Провадження № 22-ц/803/2423/21 Справа № 182/5958/17 Суддя у 1-й інстанції - Багрова А. Г. Суддя у 2-й інстанції - Бондар Я. М.
16 березня 2021 року м.Кривий Ріг
Дніпровський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді: Бондар Я.М.,
суддів: Барильської А.П., Зубакової В.П.
секретар судового засідання: Кислиця І.В.
сторони справи:
заявник - ОСОБА_1 ;
суб'єкт оскарження - Нікопольський міськрайонний відділ державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро);
стягувач - ОСОБА_2 ;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в режимі відеоконференції апеляційну скаргу начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року, постановлену суддею Багровою А.Г. у м. Кривому Розі Дніпропетровської області та повне судове рішення складено 27 листопада 2020 року,-
Рішенням Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 15.01.2019 року про стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1\4 частини усіх видів його заробітку (доходу), але не менше 30% прожиткового мінімуму на дитину певного віку щомісяця, починаючи з 24.10.2017 року до досягнення дитиною повноліття .
Постановою державного виконавця від 13.08.2019 року відкрито виконавче провадження ВП № 59789657 з виконання виконавчого листа №2/0182/458/2019 виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області від 15.01.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 аліментів у розмірі ј частини на утримання сина ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 ..
27.04.2020 року державним виконавцем Прудським Д.Л. було винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України. Підставою для винесення оскаржуваної постанови стала нарахована державним виконавцем заборгованість по виконавчу листу, яка перевищує суму відповідних платежів по аліментам за шість місяців.
У жовтні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з скаргою на дії державного виконавця щодо винесення постанови про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України.
В обгрунтування доводів скарги ОСОБА_1 зазначила, що сума заборгованості розрахована державним виконавцем є необґрунтованою, оскільки матеріали виконавчого провадження не містять жодного запиту до органів податкової системи для встановлення розміру її доходів чи до органів місцевого самоврядування щодо розміру середнього заробітку в м. Нікополі. Аліменти ОСОБА_1 сплачувала на рахунок колишнього чоловіка і він їх отримував. Також, заявниця повідомляла державного виконавця, що перебувала за межами України з 21.09.2019 року. Вона не від кого не переховувалась, продовжувала сплачувати аліменти шляхом перерахування коштів на особисту карту сина через систему міжнародних грошових переказів Western Union. Однак, у зв'язку з пандемією корона вірусу вона втратила роботу в Польщі і була вимушена повернутись до України. 03.09.2020 року ОСОБА_1 вирушила на роботу до Польщі, але на кордоні їй було відмовлено у перетині кордону, оскільки постановою державного виконавця було накладено обмеження виїзду за межі України. Про наявність такого обмеження вона не знала, постанова на її адресу не надходила, а в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази її надсилання на її адресу, як і інших документів виконавчого провадження. Встановлене постановою державного виконавця обмеження у праві виїзду за межі України порушує її право на працю, унеможливлює покращення її платоспроможності та сплату аліментів.
Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.
Визнано неправомірною постанову державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Прудського Дмитра Леонідовича від 27.04.2020 року по виконавчому провадженню ВП №59789657 про встановлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.
Зобов'язано державного виконавця Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) поновити порушене право ОСОБА_1 на виїзд за межі України та скасувати постанову від 27.04.2020 року по виконавчому провадженню ВП №59789657.
В апеляційній скарзі начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та постановленням нової про відмову у задоволенні скарги ОСОБА_1 .
В мотивування доводів апеляційної скарги зазначає, що про відкрите виконавче провадження боржниця була проінформована належним чином, аліменти на користь ОСОБА_2 перераховувались боржницею на депозитні рахунки Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).
