Справа № 189/1435/20
2-а/189/13/21
іменем України
19.03.2021 року смт. Покровське Дніпропетровської області
Покровський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Єдаменко І. В., за участю секретаря судового засідання Копиці С. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної Поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Данило Юрія Володимировича, Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ № 205611 від 01.12.2020 року, -
ВСТАНОВИВ: Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом та просив скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 205611 від 01.12.2020 року, винесену інспектором Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної Поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Данило Юрієм Володимировичем відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу, справу закрити. Як зазначає позивач, 01.12.2020 року він керував транспортним засобом у складі тягача марки DAF XF 105.460 (номерний знак НОМЕР_1 ) з напівпричепом марки TAD CLASSIC 30-3 (номерний знак НОМЕР_2 ). 01.12.2020 року в Кобеляцькому районі Полтавській області ТЗ було зупинено інспектором Кобеляцького відділу поліції Головного Управління Національної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції в Полтавській області Данило Юрієм Володимировичем та винісено відносно ОСОБА_1 . Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху , зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАБ № 205611. Відповідно до постанови позивач визнаний винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.132-1 КУпАП України. Як зазначено у оскаржуваній постанові:« гр. ОСОБА_1 керував автомобілем DAF нз НОМЕР_1 та перевозив вантаж, ширина якого перевищує 2,6 м» та накладено штраф у розмірі 510,00 (п'ятсот десять) гривень, що підтверджується доданою - до матеріалів справи копією Постанови. Позивач вважає складену відносно нього постанову незаконною і такою, що підлягає скасуванню, оскільки дозвіл на перевезення вказаної сівалки не потрібний, а також у зв'язку з чисельними порушеннями при винесенні постанови. Розгляд вказаної справи здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження на підставі ухвали Покровського районного суду Дніпропетровської області від 13.01.2021 року. Суд, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного. У судовому засіданні встановлено, що постановою серії БАБ № 205611 від 01.12.2020 року, винесеною інспектором Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної Поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Данило Юрієм Володимировичем, в якій зазначено, що « гр. ОСОБА_1 керував автомобілем DAF нз НОМЕР_1 та перевозив вантаж, ширина якого перевищує 2,6 м». Частиною 1 статті 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність. Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Згідно п. 8 ч.1 ст. 23 Закону України "Про Національну поліцію" поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання. Пунктом 11 частини першої статті 23 Закону України "Про Національну поліцію" визначено, що поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Відповідно до п. 22.5 ПДР за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Частиною 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою КМУ № 30 від 18.01.2001 року, встановлено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Забороняється проїзд великогабаритних та великовагових транспортних засобів без дозволу, зазначеного у пункті 4 цих Правил, або документа, який підтверджує внесення плати за проїзд, що повинні знаходитися у водія і пред'являтися на вимогу уповноважених осіб (п. 25 Правил). Згідно ст. 132-1 КУпАП порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб'єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Відповідно до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Положеннями статті 73 КАС України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Отже, вина водія у порушенні Правил дорожнього руху повинна доводитись певними доказами, серед яких показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, пояснення свідків тощо. Відповідно ч. 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Відповідно до п. 1.3 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Відповідно до статті 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Згідно з пунктом 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30 (Правила № 30) рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів. Відповідно до п. 7 вказаних Правил, дозвіл видається на одноразовий проїзд великогабаритного та великовагового транспортного засобу. У разі здійснення постійних проїздів по одному маршруту тим самим транспортним засобом дозвіл може видаватися на кілька проїздів, але не більше ніж на три місяці. Відповідно до п. 1.10 ПДР габаритно-ваговий контроль - перевірка габаритних і вагових параметрів транспортного засобу (в тому числі механічного транспортного засобу), причепу і вантажу на предмет відповідності встановленим нормам щодо габаритів (ширина, висота від поверхні дороги, довжина транспортного засобу) та щодо навантаження (фактична маса, осьове навантаження), яка проводиться