатрів, а тому дійшов правильного висновку застосувати вид примусового заходу медичного характеру, потреба в застосуванні якого визначена у висновку судово-психіатричної експертизи. При цьому суд безпосередньо врахував також положення ч.5 ст.94 КПК України, згідно з якими госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який вчинив суспільно небезпечне діяння, пов'язане з посяганням на життя інших осіб.

Враховуючи зазначене апеляційний суд дійшов переконливого висновку про те, що висновок суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_9 у вчинені суспільно небезпечного діяння, правильної кваліфікації її дій за п.п.2, 4 ч.2 ст.115 КК України, та виду застосованих примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із суворим наглядом, є законним, обґрунтованим та вмотивованим.

Вимоги адвокат ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7 про скасування ухвали суду першої інстанції, відмовити в задоволенні клопотання про застосування відносно ОСОБА_9 заходів медичного характеру та закриття стосовно неї кримінального провадження, передбаченого п.2, п.4, ч.2 ст.115 КК України, в зв'язку з не встановленням достатніх доказів для доведення її винуватості в суді за обставин, вказаних в апеляційний скаргах, апеляційний суд вважає безпідставними, які не підлягають задоволенню, оскільки повністю спростовуються враховуючи наступне.

Так, з об'єктивних обставин, з'ясованих судом та зафіксованих під час оглядів місць події, огляду трупу і проведенні судово-медичних експертиз встановлено, що 12.12.2017 на прилеглій території насосної станції Управління водного господарства, розташованої на території Обознівської сільської ради Кіровоградської області, виявлено труп ОСОБА_15 з ознаками насильницької смерті, яка могла настати за 4-5 діб до цього, тобто у тому числі 08.12.2017. Також зафіксовано, що одяг на трупі вологий, але суттєво не забруднений, у тому числі взуття, що підтверджує тривале перебування його у вказаному місці. Наведене також узгоджується ступенем вираження трупних проявів, зазначених у висновку медичних експертів.

Допитаний за клопотанням сторони захисту під час апеляційного перегляду справи експерт ОСОБА_74 зазначив, що на час виявлення трупу ОСОБА_15 був дощ зі снігом, одяг на трупі був вологий, так як знаходився у вологому середовищі, даних про перебування трупу в іншому середовищі немає. Труп дитини лежав на землі лівою боковою стороною, тобто як він був покладений так і лежав. Одяг на трупі був правильний, тобто без слідів переміщення чи волочіння трупу.

З показань свідка ОСОБА_14 встановлено, що 08.12.2017 зранку близько 07 год. він востаннє бачив живою ОСОБА_15 за місцем проживання по АДРЕСА_1 , яке залишив разом із ОСОБА_26 на автомобілі «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_9 та більше додому до вечора не повертався. Після вказаного, приблизно з 07 год. 30 хв. автомобіль, ключі від якого були тільки одні, перебував у користуванні ОСОБА_9 , яка мала повернутися додому.

Під час апеляційного перегляду справи свідок ОСОБА_14 , з метою його допиту за клопотанням сторони захисту, користуючись положенням ст.63 Конституції України відмовився надавати показання зазначивши, що по обставинах справи раніше надавав показання.

Факт подальшого перебування вдома ОСОБА_9 08.12.2017 підтверджується показаннями свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_62 , сусідів останньої, які зранку бачили її за місцем проживання. При цьому свідок ОСОБА_21 зазначив, що в період часу з 10 год. 35 хв. до 10 год. 40 хв., бачив як ОСОБА_9 відкривала ворота двору, а свідок ОСОБА_75 зранку бачив автомобіль «Daewoo Matiz» у її дворі.

Долучені матеріали відеозаписів підтверджують рух 08.12.2017 автомобіля «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , у напрямку з місця проживання ОСОБА_9 в сторону насосної станції Управління водного господарства та повернення в зворотному напрямку у період часу з 10 год. 53 хв. до 11 год. 15 хв. (т.1 а.п.116, т.5 а.п.10).

