Справа № 2а-629
2009 р.
04 грудня 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої - судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у місті Львові справу за адміністративним позовом
ОСОБА_1 до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання проведення перерахунку та виплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку,
ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання проведення перерахунку та виплати недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що є матір»ю малолітніх дітей - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, за якими здійснює фактичний догляд та має право на отримання щомісячної допомоги у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до шести років до досягнення дитиною трьох років, передбаченої ст. 43 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням», яку відповідач виплатив їй не в повному об'ємі, оскільки дія вищезгаданої норми закону була зупинена Законом України "Про Державний бюджет на 2007 рік", який у подальшому був визнаний неконституційним рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09 липня 2007 року.
Просить визнати неправомірними дії відповідача в частині нарахування та виплати їй допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку за період з липня 2007 року по березень 2009 року, зобов'язати його виплатити недоплачений розмір допомоги у розмірі 12.561 грн. 69 коп. та виплачувати таку надалі у відповідності з вимогами закону, поновивши їй строк на звернення до суду, оскільки здійснює догляд за двома маленькими дітьми та робила неодноразові спроби вирішити спір у позасудовому порядку.
У судовому засіданні представник позивачки позов підтримала, покликаючись на мотиви позовної заяви, дала аналогічні пояснення. Просить позов задовольнити.
Представник відповідача у судове засідання не з"явився, хоча був повідомлений про таке належно та вчасно, скерував до суду заперечення на позов, просить відмовити у задоволенні позову, оскільки відділ соціального захисту як орган місцевого самоврядування здійснює лише перерахування державних коштів шляхом реалізації делегованих державою повноважень і не може відповідати за встановлення розмірів допомог та самостійно визначати їх збільшення або зменшення. Збільшення розміру допомоги можливе лише за умови суттєвого збільшення фінансування з Державного бюджету та внесення змін до нормативно-правових актів, згідно яких проводиться виплата даної допомоги.
Суд, заслухавши пояснення представника позивачки та вивчивши матеріали справи, приходить до висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до вимог ч.2 ст. 100 КАС України, якщо суд визнає причину пропущення строку звернення до суду поважною, адміністративна справа розглядається і вирішується у порядку, встановленому цим Кодексом.
Оскільки позивачка здійснює постійний догляд за дітьми та є соціально незахищеною особою, суд вважає за необхідне поновити їй передбачений ч.2 ст. 99 КАС України 1-річний строк для звернення до суду з адміністративним позовом.
Як вбачається зі свідоцтва про народження НОМЕР_1, виданого 15 лютого 2006 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (а.с.8), дочка позивачки - ОСОБА_2 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1.
Згідно свідоцтва про народження НОМЕР_2, виданого 05 лютого 2008 року міським відділом реєстрації актів цивільного стану Львівського міського управління юстиції (а.с.9), син позивачки - ОСОБА_3 народився ІНФОРМАЦІЯ_2.
Відповідно до ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням" від 18 січня 2001 року, допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається особі у розмірі, що встановлюється правлінням Фонду, але не менше розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно довідки № 2085, виданої 14 квітня 2009 року (а.с.13) та довідки № 1259, виданої 12 травня 2009 року (а.с.12), позивачка перебуває на обліку в Галицькому відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради та отримує допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
Відповідно до ст. 62 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" від 19 грудня 2006 року зі змінами та доповненнями станом на 2007 рік, прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для дітей віком до 6 років встановлено у розмірі 434 грн. з 01 січня, 463 грн. - з 01 квітня, а також 470 грн. - з 01 жовтня.
Згідно ст.56 Закону України «Про державний бюджет на 2007 рік», у 2007 році допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням» буде здійснюватись у розмірі, що дорівнює не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, Для застрахованих осіб, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України у справі за поданням 46 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 29, 36, ч.2 ст. 56, п.п. 7, 9, 12-14, 23, 29-30, 39, 41, 43-46 ст. 71, ст. ст. 98, 101, 103, 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (справа про соціальні гарантії громадян) від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007, визнано таким, що не відповідає Конституції України ст.56 в частині зупинення на 2007 рік дії ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Згідно ст. 152 Конституції України, закони та інші правові акти, які за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення рішень про їх неконституційність.
Вищезгадане рішення Конституційного Суду України має преюдиційне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, що виникли внаслідок положень статей законів, що визнані неконституційними.
Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.
Згідно з ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Оскільки Галицький відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради як розпорядник бюджетних коштів невірно - не в повному обсязі нарахував та виплатив позивачці допомогу по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд вважає, що його слід зобов'язати провести її перерахунок за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно у розмірі, визначеному ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
Законами України "Про державний бюджет України" у 2008-2009 роках було фактично зупинено дію вищезазначеної норми, і оскільки такі не визнані неконституційними, покликання позивачки на положення рішення Конституційного Суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 є безпідставними, оскільки таке стосується розміру допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку виключно у 2007 році та не поширюється на подальші 2008-2009 роки.
З огляду на вищенаведене позов у частині проведення перерахунку грошової допомоги по догляду за дитиною ОСОБА_3 не підлягає задоволенню, оскільки останній народився у 2008 році.
Керуючись ст. ст. 7-12, 86, 99, 100, 161, 162, 167 КАС України, на підставі ст. ст. 8, 22, 46, 48, 55, 56 Конституції України, ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням", Рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року № 6-рп/2007 у справі про соціальні гарантії, суд
Поновити позивачці строк на звернення до суду з адміністративним позовом.
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати дії Галицького відділу соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради щодо відмови ОСОБА_4 у проведенні перерахунку та виплаті недоплаченої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку неправомірними.
Зобов'язати Галицький відділ соціального захисту Управління соціального захисту департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради провести перерахунок грошової допомоги по догляду за дитиною - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, до досягнення нею трирічного віку, і виплатити вказану допомогу ОСОБА_1 за період з 09 липня по 31 грудня 2007 року включно, у розмірі, визначеному ст. 43 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням".
У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 - в і д м о в и т и .
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі, відповідно до ст. 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі, заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку, передбаченому ч.5 ст. 186 КАС України.
Оригінал постанови.