Справа № 216/1194/19
Провадження № 1-кп/216/709/21
17 березня 2021 року місто Кривий Ріг
Дніпропетровської області
Центрально-Міський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у спрощеному порядку в залі Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019040230000225 від 05.02.2019 року за обвинуваченням:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Кривого Рогу, Дніпропетровської області, українки, громадянки України, не заміжньої, офіційно не працюючої, освіта професійно-технічна, малолітніх та/або неповнолітніх дітей на утриманні не має, раніше не судимої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 213 КК України,
Обвинувачена ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відомості про яку не включено до переліку суб'єктів господарювання, що здійснюють операції з металобрухтом, не будучи суб'єктом підприємницької діяльності, в порушення п. 3, 5, 8 ст. 1 та п. 8, 9 ст. 4 Закону України "Про металобрухт" від 05 травня 1999 року № N 619-XIV, в якому вказано, що "... діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту здійснюється юридичними і фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності, які здійснюють операції з металобрухтом ", " ... збирання, заготівля, переробка, реалізація промислового металобрухту фізичними особами забороняється".
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про металобрухт» металобрухт - непридатні для прямого використання вироби або частини виробів, які за рішенням власника втратили експлуатаційну цінність внаслідок фізичного або морального зносу і містять у собі чорні або кольорові метали чи їх сплави, а також вироби з металу, що мають непоправний брак, залишки чорних і кольорових металів і їх сплавів.
Операції з металобрухтом відповідно до Закону України «Про металобрухт»- заготівля, переробка, металургійна переробка брухту чорних і кольорових металів.
Згідно із ст. 1 Закону України «Про металобрухт», заготівля металобрухту - діяльність, пов'язана із збиранням, купівлею, зберіганням та реалізацією металобрухту юридичними або фізичними особами - суб'єктами господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом.
Ст. 1 Закону України «Про металобрухт»закріплено, що купівля та/або реалізація металобрухту - діяльність, пов'язана із передачею права власності на металобрухт іншому власнику в обмін на еквівалентну суму коштів або боргових зобов'язань.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про металобрухт» операції з металобрухтом здійснюються лише спеціалізованими або спеціалізованими металургійними переробними підприємствами, а також їх приймальними пунктами.
В ч.8 ст. 4 Закону України «Про металобрухт» зазначено, що приймання побутового металобрухту від фізичних осіб дозволяється лише при пред'явленні ними документа, який засвідчує особу, та обов'язково оформляється актом приймання. В акті приймання побутового металобрухту від фізичних осіб зазначаються дані документа, який засвідчує особу, та опис металобрухту. Фізичні особи можуть здійснювати операції лише з побутовим металобрухтом.
Відповідно ч.1 та ч.2 ст.5 Закону України «Про металобрухт» суб'єкти господарювання, які здійснюють заготівлю, переробку та металургійну переробку металобрухту, повинні мати кваліфікованих спеціалістів, відповідне устаткування, засоби екологічної безпеки. Перелік обладнання та устаткування, які необхідно мати спеціалізованому підприємству та його приймальним пунктам або спеціалізованому металургійному переробному підприємству, визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної промислової політики, при здійсненні операцій з металобрухтом у порядку, встановленому законодавством. Суб'єкти господарювання, які здійснюють операції з металобрухтом, повинні забезпечити контроль за вибуховою, пожежною, екологічною та радіаційною безпекою відповідно до законодавства.
Згідно із ч.3 ст.6 Закону України «Про металобрухт» оплата закупленого у населення металобрухту здійснюється через каси спеціалізованих підприємств (їх приймальних пунктів) та спеціалізованих металургійних переробних підприємств чи через каси в банках готівкою або шляхом поштових переказів за рахунок суб'єкта господарювання, який здійснює купівлю металобрухту. Забороняється проведення готівкових розрахунків при здійсненні операцій з промисловим металобрухтом.
Так, ОСОБА_3 , починаючи з першої декади березня 2018 року тимчасово проживала за адресою: АДРЕСА_2 , та в період часу з першої декади березня 2018 року до 26 квітня 2018 року діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою організації незаконного пункту прийому, схову та збуту брухту чорних металів, особисто підготувала взяту в оренду територію домоволодіння, на якій знаходився кузов транспортного засобу «ГАЗ 33021 СПГ», сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який зареєстрований на ОСОБА_4 , де створила підпільний приймальний пункт та відповідні умови, необхідні для його нормального функціонування, заготувала напільні електронні ваги за допомогою яких зважувала металобрухт та розраховувалася грошовими коштами за принесений металобрухт, тобто здійснювала незаконні операції з брухтом чорних металів.
Таким чином, ОСОБА_3 , організувавши незаконний пункт прийому, схову та збуту брухту чорних металів, використовуючи підшукані нею напільні електронні ваги, 26.04.2018 року, в денний час доби, перебуваючи на території домоволодіння АДРЕСА_3 , діючи умисно, достовірно знаючи, що її дії є протиправними, в порушення Закону України «Про металобрухт», не будучи зареєстрованим як суб'єкт господарювання, особисто здійснила прийом металобрухту у ОСОБА_5 , встановивши ціну за 1 кг металобрухту 6 грн. 00 коп. визначивши масу вказаного металобрухту на спеціально заготовленими напільними електронними вагами, яка склала 9 кг брухту чорних металів, за що надала останньому грошові кошти у сумі 56 гривень 00 копійок.