Мобільний телефон ОСОБА_9 з номером НОМЕР_4 , 08.12.2017 о 07:11:41 та 11:22:47 під час дзвінків знаходився у зоні дії антени базової станції мобільного зв'язку ПрАТ «ВФ Україна» по вул. Брестській,1а у м.Кропивницькому, дія якої поширюється на АДРЕСА_1 (т.5 а.п.29).

Згідно з раніше вказаними протоколами слідчих дій, речовими доказами та висновками експертів, дослідженими та оглянутими судом першої інстанції у будинку по АДРЕСА_1 у ванній кімнаті, на рушнику на халаті, належному ОСОБА_9 , що підтверджено учасниками судового провадження, наявна значна кількість слідів крові, які належать ОСОБА_15 . Сліди крові на халаті та рушнику з ванної кімнати є очевидно численними, на халаті крім помарок крові розташовані плями на значній площі, які виключають їх випадкове походження внаслідок незначних ушкоджень.

Слідова картина, виявлена в автомобілі, повністю узгоджується із матеріалами відеозаписів руху автомобіля, згідно з яким переднє пасажирське сидіння автомобіля перебувало розкладеним до заднього, де і виявлено сліди крові. Хоча вказані сліди крові не є такими поширеними як на халаті, але вони повністю відповідають наведеним обставинам, не виключають вжиття заходів спрямованих на перевезення трупу у спосіб, щоб уникнути забруднення, тому такі сліди не можуть бути визнаними такими, що утворені випадково внаслідок менструації у холодну пору року в дівчинки, одягненої у верхній одяг, якій, як вказує у показаннях суду першої інстанції свідок ОСОБА_14 , не дозволялося сідати на переднє пасажирське сидіння. Натомість вжиття заходів, направлених на приховування слідів суспільно небезпечного діяння, підтверджується показаннями ОСОБА_14 , який виявив сліди прибирання змиву у ванній кімнаті будинку, який зазвичай був у попелі.

Крім того, висновками судових медичних експертиз підтверджено можливість спричинення тілесних ушкоджень, виявлених на трупі ОСОБА_15 звичайними побутовими предметами, вилученими під час проведення слідчих дій за місцем проживання ОСОБА_9 , серед яких ніж та ножиці.

Вказані обставини, а також стан одягу та взуття на тілі трупу ОСОБА_15 виявлений 12.12.2017 та описаний раніше, сліди крові ОСОБА_15 , виявлені у ванній кімнаті на халаті та рушнику за місцем проживання, сліди крові, виявлені в салоні автомобіля, зафіксований відеозаписами рух автомобіля 08.12.2107 «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 в напрямку з місця проживання ОСОБА_9 до місця виявлення трупу та у зворотньому, судово-медичні дані під час дослідження трупу, безумовно підтверджують те, що вбивство ОСОБА_15 було вчинено за місцем її проживання у будинку по АДРЕСА_1 , у проміжок часу після повернення ОСОБА_9 з дитячого садку до моменту виїзду на автомобілі з будинку, який відповідно визначений раніше.

З показань свідків ОСОБА_21 та ОСОБА_62 вбачається, що у приблизний період часу з 09 год. ОСОБА_9 не перебувала під примусом інших осіб, за незнаний проміжок часу до руху автомобіля «Daewoo Matiz» о 10 год. 53 хв., зафіксованого відеокамерами в напрямку з дому до виявлення трупу ОСОБА_15 , у присутності ОСОБА_21 у період приблизно з 10 год. 35 хв. до 10 год. 40 хв. виглядала на вулицю через ворота двору, жодні сторонні особи виявлені при цьому не були. Увесь цей час автомобіль перебував лише у розпорядженні ОСОБА_9 , оскільки тільки вона мала ключі від нього. Протягом вказаного часу ОСОБА_9 не зверталася ні до кого про допомогу, особисто спілкувалася із ОСОБА_76 та не вказувала про будь-які незаконні дії стосовно ОСОБА_15 сторонніми особами. Не виказувала таких скарг ОСОБА_9 і у подальшому.

