Справа № 636/3647/18 Провадження № 1-кп/636/291/21
19 березня 2021 рокуЧугуївський міський суд Харківської області
у складі : головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: прокурора - ОСОБА_2 , потерпілої - ОСОБА_3 ,
обвинуваченої - ОСОБА_4 , захисника - ОСОБА_5 , секретаря - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження №12018220440000941 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Харкова, українки, громадянки України, з середньо - спеціальною освітою, одруженої, не працюючої, зареєстрованої та фактично мешкаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої, обвинуваченої у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України,
11 червня 2018 року в проміжок часу з 16 години по 18 годину, точного часу в ході досудового розслідування не встановлено ОСОБА_4 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння за адресою: АДРЕСА_1 , на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, під час конфлікту з ОСОБА_7 , умисно заподіяла йому тяжкі тілесні ушкодження, взявши в праву руку скляний бокал та нанесла ним удар по голові потерпілого. Після чого, стоячи навпроти ОСОБА_7 дерев'яною палицею, яку тримала в правій руці, ОСОБА_4 нанесла останньому не менш двох ударів в область голови та не менше двох ударів по кінцівках, спричинивши потерпілому тілесні ушкодження у вигляді різаної рани в лівій скроневій та лівій лобній ділянці голови, дві забиті рани в тім'яній ділянці голови, садно на 2-му пальці лівої кисті, садна та синці на лівій та правій голені. Від нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 впав на підлогу, спричинивши при цьому садна та синці в проекції правого та лівого колінного суглобу, які кваліфікуються за критерієм тривалості розладу здоров'я, як легкі тілесні ушкодження. Надалі ОСОБА_4 самостійно припинила свої протиправні дії.
12 червня 2018 року о 08 годині 49 хвилин ОСОБА_7 виявлено за адресою: АДРЕСА_1 , без ознак життя. Причиною смерті ОСОБА_7 явилася крововтрата, викликана численними ранами на голові. Різані рани виникли прижиттєво, від двократної дії з достатньою силою предмету, вододіючого, ріжучою властивістю; забиті рани голови виникли прижиттєво від двократної дії з достатньою силою тупого предмету з обмеженою діючою поверхнею, які знаходяться у прямому зв'язку з настанням смерті. Смерть ОСОБА_7 настала не зразу, по мірі настання крововтрати, після отримання ушкоджень голови та настанням смерті могло пройти декілька годин. В цей час ОСОБА_7 міг здійснити дії в звичайному обсязі та по мірі настання крововтрати його активність зменшувалась. Стосовно до живих осіб, ці ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, по критерію небезпеки для життя.
В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 вину в інкримінованому їй кримінальному правопорушенні визнала частково та пояснила, що з ОСОБА_7 в неї був триваючий конфлікт на протязі 2-х років на ґрунті особистих неприязних відносин. В той день вона прийшла до ОСОБА_7 для того, що б з'ясувати стосунки та покарати його, оскільки він її обмовив. 11 червня 2018 року за адресою проживання ОСОБА_7 вони знаходилися втрьох: вона, ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , де вживали спиртні напої, потім між нею та ОСОБА_7 виник конфлікт, він її ображав, провокував, висловлювався некоректно, і тоді вона долонею правої руки «на отмаш» вдарила його по обличчю, а потім схопила в праву руку скляний бокал з- під пива і нанесла ним удар по голові останнього, від чого бокал розбився на великі шматки. Після чого, ОСОБА_7 схопив сокиру, яку ОСОБА_8 вибив з його рук. Потім вона взяла в праву руку дерев'яну палицю та нанесла останньому удари в область голови, та не менше двох ударів по кінцівках, при цьому розуміючи, що спричиняє йому біль, однак смерті йому не бажала. В подальшому конфлікт був вичерпаний, вона змила з голови ОСОБА_7 кров і разом з ОСОБА_8 вони пішли додому, а ОСОБА_7 залишався вдома в свідомості.
