Справа № 191/819/21
Провадження № 2-а/191/2/21
18 березня 2021 року м. Синельникове
Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Гречко Ю. В.
при секретарі - Силкіної О.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м.Синельникове Дніпропетровської області адміністративну справу за позовом Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію особу без громадянства до країни походження Республіку Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,-
18 березня 2021 року позивач звернувся до Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію ОСОБА_1 .
Вимоги мотивує тим, що особа без громадянства ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м.Рибніца Республіки Молдова, не відомо коли востаннє здійснив перетин державного кордону України у напрямку «в'їзд», з його письмових пояснень вказано, що він в'їхав разом з батьками на територію України приблизно у 90 роки та проживали в Одеської області, не маючи документів з метою подальшого працевлаштування (з пояснень та письмової автобіографії - копії яких додаються) та після того з України не виїжджав.
Відповідно до Доповідної записки Головного спеціаліста відділу організації запобігання нелегальній міграції, реадмісію та видворення Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Дніпропетровській області за наявною інформацією паспортний документ у Відповідача відсутній, дата перетину кордону України відповідачем невідома, у зв'язку з чим здійснено он-лайн запит/відповідь із використанням веб-інтерфейсу інформаційно-телекомунікаційної системи, щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають Державний кордон (далі - система «Аркан»), щодо перетину кордону відповідачем та встановлено відсутність у системі «Аркан» будь-яких відомостей про перетин кордону в напрямку в'їзд/виїзд Відповідачем.
01.03.2021 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області отримано подання ГУ НП в Дніпропетровській області де зазначено, що в Державній установі «Синельниківська виправна колонія № 94» відбуває покарання та незабаром буде звільнятися, громадянин Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , термін строку покарання якого закінчується 18.03.2021 року та в подальшому перебування вищевказаної особи на території України буде відбуватися з порушенням вимог міграційного законодавства України.
Відповідно до отриманої характеристики на засудженого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , освіта неповна середня, не одруженого, особа без громадянства, уродженця Республіки Молдова, не працював, раніше судимий ( 14.05.2009 за ст.185 ч.3 КК України до 3 р. п/волі; 10.02.2012 року за ст.391 ст.71 ч. КК України до 1 р. 20 дн. п/волі; 19.02.2015 року за ч.3 ст.75 КК України до 4 років п/волі з ісп. стр. 2 роки) за час відбування покарання характеризується негативно, 5 разів притягувався до дисциплінарної відповідальності.
Також, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області направлено запит до Начальника відділу обліку та моніторингу інформації про реєстрацію місця проживання ГУ ДМС України в Дніпропетровській області щодо перевірки за наявними обліками та повідомленням про адресу реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання, в тому числі відповідача. Відповідно до відомостей адресно-довідкового відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, місце реєстрації відповідача не значиться.
Аналогічний запит було направлено по всій території України та було отримано відповідь, що ні відповідач ні його батьки на території України паспортами України посвідками не документувалися.
Було направлено запит до Відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління у справах іноземців та осіб без громадянства отримано відповідь де зазначено що відповідач із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до Відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, не звертався.
Було направлено запит до Відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства отримано відповідь де зазначено що відповідач із заявою щодо оформлення посвідки на тимчасове та постійне проживання не звертався (копія - додається).
Також, ГУ ДМС України в Дніпропетровській області до Посольства Республіки Молдова в Україні направлено лист з проханням у разі ідентифікації відповідача як громадянина Молдови посприяти у видачі документу для перетину кордону з метою повернення до країни походження.
У відповіді яка надійшла з посольства було вказано, що відповідач паспортом громадянина Республіки Молдова документований не був і радить звернутися в компетентні органи з запитом щодо реадмісії відповідача.
Відповідач з клопотанням про продовження терміну перебування на території України чи із заявою про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, до ГУДМС України в Дніпропетровській області не звертався, статусу біженця або особи, яка потребує додаткового захисту, не отримував.
Відповідно до письмових пояснень наданих відповідачем, останній здійснив в'їзд на територію України в 90 роках не маючи при собі жодного документу що є грубим порушенням ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ст.1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян, та тягне за собою адміністративну відповідальність за ст.2041 КУпАП, Незаконне перетинання або спроба незаконного перетинання державного кордону України.
Таким чином, відповідач після закінчення граничного періоду тимчасового перебування на території України встановленого законодавством (не більш як 90 днів протягом 180 днів) ухилився від виїзду з України та не маючи інших законних підстав для подальшого перебування в Україні, перейшов на нелегальне становище в Україні, чим порушив вимоги ч.16 ст.4 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», пп.2 п.2 Порядку продовження строку перебування та продовження або скорочення строку тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства на території України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 лютого 2012 року № 150, та ст. 1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян від 27.12.2001 року (далі - Угода), яка набрала чинності 28.01.2002 року.
