Справа № 191/2274/20
1-кп/206/64/21
17 березня 2021 року Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпро клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під №42020040000000037 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України, за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_6 , представника потерпілого-адвоката ОСОБА_7 ,
захисників-адвокатів ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
29 вересня 2020 року до Самарського районного суду м. Дніпропетровська з Дніпровського апеляційного суду в порядку ст. 407 КПК України надійшов обвинувальний акт з реєстром матеріалів досудового розслідування по кримінальному провадженню, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, під № 42020040000000037 від 20.01.2020 за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 4 ст. 187, ст. 257, ч. 1 ст. 263 КК України, та ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187 , ч. 4 ст. 187, ст. 257 КК України.
В судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження раніше обраних запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , оскільки ризики, передбачені ч.ч.3,5 ст. 177 КПК України, на сьогодні продовжують існувати, а строки застосування ухвали суду про продовження дії запобіжного заходу, спливають. Щодо наведених ризиків, зазначив, що обвинувачений ОСОБА_3 , перебуваючи на волі, може незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні з метою зміни останніми своїх свідчень щодо його ролі у вчинених ним злочинів, оскільки після ознайомлення з матеріалами кримінального провадження він отримав доступ до їх особистої інформації, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки після вчинення першого злочину свою злочинну діяльність не припинив, а вчиняв нові умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, має слабкі соціальні зв'язки. Також продовжують існувати аналогічні ризики стосовно обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Окрім того, просив суд продовжити застосовування до обвинувачених визначеного альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень. Щодо клопотання захисника-адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт у певний час доби ОСОБА_3 , та клопотання захисника-адвоката ОСОБА_8 про зменшення суми альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_4 , заперечував, оскільки вказані клопотання є необґрунтованим, а вимоги викладені у вказаних клопотаннях захисниками, не будуть сприяти належній процесуальній поведінці обвинувачених.
Захисник-адвокат ОСОБА_8 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_4 в судовому засіданні вважав що клопотання прокурора підлягає частковому задоволенню, а саме щодо продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його підзахисному. Щодо альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави у сумі 1500000 гривень заперечував, вважаючи такий розмір застави не співмірним відповідно до ст. 182 КПК України, оскільки як зазначено в наведеній статті розмір застави обвинуваченої особи у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначено - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Враховуючи викладене просили зменшити розмір застави до 500 000,00 гривень.
Захисник-адвокат ОСОБА_10 , яку підтримав обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення клопотання прокурора та просила відмовити в задоволенні вказаного клопотання в повному обсязі. В обґрунтування своєї позиції зазначила, що будь-яких переконливих доказів на підтвердження ризиків визначених в клопотанні прокурора, останнім не надано, вказане клопотання є необґрунтованим та ідентичним минулому клопотанні про продовження запобіжного заходу.
Захисник-адвокат ОСОБА_9 , якого підтримав обвинувачений ОСОБА_3 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні клопотання прокурора посилаючись на наступне. Вказане клопотання, вважав необґрунтованим, ризики на які посилається прокурор будь-яким чином не доведені, є надуманими, та зводяться фактично до припущень, оскільки свідки та потерпілі в судовому засіданні вже були допитані, а вчинити інше кримінальне правопорушення, як посилається прокурор на один із зазначених ризиків відповідно до ст.. 177 КПК обвинувачений не може, оскільки перебуває під вартою. Враховуючи викладене, просив змінити відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід на нічний домашній арешт, оскільки останній офіційно працевлаштований, має постійне місце проживання, а відтак зможе в повній міри виконати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Представник потерпілого-адвокат ОСОБА_7 в судовому засіданні підтримав клопотання прокурора в повному обсязі. В задоволенні клопотання сторони захисту та обвинувачених, заперечував.
Суд, дослідивши клопотання прокурора, вислухавши думку учасників процесу, вивчивши матеріали кримінального провадження приходить до наступного.
Статтею 8 КПК України кримінальне провадження, визначено що здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у Кримінальному проваджені, а також, і у відповідності з ч.5 ст.9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики ЄСПЛ. Згідно зі змістом ст. 131 та ст. 132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. У відповідності до вимог ч. 3 ст. 331 КПК України, до спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершено до його спливу.
Частиною першою ст. 199 КПК України, визначено що клопотання про продовження строку тримання під вартою має право подати прокурор, слідчий за погодженням з прокурором не пізніше ніж за п'ять днів до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Ухвалою Самарського районного суду м. Дніпропетровська від 25.01.2021 обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 було продовжено строки дії запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів, починаючи з 25.01.2021 до 23.01.2021 до 12 год. 00 хв. включно з визначенням альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави в розмірі у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, на кожного обвинуваченого окремо.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою та продовження строку тримання під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Так, згідно з позицією Європейського суду з прав людини питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Тримання під вартою та продовження строку тримання під вартою може бути виправдано у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.