Крім часткового визнання своєї винуватості вина ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, підтверджується наступними доказами:
- показаннями потерпілої ОСОБА_3 про те, що ОСОБА_7 є її рідним братом, мешкав один за адресою: АДРЕСА_1 , вживав алкогольні напої;
- показаннями свідка ОСОБА_9 , який підтвердив факт перебування ОСОБА_4 та ОСОБА_10 у нього в гостях, де вони вживали алкогольні напої та сварилися;
- показаннями свідка ОСОБА_8 наданими в судовому засіданні, який пояснив, що він, ОСОБА_7 та ОСОБА_4 спочатку вживали алкогольні напої в гостях у ОСОБА_9 , а потім ОСОБА_7 запросив їх у гості. Пішли вони втрьох, а ОСОБА_9 залишився вдома. В будинку за місцем мешкання ОСОБА_7 між останнім та ОСОБА_4 відбувся конфлікт, ОСОБА_7 висловлював їй претензії, потім він став свідком того, як ОСОБА_7 взяв сокиру, він її вибив з рук. В той час обвинувачена взяла палицю для печі та стала наносити ОСОБА_7 , удари, від яких він впав, потім вони з ОСОБА_4 пішли додому;
- показаннями свідка ОСОБА_11 , який пояснив суду, що 12 червня 2018 року о 08 годині 30 хвилин знайшов труп ОСОБА_7 за адресою його проживання.
Крім того, будучи дослідженими в судовому засіданні наступні письмові докази, а саме:
- протокол огляду місця події від 12 червня 2018 року, фототаблиця та план схема розташування тілесних ушкоджень на трупі до нього, відповідно до якого зафіксована обстановка в будинку АДРЕСА_1 , та місцезнаходження та розташування трупу ОСОБА_7 , виявлені та вилучені для проведення експертних досліджень у справі- сокира, уламки скла, корзина, фрагменти деревини, пляшки, металевий таз, фрагменти матрацу, подушки та килима, рушник, штани чорного кольору, змиви речовини «РБК» з поверхні стола в кухні, які оглянуті та визнані речовими доказами (т.1 а.к.п.10-21, 25-32, 33, 78-79);
- протокол огляду місця події від 12 червня 2018 року, фототаблиця до нього, відповідно до якого за місцем проживання ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 добровільно видала речі, які на ній знаходилися 11 червня 2018 року під час нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_7 , а саме: джинси, футболку і туфлі, які вилучені для проведення експертних досліджень у справі, оглянуті та визнані речовими доказами (т.1 а.к.п.69-77, 80-81);
- судово-медичний висновок експерта №12-17/203-Чт/18 від 30 липня 2018 року про те, що причиною смерті ОСОБА_7 явилася крововтрата, викликана численними ранами на голові. Різані рани виникли прижиттєво, від двократної дії з достатньою силою предмету, вододіючого ріжучою властивістю; забиті рани голови виникли прижиттєво від двократної дії з достатньою силою тупого предмету з обмеженою діючою поверхнею, які знаходяться у прямому зв'язку з настанням смерті, ці ушкодження мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень. Також на тілі ОСОБА_7 виявлені: садно на 2-му пальці лівої кісті, садна та синці в проекції правого та лівого колінного суглобу, садна та синець на лівій і правій голені, які утворилися прижиттєво, від кратної ударної і дотичної дії з достатьої силою тупого твердого предмета (предметів) та за ступенем тяжкості кваліфікуються як легкі тілесні ушкодження. Смерть ОСОБА_7 настала не зразу, по мірі настання крововтрати, після отримання ушкоджень голови та настанням смерті могло пройти декілька годин. В цей час ОСОБА_7 міг здійснити дії в звичайному обсязі та по мірі настання крововтрати його активність зменшувалась. Місце локалізації ушкоджень і є місцем прикладання сили. Враховуючи кількість та локалізацію тілесних ушкоджень, розташованих у різних анатомічних ділянках та площинах тіла ОСОБА_7 , можливість їх утворення внаслідок самопричинення, падіння з висоти власного зросту, в тому числі наданням прискорення виключається. Виходячи з локалізації тілесних ушкоджень ОСОБА_7 під час отримання їх міг знаходитися в різних положеннях, положення його тіла могло змінюватися. Під час заподіяння тілесних ушкоджень ОСОБА_7 він міг відчувати фізичну біль та страждання. Садна та синці на кінцівках могли утворитися в результаті самооборони або опору. Якихось захворювань, які сприяли настанню смерті ОСОБА_7 , не виявлено (т.1 а.к.п.139-142);
