Справа № 184/492/21
Номер провадження 1-кп/184/132/21
19 березня 2021 рокум. Покров
Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
розглянувши в спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та виклику учасників кримінального провадження кримінальне провадження № 12021045360000021 від 19.01.2021 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Михайлівка Апостолівського району Дніпропетровської обл., громадянина України, з середньою освітою, не працюючого, неодруженого, має двох неповнолітніх дітей, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,-
18.01.2021 у невстановлений час, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , знаходячись у покинутій будівлі по АДРЕСА_3 на підлозі помітив одноразовий медичний шприц об'ємом 5 мл. до позначки 1 мл. заповнений рідиною коричневого кольору. Зрозумівши, що вмістом знайденого ним одноразового медичного шприцу є наркотичний засіб "опій ацетильований", у нього виник злочинний намір, спрямований на незаконне придбання та зберігання вказаного наркотичного засобу для особистого вживання без мети збуту.
В цей же день та час, ОСОБА_2 знаходячись там же, реалізуючи свій злочинний намір, спрямований на незаконне придбання наркотичного засобу «опій ацетильований», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, в порушення вимог ст. ст. 2, 7, 12, 15 Закону України "Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори" від 15 лютого 1995 року, якими встановлено правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, діючи умисно, знайдений ним одноразовий медичний шприц, вмістом якого був наркотичний засіб «опій ацетильований», підняв із землі, таким чином незаконно придбав наркотичний засіб «опій ацетильований» та помістив його до лівої кишені одягнутої на ньому куртки, та став незаконно зберігати при собі, з метою подальшого особистого вживання без мети збуту, до моменту вилучення співробітниками поліції.
18.01.2021 об 11 годині 40 хвилин біля будинку №1 по вул. Гагаріна в м. Покров Дніпропетровської області працівниками Покровського ВП Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області на підставі ст. 260 КУпАП затримано ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 127 КУпАП. Під час особистого огляду ОСОБА_2 у правій кишені одягнутої на ньому куртки виявлено одноразовий медичний шприц ємністю 5 мл., котрий до позначки 1 мл. був заповнений рідиною коричневого кольору, яка згідно висновку судово-хімічної експертизи №19/104-8/311 від 17.02.2021 містить особливо небезпечний наркотичний засіб, обіг якого заборонено - «опій ацетильований». Маса «опію ацетильованого» в перерахунку на суху речовину становить 0,0277 г.
Відповідно до списку 1 таблиці 1 Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №770 від 06.05.2000 року «опій ацетильований» віднесений до особливо небезпечних наркотичних засобів, обіг яких заборонено.
Обвинувальний акт по даному кримінальному провадженню надійшов до суду із клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному порядку відповідно до положень ч.1 ст. 302 КПК України, оскільки ОСОБА_2 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згодний з розглядом обвинувального акта за його відсутності, відповідно за правилами, передбаченими ст.ст. 381-382 КПК України
Відповідно до ч. 2 ст. 381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Обвинувачений ОСОБА_2 , який був представлений захисником ОСОБА_3 , надав письмову заяву, в якій зазначає, що свою винуватість у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України беззаперечно визнає в повному обсязі, вважає, що досудовим розслідуванням обставини вчинення кримінального проступку встановлені в повному обсязі та не оспорює їх.
Також, у вказаній заяві зазначив, що його згода на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без його участі є добровільною, а також про його обізнаність у тому, що у разі надання згоди на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку він буде позбавлений права оскаржувати вирок в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Враховуючи те, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, приймаючи до уваги заяву останнього, в якій він зазначає, що не оспорює встановлені під час досудового розслідування обставини і згоден на розгляд обвинувального акта у спрощеному порядку без його участі, відсутність сумнівів в добровільності такої позиції обвинуваченого, суд доходить висновку, що обвинувальний акт має бути розглянутий в порядку, визначеному статтями 381-382 КПК України.
При цьому, у відповідності до ч. 4 ст. 107 КПК України в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Крім того, відповідно до ч.2 ст. 382 КПК України, за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюють ся учасниками судового засідання.
