Справа № 953/4473/21
н/п 1-кс/953/2266/21
"19" березня 2021 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1 ,
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
підозрюваного - ОСОБА_4 ,
захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
перекладача - ОСОБА_6
представника потерпілого - адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання в приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12021220470000213 від 21.01.2021 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина Азербайджану, уродженця м. Талалар Балакенського району Азербайджанської Республіки, не зареєстрованого, не судимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, -
встановив :
12.03.2021 до Київського районного суду м. Харкова надійшло клопотання про продовження строку визначеного ухвалою судді Московського районного суду м. Харкова від 25.01.2021 у кримінальному провадженні № 12021220470000213 від 21.01.2021 до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави.
На обґрунтування клопотання слідчий вказує, що у вересні 2020 року, більш точна дата та час в ході досудового розслідування не встановлено, ОСОБА_4 , перебуваючи за місцем свого мешкання в с. Талалар, Балакенського району, Республіки Азербайджан, маючи на меті особисте збагачення, діючи умисно із корисливих мотивів, розробив злочинний план щодо викрадення та незаконного позбавлення волі ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 мешкаючого в м. Харків з подальшим вимаганням у членів родини останнього грошових коштів в якості викупу.
При цьому, з метою забезпечення швидкості та якості вчинення злочину, надання йому більш конспіративного характеру, та уникнення свого можливого викриття, ОСОБА_4 , переслідуючи мету незаконного збагачення злочинним шляхом, розробив злочинний план скоєння злочинів, а саме: незаконного позбавлення волі і викрадення ОСОБА_9 та вимагання.
Розуміючи, що досягнення злочинної мети можливе лише за допомогою створення організованої групи, та усвідомлюючи переваги вчинення кримінальних правопорушень у складі не менше трьох осіб, ОСОБА_4 вирішив створити стійке об'єднання осіб, що виразилось в стабільності та згуртованості його членів з наявними міцними внутрішніми зв'язками між учасниками, об'єднаних єдиним планом, чітко визначеними ролями кожного з учасників, з розподілом функцій та обов'язків між членами угруповання, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
З цією метою ОСОБА_4 , для реалізації свого плану вирішив підшукати співучасників для вчинення кримінальних правопорушень та у зв'язку з відсутністю зв'язків на території України, звернувся до кримінального елементу Російської Федерації - який в ході досудового розслідування не встановлений, якого ознайомив зі своїм злочинним планом, попрохав допомоги в реалізації цього плану шляхом підшукування осіб для участі у вчиненні злочинів та попередньої фінансової підтримки для його реалізації та надання інформації щодо особи, яку ОСОБА_4 планував викрасти та незаконно позбавити волі.
Невстановлена в ході досудового розслідування особа погодилась та надала ОСОБА_4 фінансову підтримку у вигляді грошових переказів, та підшукала йому осіб для участі у вчиненні злочинів, зокрема: ОСОБА_10 .
В подальшому, 03.10.2020 ОСОБА_4 , перебуваючи на території
м. Долинська Кіровоградської області запропонував ОСОБА_10 , мешканцю міста Долинська Кіровоградської області прийняти участь у вчиненні кримінальних правопорушень.
На дану пропозицію, ОСОБА_10 погодився та висловив свою згоду прийняти участь у вчиненні злочину у складі організованої групи, а грошові кошти, отримані від злочинних дій, звернути на свою користь, розподіливши між усіма членами групи у визначених частинах.
В подальшому, 03.11.2020 ОСОБА_4 , запропонував ОСОБА_11 , прийняти участь у вчиненні кримінальних правопорушень, на що останній погодився та висловив свою згоду прийняти участь у вчиненні злочину у складі організованої групи, а грошові кошти, отримані від злочинних дій, звернути на свою користь, розподіливши між усіма членами групи у визначених частинах та з цією метою 17.11.2020 прибув до України.
В подальшому, в листопаді 2020 року ОСОБА_11 за вказівкою ОСОБА_4 з метою залучення до складу групи ще двох учасників, перебуваючи в Республіці Азербайджан, запропонував громадянам ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , прийняти участь у вчиненні кримінальних правопорушень.