Звертають увагу суду на наступні обставини щодо відповідача, а саме:
- тривалий час перебуває на території України, без законних підстав (граничний період тимчасово перебування відповідача на території України, визначений відповідно до законодавства України (не більш як 90 днів протягом 180 днів), закінчився приблизно січень-лютий 2013 року), що є грубим порушенням законодавство України про правовий статус іноземців;
- у своїх поясненнях відповідач вказує що прибув на територію України в 90 роках не маючи документів, інформація щодо перетину державного кордону відповідачем, у системі «Аркан», відсутня, а отже, перетинання кордону у напрямку в'їзд здійснено відповідачем незаконно;
- за інформацією яка міститься в обґрунтованому зверненні Головного управління національної поліції в Дніпропетровській області за вих..№ 4/4-1426, враховуючи суспільно небезпечне діяння відповідача, існує можливість скоєння даною особою кримінальних правопорушень на території України.
Наявність вищезазначених обставин дає підстави вважати, що відповідач перешкоджатиме проведенню процедури реадмісії відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, а також, те, що існує ризик його втечі.
Також у відповідача відсутній документ, що дає право на виїзд з України.
Вищевказані обставини є підставою для затримання відповідача з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, що передбачено положеннями ч. 1 ст. 29, ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», ч.1, ч. 11 ст. 289 КАС України, Угодою між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про реадмісію осіб, ратифікована Законом України № 2534-VІІІ від 06.09.2018 року, набрала чинності для України 01.02.2019 року, п. 1 розділу 4 Інструкції про порядок реалізації компетентними та уповноваженими органами України міжнародних угод про реадмісію осіб, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 16.02.2015 № 158 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05 березня 2015 року за №260/26705), а також, відповідно до положень підпунктів «b» та «f» пункту 1 статті 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, у зв'язку з чим Головне управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області, звертається до суду з даною позовною заявою.
Просить затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, особу без громадянства уродженця Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , строком на шість місяців, з метою забезпечення його передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію. Вирішити питання щодо негайного виконання рішення про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства особу без громадянства уродженця Республіки Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В судовому засіданні представник позивача Крюков О.В. підтримав позов та викладені у ньому обставини, просив задовольнити позовні вимоги, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги визнав, однак зазначив, що має намір в подальшому проживати в Одеській області, де проживає протягом тривалого часу, має неповнолітню дитину.
Суд, вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Згідно із частиною 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За правилами частини сьомої статті 5 КАС Україниіноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист, що і громадяни України.
Згідно з ч. 4ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про затримання іноземця або особи без громадянства чи примусового видворення за межі території України.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Судом встановлено наступне.
Громадянин ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в м.Рибниця Молдова, прибув на територію України у 90-х роках не маючи документів, інформація щодо перетину державного кордону відсутня.
Згідно довідки про звільнення серії ДНП № 09511 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , раніше судимий 3 рази, засуджений 26 квітня 2017 року Біляївським районним судом Одеської області за ч.3 ст.185, ст.71 КК України до 4 років 6 місяців позбавлення волі.
Згідно характеристики на засудженого, ОСОБА_1 характеризується негативно, за період відбування покарання мав 5 стягнень, заохочень не мав.
01.03.2021 року Головним управлінням Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області отримано подання Управління боротьби зі злочинами, пов'язаними з торгівлею людьми ГУНП у Дніпропетровській області від 01.03.2021 року № 4/4-504, де зазначено, що згідно отриманої інформації від Південно-Східного міжрегіонального управління з питань кримінальних покарань та пробації МЮ відносно іноземних громадян, які відбувають покарання встановлено, що 18 березня 2021 року з ДУ «Синельниківська ВК №94» звільняється громадянин Молови ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Враховуючи суспільно небезпечні діяння вказаної особи, можливість продовження скоєння кримінальних правопорушень на території України просив після звільнення останнього прийняти рішення згідно діючого законодавства.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , востаннє здійснив перетин державного кордону України у 90-х роках у напрямку «в'їзд» і після цього з України не виїжджав.
Відповідно до доповідної записки заступника начальника відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та ОБГ ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, ОСОБА_1 за обліками відділу не значиться, посвідкою та тимчасове або постійне проживання в Україні не документувався.
Згідно відомостей адресно-довідкового відділу ГУ ДМС України в Дніпропетровській області місце реєстрації Відповідача не значиться. Також згідно отриманої інформації з інших ГУ ДМВС по території України відсутні жодні дані про документування ОСОБА_1 на території України паспортами України чи посвідками.