Враховуючи вище викладене, суд доходить до висновку, що під час розгляду обвинувального акта підтверджено факт вчинення кримінального проступку ОСОБА_2 та кваліфікує його дії за ч. 1 ст. 309 КК України, як незаконне придбання, зберігання наркотичних засобів без мети збуту.
Відповідно до змісту ст.ст. 50, 65 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами. Суд, при призначенні покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до ст.66 КК України обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому, суд визнає щире каяття.
Відповідно до ст.67 КК України обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
При призначенні обвинуваченому ОСОБА_2 покарання суд, згідно з вимогами ст. 65 КК України враховує ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно ст. 12 КК України є кримінальним проступком; наявність пом'якшуючої та відсутність обтяжуючих обставин; дані про особу обвинуваченого, а саме те, що він раніше не судимий, не працює, має двоє неповнолітніх дітей, по місцю проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра, нарколога та фтизіатра не перебуває.
Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 02.11.2004 року у справі № 1-33/2004 покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного; покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Правова держава, вважаючи покарання передусім виправним та превентивним засобом, має використовувати не надмірні, а лише необхідні і зумовлені метою заходи. Обмеження конституційних прав обвинуваченого повинно відповідати принципу пропорційності: інтереси забезпечення охорони прав і свобод людини і громадянина, власності, громадського порядку та безпеки тощо можуть виправдати правові обмеження прав і свобод тільки в разі адекватності соціально обумовленим цілям.
Водночас, суд звертає увагу на те, що мета покарання, зокрема, виправлення засуджених та запобігання вчиненню ними нових кримінальних правопорушень, може бути досягнута лише тоді, коли кримінальне покарання буде для засудженого важким, але у той же час реальним щодо його виконання.
Враховуючи вищевикладене, керуючись принципом гуманізму та індивідуалізації покарання, враховуючи те, що у обвинуваченого ОСОБА_2 відсутні джерела доходів, наявні двоє неповнолітніх дітей, беручи до уваги ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, а також другорядну роль кари як мети покарання, суд дійшов обґрунтованого висновку про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 без його ізоляції від суспільства, але в умовах здійснення контролю за його поведінкою під час звільнення від відбування покарання з випробуванням, яке є достатнім для того, щоб засуджений довів своє виправлення, а тому вважає за можливе застосувати до нього норми ст.75 КК України та звільнити від відбуття покарання з випробуванням з покладенням обов'язків, передбачених ст.76 КК України.
Підстав для застосування ст.ст. 69 КК України суд не вбачає.
Цивільний позов не заявлено.
Вирішуючи питання про процесуальні витрати, суд, виходячи з положень ч.2 ст.124 КПК України вважає, що витрати на залучення експерта, підлягають стягненню з обвинуваченої на користь держави.
Питання про речові докази, суд вирішує виходячи з положень ст.100 КПК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_2 під час досудового розслідування по кримінальному провадженню запобіжний захід не застосовувався. Підстав для його обрання та застосування суд не вбачає.
Керуючись ст.ст.368, 370, 371, 373-376, 381-382 КПК України, суд, -
Визнати ОСОБА_2 винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити йому покарання у виді 01 (один) року обмеження волі.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбуття покарання з випробуванням, встановивши обвинуваченому іспитовий строк 01 (один) рік.
Покласти на ОСОБА_2 обов'язки відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації та повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Речовий доказ: опій ацетильований в перерахунку на суху речовину 0,0277 г., котрий упакований в пакет із полімерного матеріалу з номером стрічкою L55844796 з пояснювальним надписом і підписом експерта, після набрання вироком законної сили - знищити.
Початок строку відбування покарання ОСОБА_2 рахувати з дня набрання вироком законної сили.
Запобіжний захід відносно ОСОБА_2 не застосовувався.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на залучення експерта в сумі 980 (дев'ятьсот вісімдесят) грн. 70 коп.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок суду може бути оскаржений до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області.
У відповідності до ч.1 ст. 394 КПК України вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому ст.ст. 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.
Суддя Орджонікідзевського міського суду ОСОБА_1