Справа № 643/44/21
Провадження № 2-о/643/114/21
19.03.2021 року м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Афанасьєва В.О.,
за участю секретаря судового засідання Абдуллаєвої А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Харкові заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу,
Заявник ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Потерайла А.М. звернулася до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення (встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу). Заяву обґрунтовано тим, що з 1999 року вона спільно проживала з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за адресою: АДРЕСА_1 . Протягом спільного проживання вони мали взаємні права та обов'язки, вели спільне сумісне господарство, піклувались один про одного, розпоряджались грошовими коштами, у них був спільний бюджет, який складався з заробітних плат та пенсій, доходів від підсобного господарства, вони разом володіли і користувались майном, тобто проживали однією сім'єю, як подружжя, однак шлюб між ними не був зареєстрований. З 1999 року заявник регулярно дбала про спільний побут, слідкувала за порядком, сплачувала плату за спожиті комунальні послуги. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, після його смерті, вона здійснила організацію поховання. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали однією сім'єю без документального оформлення, факт проживання однією сім'єю більше п'яти років, може бути встановлений лише за рішенням суду. Встановлення факту проживання однією сім'єю з ОСОБА_2 заявнику необхідно для отримання свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_2 . Тому заявник просить встановити факт, що вона з ОСОБА_2 проживали однією сім'єю, як жінка та чоловік без реєстрації шлюбу в період часу з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2.
Ухвалою суду від 11 січня 2021 року прийнято до розгляду заяву та призначено судове засідання по справі.
27 січня 2021 року ухвалою суду було задоволено клопотання заявника про виклик свідків.
В судовому засіданні заявник ОСОБА_1 заяву підтримала з підстав викладених у ній, просила її задовольнити, зазначила, що з 1999 року року стала проживати однією з ОСОБА_2 родиною за адресою: АДРЕСА_1 і до самої його смерті. За життя ОСОБА_2 вони разом здійснювали ремонт квартири, в них був спільний побут та бюджет. Вільний час вони з ОСОБА_2 проводили разом, їздили на відпочинок та вважали себе подружжям.
Представник заявника - адвокат Потерайло А.М. підтримав заяву про встановлення факту проживання однією сім'єю.
Представник заінтересованої особи П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори у судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином про дату, час та місце розгляду справи. До початку судового засідання від представника заінтересованої особи надійшла заява про розгляд справи за відсутності представника.
Судом встановлено, що відповідно до свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Харків, про що Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області складено відповідний актовий запис N 12 833 (а.с. 19).
З копій доданих до заяви документів вбачається, що заявник займалася організацією поховання ОСОБА_2 , що підтверджують: копія паспорту ОСОБА_2 (а.с. 11), лікарське свідоцтво про смерть від 03 вересня 2019 року за №10-12/1697-0/19 (а.с. 20), договір-замовлення на організацію та проведення поховання N 387, квитанція №5853 від 04 вересня 2019 року (оплата рахунку замовлення №741 від 03.09.2019 р.) (а.с. 21, 22), квитанція №5583 від 04 вересня 2019 року (а.с. 22), витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть для отримання допомоги на поховання (а.с. 24).
Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 07 квітня 2009 р., реєстраційний № 5-09-300746 ОСОБА_2 на праві приватної власності належить квартира за адресою: АДРЕСА_1 . (а.с 25)
Із заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини від 23 грудня 2019 року вбачається, що заявник звернулася до П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори для отримання спадщини після смерті ОСОБА_2 . Цю заяву було зареєстровано в журналі реєстрації вхідних документів вх. №4808/02-14, в книзі обліку та реєстрації спадкових справ за №3796 та на підставі неї було заведено спадкову справу №1393/2019 (а.с. 31).
В подальшому листом за підписом завідувача Нотаріальної контори від 23.09.2020 за № 3579/02-14 було надано інформацію, що нотаріусом П'ятої Харківської міської державної нотаріальної контори було прийнято постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 23.09.2020 за №3578/02-31, оскільки юридичний факт проживання однією сім'єю зі спадкодавцем протягом п'яти років до часу відкриття спадщини має бути встановлений винятково рішенням суду (а.с32).
Матеріалами справи також підтверджується сплата за комунальні послуги за адресою: квартира АДРЕСА_1 за період з 2014 по 2020 рік (а.с. 78-146). Так само в матеріалах справи містяться спільні сімейні фотографії ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 36-48, 64-71) з 1999 року.
У судовому засіданні свідок ОСОБА_3 дала свідчення про те, що вона з 1982 року проживає по сусідству з ОСОБА_2 . Їй відомо, що з 1999 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 проживали разом. Все господарство було на ОСОБА_1 , вони жили як чоловік та дружина і вона навіть не знала, що шлюб не був зареєстрований. ОСОБА_1 також займалася похованням ОСОБА_2 .
Свідок ОСОБА_4 в судовому засіданні дала свідчення про те, що вона з 1984 року проживає у квартирі АДРЕСА_3 та є сусідкою заявника. Із ОСОБА_1 вона познайомилась у 1999 році, коли остання стала проживати разом з ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 у цьому ж будинку. Це була дружна родина, у них був спільний бюджет. ОСОБА_1 піклувалася про ОСОБА_2 , вона дуже часто бачила їх разом та іноді заходила до них в гості.
