621/602/21
6/621/21/21
іменем України
16 березня 2021 року м. Зміїв
Зміївський районний суд Харківської області:
головуючий - суддя Овдієнко В. В.
секретар судових засідань - Запорожець М. Б.,
боржник - ОСОБА_1 ,
представник боржника - адвокат Новікова А. І.,
стягувач - ОСОБА_2 ,
представник стягувача - адвокат Браславська О. А.,
особа, чиє рішення оскаржується, - заступник начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорна О. О.,
розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні скаргу представника боржника - адвоката Новікової А. І. на постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 02.07.2020,
04.03.2021 представник боржника адвокат Новікова А. І. звернулася до суду зі скаргою з наступними вимогами: скасувати тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України громадянину України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РКОКПП НОМЕР_1 , яке встановлене постановою про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві: виїзду за межі України заступником начальника відділу Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорною О. О. по виконавчому провадженню № 37979364.
На обґрунтування скарги представник боржника адвокат Новікова А. І. вказала, що ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 27.03.2013 по справі № 2014/4805/2012 визнано і дозволено виконання на території України рішення виконуючого обов'язки мирового судді судової ділянки № 310 Одінцовського судового району Московської області, мирового судді судової ділянки № 154 Одінцовського судового району Московської області Зласової Т. В. від 10.09.2012.
14.05.2013 видано виконавчий лист № 2014/4805/2012 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліментів у твердій грошовій сумі, у розмірі 2 (двох) прожиткових мінімумів на дітей, що складає 13 324 руб. 00 коп. (За офіційним курсом Національного банку України станом на 27.03.2013 складає 3 446 грн 99 коп.) на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , щомісячно, починаючи з 08.08.2012 до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму на дітей, що складає 6 657 руб. 00 коп. (за офіційним курсом Національного банку України станом на 27.03.2013 складає 1 723 грн 49 коп.) на утримання дочки ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття, тобто до 25.02.2029.
02.07.2020 заступником начальника відділу Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорною О. О. по виконавчому провадженню № 37979364 винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
ОСОБА_1 про: існування відкритого виконавчого провадження нічого не знав, аліменти сплачував стягувачу добровільно на банківську картку банку у Російській Федерації "Сбербанк" та надавав кошти готівкою, що може підтвердити ОСОБА_2 та спільні знайомі через яких боржник передавав готівку.
Надати докази до суду про сплату аліментів на банківську картку боржник не має змоги, оскільки на території України відсутні банківські установи банку "Сбербанк".
Постанова від 02.07.2020 не є вмотивованою.
Під ухиленням боржника від виконання зобов'язань, покладених рішенням суду, слід розуміти будь-які свідомі діяння (дії або бездіяльність) боржника, спрямовані на невиконання, відповідного обов'язку у виконавчому провадженні, коли виконати цей обов'язок у нього є всі реальні можливості і цьому не заважають будь-які незалежні від нього об'єктивні обставини.
Поряд з цими про ухилення боржника від виконання покладених на нього рішенням обов'язків у виконавчому провадженні може свідчити невиконання ним своїх обов'язків, передбачених ч. 6 ст. 12 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема, утримання від вчинення дій, які унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; не надання у строк, встановлений державним виконавцем, достовірних відомостей про свої доходи та майно, у тому числі про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах; своєчасна явка за викликом державного виконавця; письмове повідомлення державному виконавцю про майно, що перебуває в заставі або в інших осіб, а також про кошти та майно, належні боржникові від інших осіб.
Боржник останні 15 років постійно працює на території Російської Федерації, там же проживають його діти та стягувач. Позбавлення боржника права на вільний перетин кордону України позбавляє його бачитись із дітьми, виконувати свої батьківські обов'язки та працювати.
ОСОБА_1 не відмовляється від виконання своїх батьківських обов'язків і сплати аліментів, виконував добровільно, але на території іншої держави. Позбавлення ОСОБА_1 права на перетин кордону України позбавляє його можливості працювати, виховувати своїх дітей та його права на вільне пересування.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 10.03.2021 призначено судовий розгляд скарги представника боржника адвоката Новікової А. І. на постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України на 16.03.2021 з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 11.03.2021 задоволено клопотання представника боржника ОСОБА_5 про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції з Ізюмським міськрайонним судом Харківської області.