Численні заходи, вжиті під час пошуку ОСОБА_15 , близькими останньої ( ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_77 , ОСОБА_20 , ОСОБА_36 , ОСОБА_47 , ОСОБА_7 , ОСОБА_78 , допитаними в суді), до яких за допомогою соціальних мереж було залучено понад 200 осіб, та заходи, вжиті правоохоронними органами, вказують на те, що востаннє живою Добродій Катерину бачив ОСОБА_14 перед тим, як 08.12.2017 він залишив будинок із ОСОБА_16 та ОСОБА_9 . Після цього не встановлено жодної особи, яка б бачила ОСОБА_15 , її пересування в напрямку школи чи то навіть вихід з будинку. На місці виявлення трупу не виявлено суттєвого забруднення взуття потерпілої, а також виявлено, що лівий черевик хоча зашнурований, але не зав'язаний. Зазначене також містить ознаки того, що ОСОБА_15 перед смертю не виходила з дому.

Згідно з висновком експерта № 1648 від 12 грудня 2017 року у ОСОБА_9 виявлено тілесні ушкодження у вигляді саден на лівому променево-зап'ястному суглобі (3) та на 1 пальці лівої кисті по тильній поверхні, які утворились від травматичного контакту з тупим об'єктом (об'єктами) з обмеженою контактуючою поверхнею, можливо і від нігтьових пластинок пальців рук не менш, як за 3-4 доби. Також у ОСОБА_9 виявлено садно на 2 пальці правої кисті, яке утворилось від дії предмету, який має гострі властивості (т.3 а.п.101).

Виявлені ушкодження повністю узгоджуються із встановленими судом обставинами та можливістю їх отримання 08.12.2017 під час самооборони Добродій Катерини, а також виключає застосування при цьому будь-якого фізичного примусу стосовно ОСОБА_9 іншими сторонніми особами.

Крім того, посилання апелянтів на те, що напевно вбивство дитини відбувалося на очах матері якоюсь людиною чоловічої статі і вона намагалася захистити доньку, кидаючись на цю людину, в зв'язку з чим у неї і залишилися під нігтьовими пластинами сліди особи чоловічої статі, є лише припущеннями так як не підтверджуються належними доказами.

Таким чином раніше наведені показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_21 , ОСОБА_62 , результати слідчих дій, огляду місць події, обшуків місць вчинення суспільно небезпечного діяння та виявлення трупу, слідова картина події, вилучені речові докази, досліджені згідно з висновками експертів, відеозаписи, дані щодо місця перебування мобільного телефону ОСОБА_9 повністю узгоджуються між собою, не містять жодних суперечностей, отримані у визначений законодавством спосіб, тому є достовірні, належні та допустимі докази.

Сукупність вказаних досліджених судом першої інстанції доказів, які взаємодоповнюють один одного щодо кожної із обставин, безсумнівно підтверджує те, що 08.12.2017 зранку ОСОБА_15 не залишала будинку по АДРЕСА_1 , де після повернення автомобілем перебувала ОСОБА_9 , яка у час перебування вдома заподіяла дитині тілесні ушкодження, внаслідок яких настала її смерть. Надалі, продовжуючи користування протягом цього дня автомобілем, ОСОБА_9 вивезла тіло потерпілої за межі міста Кропивницького, де воно було виявлено 12.12.2017.

Зазначеним спростовуються також посилання представника потерпілого та захисника про те, що стороною обвинувачення не визначено час та місце вчинення суспільно небезпечного діяння, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження та змісту клопотання сторони обвинувачення. Аналіз раніше вказаних доказів безумовно підтверджує встановлені судом обставини вчинення суспільно небезпечного діяння, які підлягають доказуванню, у тому числі місце, час, спосіб скоєння, та які є обов'язковими для його відповідної кваліфікації.

