Справа № 182/1676/21
Провадження № 1-кп/0182/742/2021
19.03.2021 м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі обвинувальний акт у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 22.12.2020 за № 12020040340002477 по обвинуваченню
ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження - м. Нікополь Дніпропетровської області, який зареєстрований та фактично проживає у АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України,
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_5 ,
Прокурор Нікопольської окружної прокуратури ОСОБА_4 17.03.2021 надіслав до Нікопольського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні від 22.12.2020 за № 12020040340002477 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України.
Щодо обвинуваченого було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 20.03.2021.
Оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме: ризик переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; ризик продовження злочинної діяльності, оскільки ОСОБА_3 вчинив новий корисливий злочин в той час, як у провадженні суду знаходиться кримінальне провадження за ч. 3 ст. 187 КК України по його обвинуваченню, ризик тиску на свідків з метою зміни ними показань, а також репутацію обвинуваченого - ОСОБА_3 , який не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, перебуває на утриманні матері. Застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти цим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_3 заперечував проти продовження строків тримання під вартою та просив змінити йому запобіжний захід на домашній арешт за адресою: АДРЕСА_1 , де він мешкає з матір'ю. Зобов'язується з'являтися на виклики суду та дотримуватись умов домашнього арешту.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_3 - адвокат ОСОБА_5 також заперечував проти продовження строків тримання під вартою та просив змінити обвинуваченому запобіжний захід на домашній арешт, посилаючись на те, що прокурором не доведено існування ризиків на які він посилається, обвинувачений має міцні соціальні зв'язки, буде дотримуватись умов домашнього арешту.
Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, який, відповідно до ст. 12 КК України є тяжким. При цьому суд враховує позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21.07.2011 та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Тримання особи під вартою, безумовно, можливе не лише у випадку доведеності факту вчинення злочину та його характеру, оскільки така доведеність сама по собі і є метою досудового розслідування, досягнення цілі якого і є тримання під вартою, що визначено в рішенні ЄСПЛ «Феррарі-Браво проти Італії».
Крім того, ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад, рішення ЄСПЛ «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.07.2011, «Осаковський проти України» від 17.07.2014 та ін).
Як встановлено в судовому засіданні, продовжують існувати ризики того, що обвинувачений ОСОБА_3 може переховуватись від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання; продовжувати злочинну діяльність - вчиняти кримінальні правопорушення аналогічні тому, в якому він обвинувачується. Також суд враховує репутацію обвинуваченого ОСОБА_3 , який не має постійного місця роботи та законних джерел доходів, що може стати причиною вчинення ним нових корисливих злочинів, так як це є єдиним його джерелом заробітку, а також те, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину в той час, як у провадженні суду вже знаходиться кримінальне провадження по його обвинуваченню за ч. 3 ст. 187 КК України. Все це, на думку суду та з огляду на інтереси суспільства, потребує продовження строків тримання під вартою обвинуваченого.
Оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 20.03.2021, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу слід відмовити.
Разом з тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України, обираючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, суд, слідчий суддя зобов'язаний визначити обвинуваченому розмір застави, достатній для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених КПК.
Враховуючи всі обставини справи, особу обвинуваченого, суд вважає доцільним обрати йому заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 грн.
Керуючись ст. 314-315 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, а в задоволенні клопотання обвинуваченого та його захисника про зміну запобіжного заходу відмовити.
Продовжити щодо ОСОБА_3 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше, ніж на 60 діб, тобто до 16 травня 2021 р.
Одночасно визначити обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді застави у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 45 400 грн. для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.
Обвинувачений або заставодавець мають право у будь який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави і зобов'язаний виконувати наступні обов'язки:
- прибувати за кожною вимогою до суду;
- не відлучатися із м. Нікополя, Дніпропетровської обл., в якому він проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання.
Термін дії обов'язків, покладених судом у разі внесення застави визначити два місяці з моменту внесення застави.
Роз'яснити обвинуваченому, що у разі нез'явлення за викликом до суду без поважних причин або неповідомлення про причини своєї неявки або порушення обов'язків, покладених цією ухвалою, застава звертається у дохід держави.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Суддя: ОСОБА_1