На дану пропозицію, ОСОБА_14 та ОСОБА_13 погодились та висловили свою згоду прийняти участь у вчиненні злочину у складі організованої групи, а грошові кошти, отримані від їх злочинних дій, звернути на свою користь, розподіливши між усіма членами групи у визначених частинах та з цією метою 19.01.2021 разом з ОСОБА_11 прибули до України.
Відповідно до розробленого плану ОСОБА_4 він як організатор та активний учасник організованої групи повинен був координувати дії групи, вносити корективи у план по викраденню потерпілого ОСОБА_9 , фінансово забезпечити групу для здійснення кримінального правопорушення, особисто контролювати хід виконання злочину, особисто здійснювати охорону викраденої людини.
Відповідно до розробленого та схваленого усіма учасниками організованої групи плану злочинної діяльності, ОСОБА_10 як активний учасник організованої групи, згідно розробленого та схваленого плану ОСОБА_4 відомим усім учасника організованої групи повинен знайти та облаштувати місце утримання викраденої людини, підготувати транспортні засоби на яких члени організованої групи проведуть підготовку до вчинення злочину та в подальшому доставлять викраденого до місця його подальшого утримання, забезпечити групу засобами зв'язку, забезпечити прибуття членів групи на законних підставах до території України, виконувати обов'язки водія, та доставлення потерпілого до місця утримання домоволодіння яке належить останньому.
ОСОБА_11 , як активний учасник організованої групи, виконуючи відведену йому роль у складі організованої групи відомої усім учасникам групи, повинен здійснити рекогностувамння на місці, підшукати виконавців злочину та забезпечити їх прибуття на територію України, здійснити викрадення та незаконне позбавлення волі потерпілого ОСОБА_9 , висловити вимогу щодо передачі грошових коштів ОСОБА_15 за інформацію щодо місця знаходження його сина ОСОБА_9 та сприяння у поверненні останнього.
ОСОБА_14 та ОСОБА_13 як активні учасники організованої групи, виконуючи відведену їм роль відому усім учасникам групи повинні були безпосередньо здійснити викрадення та подальше позбавлення волі потерпілого ОСОБА_9 , доставляння потерпілого до місця утримання за адресою: с. Маловодяне Долинського району Кіровоградської області.
Невстановлена в ході досудового розслідування особа, як активний учасник організованої групи відповідно до відведеної йому ролі відомої усім учасникам організованої групи повинен був забезпечити групу знайомствами на території України для вчинення кримінального правопорушення та забезпечити фінансову підтримку організованої групи.
Таким чином, ОСОБА_4 у період з 24.09.2020 року по 23.01.2021 на території міста Долинська Кіровоградської області створив та очолив організовану групу, до складу якої увійшли ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та невстановлена в ході досудового розслідування особа, які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для готування та вчинення особливо тяжкого злочину, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій всіх учасників групи, спрямованих на досягнення єдиного плану, відомого усім учасникам групи, а саме: а саме у незаконному позбавленні волі та викраденні людини, вчинені з корисливих мотивів, способом, небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, що супроводжувалося заподіянням йому фізичних страждань, вчинене організованою групою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав подане клопотання, просив про його задоволення.
Підозрюваний ОСОБА_4 та його захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечували проти задоволення клопотання, посилаючись на відсутність ризиків передбачених ст.. 177 КПК України, вважали за доцільне обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Представник потерпілого - адвокат ОСОБА_7 підтримав клопотання та думку прокурора.
Слідчий суддя, вислухавши думки учасників кримінального провадження, та дослідивши надані матеріали, встановив наступне.
В провадженні ГУ НП в Харківській області перебуває кримінальне провадження № 12021220470000213 від 21.01.2021 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.
03.02.2021 винесено постанову про здійснення досудового розслідування слідчому вищого рівня.
04.02.2021 кримінальне провадження прийнято до провадження старшим слідчим СУ ГУНП в Харківській області.