Крім того, показання потерпілого ОСОБА_7 , свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 безпосередньо підтверджують випадок агресивної поведінки стосовно близьких осіб ОСОБА_9 , під час якої остання не могла контролювати свої дії, втрату пам'яті та незвичайну поведінку.

Показання свідків ОСОБА_20 , ОСОБА_36 , ОСОБА_49 , ОСОБА_27 вказують про марення ОСОБА_9 та проблеми із психічним здоров'ям, показання свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_36 - про висловлення нею намірів на суїцид, показання свідка ОСОБА_36 - про сильне переживання ОСОБА_9 стосовно власних дітей, а показання свідків ОСОБА_53 та ОСОБА_56 підтверджують висловлювання ОСОБА_9 про «приреченість» її дітей, що казав їй внутрішній голос. Показання свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_56 вказують про вчинення приблизно за два тижні до 08.12.2017 ОСОБА_9 дій, спрямованих на викрадення з «Кіровоградського обласного онкологічного диспансеру» препарату «Дитилін», який зупиняє дихання та знімає тонус м'язів при наявності свідомості, тобто використовується при наркозі.

Таким чином вчинені ОСОБА_9 дії із врахуванням показань свідків про випадки агресивної неконтрольованої поведінки останньої, її марення, висловлення про приреченість дітей, висновків комісії експертів психіатрів про виявлений хронічний психічний розлад та показань експертів ОСОБА_79 . ОСОБА_80 , в своїй сукупності підтверджують вчинення ОСОБА_9 суспільно небезпечного діяння в стані неосудності.

Відсутність численних слідів крові через декілька днів після події у самому будинку по АДРЕСА_1 , автомобілі «Daewoo Matiz», на вилучених ножицях та ножах, неможливість ідентифікації особи, яка керувала транспортним засобом і зафіксована відеозаписами, як то зазначають апелянти, не спростовує долучених доказів, які у своїй сукупності та взаємодоповненні із іншими доказами доводять факт вчинення ОСОБА_9 суспільно небезпечного діяння та пояснюють незначну кількість таких слідів, їх приховуванням шляхом прибирання та вивезення тіла ОСОБА_15 .

Сторона захисту не змогла спростувати належними доказами та зазначити будь-які підстави руху 08.12.2017 в час зникнення ОСОБА_15 автомобіля «Daewoo Matiz» у напрямку з її будинку в напрямку безпосередньо поруч із місцем виявлення трупу, де відсутні житлові будинки, місце роботи близьких та друзів родини ОСОБА_9 та ОСОБА_14 тощо. Тобто фактично єдиною метою проїзду автомобіля під керування ОСОБА_9 у вказане місце було приховування слідів суспільно небезпечного діяння шляхом залишення тіла загиблої поза межами міста Кропивницького.

Із врахуванням раніше наведених доказів ОСОБА_9 зареєстрована як власник автомобілю «Daewoo Matiz», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , та згідно з показаннями свідків ОСОБА_14 , ОСОБА_13 , ОСОБА_20 , ОСОБА_41 , ОСОБА_51 , ОСОБА_62 мала навики керування транспортним засобом та посвідчення водія. Відтак, із врахуванням факту керування ОСОБА_9 зранку 08.12.2017 цим автомобілем, не виникає жодних сумнівів щодо можливості вчинення нею дій, пов'язаних із вивезенням тіла ОСОБА_15 та приховуванням слідів суспільно небезпечного діяння. Можливість вчинення ОСОБА_9 таких дій із врахуванням специфіки захворювання також безпосередньо у судовому засіданні підтвердила допитана як експерт ОСОБА_81 . Тому наведені докази спростовують протилежні доводи сторони захисту.

