Справа № 206/1027/21
Провадження № 1-в/206/83/21
18.03.2021Самарський районний суд м. Дніпропетровська у складі:
головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря судового засідання: ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро письмову заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра ОСОБА_3 про продовження примусових заходів медичного характеру стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, інваліда ІІІ групи, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ,
за участю сторін:
прокурора: ОСОБА_5
захисника-адвоката: ОСОБА_6
лікаря-психіатра ОСОБА_3
особи стосовно якої розглядається заява ОСОБА_4
12.03.2021 до Самарського районного суду м. Дніпропетровська надійшла заява представника Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра ОСОБА_3 про продовження примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У вказаній письмовій заяві заявник вказував, що згідно ухвали Жовтоводського міського суду Дніпропетровської області від 11.08.2020 до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 були застосовані примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом. Хворий надійшов до лікарні 04.03.2021 в стані екзацербації (загострення) шизофренії параноїчної, з вираженою негативною симптоматикою: психічною непродуктивністю, емоційною зрідненістю, пасивністю, формальними розладами мислення.
У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення письмової заяви.
Представник заявника ОСОБА_3 підтримав заяву про продовження примусових заходів медичного характеру стосовно ОСОБА_4 та просив її задовольнити.
Особа відносно якої розглядається заява ОСОБА_4 не погодився із вказаною заявою, просив не продовжувати відносно нього примусові заходи медичного характеру.
Захисник-адвокат ОСОБА_6 вважала за необхідне відмовити в задовольненні письмової заяви, посилаючись на ті обставини, що ОСОБА_4 лише 04.03.2021 було доставлено до лікарні на лікування.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання, вважає, що письмова заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1ст.95 КК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється судом за письмовою заявою представника психіатричного закладу (лікаря-психіатра), який надає особі таку психіатричну допомогу, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів.
Згідно вимог ст. 514 КПК України, продовження зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Відповідно до п.18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», ст. 95 КК Українивведено положення про можливість продовження застосування примусових заходів медичного характеру, яке, як і зміна або скасування (припинення) їх застосування, здійснюється за заявою представника психіатричного закладу, що надає особі психіатричну допомогу, з дорученням до цієї заяви висновку комісії лікарів-психіатрів. Судам слід розглядати такі справи в порядку, передбаченому статями 419,422,424 КПК України. При цьому необхідно мати на увазі, що продовжувати застосування примусових заходів медичного характеру можна кожного разу на строк, який не перевищує шість місяців.
Відповідно до п. 27 в обґрунтування необхідності продовження примусових заходів медичного характеру у висновку № 53 від 12.03.2021 комісія лікарів-психіатрів зазначила: хворий надійшов до лікарні 04.03.2020 в стані екзацербації (загострення) шизофренії параноїдної з вираженою негативною симптоматикою: психічною непродуктивністю, емоційною збідненістю, пасивністю, формальними розладами мислення. Та актуальною психотичною симптоматикою з маячними думками відношення до брата, вважає що він планомірно морально знущається з нього та з його матері. Афективно нестійкий, напружений, схильний до проявів невербальної агресії - підвищення голосу, стискання кулаків. Мислення дезогранізоване, мова витіювата, не по суті бесіди, виявляє проблеми в розумінні звернених питань навіть після уточнень. У зв 'язку з короткочасністю перебування хворого у відділенні та нетривалості терапії основного захворювання психічний стан ОСОБА_4 змінився незначно, став більш стриманим, знизилося афективне напруження, режиму відділенння порушував, ліки приймав, але залишається відстороненим, маячні думки є актуальними по відношенню до брата. В бесіді продовжує виявляти невербальні прояви агресії. Не розуміє причину знаходження у відділенні, але вважає справу сфабрикованою. Заперечує необхідність у лікуванні. Відношення до скоєного формальне, винним себе не вбачає. Критика до свого стану відсутня. Зважаючи на вищевикладене вбачається за доцільне продовження проведення примусових заходів медичного характеру з метою досягнення якісної ремісії основного захворювання, розуміння власного стану та необхідності лікування, формування критичного відношення до скоєного правопорушення та початку проведення соціально-реабілітаційних заходів.
Згідно з п.28 висновку комісії лікарів-психіатрів: рекомендовано продовжити примусові заходи медичного характеру у закладі зі звичайним типом нагляду, про що зазначено також в письмовій заяві Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра ОСОБА_3 від 12.03.2021.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за доцільне письмову заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра ОСОБА_3 про продовження примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 задовольнити, та продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до відділення зі звичайним наглядом, строком до 6 місяців.
Керуючись ст.ст.19,22 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст.ст.94,95 Кримінального кодексу України, ст.ст.372,503,512-514 КПК України,постановою Пленуму Верховного Суду України № 7 від 03.06.2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування», суд -
Письмову заяву Комунального підприємства «Дніпропетровська багатопрофільна клінічна лікарня з надання психіатричної допомоги» Дніпропетровської обласної ради» лікаря-психіатра ОСОБА_3 про продовження примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , примусові заходи медичного характеру у вигляді госпіталізації до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом, строком до 6 (шести) місяців.
Ухвала може бути оскаржена в судову палату з кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду протягом 7 (семи) днів.
Суддя ОСОБА_1