На запит до Відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління у справах іноземців та осіб без громадянства отримано відповідь про те, що ОСОБА_1 із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, до Відділу з питань шукачів захисту та соціальної інтеграції Управління у справах іноземців та осіб без громадянства ГУ ДМС України в Дніпропетровській області, не звертався.
На направлений запит до Відділу з питань тимчасового та постійного проживання іноземців та осіб без громадянства Управління у справах іноземців та осіб без громадянства отримано відповідь про те, що ОСОБА_1 з заявою про оформлення посвідки на тимчасове та постійне проживання не звертався.
На направлений ГУ ДМС України в Дніпропетровській області до Посольства Республіки Молдова в Україні лист з проханням у разі ідентифікації ОСОБА_1 як громадянина Молдови, посприяти у видачі документу для перетину кордону з метою повернення до країни походження, отримано відповідь, що ОСОБА_1 паспортом громадянина Республіки Молдова документований не був та запропоновано звернутися в компетентні органи з запитом щодо реадмісії останнього.
Крім того, встановлено відсутність у системі «Аркан» будь-яких відомостей про перетин кордону в напрямку в'їзд/виїзд ОСОБА_1 .
Частиною 1 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22.09.2011 р. передбачено, що центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятиметься від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.
Частиною 5 статті 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» від 22 вересня 2011 року передбачено, що за порушення іноземцями та особами без громадянства встановленого порядку перебування в Україні, тобто проживання без документів на право проживання в Україні, або проживання за недійсними документами, недотримання встановленого порядку реєстрації або пересування і вибору місця проживання, працевлаштування, ухилення від виїзду після закінчення терміну перебування, а також за недотримання Правил транзитного проїзду через територію України до них застосовуються заходи відповідно до законодавства України.
Відповідно до статей 9, 29 Загальної декларації прав людини (1948 року) та ст.9 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права (1966 року) ніхто не може зазнавати безпідставного арешту, затримання або вигнання, а при здійсненні своїх прав і свобод кожна людина може зазнавати лише таких обмежень, які встановлені законом виключно з метою забезпечення належного визнання та поваги прав і свобод інших людей, а також забезпечення справедливих вимог моралі, суспільного порядку і загального добробуту.
Статтею 5 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (із змінами і доповненнями) від 04.11.1950 року, ратифікованою Верховною Радою України 11.09.1997 року, задекларовано право кожного на свободу та особисту недоторканість, за винятком певних випадків, зокрема, коли здійснюється законний арешт або затримання з метою запобігання її недозволеному в'їзду в країну чи особи, щодо якої провадяться процедури депортації або екстрадиції.
Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України визначається Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.1 ст.9 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці та особи без громадянства в'їжджають в Україну за наявності визначеного цим Законом чи міжнародним договором України паспортного документа та одержаної у встановленому порядку візи, якщо інше не передбачено законодавством чи міжнародними договорами України. Це правило не поширюється на іноземців та осіб без громадянства, які перетинають державний кордон України з метою визнання їх біженцями або особами, які потребують додаткового або тимчасового захисту чи отримання притулку.
Положеннями абзацу першого ч. 4 ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», передбачено що іноземці та особи без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України, затримані в установленому порядку та підлягають примусовому видворенню за межі України, у тому числі прийняті відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію, розміщуються в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, протягом строку, необхідного для їх ідентифікації та забезпечення реадмісії за межі України, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Відповідно до ч.1 ст.29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» передача з України або прийняття в Україну іноземця або особи без громадянства здійснюється відповідно до міжнародного договору про реадмісію.
Пунктом 22 ч. 1 ст.1 вищезазначеного Закону, передбачено, що реадмісія - це передача з території України або приймання на територію України іноземців та осіб без громадянства на підставах та в порядку, встановлених міжнародними договорами України.
Відповідно до ст.1 Угоди між Кабінетом Міністрів України і Урядом Республіки Молдова про безвізові поїздки громадян від 27.12.2001 року, яка набрала чинності 28.01.2002 року, передбачено, що громадяни держави однієї Сторони, незалежно від місця постійного проживання, можуть в'їжджати, прямувати транзитом, виїжджати та перебувати на території держави іншої Сторони без віз з дотриманням правил перебування і реєстрації, чинних в цій державі, по документах, зазначених в Додатку до цієї Угоди. Пунктом 2 Додатку до Угоди, встановлено, що дійсними документами для в'їзду та виїзду прямування транзитом та перебування на території держави іншої Сторони в розумінні цієї Угоди, є наступні документи, а саме: паспорт громадянина Республіки Молдова для виїзду за кордон; дипломатичний паспорт; службовий паспорт; посвідчення особи моряка (за наявності суднової ролі або виписки з неї);посвідчення члена екіпажу повітряного судна (за наявності запису в польотному завданні або виписки з нього); свідоцтво на повернення в Республіку Молдова (тільки для повернення в Республіку Молдова). Відповідно до ч. 1 ст. 2 вищезазначеної Угоди, громадяни держави однієї Сторони, які втратили документи, зазначені у Додатку до цієї Угоди, на території держави іншої Сторони, повинні негайно повідомити компетентні органи держави перебування, які безоплатно видають довідку, що підтверджує заяву про втрату документів.
