№ 2а-1571/10/2370
11.05.2010 р. м. Черкаси
10 год. 45 хв.
Черкаський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі судового засідання -Руденко Ю.В.,
за участю:
представника позивача -Гнізділова І.О. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси адміністративну справу за позовом управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області до підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаської області про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,
Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області звернулось до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаської області про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків в сумі 3552 грн. 42 коп.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що відповідач порушив вимоги Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999 року № 1105, внаслідок чого виникла заборгованість по сплаті страхових внесків.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, позов просив задовольнити з підстав, викладених в адміністративному позові та поясненнях від 11.05.2010 року, наданих під час судового розгляду справи.
Відповідач заперечень проти позову не надав, в судове засідання не з'явився та не направив представника, хоча був повідомлений про дату, час і місце судового розгляду справи в установленому порядку.
Виходячи з положень ч.2 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважає, що неприбуття в судове засідання без поважних причин представника сторони або третьої особи, не повідомлення ними про причини неприбуття не є перешкодою для розгляду справи.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до наступного
Підприємство Старобабанівської виправної колонії № 92 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаської області зареєстроване як юридична особа Уманською районною державною адміністрацією Черкаської області, ідентифікаційний код 08681063.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності»від 23.09.1999р. №1105-ХІV (надалі за текстом - Закон №1105-ХІV), юридичні особи набувають статусу страхувальників з дня взяття їх на облік як платника страхових внесків.
Відповідач взятий на облік як платник страхових внесків 07.05.2001 року.
Підприємство Старобабанівської виправної колонії № 92 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаської області відноситься до 49 класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки і йому встановлено страховий тариф на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності -2,08 %.
Відповідно до частини 6 статті 47 Закону 1105-ХІV страхові внески є цільовим загальнообов'язковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Страхові внески не включаються до складу податків, інших обов'язкових платежів, що становлять систему оподаткування. На страхові внески не поширюється податкове законодавство.
Вирішуючи питання щодо застосування нормативно-правового акта, суд виходить з того що Преамбулою до Закону 1105-ХІV визначено, що він розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначає правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які призвели до втрати працездатності або загибелі застрахованих на виробництві. Страхування від нещасного випадку є самостійним видом загальнообов'язкового державного соціального страхування, за допомогою якого здійснюється соціальний захист, охорона життя та здоров'я громадян у процесі їх трудової діяльності.
Дія цього Закону поширюється на осіб, які працюють на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях, незалежно від їх форм власності та господарювання.
Таким чином, на думку суду, Закон України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності» є спеціальним законом щодо правовідносин, які є предметом розгляду у цій справі.
З огляду на це суд вважає, що відповідач є страхувальником, в розумінні ст.ст. 6, 45 Закону №1105-ХIV, та зобов'язаний сплачувати страхові внески до Фонду.
Відповідно до статті 45 Закону №1105-ХІV та пункту 4.12 Інструкції «Про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України»затвердженої постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань (надалі за текстом -Фонд) від 12.07.2007р. №36 (надалі за текстом -Інструкція) страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати страхові внески шляхом перерахування відповідних сум на рахунок Фонду щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи в натуральній формі - не пізніше наступного дня після здійснення виплат.
Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності»від 22.02.2001р. № 2272-ІІІ із змінами та доповненнями (надалі за текстом -Закон № 2272-ІІІ), згідно класифікації видів економічної діяльності 14.11.00, до якого віднесено страхувальника.
За змістом статті 47 Закону 1105-ХІV розміри страхових внесків страхувальників - роботодавців обчислюються - у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці", які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.
Статтею 1 Закону № 2272-ІІІ встановлено для 49 класу професійного ризику виробництва страховий тариф на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності -2,08 %.
Таким чином відповідач, був зобов'язаний сплачувати страхові внески на рахунок Фонду щомісячно в терміни передбачені чинним законодавством.
Відповідно до розрахункової відомості за ІV квартал 2009 року відповідачем визнано заборгованість з недоїмки зі сплаті страхових внесків в розмірі 134057 грн. 70 коп., яку стягнуто з відповідача згідно постанов Господарського суду Черкаської області від 24.10.2005 року, 17.04.2006 року, 25.07.2006 року, 09.07.2007 року, 18.03.2008 року, 04.11.2008 року та Черкаського окружного адміністративного суду від 01.06.2009 року, 17.08.2009 року, 24.11.2009 року та від 11.03.2010 року.
Згідно розрахункової відомості за І квартал 2010 року відповідачем визнано заборгованість з недоїмки зі сплаті страхових внесків в розмірі 137610 грн. 12 коп.
Також представник позивача в судовому засіданні пояснив, що на виконанні в органах Державної виконавчої служби знаходяться рішення суду про стягнення недоїмки в примусовому порядку в розмірі 134057 грн. 70 коп.
Таким чином, заборгованість відповідача по сплаті страхових внесків до Фонду складає 3552 грн. 42 коп. (137610 грн. 12 коп. -134057 грн. 70 коп.).
Статтею 58 Закону № 1105-ХІV визначено, що страхувальник несе відповідальність за шкоду, заподіяну застрахованому або Фонду соціального страхування від нещасних випадків внаслідок невиконання своїх обов'язків із страхування від нещасного випадку, відповідно до закону.
Відповідно до вимог ст. 55 Закону 1105-ХІV та ч. 10 Інструкції усі спірні питання, які виникають між страхувальником та робочими органами виконавчої дирекції Фонду з приводу нарахування страхових внесків і пені, стягнення недоїмки, неприйняття до заліку витрат у рахунок страхових внесків, вирішуються в судовому порядку. За бажанням заінтересована особа може звернутися з питань розв'язання спору до спеціальної комісії при робочому органі виконавчої дирекції Фонду, рішення якої може бути оскаржено в комісії, створеної при виконавчій дирекції Фонду, а рішення останньої - в його правлінні.
Відповідно до ст. 67 Конституції України (25к/96-ВР) кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Беручи до уваги, що заборгованість зі сплати страхових внесків до управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області у розмірі 3552 грн. 42 коп. відповідач у встановлені законодавством строки не сплатив, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Інших доказів сторони в судовому засіданні не назвали та не надали.
Відповідно до частини четвертої статті 94 КАС України судові витрати, здійснені позивачем -суб'єктом владних повноважень, з відповідача не стягуються.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, п.4 ст.94, ст. 122, ч.2 ст.128, ст.ст.158-159, 161-163 КАС України,
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з підприємства Старобабанівської виправної колонії № 92 управління Державного департаменту України з питань виконання покарань у Черкаської області (20330, Черкаська область, Уманський район, с. Старі Бабани, ідентифікаційний код 08681063) на користь управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Черкаській області (18008, м. Черкаси, вул. Вернигори, 4, ідентифікаційний код 25874421) недоїмку по сплаті страхових внесків в сумі 3552 (три тисячі п'ятсот п'ятдесят дві) грн. 42 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий С.О. Кульчицький