Справа № 953/14800/20
н/п 2/953/594/21
25 січня 2021 року Київський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого судді Шаренко С.Л.,
секретаря Мельник В.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до АТ КБ «Приват Банк» про зняття заборони відчуження нерухомого майна, -
Позивач ОСОБА_1 звернулася до Київського районного суду м. Харкова з позовом до АТ КБ «ПриватБанк» про зняття заборони відчуження квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позову зазначила, що їй на праві приватної власності належить квартира, розташована за адресою: АДРЕСА_1 . 09 листопада 2006 року між позивачем та АТ КБ «Приват Банк» було укладено договір іпотеки № HAA0GK01270017, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В., предметом якого є зазначена квартира. Вищезазначений договір іпотеки укладався з метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором № HAA0GK01270017 від 09.11.2006 року. 09 листопада 2006 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис за № 4028650 про заборону на квартиру, що знаходиться на АДРЕСА_1 . Зобов'язання за кредитним договором виконані нею у повному обсязі, однак їй стало відомо, що заборона на нерухоме майно не знята. Зазначає, що зверталася до AT КБ «Приватбанк» з вимогою вжиття заходів для зняття заборони відчуження з нерухомості, однак їй надали відповідь, в якій зазначили, що рекомендують для вирішення даного питання завернутись до суду та повідомили, що право вимоги за договором відступлено на користь Ukraine Mortgage Loan Finance NO.l PLC (Великобританія) 19.02.2007 року, яка 03.10.2017 ліквідована. Позивач не отримувала повідомлень про укладення між клієнтом АТ КБ «ПриватБанк» та фактором Компанією «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» договору факторингу.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилась, довірила представляти свої інтереси адвокату Міліруд Є.О.
Представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Міліруд Є.О.надав до суду заяву про розгляд справи без участі позивача та його представника, позовні вимоги підримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.
Представник відповідача ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляду справи без участі представника відповідача, та також зазначив, що з боку позивача ОСОБА_1 відсутня заборгованість перед АТ КБ «Приват банк» по кредитному договору за № НАА0GK01270017.
Частиною 3 ст. 211 ЦПК України передбачено право учасників справи заявити клопотання про розгляд справи за їх відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Оскільки в матеріалах справи зібрано достатньо доказів про взаємовідносини сторін, суд вважає за можливе розглянути справу у їхній відсутності на підставі наявних у справі матеріалів.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.
Суд, дослідивши письмові матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов до наступних висновків.
Відповідно до ч. 1ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до вимог ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 81, 83 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
На підставі ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Судом встановлено, що квартира за адресою: АДРЕСА_1 належить ОСОБА_1 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. від 09 листопада 2006 року, що також підтверджується Витягом з Державного реєстру правочинів. (а.с. 9-10).
09 листопада 2006 року між ОСОБА_1 та ЗАТ КБ «Приват Банк» було укладено договір іпотеки № HAA0GK01270017, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Глуховцевою Н.В. 09 листопада 2006 року, що підтверджується копією договору. (а.с. 12-15).
09 листопада 2006 року до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було внесено запис за № 4028650 про заборону на квартиру, що знаходиться на АДРЕСА_1 (а.с. 16-21).
Відповідно до відомостей з Державного реєстру іпотек на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, реєстр №351, 352 від 19.02.2007, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіною А.В., внесено відомості про іпотеку квартири, розташованої за адресою АДРЕСА_1 , номер РПВН: 16183300, іпотекодержатель: «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» (UKRAINE MORTGAGE LOAN FINANCE NO. 1 PLC). (а.с. 16-21).
AT КБ «ПриватБанк» листом № 20.1.0.0.0/7-200203/4856 від 03.02.2020 року повідомили позивача, що право вимоги за договором відступлено на користь Ukraine Mortgage Loan Finance NO.l PLC (Великобританія) 19.02.2007 року, яка, відповідно до інформації, що знаходиться у загальнодоступному доступі в мережі Інтернет, на сайті за посиланням https: beta.companieshouse.gov.uk/, 03.10.2017 року ліквідована та для вирішення даного питання рекомендували звернутись до суду. (а.с. 26).
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» № НОМЕР_1 від 25.05.2020 року заборгованості по кредитному договору за номером HAA0GK01270017 від 09.11.2006 року немає. Дата закриття кредиту 11.10.2011 року. (а.с. 22).
Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Харківської області Луніна Т.А. листом № 89/01-16 від 22.07.2020 р. відмовила у державній реєстрації прав та їх обтяжень та рекомендувала звернутися до суду. (а.с. 27).
Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).
Згідно ст. ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.
Порушення зобов'язання є його не виконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання ( неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов'язання. Зобов'язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.
Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Статтею 661 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.
Згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов'язання може забезпечуватись неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Відповідно до ст. 572 ЦК України в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до с. 1 Закону України «Про іпотеку» іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку» передбачено, що іпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання або до закінчення строку дії іпотечного договору.
ОСОБА_2 звертаючись до суду з цим позовом до АТ КБ «Приватбанк» про припинення іпотеки та вилучення записів про іпотеку, просила припинити обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, реєстраційний номер 4028650 від 09.11.2006 р. приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Глуховцевої Наталії Володимирівни щодо квартири АДРЕСА_2 , а також припинити обтяження у вигляді іпотеки на нерухоме майно у Державному реєстрі іпотек реєстраційний номер 4028849 від 02.03.2007, посилаючись на те, що нею в повному обсязі буди виконанні умови вказаного кредитного договору , що у свою чергу підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» № JPH30JC2N5BB75Ag від 25.05.2020, згідно якої у ОСОБА_1 заборгованість по кредитному договору за номером NAA0GK01270017 від 09.11.2006 немає, дата закриття кредиту 11.10.2011.
Разом з тим, п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою в наслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, щ існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Так, судом встановлено, що 19.02.2007 року на підставі договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити, за реєстровим № 351, 352, посвідченого приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Козіна А.В. право вимоги за кредитним договором NAA0GK01270017 від 09.11.2006 відступлено банком на користь Ukreine Mortgage Loan Finance NO 1PLC (Великобританія).
02.03.2007 до державного реєстру іпотек внесено відповідні відомості, зокрема, на підставі вказаного договору купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за договорами про іпотечні кредити за реєтровим № 351, 352 зареєстроване обтяження ) тип обтяження - іпотека), реєстраційний номер обтяження - 4028849, іпотекодержатель «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ (Ukraine Mortgage Loan Finance NO 1 PLC).
Отже, права кредитора та іпотекодержателя за укладеним між Банком та позивачкою договорами набула компанія «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ (Ukraine Mortgage Loan Finance NO 1 PLC).
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обгрунтованість позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи , а не на стадії відкриття провадження.
За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.
Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц.
Крім того, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» - власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло, перейшло чи припинилося речове право, або уповноважені ними особи - у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав.
Таким чином, заявником щодо держаної реєстрації припинення іпотеки та зняття відповідного обтяження може бути іпотекодержатель відповідного майна, яким, як зазначалось, з 2007 року є «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ (Ukraine Mortgage Loan Finance NO 1 PLC), а не Банк.
Відсутність у позивача заборгованості перед АТ КБ «ПриватБанк» не свідчить про повне виконання позивачем зобов'язань перед новим кредитором.
Належним та допустимих доказів того, що після ліквідації «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ» не залишилось правонаступника суду не надано.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 51 ЦПК України суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача.
Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Таким чином, оскільки позивач не зверталась до суду з клопотанням про залучення до участі у справі в якості співвідповідача «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ (Ukraine Mortgage Loan Finance NO 1 PLC або заміну відповідача АТ КБ «ПриватБанк» належним відповідачем «Юкрейн Мортгейдж Лоун Файненс №1 ПІ-ЕЛ-СІ (Ukraine Mortgage Loan Finance NO 1 PLC, який є іпотекодержатель майна, щодо якого позивач просить зупинити обтяження, суд приходить до висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 512, 514, 516, 526, 527, 530, 598, 599, 661, 625, 546, 572 ЦК України, ст. 1, 3 ЗУ «Про іпотеку», п. 3 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», керуючись ст. ст. 12, 13, 19, 76-82, 247, 258, 259, 263-265, 268 ЦПК України, суд -
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до АТ КБ «ПриватБанк» про припинення обтяження у вигляді заборони на нерухоме майно в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстроване 09.11.2006 року за №4028650 щодо квартири АДРЕСА_2 , накладену приватним нотаріусом Глуховцевою Н.В. та припинення обтяження у вигляді іпотеки на нерухоме майно в Державному реєстру іпотек, зареєстровану 02.03.2007 року за №4028849 щодо цієї ж квартири, накладену приватним нотаріусом Козіною А.В.
Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Шаренко С.Л.