Кропивницький апеляційний суд
№ провадження 11-сс/4809/108/21 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1
Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2
16.03.2021 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Кропивницького апеляційного суду у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю секретаря: ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кропивницькому Кіровоградської області, апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року.
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , про зміну виду запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеса, українця, громадянина України, із середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, не одруженого, без утриманців, хворіє на виразку шлунку, проживаючого в АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України.
За участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_8 ,
потерпілого ОСОБА_9 ,
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника-адвоката ОСОБА_6 ,
підозрюваного ОСОБА_7 ,
Ухвалою слідчого судді відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , про зміну виду запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України.
Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що стосовно підозрюваного застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави, який є співмірним та ефективним.
Завдяки обраному виду забезпечення стало можливим: відшукання викраденого майна потерпілого, попередження подальшому незаконному впливу на потерпілого, підозрюваний виконує всі процесуальні обов'язки, запобіжний захід стримує підозрюваного від вчинення ним нових злочинів та запобігає переховуванню від слідства та суду.
Слідчий без вагомих підстав у підозрі змінив мотив з корисливого на хуліганські спонукання. При цьому, обумовлена зміна не зменшує ступінь та характер суспільної небезпеки та важливість охоронюваних суспільних відносин порушених внаслідок розбійного нападу чи хуліганства.
Незалежно від первинної чи зміненої кваліфікації пред'явленої підозри, продовжує існувати факт умисного застосування фізичного насильства поєднаний з винятковою зухвалістю характеру інкримінованих подій. Перераховані факти забороняють слідчому судді визначити розмір застави, як-то регламентовано ч. 4 ст. 184 КПК України.
Активне сприяння підозрюваного у розслідуванні кримінального провадженні може полягати у добровільній видачі майна. Разом з цим, частину викраденого майна вилучили завдяки ефективним діям правоохоронних органів, а не з ініціативи підозрюваного.
Позитивні характеристики з місця проживання, працевлаштування та наявність родини у підозрюваного були враховані під час застосування та продовження запобіжного заходу, але виявились недостатніми для обрання менш суворого заходу забезпечення, у тому числі визначення альтернативного виду запобіжного заходу,-застави.
26 лютого 2021 року підозрюваному продовжили тримання під вартою без права внесення застави. Висловлені ризики в ухвалі про продовження запобіжного заходу не змінились, тому відсутні потреби для зміни запобіжного заходу. Перелічені обставини виправдовують подальше тримання підозрюваного під вартою без права внесення застави.
Суду не надано належних і допустимих доказів зменшення або відсутності ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді захисник-адвокат ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу у якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровоград від 03.03.2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання про зміну виду запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо ОСОБА_7 .
Постановити ухвалу, якою задовольнити клопотання захисника ОСОБА_6 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на тримання під вартою з правом внесення застави.
В обгрунтування вимог вказує, що 25.02.2021 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України, що значно зменшує ступінь небезпеки перед суспільним інтересом.
Посилається на те, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке за класифікацією злочинів є тяжким злочином, покарання за яке передбачене у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років і щодо нього можливе застосування звільнення від відбування покарання з випробуванням, за наявності пом'якшуючих обставин.
01.03.2021 потерпілому ОСОБА_9 повністювідшкодовано матеріальна шкода, що підтверджується копією квитанції про перерахування грошових коштів.Підозрюваний добровільно видано майно потерпілого, а саме травматичний пістолет Форт-12 РМ 9 мм.
Вказує, що підозрюваний ОСОБА_7 дає правдиві покази, активно сприяє встановленню істини по справі, що підтверджується відшкодуванням шкоди, добровільною виданою майна потерпілого, а також участь і інших слідчих діях.Наміру переховуватися від органу досудового розслідування або суду він не має.
Підозрюваний вчиняє дії, спрямовані на повне відшкодування потерпілому завданої шкоди від його дій; не намагається уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.
Ризик впливу на свідків чи знищення речей, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, може бути мінімізований за рахунок інших запобіжних заходів, зокрема, застави.
Зазначає, що слідчим суддею місцевого суду не враховано, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання на протязі тривалого часу, працює що вказує на міцність його соціальних зв'язків, позитивно характеризується, раніше не судимий.
Отже, у зв'язку із зменшенням ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, з урахуванням мети застосування запобіжних заходів - забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, до підозрюваного ОСОБА_7 можливе застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
Вказує, що слідчий суддя фактично встановив, що повідомлення про підозру за ч. 4 ст. 296 КК України не відповідає фактичним обставинам кримінальному провадженню, тобто повідомлення про підозру - не обґрунтована.