Угода між Кабінетом Міністрів України та Урядом Республіки Молдова про реадмісію осіб, була підписана 06.10.2017 року, ратифікована Законом України № 2534-VІІІ від 06.09.2018 року, набрала чинності для України 01.02.2019 року, та є чинною на даний час.
Відповідно до ч.1 ст.2 вищезазначеної Угоди, компетентні органи держави запитуваної Сторони на запит компетентних органів держави запитуючої Сторони приймають назад осіб, які в'їхали на територію держави запитуючої Сторони або перебувають там з порушенням законодавства цієї держави щодо перетину державного кордону і перебування іноземців та осіб без громадянства, якщо встановлено, що ці особи є громадянами держави запитуваної Сторони або втратили її громадянство після в'їзду на територію держави запитуючої Сторони і не набули громадянства іншої держави, або якщо по відношенню до цих осіб прийнято рішення про відмову в наданні громадянства держави запитуючої Сторони.
Відповідно до ч.4 ст.2 вищезазначеної Угоди, якщо жоден з документів, на підставі яких визначається наявність в особи громадянства однієї зі Сторін, не може бути наданий, компетентний орган держави запитуючої Сторони домовляється з компетентним органом держави запитуваної Сторони про проведення без невиправданих затримок співбесіди з особою, яка підлягає реадмісії, з метою встановлення її громадянства.
Як встановлено під час розгляду справи судом, обґрунтованими є підстави вважати, що відповідач буде ухилятися від виїзду за межі території України.
Відповідно до ч.8 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».
У матеріалах справи відсутні докази звернення відповідача до відповідних державних органів із заявами про визнання його біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту.
Крім того, відсутні докази, які би свідчили, що відповідач залишав країну свого національного походження у зв'язку з побоюванням стати жертвою переслідувань в розумінні ст.31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».
Відповідно до ч.1 ст.289 КАС України за наявності обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства, стосовно якої подано адміністративний позов про примусове видворення, ухилятиметься від виконання рішення про її примусове видворення, перешкоджатиме проведенню процедури видворення, а так само у разі відсутності в іноземця або особи без громадянства, яка вчинила порушення законодавства України з прикордонних питань або про правовий статус іноземців, документа, що дає право на виїзд з України, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, його територіальним органом чи підрозділом, органом охорони державного кордону або Служби безпеки України подається до місцевого загального суду як адміністративного суду за місцезнаходженням цих органів (підрозділів) або за місцезнаходженням пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, позовна заява про застосування судом до іноземця або особи без громадянства, в тому числі, затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення видворення за межі території України.
Згідно ч.11 ст.289 КАС України строк затримання іноземців та осіб без громадянства в пунктах тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, становить шість місяців. За наявності умов, за яких неможливо ідентифікувати іноземця або особу без громадянства, забезпечити примусове видворення чи реадмісію особи у зазначений строк або прийняти рішення за заявою про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні, цей строк може бути продовжений, але не більш як на вісімнадцять місяців.
Аналізуючи вищенаведені законодавчі приписи та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку, що оскільки відповідачем не отримано на день розгляду справи статусу біженця, у нього відсутні документи, родичі, які могли б надати йому допомогу, кошти на повернення, що свідчить про те, що останній ухилятиметься від самостійного та добровільного залишення території України, тому наявні правові підстави для його затримання з поміщенням до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, для забезпечення реадмісії.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позовні вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, ґрунтуються на законі і підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до положень ч.19 ст.289 КАС України за подачу позовних заяв, передбачених даною статтею, судовий збір не справляється, а отже підстав для розподілу витрат пов'язаних з розглядом справи не має, оскільки вони сторонами не були понесені.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.5, 9, 72-77, 90, 229, 241, 246, 288, 289 КАС України, Законом України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», суд,-
Адміністративний позов Головного управління Державної міграційної служби України в Дніпропетровській області до громадянина ОСОБА_1 про затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію особу без громадянства до країни походження Республіку Молдова ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Затримати та помістити до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, громадянина ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 у м.Рибниця Молдова, строком до 6 місяців, тобто до 18 вересня 2021 року, з метою забезпечення передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію.
Рішення суду в частині затримання та поміщення до пункту тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства допустити до негайного виконання.
Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана у десятиденний строк з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги усіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Оскарження рішення не зупиняє його негайне виконання.
Суддя: Ю. В. Гречко