Рішення суду станом на 24.09.2020 р боржником не виконувалось. Відповідно до розрахунку державного виконавця заборгованість зі сплати аліментів, станом на 01.04.2020 р. становила 62251,26 грн. за весь період, з яких 12271,50 грн. заборгованість яка утворилась з дня відкриття виконавчого провадження, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці. З метою встановлення джерела доходів боржниці державним виконавцем здійснювались запити , інформація про джерело доходу боржниці відсутня, боржниця за трудовими та цивільно-правовими договорами не працювала, пенсії не отримувала, у зв'язку з чим державним виконавцем було здійснено розрахунок заборгованості з урахування середньої заробітної плати по місту Нікополь. Боржником розрахунок заборгованості в установлений законом строк оскаржено не було.
Також судом необґрунтовано вказано, про сплату боржницею в березні 2020 року 4940 грн., насправді було сплачено 3000 грн., доказів іншого не надано та сам стягувач таку інформацію не надавав.
Крім того, боржницею не надано доказів як пошуку роботи на території України, так і працевлаштування у Польщі. Відсутність роботи ОСОБА_1 не є підставою для несплати аліментів.
Судом не взято до уваги, що боржниця має сплачувати аліменти у розмірі ј частини заробітної плати щомісячно, але працюючи в Польщі вона сплачувала аліменти на власний розсуд, при цьому приховуючи інформацію про розмір своїх доходів.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 вважає ухвалу суду законною та обґрунтованою, а скаргу такою, що не підлягає задоволенню.
Заслухавши суддю-доповідача, представника - Прудського Д.Л., який режимі онлайн на відеозв'язку підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, заявника ОСОБА_1 , представника заявника ОСОБА_5 , які в режимі онлайн на відеозв'язку, кожен окремо заперечували проти доводів апеляційної скарги та просили залишити її без задоволення, стягувача - ОСОБА_2 який підтримав доводи апеляційної скарги,перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, з урахуванням наданого відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як видно із матеріалів справи, на примусовому виконанні у Нікопольському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) знаходиться виконавчий лист Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області по справі N 2/0182/458/2019 182/5958/17 від 12.08.2019 року про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 1/4 частина усіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку щомісяця, починаючи з 24.10.2017 року до досягнення дитиною повноліття. Рішення суду набрало законної сили 18.07.2019 року.
На підставі заяви стягувача ОСОБА_2 від 13.08.2019 року державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню виконавчого листа N 2/0182/458/2019 182/5958/17 від 12.08.2019 року виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області.
Відповідно до розрахунку складеного державним виконавцем розмір заборгованості по аліментам ОСОБА_1 на час відкриття виконавчого провадження за період з жовтня 2017 року по липень 2019 року становив 49136,01 грн. (а.с.42)
Відповідно до копії заяв ОСОБА_2 від 03.03.2020 року та 17.04.2020 року стягував отримав від ОСОБА_1 аліменти з моменту відкриття виконавчого провадження в розмірі: жовтень 2019 року - 2000 грн., листопад 2019 оку - 2000грн., грудень 2019 року 2000 грн., 4 березня 2020 року - 1500 грн. та 1940 грн., 26.03.2020 року - 1500 грн. (а.с.53-54)
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу N 2/0182/458/2019 182/5958/17 від 12.08.2019 року виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області складеного державним виконавцем заборгованість з моменту відкриття виконавчого провадження станом на 04.02.2020 року становила 10 448, 75 грн. загальна заборгованість складає 60 428, 51 грн.(а.с.55).
27 квітня 2020 року державним виконавцем Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Прудським Д.Л. винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України , про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами, про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві користування вогнепальною мисливською, пневматичною та охолодженою зброєю, пристроями вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії; про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві полювання (а.с. 58, 60, 62, 64)
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу N 2/0182/458/2019 182/5958/17 від 12.08.2019 року виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, складеного державним виконавцем Прудським Д.Л. від 04.05.2020 року, заборгованість з моменту відкриття виконавчого провадження станом на 30.04.2020 року становила 15 193 грн. загальна заборгованість складає 65 172,76 грн.(а.с.67).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб -платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків станом на 02.09.2020 року, ОСОБА_1 отримувала офіційні доходи лише з 15.07.2019 року по 30.08.2019 року в розмірі 6531 грн.(а.с. 73), офіційних доходів у 2020 році в інформації не зазначено.
