Справа № 191/2431/18
Провадження № 2/191/52/20
Іменем України
10.03.2021 року м. Синельникове Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді Кухаря Д.О.
за участю секретаря - Яніної О.В.
згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Синельникове цивільну справу за позовом цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки та ви визнання на них права власності, -
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя. В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що з 10.05.2014 року він перебуває з відповідачкою в зареєстрованому шлюбі. Під час сумісного проживання однією сім'єю, він з дружиною 13.12.2017 року на спільні кошти придбали житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 , загальною площею 39,1 кв.м. та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, розташовану за тією ж адресою, площею 0,0524 га, кадастровий номер : 1213000000:01:072:0004. Цей будинок та земельна ділянка для його обслуговування були придбані ними для сумісного проживання. Відповідно до ч.1 ст. 60 Сімейного кодексу України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Згідно до ч.4 ст. 65 Сімейного кодексу України до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї. Критеріями, за якими спірному набутому майну можна надати режим спільного майна, є: 1) час набуття такого майна; 2) кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття); 3) мета придбання майна, яка дозволяє надати йому правовий режим спільної власності подружжя. Відповідно до ч.1 ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. Враховуючи те, що житловий будинок і земельна ділянка для його обслуговування набуті ними під час шлюбу, за спільні кошти та з метою спільного сумісного проживання їх сім'ї, позивач вважає, що дане майно є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя і їх з відповідачкою частки у ньому мають бути рівними, тобто по 1/2 частині кожному. На даний час він не може домовитися з відповідачкою та дійти згоди про порядок володіння та користування майном, що є їх спільною власністю. Їх сім'я фактично розпалась.
У зв'язку з цим, позивач просить визнати житловий будинок, будівлі та споруди загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер : 1213000000:01:072:0004, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ; Визнати за ним - ОСОБА_1 , право власності на 1/2 частину житлового будинку, будівель та споруд, загальною площею 39,1 кв.м, житловою площею 22,3 кв.м., та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер : 1213000000:01:072:0004, розташовані за адресою : АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічною позовною заявою до ОСОБА_1 про припинення права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки та ви визнання на них права власності, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 10.04.2019 року заочним рішенням Синельниківського міськрайсуду Дніпропетровської області у цивільній справі № 191/2431/18 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 визнано житловий будинок, будівлі та споруди загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м. та земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 об'єктом права сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також визнано за ОСОБА_1 право власності на Ѕ частину житлового будинку, будівель та споруд загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м. та на Ѕ частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 . 20.01.2020 року Синельниківським міськрайсудом постановлена ухвала про задоволення її заяви про перегляд вищевказаного заочного рішення про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя та заочне рішення Синельниківського міськрайсуду від 10.04.2019 року по цивільній справі № 191/2431/18 позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя скасовано. 20.11.2020 року нею була отримана інформаційна довідка з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, з якої їй стало відомо, що ще в 2019 році до подачі нею заяви про перегляд вищевказаного рішення ОСОБА_1 на підставі заочного рішення зареєстрував за собою право власності на 1/2 частини спірного житлового будинку та земельної ділянки. Позивач не згодна з твердженням ОСОБА_1 про те, що спірний житловий будинок та земельна ділянка придбані за спільні кошти. Про покупку будинку та земельної ділянки вона домовилася з її власницею - ОСОБА_3 ще в 2013 році, тобто до шлюбу і основну суму (30500 грн.) за них виплатила ОСОБА_3 до укладення шлюбу з ОСОБА_1 , що підтверджується розписками і це може підтвердити ОСОБА_3 . Залишок коштів вона виплатила вже під час шлюбу, але це були її особисті кошти, так як працювала оператором заправних станцій ВРНП «Лівоберіжжя» ПАТ «Укрнафта», що підтверджується довідками про доходи ОСОБА_2 . Сам же договір купівлі - продажу житлового будинку і земельної ділянки був оформлений 13.12.2017 року вже під час шлюбу. Згідно з правовою позицією ВСУ у справі № 6-399цс17, відповідно до п.3 ч. 1 ст.57 СК України особистою приватною власністю дружини (чоловіка) є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але і спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна (джерело набуття).
У зв'язку з цим, просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку, будівель та споруд загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м. та на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 , визнавши за нею право власності в цілому на житловий будинок, будівлі та споруди загальною площею 39, 1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м. та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 .
Позивач за зустрічним позовом - ОСОБА_2 до початку судового засідання надала заяву про розгляд справи без її участі. Свої зустрічні позовні вимоги підтримала повністю та просила їх задовольнити, в задоволенні первісного позову просила відмовити. Проти заочного розгляду справи не заперечувала.
Позивач за первісним позовом та відповідач за зустрічним позовом - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився по невідомим суду причинам, хоча про день та час судового розгляду був належним чином повідомлений, що підтверджується оголошенням про виклик.
Згідно ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов : відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Суд, з урахуванням згоди позивача за зустрічним позовом, дослідивши матеріали справи та оцінивши їх у сукупності, прийшов до наступного висновку.
Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ч.1 ст.16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно копії свідоцтва про шлюб серія НОМЕР_1 , 10.05.2014 року зареєстрували шлюб ОСОБА_1 та ОСОБА_4 . Прізвище дружини після реєстрації шлюбу : « ОСОБА_5 ».
13.12.2017 року між ОСОБА_3 («Продавець»), та ОСОБА_2 ( «Покупець») був укладений договір купівлі-продажу земельної ділянки, згідно якого Продавець передає у приватну власність, а Покупець приймає та зобов'язується оплатити земельну ділянку площею 0,0524 га., що розташована на території АДРЕСА_1 . Продаж вчинено на суму 6515,00 грн.. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Харченко О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 825.
Крім того, 13.12.2017 року між ОСОБА_3 («Продавець»), та ОСОБА_2 ( «Покупець») був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, згідно якого Продавець передає у приватну власність, а Покупець приймає та зобов'язується оплатити будинок під номером АДРЕСА_1 . Продаж вчинено на суму 38923,00 грн.. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Синельниківського міського нотаріального округу Харченко О.А. та зареєстровано в реєстрі за № 824.
Згідно копії Витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 13.12.2017 року житловий будинок та земельна ділянка площею 0,0524 га., призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер : 1213000000:01:072:0004, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 зареєстровані на праві приватної власності за ОСОБА_2 .
Заочним рішенням Синельниківського міськрайонного суду від 10.04.2019 року визнано житловий будинок, будівлі та споруди загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м., та земельну ділянку для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004 розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 . Також, рішенням визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину житлового будинку, будівель та споруд, загальною площею 39,1 кв.м, житловою площею 22,3 кв.м. та на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер 1213000000:01:072:0004, які розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 20.01.2020 року заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду від 10.04.2019 року було скасовано.
В матеріалах цивільної справи містяться копії розписок ОСОБА_3 , згідно яких остання отримала від ОСОБА_4 09.07.2013 року, 10.08.2013 року, 09.09.2013 року, 10.10.2013 року, 09.11.2013 року, 10.12.2013 року 09.02.2014 року 10.03.2014 року, 09.04.2014 року, 10.07.2014 року, 09.09.2014 року, 10.11.2014 року, 09.08.2015 року, 09.06.2015 року, 10.11.2017 року, 09.02.2015 року, 10.04.2015 року гроші на загальну суму 45500,00 грн. в рахунок плати за будинок, який розташований за адресою : АДРЕСА_1 .
Відповідно довідок про доходи №4 від 13.03.2020 року, №5 від 13.03.2020 року ОСОБА_2 працює у ВРНП «лівобережжя ПАТ «Укрнафта» на посаді оператор заправних станцій 3 розряду. Загальна сума доходу за період з 06.08.2013 року по 31.12.2016 року складає 77474,19 грн., за винятком аліментів; загальна сума лікарняного листа по вагітності та пологам з 16.12.2014 року по 20.04.2015 року становить 10582,74 грн.. Загальна сума доходу за період з 01.01.2017 року по 29.02.2020 року складає 281053,62 грн..
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованого 20.11.2020 року, земельна ділянка площею 0,0524 га., кадастровий номер : 1213000000:01:072:0004, яка призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), розташована за адресою: АДРЕСА_1 , зареєстрована на праві спільної часткової власності 1/2 частки за ОСОБА_1 на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду від 10.04.2019 року, № 191/2431/18; 1/2 частка за ОСОБА_2 на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу №825, виданого 13.12.2017 року приватним нотаріусом Харченко О.А.. В графі « Актуальна інформація про об'єкт нерухомого майна» зазначено, що житловий будинок, розташований за адресою : АДРЕСА_1 зареєстрований за ОСОБА_1 - 1/2 частка на праві спільної часткової власності на підставі рішення Синельниківського міськрайонного суду від 10.04.2019 року, 1/2 частка на праві приватної власності за ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу №824, виданого 13.12.2007 року приватним нотаріусом Харченко О.А..
Згідно з частиною третьою статті 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 60 Сімейного Кодексу України передбачено, що майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 ст.57 Сімейного Кодексу України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є : майно, набуте нею, ним до шлюбу; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі договору дарування або в порядку спадкування; майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які належали їй, йому особисто; житло, набуте нею, ним за час шлюбу внаслідок його приватизації відповідно до Закону України "Про приватизацію державного житлового фонду"; земельна ділянка, набута нею, ним за час шлюбу внаслідок приватизації земельної ділянки, що перебувала у її, його користуванні, або одержана внаслідок приватизації земельних ділянок державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, або одержана із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених Земельним кодексом України.