Апелянти посилаються на те, що судом залишилася не дослідженими, обставини зазначені в висновку експерта № 873 від 29.12.2017 при дослідженні мобільного телефону «Самсунг», який належав ОСОБА_15 , що на разі унеможливлює встановити об'єктивну істину по справі.

Однак суд першої інстанції дійшов правильного висновку та зазначив в ухвалі про те, що згідно з висновком експерта № 873 від 29.12.2017 на виявленому мобільному телефоні ОСОБА_15 виявлені клітин особи жіночої статі, які не збігаються з клітинами ОСОБА_9 , не спростовує того, що вони не належали ОСОБА_15 або іншій особі жіночої статі, яка могла користуватися пристроєм за дозволом власниці. При цьому за висновком експерта - Між особою, ДНК-профіль встановлений з клітин, виявлених у змивах з телефону «Самсунг» та ОСОБА_9 є біологічна спорідненість (т.3 а.п.130).

Апелянти зазначають, що жоден з висновків судових експертиз, на які суд посилається як на доказ вини ОСОБА_9 , ряд яких не відображена в мотивувальній частині ухвали, не несе в собі доказової бази щодо скоєння ОСОБА_9 інкримінованого їй злочину.

У зв'язку з цим за клопотанням сторони захисту апеляційним судом під час судового слідства були досліджені висновки судових експертиз № 164/5 від 11.01.2018, № 48 від 02.04.2018, відповідно яких при судово-медичній експертизі змив з ручок клинків ножів; з ручок та браншів ножиць слідів крові не знайдено ( т.3 а.п. 78-80, 114-116), № 910 від 16.03.2018 відповідно якої на наданих на дослідження змивах речовини бурого кольору виявлені клітини з ядрами, які не збігаються з генетичними ознаками зразків крові потерпілої ОСОБА_15 , підозрюваної ОСОБА_9 та виключається походження від них, виявлені генетичні ознаки клітини з ядрами на чоботах не встановлені (т.3 а.п.149-158). Також були дослідженні висновки судових експертиз № № 1,2,3,4,5,6, від 24, 25, 26, 31 січня 2018 року, 01, 02 лютого 2018 року, відповідно яких на наданих на дослідження об'єктах, а саме сукні, колготах, пуховику, светрі та футболці, парі черевиків, шапці, крові не виявлено, № 20 від 29.01.2018, відповідно якої сліди протектора шин транспортного засобу, вилучені в ході ОМП від 12.12.2017 частина дороги прилеглої до насосної станції ЧВГ вул.. Набережна,1 с. Обознівка залишені не протектором покришки колеса від автомобіля «Daewoo Matiz», д.н.з. НОМЕР_1 , №9 від 22.03.2018 відповідно якого досліджувались жорсткі диски на яких виявлено ряд файлів скопійованих до каталогів з відповідними назвами (т.4 а.п.6-79).

Надаючи оцінку вказаним та іншим зазначеним в ухвалі експертизам як доказу, апеляційний суд дійшов висновку про те, що проведені під час кримінального провадження та досліджені судом першої інстанції так і апеляційним судом вказані висновки експертиз хоча і не містять відомостей про безпосередню причетність ОСОБА_9 до вчинення суспільно небезпечного діяння, у зв'язку із чим суд першої інстанції не посилався на них в ухвалі, але і не спростовують встановлених судом обставин та вказують про те, що під час досудового розслідування вживалися заходи, спрямовані на з'ясування усіх можливих обставин події, тому вони стосуються вказаного кримінального провадження.

Крім того відповідно висновків експертиз № 973/15 від 22.01.2018 та № 976/18 від 22.01.2018 вбачається, що на рослинних рештках - листі з місця події, а також на куртці та кофті потерпілої ОСОБА_15 найдена кров людини, яка може належати потерпілій ОСОБА_15 та (або) підозрюваній ОСОБА_9 , а одному ОСОБА_14 ця кров належати не може, що також вказує на безпідставність тверджень апелянтів про те, що на досліджених об'єктах виявлена домішка крові вітчима дівчинки ОСОБА_14 (т.3 а.п. 90-99).