- постанова про визнання речових доказів одягу ОСОБА_7 , а саме: толстовка, брюки спортивні, 2 байкові сорочки, труси та шкарпетки (т.1 а.к.п.150-151);
-висновок експерта № 14/710-С/18 від 08 серпня 2018 року про те, що кров від трупа ОСОБА_7 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В. На футболці та шортах, вилучених за місцем мешкання ОСОБА_4 , знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_7 не виключається (т.1 а.к.п.160-163);
-висновок експерта № 14/709-С/18 від 07 серпня 2018 року про те, що на фрагментах матрацу та подушки, виявлених під час огляду місця події знайдено кров людини, походження якої від ОСОБА_7 не виключається (т.1 а.к.п.172-174);
-протоколом слідчого експерименту від 03 серпня 2018 року за участі ОСОБА_8 , встановлено, що свідок розповів про обставини події, показав механізм нанесення тілесних ушкоджень ОСОБА_4 потерпілому ОСОБА_7 , зазначивши, що між ними виник конфлікт, та вони кричали, потім почув звук битого скла, обернувшись, побачив ОСОБА_7 , який замахувався сокирою, він її вибив з його рук. Після чого, ОСОБА_4 схопила дерев'яну палицю та нанесла не менш трьох ударів по голові та іншим частинам тіла ОСОБА_7 , від яких він впав на підлогу, з голови текла кров, потім ОСОБА_7 просив їх піти. Після чого вони пішли, а ОСОБА_7 проводив їх до порога (т.1 а.к.п.210-214);
-протоколом слідчого експерименту від 07 серпня 2018 року встановлено, що обвинувачена ОСОБА_4 показала та розповіла при яких обставинах, яким способом завдала ОСОБА_7 тілесні ушкодження, зазначивши, що спочатку нанесла рукою йому удар в обличчя, далі розбила скляний бокал з-під пива об голову ОСОБА_7 , а потім після того, як ОСОБА_8 вибив у ОСОБА_7 сокиру, схопила дерев'яну палицю та почала потерпілого бити по кінцівках, а потім, коли той лежав на підлозі, завдала йому один або два удари по голові, від чого у ОСОБА_7 потекла кров (а.к.п. 234-236),
не викликали сумніву у сторін кримінального провадження, тому оцінені судом як належні письмові докази, що містять інформацію про предмет доказування у даному кримінальному провадженні.
Посилання обвинуваченої на відсутність умислу заподіяти тяжкі тілесні ушкодження та її твердження про те, що він її спровокував своєю поведінкою, є такими, що суперечать іншим, зібраним у справі доказам, є способом захисту й обумовлені намаганням уникнути відповідальності та покарання за фактично вчинений нею злочин, а також спростовуються самим характером дій обвинуваченої, яка спочатку нанесла удар рукою, потім скляним бокалом по голові ОСОБА_7 , далі схопила дерев'яну палицю та почала наносити нею удари по кінцівках, а потім продовжила наносити ОСОБА_7 удари дерев'яною палицею по голові, коли той лежав на підлозі.
Ці обставини в поєднанні з іншими об'єктивними даними справи: характером взаємин між потерпілим та ОСОБА_4 , які передували злочину, між якими існував триваючий конфлікт на протязі 2-х років; віком та станом алкогольного сп'яніння як потерпілого так і обвинуваченої; інтенсивністю, послідовністю ударів; характером, локалізацією та механізмом спричинення тілесних ушкоджень; поведінкою ОСОБА_4 , яка не вчинила ніяких залежних від неї дій щодо надання першої медичної допомоги чи виклику швидкої медичної допомоги, хоча сама під час показів в суді зазначила, що усвідомлювала, що спричиняє біль і страждання потерпілому, свідчать, що ОСОБА_4 усвідомлювала суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачала його суспільно небезпечні наслідки і бажала їх настання, діяла з умислом на спричинення тяжких тілесних ушкоджень.