При цьому слідчий суддя посилаючись на ч. 4 ст. 183 КПК України, дійшов помилкового висновку що з урахуванням підстав та обставин заборонено визначити розмір застави у насильницькому злочині, оскільки Законом передбачено право, а не обов'язок застосування альтернативного запобіжного заходу.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного ОСОБА_7 та захисника-адвоката ОСОБА_6 в його інтересах, які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, думку прокурора ОСОБА_8 , який не заперечував проти задоволення апеляційної скарги, потерпілого ОСОБА_9 та його представника - адвоката ОСОБА_10 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання про зміну запобіжного заходу та зваживши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу.
Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Перевірко матеріалів кримінального провадження встановлено, що слідчим суддею вказаних вимог не дотримано.
Пунктом другим частини третьої статті 407 КПК України визначено, що за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 409 КПК України, підставою для скасування судового рішення при розгляді справи в суді апеляційної інстанції є невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Пунктом 1 частини 1 статті 411 КПК України регламентовано, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду.
Відповідно до матеріалів клопотання, у провадженні слідчого Кропивницького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Кіровоградській області ОСОБА_11 перебуває кримінальне провадження внесене до ЄРДР за № 12020120020005953 від 04.12.2020 за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18.01.2021, щодо ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою без права внесення застави на строк сорок два дні, з 13 години 45 хвилин, 18 січня 2021 року до 13 години 45 хвилин, 28 лютого 2021 року.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 16.02.2021, вказане рішення залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 26.02.2021, підозрюваному ОСОБА_7 , продовжено дію запобіжного заходу у виді тримання його під вартою, без права внесення застави, строком на двадцять дев'ять днів, тобто до 12 години 45 хвилин, 29 березня 2021 року.
Ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду міста Кіровограда від 03.03.2021, відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , про зміну виду запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо ОСОБА_7 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України.
Слідчий суддя обгрунтував своє рішення тим, що суду не надано належних і допустимих доказів зменшення або відсутності ризиків, передбачених п. п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Так, 29.12.2020 ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 187 КК України.
25.02.2021 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється у тому, що 04.12.2020 року о 15:50 год., за попередньою змовою з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , по АДРЕСА_2 з хуліганських спонукань, порушуючи громадський порядок і спокій громадян, з явної неповаги до суспільства з особливою зухвалістю, умисно наніс удар у потиличну частину голови ОСОБА_9 , від якого потерпілий впав на землю, а підозрюваний продовжив наносити ОСОБА_9 удари по тулубу та голові.
ОСОБА_7 умисно розпилив в обличчя потерпілого речовину сльозоточивої та дратівливої дії «Перець-4». Від отриманих травм потерпілий ОСОБА_9 , отримав тілесні ушкодження, які відповідно до висновку експерта відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень, що викликали короткочасний розлад здоров'я.
При цьому залишившись на місці ОСОБА_7 відкрито заволодів майном потерпілого, а саме, барсеткою темно-коричневого кольору, яка матеріальної цінності для потерпілого не становить, в якій знаходились грошові кошти в сумі 2000 гривень, ключі від квартири та офісу, травматичний пістолет Форт-12 РМ 45 калібру під патрон 9 мм Р.А., вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №237-ТВ від 27.01.2021 року складає 19017,00 гривень, та дозвіл на нього, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, посвідчення водія та мобільним телефоном марки «Samsung А70», чорного кольору, ІМЕН: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку судової товарознавчої експертизи №1075 від 23.12.2020 року складає 6486,67 гривень.
У подальшому з місця вчинення злочину ОСОБА_7 , з викраденим майном зник, розпорядившись майном потерпілого ОСОБА_9 , на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальних збитків на загальну суму 27 503, 67 гривень.
Пунктом 18 статті 3 КПК України регламентовано, що слідчий суддя - це суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому КПК, судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Отже, за змістом вказаної норми однією з головних функцій слідчого судді є насамперед здійснення судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів учасників кримінального провадження під час досудового розслідування.
Згідно із ч. 1 ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
При вирішення питання про зміну запобіжного заходу слідчий суддя має керуватись також й положеннями ст. 177 КПК України, якими визначено підстави для застосування запобіжного заходу.
Відповідно до ст. ст. 177, 178 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а підставою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Вирішуючи питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується, вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого, міцність його соціальних зв'язків, наявність у нього постійного місця роботи або навчання, його репутацію, майновий стан, наявність судимостей, дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосування запобіжних заходів, якщо вони застосовувались до нього раніше, наявність повідомлень особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення, а також розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється особа.
На переконання колегії суддів, слідчий суддя, вирішуючи питання про відому у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , про зміну виду запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо ОСОБА_7 вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався.