26.04.2018 року, в період часу з 13:34 год. по 14:18 год. на підставі ухвали слідчого судді Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 23.04.2018 року, співробітниками Криворізького відділу поліції ГУ Національної поліції в Дніпропетровській області проведено санкціонований обшук на території домоволодіння АДРЕСА_3 , під час якого зафіксовано факт незаконного прийому металобрухту, а також виявлено та вилучено: брухт чорних металів - 340 кг, напільні електронні ваги - 1 шт.
Своїми умисними діями ОСОБА_3 , скоїла кримінальний проступок, передбачений ч. 1 ст. 213 КК України, за ознаками: здійснення прийому брухту чорних металів фізичними особами.
Частиною 2 ст. 382 КПК України визначено, що суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Від прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання, в якому зазначено, що враховуючи те, що обвинувачена ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодна з розглядом обвинувального акта за його відсутності, у відповідності до положень ст. ст. 381, 382 КПК України, просить суд розглянути кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Обвинувачена ОСОБА_3 , яка була представлена захисником адвокатом ОСОБА_7 надали письмову заяву, в якій обвинувачена свою вину у вчиненні кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, згодні із встановленими досудовим розслідуванням обставинами вчинення кримінального правопорушення.
Також, у вказаній заяві зазначив, що їй роз'яснено та зрозуміло зміст встановлених досудовим розслідуванням обставин, а також про її обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку вона буде позбавлена права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
У відповідності до частини 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Органом досудового розслідування встановлено обставини вчинення кримінального правопорушення.
ОСОБА_3 в поданій заяві зазначені обставини не оспорює, згодна із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, свою вину у вчиненні вказаного кримінального проступку беззастережно визнає в повному обсязі, її позиція є добровільною та не є наслідком будь-якого примусу.
Суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, дійшов висновку, що під час розгляду обвинувального акту матеріалами провадження підтверджено факт скоєння ОСОБА_3 кримінального проступку, дії обвинуваченого вірно кваліфіковані за ч.1 ст.213 КК України.
Згідно з частини 3 ст.65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Більш суворий вид покарання з числа передбачених за вчинений злочин призначається лише у разі, якщо менш суворий вид покарання буде недостатній для виправлення особи та попередження вчинення нею нових злочинів. Виходячи із принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації - покарання має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу.
При призначенні покарання обвинуваченому, згідно з вимогами статей 65-67КК України та роз'ясненнями постанови Пленуму Верховного Суду України №7від 24жовтня 2003року «Про практику призначення судами кримінального покарання» (з наступними змінами), суд з додержанням принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який відповідно до ст.12 КК України відноситься до кримінальних проступків, особу винної, яка раніше не судим, не заміжня, малолітніх дітей на утриманні немає, у лікаря - психіатра не перебувала та не перебуває, у лікаря - нарколога перебуває під диспансерним наглядом з липня 2014 року з приводу психічних поведінкових розладів внаслідок вживання алкоголю, синдром залежності, знятий з огляду в жовтні 2018 році у зв'язку зі зміною місця мешкання.
На підставі ст.66 КК України як обставини, що пом'якшують покарання обвинуваченому, суд враховує щире каяття обвинуваченого у вчиненому, яке виразилось в усвідомленні ним своєї провини та засудженні своєї протиправної поведінки, а також активне сприяння в розкритті злочину.
Обставин, згідно з положеннями статті 67 КК України, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
З урахуванням характеру і ступеня суспільної небезпеки скоєного кримінального проступку, даних про особу обвинуваченого, а також інших обставин кримінального провадження в їх сукупності, суд визнає необхідним та достатнім для виправлення обвинуваченого і попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень призначення йому основного покарання у вигляді обмеження волі на певний строк та у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини Кримінального Кодексу України (з урахуванням статті 5 КК України щодо зворотної сили закону, що пом'якшує покарання), за якою він обвинувачується і яка передбачає відповідальність за вчинений кримінальний проступок.
Зважаючи на те, що обвинувачений щиро розкаявся у скоєному, тяжких наслідків від його дій не настало, то суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, тому йому необхідно призначити покарання у виді обмеження волі із випробуванням, застосовуючи вимоги ст.ст. 75, 76 КК України, із покладенням на обвинувачену відповідних обов'язків.
Дане покарання, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчиненню ним нових кримінальних правопорушень. Крім того, призначення такого покарання буде відповідати принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченої і є дотриманням судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року та не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини та нормам кримінального законодавства України.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Процесуальні витрати за залучення експерта відсутні.
Питання про долю речових доказів слід вирішити у відповідності дост.100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 374, 381-382, 394, 424, 473, 475 КПК України, суд -
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винною у пред'явленому обвинуваченні за ч. 1 ст. 213 КК України і призначити їй покарання у вигляді 1 (одного) року обмеження волі.
Згідно зі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_3 , від відбування призначеного покарання, якщо вона протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на неї обов'язки.
На підставі п. п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_3 , наступні обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Запобіжний захід щодо обвинуваченої ОСОБА_3 , у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Речові докази по кримінальному провадженню № 12019040230000225:
- брухт чорних металів, загальною вагою 340 кг та напільні електронні ваги - 1 шт., що знаходяться на зберіганні у ТОВ «Втормет» за адресою м. Кривий Ріг, вул. Валявко, 1, - обернути у дохід держави (м.к.п.а.с. 33).
Матеріали кримінального провадження № 12019040230000225залишити при обвинувальному акті, з подальшим зберіганням при обвинувальному акті № 216/1194/19 (1-кп/216/709/21).
У відповідності до частини 1 статті 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Центрально - Міський районний суд м. Кривого Рогу Дніпропетровської області протягом 30 діб з дня його проголошення, а засудженим в той же строк з часу отримання копії вироку.
Головуючий суддя ОСОБА_1