Свідок ОСОБА_5 у суді дав свідчення про те, що ОСОБА_2 він знає приблизно з 2004-2005 року. Між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 були дуже теплі стосунки, фактично вони були подружжя, вели спільний бюджет. Він з родиною бував у них в гостях, коли в жовтні кожного року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 святкували дні народження. Після смерті ОСОБА_2 організацією похорон займалася ОСОБА_1 .
Відповідно до ч. 2 ст. 3 СК України сім'єю є особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Для визнання осіб сім'єю необхідна одночасна наявність всіх цих ознак.
Конституційним Судом України у рішенні від 03.06.99 р. за N 5-рп/99 (справа про офіційне тлумачення терміну "член сім'ї") визначено таку обов'язкову ознаку члена сім'ї, як ведення спільного господарства.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 СК України, шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка.
Згідно вимог ч. 4 СК України сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Поняття сім'ї, сформульоване в цій статті, не містить такої обов'язкової ознаки сім'ї, як знаходження саме в зареєстрованому шлюбу. Сім'я розглядається як соціальний інститут і водночас як союз конкретних осіб. Сім'я є первинним та основним осередком суспільства. Сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, що й є ознаками сім'ї. Відповідно до Хартії прав сім'ї, сім'я це щось більше, ніж просто правова, суспільна чи економічна одиниця, це спільнота любові і солідарності, це те місце, де зустрічаються різні покоління і допомагають один одному зростати у людській мудрості та узгоджувати індивідуальні права з іншими вимогами суспільного життя. Альтернативою шлюбу є конкубінат, тобто фактичне спільне проживання жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу. Жінка та чоловік мають на це право і відповідно право на повагу до свого вибору з боку держави та суспільства. Європейський суд з прав людини при розгляді справи Кичана зауважив, що відносини де-факто, як і відносини, що ґрунтуються на шлюбі, можуть вважатись сімейним життям.
У справі "Джонстон проти Ірландії" (справа номер ECH-1986-S-006) було встановлено, що заявники прожили спільно близько 15 років. На цій підставі Європейський суд зробив висновок, що вони складали сім'ю, а тому мають право на захист, незважаючи на те, що їх зв'язок існує поза шлюбом. Конституційне право на особисту свободу дає підстави для висновку про те, що людина має право сама вибирати форму організації свого сімейного життя. Закон не може їй цього диктувати, як і того, з ким людина має проживати однією сім'єю, за винятком лише певних обмежень, які сформульовані у статті 3 Сімейного Кодексу України.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Згідно з п. 5 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу може бути встановлений у судовому порядку.
Постановою Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 5 "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення", визначено, що в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення. П.7 цієї Постанови визначено також, що суд вправі розглядати справи про встановлення родинних відносин, коли цей факт безпосередньо породжує юридичні наслідки, наприклад, якщо підтвердження такого факту необхідне заявникові для одержання в органах, що вчиняють нотаріальні дії, свідоцтва про право на спадщину.
Згідно роз'яснень Верховного Суду України у листі "Судова практика розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення" від 01.01.2012 року, доказами, які свідчать про факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу можуть бути: свідоцтва про народження дітей, довідки з місця проживання, свідчення свідків, листи ділового та особистого характеру тощо. Також це можуть бути: свідоцтво про смерть одного із "подружжя", свідоцтва про народження дітей, в яких чоловік у добровільному порядку записаний як батько, виписки з господарських домових книг про реєстрацію чи вселення; докази про спільне придбання майна як рухомого, так і нерухомого (чеки, квитанції, свідоцтва про право власності); заяви, анкети, квитанції, заповіти, ділова та особиста переписка, з яких вбачається, що "подружжя" вважали себе чоловіком та дружиною, піклувалися один про одного; довідки житлових організацій, сільських рад про спільне проживання та ведення господарства.
Аналогічний правовий висновок міститься у Постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року у справі № 524/10054/16, провадження № 61-21748св18.
Відповідно до правового висновку викладеного у Постанові Верховного суду від 07 листопада 2018 року по справі № 336/709/18-ц, якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім'єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 01 січня 2004 року тощо.
Частиною 4 статті 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Досліджені судом докази узгоджуються між собою та з іншими матеріалами цивільної справи.
Враховуючи викладене та зважаючи на те, що заявник у інший спосіб не може довести факт спільного проживання її із ОСОБА_2 без реєстрації шлюбу і зазначені обставини не можуть бути встановлені у інший спосіб (п. 4.4. Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України чітко встановлює, що факт проживання спадкоємців однією сім'єю зі спадкодавцем підтверджується рішенням суду, яке набрало законної сили), оцінюючи всі досліджені докази в їх сукупності, суд вважає, що заява є обґрунтованою, обставини, викладені в ній, знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду, в зв'язку з чим вона підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 76-89,265, 268, 293, 294, 315,316 ЦПК України, суд,
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора про встановлення факту проживання однією сім'єю - задовольнити.
Встановити факт проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померлим ІНФОРМАЦІЯ_2 , у період з 1999 року по ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою: АДРЕСА_1 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Харківського апеляційного суду.
Відомості щодо учасників справи:
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_2 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 .
Заінтересована особа: П'ята Харківська міська державна нотаріальна контора, Код ЄДРПОУ: 02900726, місцезнаходження: 61146, м. Харків, вул. Валентинівська, будинок 27Г.
Суддя: В.О. Афанасьєв