Пунктами 23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що
підлягає поділу відповідно до частин 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. Спільною сумісною власністю подружжя, зокрема, можуть бути: квартири, жилі й садові будинки; земельні ділянки та насадження на них, продуктивна і робоча худоба, засоби виробництва, транспортні засоби; грошові кошти, акції та інші цінні папери, паєнакопичення в житлово-будівельному, дачно-будівельному, гаражно-будівельному кооперативі; грошові суми та майно, належні подружжю за іншими зобов'язальними правовідносинами, тощо. Майно, яке належало одному з подружжя, може бути віднесено до спільної сумісної власності укладеною при реєстрації шлюбу угодою (шлюбним договором) або визнано такою власністю судом з тих підстав, що за час шлюбу його цінність істотно збільшилася внаслідок трудових або грошових затрат другого з подружжя чи їх обох. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов'язаннями, що виникли в інтересах сім'ї (ч. 4 ст. 65 СК). Не належить до спільної сумісної власності майно одного з подружжя, набуте особою до шлюбу; набуте за час шлюбу на підставі договору дарування або в порядку спадкування; набуте за час шлюбу, але за кошти, які належали одному з подружжя особисто; речі індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть якщо вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, що належала особі, а також як відшкодування завданої їй моральної шкоди; страхові суми, одержані за обов'язковим або добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою власністю кожного з них. Що стосується премії, нагороди, одержаних за особисті заслуги, суд може визнати за другим з подружжя право на їх частку, якщо буде встановлено, що він своїми діями сприяв її одержанню.
Верховний Суд України у своїй постанові від 05.04.2017 року у справі № 6-399цс17 виклав свою правову позицію : « Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 СК України особистою приватною власністю дружини, чоловіка є майно, набуте нею (ним) за час шлюбу, але за кошти, які належали їй (йому) особисто. Належність майна до спільної сумісної власності подружжя визначається не тільки фактом придбання його під час шлюбу, але й спільною участю подружжя коштами або працею в набутті майна. Застосовуючи норму статті 60 СК України та визнаючи право спільної сумісної власності подружжя на майно, суд повинен установити не тільки факт набуття майна під час шлюбу, але й той факт, що джерелом його набуття були спільні сумісні кошти або спільна праця подружжя. Тобто статус спільної сумісної власності визначається такими чинниками, як час набуття майна та кошти, за які таке майно було набуте (джерело набуття). Норму статті 60 СК України застосовано правильно, якщо набуття майна відповідає цим чинникам. Таким чином, у разі придбання майна хоча й у період шлюбу, але за особисті кошти одного з подружжя, це майно не може вважатися об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а є особистою приватною власністю того з подружжя, за особисті кошти якого воно придбане. Тому сам по собі факт придбання спірного майна в період шлюбу не є безумовною підставою для віднесення такого майна до об'єктів права спільної сумісної власності подружжя.
Згідно ч.1 п.9 ст.27 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі : судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно.
Згідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не передбачено законом або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Отже, в судовому засіданні встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 10.05.2014 року. Позивачем за зустрічним позовом до укладення шлюбу були виплачені власні кошти колишньому власнику спірного житлового будинку та земельної ділянки ( ОСОБА_3 ), що підтверджується розписками останньої, але договори купівлі-продажу вже були укладені в період шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , тому в розумінні положень ст.57 Сімейного Кодексу України дане майно є особистою приватною власністю ОСОБА_2 .. Крім того, оскільки заочне рішення Синельниківського міськрайонного суду від 10.04.2019 року, за яким визнано спірний житловий будинок та спірну земельну ділянку об'єктом права спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частину земельної ділянки та 1/2 житлового будинку, будівель та споруд, скасовано ухвалою Синельниківського міськрайонного суду від 20.01.2020 року, тому позивач за первісним позовом - ОСОБА_1 втрачає своє право власності на вищезазначене майно.
Таким чином, суд вважає необхідним в задоволенні первісного позову відмовити, задовольнивши зустрічний позов в повному обсязі.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Крім того, відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача. Оскільки в задоволенні первісного позову судом було відмовлено, тому понесені ОСОБА_1 судові витрати не відшкодовується. У зв'язку з цим, суд вважає необхідним стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 понесені судові витрати по сплаті судового збору за зустрічним позовом в сумі 1051,20 грн..
На підставі викладеного, та ст.ст.57,60 Сімейного Кодексу України, п.п. 23,24 Постанови Пленуму Верховного Суду України №11 від 21.12.2007 року « Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», ст.ст. 15,16,328,368, 392 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 77, 78, 81,141, 206, 259, 263, 264, 280-282 ЦПК України, суд, -
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя відмовити.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на 1/2 частину житлового будинку та земельної ділянки та ви визнання на них права власності задовольнити.
Припинити право власності ОСОБА_1 на 1/2 частину житлового будинку, будівель та споруд загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м. та на 1/2 частину земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер : 1213000000:01:072:0004, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 .
Визнати за ОСОБА_2 право власності в цілому на житловий будинок, будівлі та споруди загальною площею 39,1 кв.м., житловою площею 22,3 кв.м. та на земельну ділянку для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель та споруд, площею 0,0524 га, кадастровий номер : 1213000000:01:072:0004, які розташовані за адресою : АДРЕСА_1 .
Стягнути з ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Троїцьке Пристенського району Курської області, ідентифікаційний номер : НОМЕР_2 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер: НОМЕР_3 , судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 1051 ( одна тисяча п'ятдесят одна) гривня 20 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області або через Синельниківський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя: Д. О. Кухар