про відмову в закритті провадження в адміністративній справі
13 травня 2010 р. м. Чернівці Справа № 2а-1090/10/2470
Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Ватаманюка Р.В.;
секретаря судового засідання - Петлюка Ю.В.;
за участю:
представника позивача -Решетова В.В. (довіреність №1 від 05.02.2010р.);
представника відповідача -Дрищенюк М.М. (довіреність від 01.08.09);
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом виробничо-комерційного підприємства "Газкомплектсервіс" до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Чернівецькій області про визнання протиправними рішень, -
11 березня 2010 року до суду надійшло клопотання відповідача про закриття провадження в даній адміністративній справі оскільки вважає, що справи у спорах пов'язаних з оскарженням рішень державних органів щодо правопорушення у сфері містобудування, підвідомчі господарським судам і підлягають розглядові за правилами ГПК, що відповідає вимогам ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування".
В судовому засіданні представник відповідача підтримав клопотання посилаючись на викладене. Також пояснив, що позови на виконання рішень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю, Інспекцією подаються до адміністративного судів.
Представник позивача заперечив проти заявленого, вважає, що за суб'єктивним складом та характером правовідносин вказаний спір являється адміністративним. А положення ст. 4 вказаного Закону не можуть застосовуватися до спірних правовідносин.
Вислухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до висновку, що клопотання про закриття провадження в справі не підлягає задоволенню з таких підстав.
Згідно ст. 4 Кодексу адміністративного судочинства України, правосуддя в адміністративних справах здійснюється адміністративними судами, юрисдикція яких поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Відповідно до ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи із змісту позовних вимог та суб'єктного складу, суд вважає, що між сторонами існує публічно-правовий спір, який підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.
Посилання відповідача на положення ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" (із змінами, внесеними згідно із Законом України від 15.05.2003 р. N 762-IV), якою передбачено, що рішення у справах про правопорушення у сфері містобудування, передбачені цим Законом, може бути оскаржено до господарського суду є безпідставними виходячи з наступного.
Пунктом 13 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України від 6 липня 2005 року N 2747-IV встановлено, що Закони України та інші нормативно-правові акти до приведення їх у відповідність із цим Кодексом діють у частині, що не суперечить цьому Кодексу.
Суд вважає, що положення ст. 4 Закону України "Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування" в указаній частині суперечить вимогам Кодексу адміністративного судочинства України і їх дія не розповсюджується на спірні правовідносини.
Необхідність судового розгляду вказаних правовідносин порядку адміністративного судочинства підтверджується і тим, що позови на виконання рішень Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю (що по своїй суті являються зустрічними), Інспекцією подаються в порядку адміністративного судочинства.
В зв'язку з викладеним слід відмовити у закритті провадження у справі.
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 3, 4, 157, 160 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В закритті провадження в даній адміністративній справі - відмовити.
Ухвала, відповідно до ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає закон ної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Відповідно до ст.ст. 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала може бути оскаржена повністю або частково в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 5-денний строк з дня постановлення ухвали заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 10 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Р.В. Ватаманюк