Справа № 185/1992/21
Провадження № 1-кс/185/536/21
19 березня 2021 року м.Павлоград
Слідчий суддя Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021041370000094 від 17.03.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України,
Клопотанням слідчий порушує питання з метою збереження речових доказів та необхідністю проведення експертиз про накладення арешту шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування на куртку світло-коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_5 .
Розглянувши клопотання, вивчивши додані до нього документи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
З клопотання вбачається, що 17.03.2021 близько 12.25 год. невідома особа, перебуваючи біля приміщення 65 в ГК «Дизель», що по вул. Поштовій в м. Павлограді відкрито із застосуванням насилля, яке не є небезпечним для життя чи здоров'я ОСОБА_5 , 1982 р.н., заволоділа його мобільним телефоном марки «Ксяомі редмі нот 9» ІМЕІ - НОМЕР_1 , чим спричинила збиток на суму 5 000 грн.
Попередня правова кваліфікація кримінального правопорушення ч.2 ст 186 КК України.
17.03.2021 року відомості про вказане кримінальне правопорушення внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12021041370000094.
17.03.2021 потерпілий ОСОБА_5 добровільно видав свою куртку світло-коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, в яку був одягнений того ж дня під час події. Дану куртку було оглянуто слідчим та вилучено протоколом огляду речей до Павлоградського РВП.
Постановою від 17.03.2021 вказана куртка світло-коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору згідно ст. 98 КПК України була визнана речовим доказом по кримінальному провадженню.
Вказана річ відповідає критеріям, зазначеним в ст. 98 КПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно ч.10,11ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно,гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі,в тому числі кошти та цінності,що знаходяться на банківських рахунках чина зберіганні у банках або інших фінансових установах,видаткові операції,цінні папери,майнові,корпоративні права,щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді,суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно,якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача,крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів. Заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.
Відповідно до приписів ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати:1)правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1)можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку,передбаченому пунктом 2частини другої статті 170 цього Кодексу); 4)розмір шкоди,завданої кримінальним правопорушенням,неправомірної вигоди,яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом4частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб. У разі задоволення клопотання слідчий суддя, суд застосовує найменш обтяжливий спосіб арешту майна. Слідчий суддя, суд зобов'язаний застосувати такий спосіб арешту майна, який не призведе до зупинення або надмірного обмеження правомірної підприємницької діяльності особи, або інших наслідків, які суттєво позначаються на інтересах інших осіб.
З огляду на вказані обставини розумним та співрозмірним буде накладення арешту на вищезазначену річ шляхом накладення заборони розпоряджання, користування та відчуження вказаним майном, так як їх незастосування призведе до зникнення, втрати, знищення, перетворення речового доказу, що унеможливить проведення експертиз в кримінальному провадженні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 170, 172, 173, 174 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого СВ Павлоградського РВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , погоджене з прокурором Павлоградської окружної прокуратури ОСОБА_4 , про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 12021041370000094 від 17.03.2021, за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст. 186 КК України - задовольнити.
Накласти арешт шляхом заборони на відчуження, розпорядження та користування майном: куртку світло-коричневого кольору зі слідами речовини бурого кольору, яка належить потерпілому ОСОБА_5 .
Підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з моменту її оголошення, підозрюваним, обвинуваченим, третіми особами, а особою, що утримується під вартою - протягом того ж строку з моменту вручення копії ухвали, та виконується негайно слідчим.
Суддя ОСОБА_1