Частиною першою ст. 183 КПК України встановлено, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
На підставі практики Суду і Кримінальний процесуальний кодекс України встановив норму закону ст.177 КПК України, яка містить, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5)вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Суд, вирішуючи клопотання прокурора про продовження запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , у вигляді тримання під вартою та клопотання захисника-адвоката ОСОБА_9 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт в нічний час доби відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , клопотання захисника-адвоката ОСОБА_8 про зменшення розміру застави відносно обвинуваченого ОСОБА_4 , в розмірі від 80-300 розмірів прожиткового мінімуму, у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує, у відповідності до ст. ст. 177, 178 КПК України враховує тяжкість покарання, зокрема за ч. 4 ст. 187 КК України - позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років з конфіскацією майна, який відповідно до ст. 12 КК України є особливо тяжким злочином, та вважає наявними підстави для продовження ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою, виходячи з наступного.
Ризиками, які суд оцінює у сукупності з тяжкістю покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винними, являються вплив на потерпілих та свідків, хоча суд і приймає до уваги ту обставину, що потерпілі та свідки вже були допитані судом, однак стороною захисту було заявлено клопотання про повторний допит потерпілого ОСОБА_11 , після чого останнього було допитано в судовому засіданні. Разом з цим стороною захисту було заявлено клопотання про допит свідків, визначених в реєстрі досудових розслідувань, від допиту яких в судовому засіданні відмовився прокурор, а відтак суд вважає, що вказаний ризик є таким, що на сьогодні повністю не перестав існувати. Окрім того, існує ризик можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, обвинуваченими, оскільки ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 вчинили низку розбійних нападів, після вчинення першого злочину, свою злочинну діяльність не припинили, а вчиняли нові умисні тяжкі та особливо тяжкі злочини, мають слабкі соціальні зв'язки. Крім того, джерело придбання зброї, вилученої в ході обшуків у ОСОБА_4 , не встановлено.
Отже, ризики передбачені ч.ч.3,5 ст.177 КПК України, які були підставою для застосування та в подальшому продовження запобіжних заходів у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , на сьогодні не перестали існувати.
Крім того, вирішуючи подане клопотання суд, також, враховує усталену практику ЄСПЛ, зокрема, Рішення «Лабіта проти Італії» від 06.04.2000 року, згідно якого тримання під вартою є виправданим у певному випадку, лише якщо конкретні ознаки розкривають наявність публічного інтересу, що переважає, попри презумпцію невинуватості, над повагою до особистої свободи. Національні судові органи повинні розглядати всі обставини, що дають підстави ствердити наявність публічного інтересу, який би виправдав виняток із загальної норми про повагу до свободи людини. Такими ознаками є тяжкість та підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 злочину.
Дані відносно осіб обвинувачених враховуються судом, як соціальні зв'язки обвинувачених, їх вік та стан здоров'я, які при цьому не виключають можливість тримання під вартою жодного з обвинувачених, та вони не зменшують заявлені у кримінальному провадженні ризики, оскільки обвинувачені ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюються у вчиненні низки злочинів, серед яких тяжкий злочин та особливо тяжкий злочин, а тому викладене у своїй сукупності є мотивом для обмеження свободи обвинувачених у встановленому законом порядку.
Тому, суд не вбачає підстав для задоволення клопотання захисника-адвоката ОСОБА_9 в частині зміни ОСОБА_3 запобіжного заходу на домашній арешт у нічний час доби.
Окрім того, практика Європейського суду з прав людини, свідчить про те, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загально суспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства. Враховуючи зазначене, суд вважає що клопотання прокурора про продовження обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 строків тримання під вартою, підлягає частковому задоволенню.
При цьому одночасно, суд, при постановлені ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, вважає за необхідне розглянути питання, щодо зміни раніше визначеного розміру застави, з огляду на наступне. Відповідно до ст. 182 КПК України, запобіжний захід у виді застави обирається без визначення граничного строку дії до його скасування (зміни, припинення) у передбачених законом випадках. При обранні запобіжного заходу у виді застави на підозрюваного (обвинуваченого) покладається зобов'язання прибувати до суду (слідчого, прокурора) за кожною вимогою. Таке зобов'язання є суттю всіх запобіжних заходів не пов'язаних з позбавленням волі і покладається на підозрюваного (обвинуваченого) на весь строк дії запобіжного заходу незалежно від покладення на нього інших обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194КПК України. Позиція Європейського суду стосовно питання обрання національними судами запобіжного заходу у вигляді застави та призначення її розміру, цілковито прослідковується в рішенні Суду у справі «Мангурас проти Іспанії» (Mangouras v. Spain) від 28 вересня 2010 року. У цій справі, посилаючись на пункт 3 статті 5 Конвенції, заявник стверджував, що сума застави у його справі була необґрунтовано високою та не враховувала конкретні обставини й умови його особистого життя.