Виходячи з вищевикладеного, суд не вбачає підстав для врахування позиції захисника щодо перекваліфікації її дій на ст.124 КК України.
Оцінивши в сукупності досліджені судом докази, дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.2 ст.121 КК України -умисне тяжке тілесне ушкодження, що спричинило смерть потерпілого.
За оцінкою в сукупності досліджених по кримінальному провадженню доказів, вину ОСОБА_4 за обставинами, викладеними в обвинувальному акті за ч.2 ст.121 КК України, суд вважає доведеною.
Як особа ОСОБА_4 характеризується за місцем проживання негативно, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше не судима, одружена, не працює.
Відповідно до висновку судово - психіатричного експерта №606 від 07.08.2018 року, ОСОБА_4 на теперішній час хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки не виявляє. Відповідно до свого психічного стану може усвідомлювати свої дії та керувати ними. У період часу, якому відповідає правопорушення, ОСОБА_4 перебувала поза хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності або іншого хворобливого стану психіки. Могла усвідомлювати свої дії та керувати ними. На теперішній час ОСОБА_4 відповідно до свого психічного стану застосування примусових заходів медичного характеру не потребує.
Щире каяття характерне тим, що воно засновано на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки через визнання вини і готовність нести кримінальну відповідальність. Проте ОСОБА_4 вину визнала частково, заперечуючи умислу на спричинення тяжких тілесних ушкоджень, тому суд не вбачає підстав, для визнання обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченої - щире каяття, оскільки ОСОБА_4 лише після вивчення у судовому засіданні доказів на підтвердження її винуватості вибачилася перед потерпілою ОСОБА_3 , в той час коли вона була відсутня в залі суду, добровільно не відшкодувала спричинену шкоду.
Обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_4 , відповідно до п.13 ч.1 ст.67 КК України, суд визнає - вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи у сукупності обставини справи та особу обвинуваченої, в тому числі відсутність пом'якшуючих покарання обставин, наявність обставини, яка обтяжує покарання, ставлення обвинуваченої до скоєного, її тяжкі наслідки - смерть потерпілого, для досягнення мети покарання, що являє собою не тільки кару, а і виправлення обвинуваченої, а також запобігання вчинення нових злочинів обвинуваченою, суд вважає необхідним призначити покарання у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 2 ст. 121 КК України на мінімальний строк.
Питання обрання запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 судом не вирішується, у зв'язку з відсутністю клопотань сторін кримінального провадження.
Арешт накладений на майно вилучене в ході складання протоколів огляду місця події від 12.06.2018 року за адресами: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвал слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 14 червня 2018 року, скасувати, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. ст. 368-371, 373, 374, 376 КПК України, суд, -
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 7 (сім) років.
Арешт, накладений на майно, вилучене в ході складання протоколів огляду місця події від 12.06.2018 року за адресами: АДРЕСА_1 та за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі ухвал слідчого судді Чугуївського міського суду Харківської області від 14 червня 2018 року, скасувати, на підставі ч.4 ст.174 КПК України.
Речові докази після набрання вироком законної сили - сокиру, корзину, металевий таз - повернути потерпілій ОСОБА_3 , уламки скла, фрагменти деревини, пляшки, фрагменти матрацу, подушки та килима, рушник, штани чорного кольору, змиви речовини «РБК» з поверхні стола в кухні - знищити, джинси, футболку і туфлі - повернути ОСОБА_4 .
Вирок може бути оскаржений до Харківського апеляційного суду через Чугуївський міський суд Харківської області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Вирок суду першої інстанції набирає сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Суддя ОСОБА_1