23.01.2021 ОСОБА_4 затримано в порядку ст. 208 КПК України;
23.01.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України.
25.01.2021 ОСОБА_4 ухвалою слідчого судді Московського районного суджу м. Харкова обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк до 02 год. 05 хв. 23.03.2021 року.
26.02.2021 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 146 КК України, у складі ОЗГ.
Двомісячний строк досудового розслідування закінчується 21.03.2021.
Постановою заступника керівника Харківської обласної прокуратури від 12.03.2021 року строк досудового розслідування продовжений до 3-х місяців, тобто до 21.04.2021.
Подальше досудове розслідування строки якого продовжені є не можливим без продовження підозрюваному ОСОБА_4 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - ухвала слідчого судді Москвоського районного суду м. Харкова від 25.01.2021.
Відповідно до ч.3 ст.199 КПК України при вирішенні клопотання про продовження строку тримання під вартою слідчий суддя повинен перевірити наявність обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою.
Слідчий суддя вважає встановленим продовження існування ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливість запобігання спробам підозрюваного: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають важливе значення речових доказів у вказаному кримінальному провадженні, незаконно впливати на потерпілих, свідків; вчинити інші кримінальне правопорушення.
Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.
У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.
Під час розгляду клопотання слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_4 більш м'якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Однак, слідчий суддя вважає, що на цей час існують правові підстави для продовження застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_4 у вигляді тримання під вартою, оскільки заявлені стороною обвинувачення ризики продовжують існувати. Враховуючи вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному в разі визнання винуватим у вчиненні, в тому числі, тяжкого кримінального правопорушення проти волі, честі та гідності особи, за яке передбачене законом покарання до 10 років позбавлення волі, а також враховуючи суспільну небезпеку злочину, слідчий суддя вважає, що за час тримання підозрюваного під вартою зазначені ризики не зменшилися та не втратили своєї актуальності, а тому слідчий суддя продовжує для підозрюваного ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на період досудового розслідування.
Стороною обвинувачення доведена наявність обставин, які перешкоджають закінченню досудового розслідування до сплину строку дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а саме необхідності отримання висновків експертиз, повідомлення про зміну підозри ОСОБА_4 в кінцевій редакції, виконати з потерпілими та обвинуваченими вимоги ст. 290 КПК України, скласти обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування.
Слідчий суддя при постановленні даної ухвали, керуючись ч. 3 ст. 183 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 КПК України, про які зазначено вище, не визначає розмір застави у даному кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 при продовженні застосування запобіжного заходу, оскільки останньому повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення із застосуванням насильства, ОСОБА_4 не має стійких міцних соціальних зв'язків, законних джерел отримання заробітку не має, є громадянином іншої держави, а тому слідчий суддя продовжує строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Щодо доводів захисника про відсутність ризиків, слідчий суддя вважає також необхідним зазначити, що у розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість покарання не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 25.07.2001 Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризику повторного вчинення злочинів». Тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_4 , у разі визнання його винуватим, з огляду на вірогідність переховування від органів досудового розслідування, незаконного впливу на потерпілих, свідків, перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, вчинення іншого кримінального правопорушення, спростовують доводи захисту про відсутність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що на цей час наявні переконливі обґрунтування про відповідність та достатність підстав для продовження застосованого до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Керуючись ст. ст. 183, 197, 199 КПК України, слідчий суддя, -
постановив:
Клопотання старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 у кримінальному провадженні № 12021220470000213 від 21.01.2021 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 - задовольнити.
Продовжити підозрюваному ОСОБА_4 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою у Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» в межах строку досудового розслідування на 31 день , тобто до 21 квітня 2021 року (включно), без визначення розміру застави.
Зобов'язати старшого слідчого в ОВС СУ ГУНП в Харківській області майора поліції ОСОБА_8 негайно повідомити близького родича підозрюваного ОСОБА_4 про продовження застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Встановити строк дії ухвали до 21 квітня 2021 року (включно).
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя - ОСОБА_16
Копію ухвали отримав “____”________2021 р. __ год.____хв. _______р.
ОСОБА_4