Згідно розпорядження № 59789657 від 21 травня 2020 року грошові кошти у сумі 3000 грн., що надійшли 19.05.2020 року на рахунок з обліку депозитних сум перераховано в рахунок стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с. 66)
Згідно розпорядження № 59789657 від 23 червня 2020 року грошові кошти у сумі 3350 грн., що надійшли 09.06.2020 року на рахунок з обліку депозитних сум перераховано в рахунок стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с. 68)
Згідно розпорядження № 59789657 від 14 липня 2020 року грошові кошти у сумі 3000 грн., що надійшли 10.07.2020 року на рахунок з обліку депозитних сум перераховано в рахунок стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с. 68)
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу N 2/0182/458/2019 182/5958/17 від 12.08.2019 року виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, складеного державним виконавцем Прудським Д.Л. від 09.09.2020 року, заборгованість з моменту відкриття виконавчого провадження станом на 31.08.2020 року становила 12 884 грн. загальна заборгованість складає 53695,40 грн.(а.с.76).
Згідно розпорядження № 59789657 від 13 вересня 2020 року грошові кошти у сумі 1000 грн., що надійшли 17.04.2020 року , 3200 грн., що надійшли 25.08.2020 року, 3300грн., що надійшли 08.09.2020 року на рахунок з обліку депозитних сум перераховано в рахунок стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с. 78)
Відповідно до розрахунку заборгованості по аліментам по виконавчому листу N 2/0182/458/2019 182/5958/17 від 12.08.2019 року виданого Нікопольським міськрайонним судом Дніпропетровської області, складеного державним виконавцем Прудським Д.Л. від 21.09.2020 року, заборгованість з моменту відкриття виконавчого провадження станом на 21.09.2020 року становила 7 206,97 грн. загальна заборгованість складає 47 402,19 грн.(а.с.85).
Згідно розпорядження № 59789657 від 09 жовтня 2020 року грошові кошти у сумі 3300 грн., що надійшли 06.10.2020 року на рахунок з обліку депозитних сум перераховано в рахунок стягнення аліментів на користь ОСОБА_2 (а.с. 87)
Задовольняючи скаргу ОСОБА_1 суд першої інстанції виходив з відсутності доказів умисного ухилення ОСОБА_1 від виконання рішення суду та погашення заборгованості, а також вчинення боржником будь-яких дій, спрямованих на ухилення від сплати боргу за виконавчим документом.
Сам факт відкриття виконавчого провадження та вчинення певних дій по його виконанню державним виконавцем та наявності заборгованості, при відсутності належних допустимих, достовірних та достатніх доказів про ухилення боржника від виконання рішення суду, не свідчать про необхідність тимчасового обмеження конституційних прав боржника.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1, 3, 5 ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосоване судом як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), якщо така особа ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на неї відповідним рішенням, на строк до виконання зобов'язань за рішенням, що виконується у виконавчому провадженні. Суд може скасувати тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України за вмотивованою заявою боржника.
Ухилення боржника від виконання своїх зобов'язань є оціночним поняттям. Теоретично їх невиконання може бути зумовлене об'єктивними причинами, наприклад, внаслідок відсутності майна, роботи, незадовільного фінансового стану, тривалого відрядження тощо. Однак воно може мати й принципово інше походження, суб'єктивне, коли боржник свідомо ухиляється від виконання - має змогу виконати зобов'язання у повному обсязі або частково, але не робить цього без поважних причин.
Таким чином, поняття "ухилення від виконання зобов'язань, покладених на боржника рішенням" варто розуміти як будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості (наприклад, наявність майна, грошових коштів тощо) і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини (непереборної сили, події тощо).
Згідно з п.п. 2, 8 ч.1, ч.2 ст. 6 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України", громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання, або щодо нього подано цивільний позов до суду - до закінчення провадження у справі.