15.03.2021 представник стягувача - адвокат Браславська О. А. подала до суду заперечення на скаргу. Просила відмовити у задоволенні скарги, оскільки станом на 30.06.2020 заборгованість ОСОБА_1 (без врахування індексації розміру заборгованості) складала 330 132 грн 68 коп. Сума заборгованості ОСОБА_1 з урахування індексації розміру аліментів на цей час не відома. Виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розпочате згідно з постановою від 17.05.2013.
Боржник ОСОБА_1 , який достовірно знав про ухвалене судом рішення щодо стягнення з нього аліментів на утримання дітей, аліменти не сплачував, внаслідок чого виникла заборгованість і ОСОБА_2 , не маючи можливості самостійно приїхати в України (є громадянкою Російської Федерації), змушена була укладати договір з адвокатом про надання правової допомоги на території України.
Посилання представника ОСОБА_1 , що він начебто сплачував аліменти на утримання дітей шляхом банківських переказів та готівкою не підтверджені жодним належним та допустимим доказом.
Боржником та його представником не оскаржений розрахунок заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів.
Посилання представника ОСОБА_1 про те, що останній працює на території Російської Федерації також не містять жодних допустимих та належних доказів.
При винесенні постанови про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, заступник начальника відділу Зміївського районного відділу ДВС діяв у повній відповідності з положеннями ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів (навіть без врахування індексації розміру аліментів) значно перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Зазначена постанова є законною та в передбачений ст. 449 ЦПК України строк не оскаржена.
Боржник чи його представник не надали доказів того, що вони мали перешкоди у реалізації своїх прав щодо ознайомлення з матеріалами справи та своєчасного оскарження рішень, дій та постанови державного виконавця про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України.
Посилання в скарзі на положення ст. 441 ЦПК України є помилковими, оскільки регламентують застосування судом тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
В даному випадку тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межи України було застосовне державним виконавцем на підставі іншої норми - ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".
Верховний Суд розглядаючи аналогічні справи виклав такі правові позиції "... Оскільки за боржником рахується заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, розмір якої перевищує сукупну суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов діяв в межах наданих йому законом повноважень, оскільки достатньою підставою для застосування тимчасових обмежень є встановлення факту наявності заборгованості за певний період, передбачений законом та в певному розмірі, а тому державним виконавцем не порушено права боржника" (постанова ВС від 18. 02.2021, справа № 133/203/20). " ... Аналіз норм права, якими керувався державний виконавець при винесенні оскаржуваних постанов, дає підстави для висновку про те, що достатньою підставою для застосування тимчасових обмежень є встановлення факту наявності заборгованості за певний період, передбачений законом, та в певному розмірі" (постанова ВС від 09.02.2021 у справі № 553/1952/13-ц).
Розгляд скарги просила проводити за її та ОСОБА_2
відсутності (а. с. 29-31).
15.03.2021 начальник Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Пономарьова А. О. подала до суду заперечення, в якому зазначила, що виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_1 аліментів на утримання дітей ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було розпочате згідно з постановою про відкриття виконавчого провадження від 17.05.2013 ВП № 37979364.
Станом на 30.06.2020 заборгованість ОСОБА_1 (без врахування індексації розміру заборгованості) складала 330 132 грн 68 коп.
02.07.2020 державним виконавцем винесено постанову про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України.
При винесенні постанови про встановлення тимчасового обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за межі України, враховано положення ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження", яка передбачає, що за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовану постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Розмір заборгованості ОСОБА_1 по сплаті аліментів (навіть без врахування індексації розміру аліментів) значно перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці.
Зазначена постанова є законною та в передбачений ст. 449 ЦПК України строк не оскаржена.
Посилання в скарзі на положення ст. 441 ЦПК України є помилковими, оскільки регламентують застосування судом тимчасового обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України як захід забезпечення виконання судового рішення або рішення інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом.
В даному випадку тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України було застосовна державним виконавцем на підставі іншої норми - ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження".
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України "Про виконавче провадження".
Просила відмовити представнику ОСОБА_1 - адвокату Новіковій А.І. у задоволенні скарги у повному обсязі та розгляд справи проводити без участі представника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (а. с. 44-46).
Представник боржника - адвокат Новікова А. І. у призначений час до зали судових засідань Ізюмського міськрайонного суду для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції не прибула. За клопотанням боржника ОСОБА_1 розгляд скарги по суті проведено за відсутності його представника.
Під час судового розгляду скарги боржник ОСОБА_1 наполягав на задоволенні скарги з підстав викладених у ній. Водночас, ОСОБА_1 визнав наявність виконавчого провадження про стягнення з нього аліментів на утримання двох дітей та розмір заборгованості, що існував на час прийняття оскржуваної постанови про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України від 02.07.2020.
Вислухавши пояснення боржника, дослідивши подані учасниками процесу заперечення, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:
Частинами 1, 3 ст. 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до ст. ст. 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
У провадженні Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) перебуває виконавче провадження № 37979364 щодо виконання виконавчого листа № 2014/4805/2012, виданого 14.05.2013 Зміївським районним судом Харківської області, про стягнення з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Змієва Харківської області, на користь ОСОБА_2 аліментів в твердій грошовій сумі, у розмірі 2 (двох) прожиткових мінімумів на дітей, що складає 13 314 руб. 00 коп. (за офіційним курсом Національного Банку України станом на 27.03.2013 складає 3 446 грн 99 коп.), на утримання неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , щомісячно, починаючи з 08.08.2012 до досягнення сином ОСОБА_3 повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_4 , а після, у розмірі 1 (одного) прожиткового мінімуму на дітей, що складає 6 657 руб. 00 коп. (за офіційним курсом Національного Банку України станом на 27.03.2013 складає 1 723 грн 49 коп.) на утримання дочки ОСОБА_4 до досягнення нею повноліття, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_6 .
З розрахунку заборгованості зі сплати аліментів, складеного заступником начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорною О. О. вбачається, що станом на 30.06.2020 заборгованість по сплаті аліментів складала 330 132 грн 68 коп.
Постановою заступника начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної О. О. від 02.07.2020 у виконавчому провадженні № 37979364 встановлене тимчасове обмеження ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 у праві виїзду за межі України до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі згідно виконавчого листа № 2014/4805/2012, виданого 14.05.2013 (а. с. 5-9, 34-40).
У пункті 1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних i кримінальних справ від 07.02.2014 № 6 "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах" роз'яснено, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають із відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Частиною 1статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.
Згідно п. 1 ч. 9 ст. 71 Закону України "Про виконавче провадження" за наявності заборгованості зі сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець виносить вмотивовані постанови: 1) про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві виїзду за межі України - до погашення заборгованості зі сплати аліментів у повному обсязі.
Оскільки за боржником рахується заборгованість зі сплати аліментів на утримання дитини, розмір якої перевищує сукупну суму відповідних платежів за чотири місяці, державний виконавець при винесенні оскаржуваної постанови діяв в межах наданих йому законом повноважень. Достатньою підставою для застосування тимчасових обмежень є встановлення факту наявності заборгованості за певний період, передбачений законом та в певному розмірі, а тому державним виконавцем не порушено права боржника.
Частиною 3 ст. 451 ЦПК України передбачено, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
За таких обставин скарга представника боржника адвоката Новікової А. І. на постанову заступника начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної О. О. від 02.07.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 71, 74 Закону України "Про виконавче провадження", статтями 13, 76-82, 211, 222, 223, 447-452 ЦПК України, суд
Відмовити у задоволенні скарги представника боржника адвоката Новікової А. І. на постанову заступника начальника Зміївського районного відділу державної виконавчої служби Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) Нагорної О. О. від 02.07.2020 про встановлення тимчасового обмеження боржника ОСОБА_1 , у праві виїзду за межі України.
Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвалу повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом п'ятнадцяти днів з дня складання повної ухвали.
Повний текст ухвали складено та підписано суддею 19.03.2021.
Головуючий: В. В. Овдієнко