Апелянти посилаються на те, що судом залишилася не дослідженими, обставини зазначені в висновку експерта № 873 від 29.12.2017 при дослідженні мобільного телефону «Самсунг», який належав ОСОБА_15 , що на разі унеможливлює встановити об'єктивну істину по справі.

Однак суд першої інстанції дійшов правильного висновку та зазначив в ухвалі про те, що згідно з висновком експерта № 873 від 29.12.2017 на виявленому мобільному телефоні ОСОБА_15 виявлені клітин особи жіночої статі, які не збігаються з клітинами ОСОБА_9 , не спростовує того, що вони не належали ОСОБА_15 або іншій особі жіночої статі, яка могла користуватися пристроєм за дозволом власниці. При цьому за висновком експерта - Між особою, ДНК-профіль встановлений з клітин, виявлених у змивах з телефону «Самсунг» та ОСОБА_9 є біологічна спорідненість (т.3 а.п.130).

Посилання апелянтів на те, що суд не надав оцінки висновку експерта № 4650 від 17.01.2018 відповідно до якого в крові ОСОБА_9 , зразки якої були відібрані у останньої 22.12.2017 року, тобто майже через 2 тижні після її затримання, та під час перебування її під вартою в УВП № 14 (в даній установі ОСОБА_9 не надавалися взагалі будь які лікарські засоби), виявлено речовини з групи похідних фенотіазіну також є безпідставними.

Незважаючи на обґрунтування апелянтів з цього приводу виявлені речовини з групи похідних фенотіазіну згідно з висновком експерта № 4650 від 17.01.2018 у крові ОСОБА_9 , вилученій 22.12.2017 через два тижні після події, на переконання суду жодним чином не спростовують вчинення нею суспільно небезпечного діяння, оскільки як вплив, так і наявність цих речовин у крові ОСОБА_9 станом на 08.12.2017 не доведена.

Апелянти посилаються на те, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини справи так як відмовив в задоволенні клопотань про призначення ряду експертиз.

У зв'язку з зазначеним за клопотанням апелянтів відповідно положень ч.3 ст.404 КПК України, апеляційним судом 06.06.2019 було призначено психолінгвістичну експертизу відносно ОСОБА_9 на вирішення якої поставлено ряд питань зазначених апелянтами.

Відповідно листа директора ТОВ «Незалежний інститут судових експертиз» ухвала апеляційного суду залишилась без виконання, так як постановлені в ній питання виходять за межі психолінгвістичної експертизи. Як відомо з ухвали ОСОБА_9 , стосовно якої призначена експертиза, має хронічні психічні розлади, тому даний вид експертизи відноситься до судово-психіатричної експертизи (т.9 а.п 182).

Як вбачається із матеріалів справи стосовно ОСОБА_9 вже була проведена судово-психіатрична експертиза № 9 від 13.03.2018 з наданням відповідних висновків (т.6 а.п.131-150).

Також за клопотанням апелянтів апеляційним судом були призначені судово-біологічні експертизи на вирішення яких поставлено ряд питань зазначених апелянтами.

Так відповідно висновку експерта № 806 від 23.07.2020 генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зрізах піднігтьових пластин з обох рук ОСОБА_9 (об'єкти № № 1,3,4,5,6,7,8,9,10 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 05.03.2018 № 906) збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові підозрюваної ОСОБА_9 , ймовірність випадкового збігу генетичних ознак складає 3,10437х10-27, та не збігаються з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_14 . Генетичні ознаки клітин з ядрами, виявлених на зрізі піднігтьової пластини з правої руки ОСОБА_9 (об'єкт № 2 у висновку експерта Вінницького НДЕКЦ МВС від 05.03.2018 № 906) є змішаними, належать більше ніж одній особі, містять генетичні ознаки зразка крові підозрюваної ОСОБА_9 і невстановленої особи чоловічої генетичної статті. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_14 виключається (т.9 а.п.202-205).