Під час розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо ОСОБА_7 слідчий суддя не надав належної оцінки тому, що у клопотанні зазначено обставини, які виникли після прийняття рішення слідчим суддею при застосуванні запобіжного заходу стосовно ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без права внесення застави, що є обов'язковим, яки є винятковими і достатніми вважати, що підозрюваний не буде намагатись переховуватися від слідчого, суду чи перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.
Зокрема, колегією суддів встановлено, що 25.02.2021 ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України.
ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, які є нетяжким та тяжким злочином, покарання за більш тяжкий злочин передбачене у вигляді позбавлення волі від трьох до семи років.
Потерпілому ОСОБА_9 повністю відшкодовано матеріальна шкода, що підтверджується заявою потерпілого про отримання коштів. Підозрюваними добровільно видано майно потерпілого, а саме травматичний пістолет Форт-12 РМ 9 мм.
Разом з тим, колегія суддів зауважує, що ризик впливу на свідків чи знищення речей, які мають значення для встановлення обставин у кримінальному провадженні, може бути мінімізований за рахунок альтернативного запобіжного заходу, а саме застави.
До того ж, ОСОБА_7 раніше не судимий, має постійне місце проживання, працює, що вказує на міцність його соціальних зв'язків, позитивно характеризується.
Встановлені судом обставини дають підстави колегії суддів дійти висновку, що на даний час ризики встановлені слідчим суддею під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою продовжують існувати, проте, змінилися обставини, які свідчать про те, що вказані ризики можливо запобігти і шляхом застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, зокрема застави.
Враховуючи викладене, у зв'язку із зменшенням ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, з урахуванням мети застосування запобіжних заходів - забезпечення виконання підозрюваним, покладених на нього процесуальних обов'язків, на переконання колегії суддів, до підозрюваного ОСОБА_7 можливе застосування альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави, яка забезпечить виконання покладених на нього обов'язків.
При цьому колегія суддів, зауважує, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі сукупності отриманих доказів повинен визначити лише, чи є причетність особи до вчинення злочинів вірогідною та достатньою для застосування щодо особи запобіжного заходу.
Згідно положень ч. 3 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;
Отже, вказаною нормою закону, передбачено право а не обов'язок суду застосування альтернативного запобіжного заходу.
Наявними в матеріалах клопотання документами підтверджено, що органом досудового розслідування ОСОБА_7 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України, біль тяжкий за ступенем тяжкості відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, і за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від трьох до семи років.
Відповідно до п. п. 2 п. 1 ч. 5 ст. 182 КПК України, щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину розмір застави визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно із ч. 4 ст. 182 КК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.
Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При визначені розміру застави, колегія суддів враховує обставини кримінального правопорушення, особу підозрюваного, наявність соціальних зв'язків та вважає необхідним визначити ОСОБА_7 заставу у розмірі двадцяти п'яти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що грошовому еквіваленті становить 56 750 грн., який буде достатнім для забезпечення належної поведінки підозрюваного, та зумовлений ступенем довіри до нього.
При цьому перспектива втрати внесеної застави, буде стримуючим фактором, щоб у особи, щодо якої застосовано заставу, не виникло бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини по справі.
За вказаних обставин, колегія суддів вважає, за необхідне задовольнити апеляційну скаргу захисника, скасувати ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03.03.2021 та постановити нову ухвалу про задоволення клопотання захисника та зміну запобіжного заходу щодо ОСОБА_7 у вигляді тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, який є співмірним та ефективним.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 201, 376, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу захисника-адвоката ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - задовольнити.
Ухвалу слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 березня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні клопотання захисника ОСОБА_6 , про зміну виду запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України, - скасувати.
Клопотання захисника ОСОБА_6 , про зміну виду запобіжного заходу з тримання під вартою без права внесення застави на тримання під вартою з правом внесення застави, щодо ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 186, ч. 4 ст. 296 КК України, - задовольнити.
Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , без права внесення застави, дію якого продовжено ухвалою слідчого судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 26 лютого 2021 року, строком на 29 днів, тобто до 12 годин 45 хвилин 29 березня 2021 року - змінити на запобіжний захід у виді тримання під вартою з правом внесення застави.
Визначити заставу у розмірі 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 56 750 грн., які необхідно внести за наступними реквізитами:
код отримувача (код за ЄДРПОУ) 42265404;
банк отримувача Держказначейська Служба України м. Київ;
код банку отримувача (МФО) 820172;
рахунок отримувача UA928201720355299001000086310.
При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 , з-під варти звільнити.
У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 на строк до 29 березня 2021 року наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора чи суду;
- не відлучатися без дозволу слідчого, прокурора або суду із населеного пункту, в якому він зареєстрований і проживає;
- утримуватись від спілкування зі свідками по кримінальному провадженню, крім участі у процесуальних діях.
Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_7 , що у разі невиконання покладених на нього зобов'язань, внесена застава звертається в дохід держави.
Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4