Справа № 192/24/21
Провадження № 2/192/252/21
16 березня 2021 року Солонянський районний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді Щербини Н. О.,
за участю секретаря судового засідання - Первішко Н. О.,
відповідача - ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором. На обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що відповідно до укладеного договору б/н від 05 жовтня 2011 року відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана ним заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою та Тарифами банку, які викладено на банківському сайті http://privatbank.ua, складає між ним і банком договір, що підтверджується його підписом у заяві і є прямою та безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг.
У відповідності до умов договору банк свої зобов'язання виконав в повному обсязі та видав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, а відповідач згідно з п. 2.1.1.5.5, п. 2.1.1.5.6 Умов та Правил надання банківських послуг зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором, а у разі невиконання зобов'язань за договором на вимогу банку виконати зобов'язання з повернення кредиту (у тому числі простроченого кредиту та Овердрафту), оплати винагороди банку.
Відповідач свої зобов'язання за кредитним договором належним чином не виконував, у зв'язку з чим станом на 31 серпня 2020 року виникла заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 21 380 гривень 49 копійок, з яких 17 199 гривень 62 копійки - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 11 023 гривні 65 копійок - заборгованість за поточним тілом кредиту, 6 175 гривень 97 копійок - заборгованість за простроченим кредитом, 1 206 гривень 21 копійка - заборгованість за нарахованими відсоткам, 2 974 гривні 66 копійок - заборгованість по простроченими відсоткам, від сплати яких відповідач ухиляється, у зв'язку з чим позивач змушений звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості за кредитним договором в примусовому порядку.
Представник позивача, який належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився. Надав суду клопотання згідно якого просить суд про розгляд справи за їх відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі (а.с. 75).
Відповідач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов визнав в повному обсязі та пояснив суду, що в 2011 році він оформив кредитну карту в Приватбанку та отримав кредитний ліміт в розмірі 500 гривень, яким активно користувався. Згодом розмір кредитного ліміту йому підвищили до 6 100 гривень, проте внаслідок втрати роботи та заробітку він не зміг вчасно повернути отриманий ліміт. Припинив погашати заборгованість останні 6 місяців, карту йому заблокували в січні 2021 року, а останнє списання з карти відбулося у вересні 2020 року. Не заперечував проти стягнення нарахованих відсотків та заборгованості за простроченим тілом кредиту.
Суд, вислухавши пояснення відповідача, дослідивши докази, що маються у справі, приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2011 року між ПАТ КБ «ПриватБанк», правонаступником якого є АТ КБ «ПриватБанк», було укладено кредитний договір з ОСОБА_1 шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приватбанку. Базова процентна ставка за кредитом не зазначена. Строк повернення кредиту не встановлений (а.с. 38).
У заяві зазначено, що відповідач згодний з тим, що ця заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення.
До кредитного договору банк додав Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт "Універсальна, 30 днів пільгового періоду" та Витяг з Умов та правил надання банківських послуг в ПриватБанку ресурс: Архів Умов та правил надання банківських послуг розміщені на сайті https://privatbank.ua/terms/ (а.с. 39-65).
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 31 серпня 2020 року становить 21 380 гривень 49 копійок, з яких 17 199 гривень 62 копійки - заборгованість за тілом кредиту, в т.ч. 11 023 гривні 65 копійок - заборгованість за поточним тілом кредиту, 6 175 гривень 97 копійок - заборгованість за простроченим кредитом, 1 206 гривень 21 копійка - заборгованість за нарахованими відсоткам, 2 974 гривні 66 копійок - заборгованість по простроченими відсоткам (а.с.7-23).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За змістом ст. 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Частинами 1, 6 ст. 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 49 ЦПК України відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Згідно ч. 4 ст. 206 ЦПК України разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд вважає, що в даному випадку наявні законні підстави для задоволення позову в повному обсязі, а тому оскільки відповідач в судовому засіданні не оспорював факту отримання кредитного ліміту в розмірі 6100 гривень, як не оспорював і факту користування таким кредитним лімітом на умовах, запропонованих позивачем, погодився з розміром нарахованих відсотків, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Таким чином, у зв'язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 12, 13, 19, 81, 141, 247, 259, 263-265, 274, 279, 280 ЦПК України, суд
Позов акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 05 жовтня 2011 року станом на 31 серпня 2020 року за тілом кредиту в розмірі 17 199 (сімнадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять) гривень 62 копійки, заборгованість за нарахованими відсотками в розмірі 1 206 (одна тисяча двісті шість) гривень 21 копійка, заборгованість за простроченими відсотками в розмірі 2 974 (дві тисячі дев'ятсот сімдесят чотири) гривні 66 копійок, а всього - 21 380 (двадцять одна тисяча триста вісімдесят) гривень 49 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ), на користь акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д) витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) гривні 00 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складене 18 березня 2021 року.
Головуючий: суддя Н. О. Щербина