Зазначеним висновком експерта повністю спростовуються доводи апелянтів про те, що виявлені згідно з висновком експерта № 906 від 05.03.2018 у піднігтьовому вмісті ОСОБА_9 сліди особи чоловічої статі, яку не встановлено та яка може бути причетна до вчинення злочину. Вказані твердження апелянтів суд першої інстанції правильно розцінив безпідставним припущенням, які не ґрунтується на досліджених доказах, а спростовується ними. Водночас, суд також враховував, що такі сліди були виявлені не одразу після події та могли бути отримані у період після події до вилучення вказаних зразків.

Відповідно висновку експерта від 11.08.2020 № 15/806А наданий об'єкт № 1 є фрагментом волосини з голови людини, мають наявні ознаки механічного пошкодження внаслідок дії тупого предмету, фрагмент волосини відірваний, ознак захворювання волосся не виявлено, ознак хімічного та термічного впливу на волоссі не виявлені. Відсутність цибулини фрагмента волосини ( об'єкт № 1) виключає можливість проведення молекулярно-генетичного дослідження (ядерної ДНК).

Об'єкти №№ 2,3 є волосинами з голови людини, волосся випавши, ознак механічного пошкодження не виявлено, ознак хімічного та термічного впливу на волоссі не виявлені. На волоссі виявлено ознаки трихоптилозу ( розщеплення кінчика волосини ). Наявність волосяних цибулин волосин не виключає можливість подальшого проведення молекулярно-генетичного дослідження (ядерної ДНК). В результаті проведеного молекулярно-генетичного дослідження встановлено генетичні ознаки волосся які збігаються між собою і з генетичними ознаками зразка крові ОСОБА_82 та не збігаються з генетичними ознаками зразків крові ОСОБА_9 та ОСОБА_14 . Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_15 та в об'єкті № 2 складає 2,24274 х 10-12. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 446 мільярдів (4,46 х 1011) осіб. Ймовірність випадкового збігу генетичних ознак, встановлених у зразку крові ОСОБА_15 та в об'єкті № 3 складає 3,48965 х 10-14. Сукупність генетичних ознак, встановлених у вказаних об'єктах, зустрічається не частіше, ніж у 1 з 28,7 трильйонів (2,87 х 1013) осіб. Походження вищевказаних слідів від ОСОБА_9 та ОСОБА_14 виключається. (т.9 а.п. 208-228).

Вказані досліджені судом першої інстанції висновки судово-біологічних експертиз, узгоджуються в сукупності з іншими дослідженими у справі доказами про доведеності вини ОСОБА_9 у вчинені інкримінованого їй діяння.

Отже, аналізуючи сукупність доказів, взятих судом першої інстанції до уваги, а також досліджені докази під час апеляційного перегляду справи в ході проведення судового слідства за клопотанням апелянтів, апеляційний суд дійшов переконливого висновку та вважає доведеними викладені в оскаржуваній ухвалі фактичні обставини кримінального провадження, тому з достовірністю вважає доведеним вчинення ОСОБА_9 суспільно небезпечного діяння, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого п.п.2, 4 ч.2 ст.115 КК України.

Будь - яких не перевірених судом першої інстанції обставин в апеляційних скаргах не наведено, а тому апеляційний суд вважає необхідним апеляційні скарги залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 376, 404-405, 407, 419 КПК України, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги потерпілого ОСОБА_7 та адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 лютого 2019 року стосовно ОСОБА_9 - без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з моменту її проголошення, а ОСОБА_9 яка утримується в Комунальному некомерційному підприємстві «Обласна клінічна психіатрична лікарня» Кіровоградської обласної ради в той самий строк з моменту отримання її копії.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

Суддя Кропивницького

апеляційного суду ОСОБА_2