Справа № 192/363/21
Провадження № 2-о/192/22/21
про залишення заяви без руху
19 березня 2021 року суддя Солонянського районного суду Дніпропетровської області Щербина Н.О., ознайомившись в смт Солоне Солонянського району Дніпропетровської області з заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису,
ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою про видачу обмежувального припису стосовно ОСОБА_2 внаслідок вчинення домашнього насильства.
Ознайомившись з поданою заявою, суддею було встановлено, що вона не відповідає вимогам ЦПК України.
Згідно ст. 350? ЦПК України передбачено, що заява про видачу обмежувального припису може бути подана: 1) особою, яка постраждала від домашнього насильства, або її представником - у випадках, визначених Законом України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" .
Згідно ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" передбачено, що право звернутися до суду із заявою про видачу обмежувального припису стосовно кривдника мають: 1) постраждала особа або її представник; 2) у разі вчинення домашнього насильства стосовно дитини - батьки або інші законні представники дитини, родичі дитини (баба, дід, повнолітні брат, сестра), мачуха або вітчим дитини, а також орган опіки та піклування.
Статтею 350-4 ЦПК України передбачено, що у заяві про видачу обмежувального припису повинно бути зазначено, зокрема, обставини, що свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, та докази, що їх підтверджують (за наявності). У разі неможливості надати докази, визначені пунктом 3 частини першої цієї статті, до заяви може бути додано клопотання про їх витребування.
Суддею встановлено, що заявниця посилається на те, що є особою, постраждалою від домашнього насильства, однак не посилається на докази щодо існування обставин, які свідчать про необхідність видачі судом обмежувального припису, що є порушенням п. 3 ч.1 ст. 350-4 ЦПК України. Заявниця не зазначає про обставини (дата, час, місце) вчинення стосовно неї заінтересованою особою домашнього насильства.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" обмежувальним приписом визначаються один чи декілька таких заходів тимчасового обмеження прав кривдника або покладення на нього обов'язків: 1) заборона перебувати в місці спільного проживання (перебування) з постраждалою особою; 2) усунення перешкод у користуванні майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності або особистою приватною власністю постраждалої особи; 3) обмеження спілкування з постраждалою дитиною; 4) заборона наближатися на визначену відстань до місця проживання (перебування), навчання, роботи, інших місць частого відвідування постраждалою особою; 5) заборона особисто і через третіх осіб розшукувати постраждалу особу, якщо вона за власним бажанням перебуває у місці, невідомому кривднику, переслідувати її та в будь-який спосіб спілкуватися з нею; 6) заборона вести листування, телефонні переговори з постраждалою особою або контактувати з нею через інші засоби зв'язку особисто і через третіх осіб.
Однак, заявниця просить суд видати обмежувальний припис, в якому зазначити заходи тимчасового обмеження прав кривдника або покласти на нього обов'язки, які не відповідають положенням ч. 2 ст. 26 вказаного Закону. Фактично заявниця просить суд встановити заходи, які може містити лише терміновий заборонний припис, який не встановлюється судом. Також вимога заявниці про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст. 173? КУПАП не підлягає розгляду в порядку ЦПК України.
Згідно ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Частинами 1, 2 ст. 185 ЦПК України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
З урахуванням того, що заява не відповідає вимогам ст.ст.350?,350-4 ЦПК України, тому є підстави для залишення її без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати 10 днів з дня отримання заявницею ухвали.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 185, 260, 350?-350-4 ЦПК України, суддя
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про видачу обмежувального припису- залишити без руху.
Надати заявниці строк для усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії даної ухвали.
Роз'яснити, що у випадку не усунення недоліків заяви у встановлений строк, заява буде визнана неподаною та повернена, а також те, що виконання ухвали вчинюється шляхом подання заяви в новій редакції з копіями для всіх учасників справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею і оскарженню не підлягає.
Суддя Н. О. Щербина