За п.19 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", ст.441 ЦПК України у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов'язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.
Відповідно до ст.33 Конституції України, кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.
Згідно зі ст.2 Протоколу №4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров'я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.
Закон України «Про порядок виїзду з України громадян України» регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в'їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розв'язання спорів у цій сфері.
За правилом п.5 ч.1 ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та в'їзду в Україну громадян України», громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, в тому числі, якщо він ухиляється від виконання покладених на нього судовим рішенням зобов'язань - до виконання цих зобов'язань.
Про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ст.19 Закону України «Про виконавче провадження», зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; за рішеннями майнового характеру неподання виконавцю протягом п'яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; своєчасно не з'являтися на вимогу виконавця; не надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів, що ОСОБА_1 умисно ухиляється від виконання судового рішення, як того вимагають правила ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» та п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження».
Крім того, в матеріалах справи наявні заяви стягувача ОСОБА_2 про отримання ним аліментів від ОСОБА_1 з моменту відкриття виконавчого провадження, а також розпорядження про надходження грошових коштів на рахунки з обліку депозитних сум при примусовому виконанні виконавчого документа та їх перерахування на користь ОСОБА_2 (а.с 66, 68, 78,87).
Враховуючи зазначені обставини та відсутність доказів, які б свідчили про факти умисного ухилення боржника ОСОБА_1 від виконання покладених на неї рішенням суду зобов'язань, колегія суддів приходить до висновку про передчасність застосування до боржника ОСОБА_1 такого заходу впливу як тимчасове обмеження її у праві виїзду за межі України.
Доводи апеляційної скарги щодо належного повідомлення боржниці про відкриття виконавчого провадження колегія суддів ставить під сумнів, оскільки відповідно до копії паспорта ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , в той час, які відповідно до копії виконавчого провадження, кореспонденція направлялась боржнику за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.9).
Не заслуговують на увагу доводи апеляційної скарги щодо невиконання боржницею рішення суду, оскільки відповідно до матеріалів справи боржниця ОСОБА_1 сплачувала аліменти відповідно до рішення суду, що підтверджується наявними заявами стягувача ОСОБА_2 та розпорядженнями про надходження та перерахування грошових коштів.
Наявність заборгованості яка утворилась з дня відкриття виконавчого провадження, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці не свідчить про ухилення боржниці від виконання зобов'язань, покладених на неї рішенням суду.
Посилання в апеляційній скарзі на те,що судом необґрунтовано зазначено про сплату боржницею в березні 2020 року 4940 грн., насправді було сплачено 3000 грн., спростовується заявою стягувача ОСОБА_2 про отримання коштів (а.с. 4, 54).
Відсутність доказів пошуку роботи як на території України, так і працевлаштування у Польщі не свідчить про ухилення боржників від виконання зобов'язань та не є підставою для встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Не заслуговують на увагу, доводи апеляційної скарги про те, що справу було розглянуто за відсутності державного виконавця, оскільки неявка державного виконавця не перешкоджає розгляду скарги. Крім того,як вбачається з матеріалів справи державнийвиконавець належним чином повідомлявся про день та час розгляду справи, про що свідчить заява державного виконавця про розгляд справи без його участі та поштове повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що вирішуючи спір, суд першої інстанції в достатньо повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, що брали участь у справі, обставини справи, перевірив доводи і заперечення сторін, дав їм належну правову оцінку, ухвалив рішення, яке відповідає вимогам закону. Висновки суду обґрунтовані і підтверджуються письмовими доказами.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду на підставі п.1ч.1 ст.374 ЦПК України - залишенню без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 375, 381-383 ЦПК України Дніпровський апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу начальника Нікопольського міськрайонного відділу державної виконавчої служби Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) - залишити без задоволення.
Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 27 листопада 2020 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повне судове рішення складено 18 березня 2021 року.
Головуючий:
Судді: