Справа №2-553/2010р.
04 березня 2010 року Галицький районний суд м. Львова
в складі : головуючого - судді - Ванівського О.М.
при секретарі - Яриш О.В.
з участю представника позивача - ОСОБА_1
представників відповідача Галицької районної адміністрації ЛМР - Стояновської М.Л., Прохоренка О.І., Левик С.А.
представника відповідача ОСОБА_6- ОСОБА_7
третіх осіб - ОСОБА_8, ОСОБА_9
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_6, Галицької районної адміністрації ЛМР, треті особи : ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25, ОСОБА_26 про визнання дій неправомірними та зобов'язання до вчинення дій,
встановив:
ОСОБА_10 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_6, Галицької РА ЛМР, треті особи: ОСОБА_11 та інші про видачу дозволу на перепланування (реконструкцію) квартири АДРЕСА_1.
Представником позивача подано уточнення до позовної заяви в якій він просить зобов'язати Галицьку районну адміністрацію Львівської міської ради розглянути на міжвідомчій комісії Галицької районної адміністрації питання про видачу дозволу на перепланування (реконструкцію) з приєднання туалетів загального користування площею 1,4 кв.м. до квартири АДРЕСА_1.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що вона проживає за адресою АДРЕСА_1. Вказана квартира належить їй на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 20.09.2007р. Її квартира розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1. Крім її квартири на даному поверсі є ще три квартири під № 8,10,11. Квартира №10 була забезпечена власним туалетом, а квартири №8,9,11 користувались туалетом спільного користування. Квартира №8 та 11 забезпечили себе туалетами і надали згоду на приєднання туалетів спільного користування до квартири №9. Після чого було здійснене перепланування квартири №9 шляхом приєднання до неї туалетів спільного користування площею 1,4 кв.м. Вона зверталася в Галицьку районну адміністрацію з проханням прийняти в експлуатацію та видати свідоцтво про право власності на спірну квартиру після її реконструкції, однак їй будо відмовлено тому, що відповідач - ОСОБА_6 не надала письмової згоди на здійснення перепланування квартири. Вважає, що своїми діями відповідач ОСОБА_6 грубо порушила її конституційне право на покращення житлових умов, оскільки вона отримала письмову згоду всіх мешканців будинку №199 по вул. Городоцькій на перепланування. Так, як квартира відповідача ОСОБА_6 забезпечена власним туалетом і жодного відношення до туалетів спільного користування немає, тому жодних її прав не порушено. Крім того нею було проведено будівельно - технічну експертизу, згідно висновку якої № 06-03-09 встановлено, що туалети спільного користування можливо приєднати до квартири АДРЕСА_1 та відповідність таких перепланувань в квартирі будівельним, протипожежним та санітарним вимогам. Враховуючи вищенаведене просить суд зобов'язати Галицьку РА ЛМР видати дозвіл на перепланування (реконструкцію) квартири та прийняти її в експлуатацію.
В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав та дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві, просить позов задовольнити.
Представники відповідача - Галицької районної адміністрації ЛМР Стояновська М.Л., Прохоренко О.І., Левик С.А. в судовому засіданні позов заперечили, подавши письмові заперечення(а.с.). Вважають вимоги позивача незаконними та необґрунтованими.
Представник ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні позов заперечила, подавши письмові заперечення(а.с.) та дала аналогічні пояснення.
Третя особа ОСОБА_8 в судовому засіданні позов підтримала та просила задовольнити.
Третя особа ОСОБА_9 в судовому засіданні позов заперечила, вказавши на те, що спірний туалет є спільною власністю всіх мешканців будинку, а не лише третього поверху, тому такий не може бути приєднаний до квартири позивача.
Треті особи: ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17 ОСОБА_18, ОСОБА_19, ОСОБА_20, ОСОБА_21, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, ОСОБА_25 в судове засідання не з'явились, не повідомивши суд про причину неявки чи про відкладення розгляду справи, а тому суд розглядає справу згідно ст.169 ЦПК України на підставі наявних в справі даних і доказів.
Заслухавши пояснення представників сторін, третіх осіб, які з'явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи та матеріали інвентаризаційної справи на об'єкт нерухомого майна за адресою м.Львів вул..Городоцька,119, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити з наступних підстав.
Згідно ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Судом встановлені такі факти і відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що позивач проживає за адресою АДРЕСА_1. Вказана квартира належить їй на праві приватної власності відповідно до договору купівлі-продажу від 20.09.2007р.(а.с.17). Квартира позивача розташована на третьому поверсі будинку АДРЕСА_1 і складається з двох житлових кімнат житловою площею 24,4 м.кв. та кухні 6,8 м.кв. Загальна площа квартири складає 31,2 м.кв. Також до вказаної квартири належить комора в підвалі площею 4 м.кв.
Як вбачається із поверхового плану будинку АДРЕСА_1 від 10.07.1979 р. та 05.09.1984 р.(інвентаризаційна справа а.с.22,36) в квартирах №8, №9 та №11, які знаходяться на третьому поверсі відсутні туалети. Факт відсутності узаконених туалетів у квартирах №8 та №11 підтверджується також листом Галицької районної адміністрації від 20.10.2009р. №3-Я-1242/31(а.с.39).
Судом також встановлено, що позивач самовільно, без відповідного дозволу приєднала приміщення туалетів загального користування до квартири №9 по вул.Городоцькій,119. Вказані обставини підтвердили в судовому засіданні сторони.
Згідно біжучих змін по будинку АДРЕСА_1(інвентаризаційна справа а.с.36) станом на 15.07.2009р. та 03.11.2009р. документів на приєднання спірних туалетів до кв.№9 та реконструкцію квартири №11 в БТІ не подано. Тому, суд вважає безпідставним посилання позивача на те, що квартири № 8 та № 11 будинку АДРЕСА_1 туалетами забезпеченні.
Відповідно до Правил утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України від 17.05.2005р. N 76, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 серпня 2005 р. за N 927/11207 - туалети загального користування є допоміжними приміщеннями житлового будинку і призначені для забезпечення експлуатації будинку та побутового обслуговування мешканців будинку.
Згідно ч.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» власники квартир багатоквартирних будинків є співвласниками допоміжних приміщень, технічного обладнання, технічного обладнання, елементів зовнішнього благоустрою і зобов'язані брати участь у загальних витратах, пов'язаних з утримання будинку і при будинкової території відповідно до своєї частки у майні будинку. Допоміжні приміщення ( кладочки, сараї і т.ін.) передаються у власність квартиронаймачів безоплатно і окремо приватизації не підлягають.
Як роз'яснив Конституційний суд України у рішенні №4-рп/2004р. про офіційне тлумачення положень п.2 ст.10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» допоміжні приміщення стають об'єктами права спільної власності співвласників багатоквартирного будинку одночасно з приватизацією громадянами квартир, що засвідчується єдиним документом - свідоцтвом про право власності на квартиру. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій.
Згідно ч.1 ст. 355 ЦК України - майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Частина 1 статті 368 ЦКУ передбачає, що спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю. Оскільки допоміжними приміщеннями в тому числі і туалетами загального користування співвласники багатоквартирного будинку володіють без виділення часток, то такі приміщення є спільною сумісною власністю.
Крім цього, ч.2 ст. 382 ЦК України передбачає - власникам квартири у дво - або багатоквартирному житловому будинку приміщення загального користування належать на праві спільної сумісної власності, а не на праві спільної часткової власності, як заявляє позивач.
Згідно з ст. 369 ЦК України співвласники майна, що є у спільній сумісній власності, володіють і користуються ним спільно, якщо інше не встановлено домовленістю між ними. Розпорядження майном, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за згодою усіх співвласників.
Відповідно до роз'яснень даних у постанові Пленуму Верховного Суду України N 7 від 04.10.1991 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» - при розгляді спорів між учасниками спільної власності на жилий будинок про зміну часток суди повинні враховувати, що такі вимоги можуть бути задоволені, якщо учасник спільної власності збільшить в ньому за свій рахунок корисну площу будинку (жилих і підсобних його приміщень) шляхом прибудови, надбудови або перебудови, проведеної з дозволу виконкому місцевої Ради і за згодою решти учасників спільної власності.
Із наданої суду заяви-згода мешканців будинку АДРЕСА_1 вбачається, що свою згоду на приєднання туалетів спільного користування дали всі мешканці вказаного будинку, крім кв.№10. Проте, в судовому засіданні третя особа ОСОБА_9, мешканець кв.№6, теж відмовилась від дачі згоди на приєднання туалетів.
Представником відповідача ОСОБА_6 - ОСОБА_7 в судовому засіданні надана письмова заява третіх осіб - мешканців будинку АДРЕСА_1(ОСОБА_9, ОСОБА_22, ОСОБА_20, ОСОБА_12.), які просять вважати підписи на заяві - згоді недійсними(а.с.78).
Крім того, не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні посилання позивача на неправомірність дій Галицької районної адміністрації ЛМР, оскільки Галицькою районною адміністрацією ЛМР було внесено 06.10.2009р. на розгляд міжвідомчої комісії питання приєднання туалетів загального користування третього поверху і роз'яснено позивачу про неможливість надання позитивних висновків у зв'язку із відсутністю підтверджуючих документів про наявність узаконених туалетів у кв.№8 та №11.
Отже, судом встановлено, що у позивача відсутній виданий у встановленому порядку дозвіл виконкому місцевої ради на реконструкцію (перепланування) квартири, шляхом приєднання туалетів загального користування, та згода всіх учасників спільної власності.
Враховуючи вище викладене, суд приходить до висновку, що в задоволенні позову слід відмовити, оскільки позивач та відповідач мають рівні права щодо володіння, користування та розпорядження приміщенням загального користування.
На підставі вище наведеного та керуючись ст. 321,ч.1 ст.355, ч.1 ст.368, ст. 369, ч.2 ст.382 ЦК України, ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду», Рішенням Конституційного суду України від 02.03.2004р. №4-рп/2004, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджених наказом Державного комітету України від 17.05.2005р. N 76, ст.ст. 10,11,31,60,209,212,214-215 ЦПК України, суд
вирішив:
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_10 - відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через Галицький районний суд м. Львова шляхом подачі протягом десяти днів з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Головуючий (підпис) О.М. Ванівський
Копія вірна
Суддя