Суд підтвердив, що відповідно до вказаної статті Конвенції внесення застави може вимагатися лише за наявності законних підстав для затримання особи, а також те, що уповноважені органи влади повинні приділити визначенню суми застави стільки ж уваги, скільки і вирішенню питання про необхідність подальшого тримання обвинуваченого під вартою. Більше того, якщо навіть сума застави визначається виходячи із характеристики особи обвинуваченого та його матеріального становища, за певних обставин є обґрунтованим врахування також і суми збитків, у заподіянні яких ця особа обвинувачується. Суд також зазначив, що гарантії, передбачені пунктом 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити явку обвинуваченого в судове засідання. Сума застави повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами, які мають забезпечити його безпеку. Іншими словами, розмір застави повинен визначатись тим ступенем довіри (впевненості), при якому, перспектива втрати застави чи дій проти поручителів у випадку відсутності появи на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні. Згідно з ч. 5 ст. 182 КПК, розмір застави визначається у таких межах: 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з тим, суд вважає за необхідне звернути увагу на те що в клопотанні та під час судового розгляду, прокурором не зазначеного жодної обґрунтованої необхідності залишення подальшого розміру застави у розмірі 1500000 гривень обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та не наданого відповідного доказу з цих підстав.
Тому, суд вважає, що розмір застави - 1500000 у національній грошовій одиниці України, на кожного обвинуваченого окремо, на даний час є занадто надмірним та не вбачає виключних випадків, які б вказували на те, що застава у максимальних межах визначених для особливо тяжкого злочину п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити виконання обов'язків обвинуваченими, передбачених ч. 7 ст. 42 КПК України.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що слід змінити застосований до обвинувачених альтернативний запобіжний захід у вигляді застави, шляхом зменшення розміру призначеної застави до 1200000 на кожного обвинуваченого окремо, оскільки саме такий розмір, суд вважає достатнім для забезпечення належної процесуальної поведінки обвинувачених.
Також суд враховує, що застава, внесена заставодавцем, може бути звернена судом на виконання вироку в частині майнових стягнень тільки за його згодою.
Згідно з ч. 11 ст. 182 КПК України, застава, що не була звернена в дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що обвинувачені не позбавлені можливості в подальшому ставити питання перед судом про зміну їм запобіжних заходів під час судового розгляду, коли перестануть існувати ризики, зазначені вище судом.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів, приходить до висновку про те що клопотання прокурора та клопотання захисника - адвоката ОСОБА_8 підлягають частковому задоволенню. На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 7,9,177,178,182,183,199, 331, 370, ст. 372 КПК України, суд, -
Клопотання прокурора про продовження строків дії запобіжних заходів обвинуваченим ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задовольнити частково.
Клопотання захисника-адвоката ОСОБА_8 та обвинуваченого ОСОБА_4 , про зменшення суми альтернативного запобіжного заходу у вигляді застави обвинуваченому ОСОБА_4 - задовольнити частково.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з 17.03.2021 до 08.05.2021 до 12 год. 00 хв. включно.
Змінити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, зменшивши її до 1200000 (одного мільйону двісті тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути несена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу- застава, кримінальне провадження під № 120142020040000000037від 20.01.2020, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом суду;
- не виїжджати за межі с. Чкалове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.
Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з 17.03.2021 до 08.05.2021 до 12 год. 00 хв. включно.
Змінити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, зменшивши її до 1200000 (одного мільйону двісті тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути несена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу- застава, кримінальне провадження під № 120142020040000000037від 20.01.2020, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом суду;
- не виїжджати за межі с. Чкалове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.
Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вигляді тримання під вартою - продовжити з 17.03.2021 до 08.05.2021 до 12 год. 00 хв. включно.
Змінити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , альтернативний запобіжний захід в вигляді застави у сумі 1500000 (півтора мільйони) гривень у національній грошовій одиниці України, зменшивши її до 1200000 (одного мільйону двісті тисяч) гривень у національній грошовій одиниці України, яка може бути несена як самим обвинуваченим, так й іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок за наступними реквізитами: код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26239738, банк отримувача ДКСУ, м. Київ, код банку отримувача (МФО) 820172, рахунок отримувача UA158201720355229002000017442, призначення платежу- застава, кримінальне провадження під № 120142020040000000037від 20.01.2020, обвинувачений (прізвище, ініціали), платник (прізвище, ініціали).
В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця ув'язнення необхідно негайно звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти та повідомити про це суд.
З моменту звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з-під варти у зв'язку з внесенням застави він буде вважатися таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
На час дії запобіжного заходу у вигляді застави, на підставі ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за умови внесення застави, наступні процесуальні обов'язки:
- прибувати за кожним викликом суду;
- не виїжджати за межі с. Чкалове, Нікопольського району, Дніпропетровської області, без дозволу суду;
- повідомляти суд та прокурора про зміну свого місця проживання;
- за наявності паспорту для виїзду за межі України здати його до органів Державної міграційної служби України.
Визначити термін дії зазначених процесуальних обов'язків протягом двох місяців з дня внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, дублікат документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави надати до Самарського районного суду міста Дніпропетровська.
В задоволенні клопотання захисника-адвоката ОСОБА_9 та обвинуваченого ОСОБА_3 , про зміну останнього запобіжного заходу на домашній арешт у певний час доби - відмовити. Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1