відповідно до встановленого порядку на стаціонарних або пересувних пунктах габаритно-вагового контролю. В матеріалах справи відсутні показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, відсутні пояснення свідків, які б містили докази скоєння ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, обставини якого викладені в оскарженій постанові. Інші докази на підтвердження встановлених відповідачем обставин, які стали підставою для притягнення позивача до адміністративної відповідальності, в матеріалах справи відсутні, сторонами також не подані. Згідно ст.72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Обов'язок дотримання принципу презумпції невинуватості відноситься не тільки до судових органів, але й до інших державних установ, таких як поліція (справа Daktaras v. Lithuania, скарга № 42095/98). Європейський суд з прав людини, що у своєму рішенні від 10 лютого 1995 р. у справі Аллене де Рібермон проти Франції підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави. Правова природа адміністративної відповідальності по своїй суті аналогічна кримінальній, оскільки також є публічною, пов'язана із застосування державного примусу, ініціюється органами, які наділені владними повноваження, а застосовувані санкції можуть бути доволі суттєвими для особи, включаючи позбавлення волі. Крім того, у рішенні від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 Конституційний Суд України дійшов до висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпція, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні. (п. 4.1) У пункті 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз'яснено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими статтями 283, 284 КУпАП. У ній зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Оскільки відповідачами не надано доказів на підтвердження вчинення позивачем адміністративного правопорушення, а всі сумніви стосовно доведеності вини особи повинні тлумачити на її користь, суд дійшов висновку про недоведеність належними та допустимими доказами вчинення позивачем інкримінованого адміністративного правопорушення та як наслідок неправомірність притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Натомість позивачем, до матеріалів справи надано витяг з сайту, відповідно до якого транспортна ширина сівалки Vaderstard Rapid RD -300 S за стандартом не перевищувала 2,6 м.
Таким чином, позивач не зобов'язаний був отримувати дозвіл на перевезення великогабаритного вантажу. Доказів протилежного відповідачем не надано.
З огляду на вищевикладені норми та фактичні обставини справи, суд приходить до висновку про те, що постанова серії БАБ № 205611 від 01.12.2020 року є протиправною та підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Згідно із ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Відповідно до ч. 3 ст 132 КАС України, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати з судового збору та витрат на правничу професійну допомогу.
Відповідач інспектор Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної Поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Данило Юрія Володимировича виносив оскаржувану постанову в порядку ч.2 ст.222 КУпАП від імені органу Національної поліції - Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції.
Відтак на користь позивача ОСОБА_1 з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції слід стягнути судовий збір в сумі 420,40 гривень, а також витрати на правничу професійну допомогу в сумі 1150, 00 грн.
Керуючись ст. 2, ст. 6, ст. 9, ст.72, ст. 73, ст. 75, ст. 77, ч.9 ст.205, ст.241, ст.242, ст. 244, ст. 245 КАС України, на підставі ч. 1 ст. 132-1 КУпАП, суд,-
вирішив:
Позов ОСОБА_1 до інспектора Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної Поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Данило Юрія Володимировича, Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення серії БАБ № 2056113 від 01.12.2020 року - задовольнити. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії БАБ № 2056113 від 01.12.2020 року, винесену інспектором Кобеляцького відділу поліції Головного управління Національної Поліції в Полтавській області Департаменту патрульної поліції Данило Юрієм Володимировичемвідносно ОСОБА_1 про притягнення адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510,0 (п'ятсот десять) гривень. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 01.12.2020 р. - закрити.
Відшкодувати судові витрати, а саме судовий збір у сумі 420,40 (чотириста двадцять грн.40 коп.) та витрати на правничу допомогу у сумі 1150,00 грн. (одна тисяча сто п'ятдесят грн. коп.) з бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції України (р/35217001092745: МФО 820172, ЄДРПОУ 40108646) за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Полтавській області Департамент патрульної поліції Національної поліції України.
Апеляційна скарга на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України, у відповідності до ч. 4 цієї статті, може бути подана протягом 10 днів з дня його проголошення до Третього апеляційного адміністративного суду через Покровський районний суд Дніпропетровської області.
Суддя І.В. Єдаменко