Справа № 2-2888/09 р.
08 грудня 2009 року Галицький районний суд міста Львова у складі :
головуючої - судді - ОЛЕКСІЄНКО М.Ю.
при секретарі - БЕСПАЛЬОК О.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про стягнення грошових коштів за договором позики.
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що 06 жовтня 2009 року уклав з ОСОБА_2 договір позики на суму 400.500 грн., еквівалентну 50.000 доларів США, яку позичальник зобов'язувався повернути до 15 жовтня 2009 року, однак не виконав вимог договору, незважаючи на нагадування йому про це позивача по телефону та повідомлення, надіслані через нотаріуса. Враховуючи те, що між ними було укладено нотаріально посвідчений договір, згоду на який дала дружина відповідача - ОСОБА_3, позивач просить стягнути з них солідарно заборговані за договором позики кошти з врахуванням курсу долара на момент постановлення судового рішення у розмірі 402.500 грн., а також понесені ним при зверненні до суду судові витрати у сумі 1.820 грн., з яких судовий збір - 1.700 грн. та 120 грн. - витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
У судовому засіданні представник позивача підтримав позов, дав пояснення, аналогічні його фабулі, просить такий задовольнити.
Відповідач від свого імені, та представляючи у судовому засіданні інтереси своєї дружини - ОСОБА_3, позов визнав, не заперечує проти його задоволення, однак просить розтермінувати йому виплату заборгованих за договором позики коштів.
Заслухавши пояснення учасників судового розгляду та вивчивши матеріали цивільної справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ч.1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов”язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Як вбачається з договору позики від 06 жовтня 2009 року (а.с.4), відповідач ОСОБА_2 позичив у позивача 400.500 грн., еквівалентних 50.000 доларів США, які зобов'язувався повернути до 15 жовтня 2009 року.
Наявна у матеріалах справи заява про передачу приватним нотаріусом ОСОБА_4 відповідачу ОСОБА_2 попередження про необхідність виконання вимог вищезазначеного договору свідчить про те, що позивач вживав досудових заходів врегулювання спору, однак безрезультатно, оскільки кошти за договором позики не були йому повернуті в обумовлені угодою строки (а.с.12).
Відповідно до ст. 533 ЦК України, якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Згідно довідки ПАТ "Перший Інвестиційний Банк" № 4858/0/2-09 від 23 жовтня 2009 року (а.с.7), офіційний курс долара США щодо гривні, встановлений Національним банком України станом на 23 жовтня 2009 року становить 800 грн. 50 коп. за 100 доларів США.
Таким чином, суд вважає, що на користь позивача слід стягнути грошові кошти за договором позики у розмірі 402.500 грн. з огляду на ту обставину, що сума в угоді була зазначена в доларовому еквіваленті, курс якого стосовно гривні на момент вирішення спору зріс.
Як вбачається з нотаріально завіреної заяви дружини позичальника - ОСОБА_3, вона 02 жовтня 2009 року надала йому згоду на укладення та підписання за ціну та на умовах на його розсуд всіх дозволених законом угод цивільно-правового характеру, в тому числі, договорів позики (а.с.6).
Отже, суд вважає, що заборговані позивачу за договором позики грошові кошти у сумі 402.500 грн. підлягають солідарному стягнення з обох відповідачів, які є подружжям та у відповідності до вимог ч.1 ст. 65 СК України розпоряджаються коштами, які є їх спільною сумісною власністю, за взаємною згодою.
При цьому суд вважає, що клопотання відповідача про розтермінування йому сплати заборгованих коштів не підлягає задоволенню, оскільки договором позики не було передбачено обов'язку позичальника щодо повернення його суми частинами.
Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Таким чином, з відповідачів слід стягнути солідарно на користь позивача сплачені ним при зверненні до суду 1.700 грн. судового збору та 120 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, а всього - 1.820 грн.
Керуючись ст. ст. 10, 11, 88, 209, 212, 214-215, 218 ЦПК України, ст. ст. 533, 1049 ЦК України, ст. 65 СК України, суд
Позов ОСОБА_1 з а д о в о л ь н и т и .
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в користь ОСОБА_1 грошові кошти за договором позики у розмірі 402.500 грн., а також 1.700 грн. судового збору та 120 грн. витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи, а всього - 404.320 грн. (чотириста чотири тисячі триста двадцять гривень).
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Львівської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги або в порядку ч.4 ст. 295 ЦПК України.
Оригінал рішення.