Справа № 182/140/21
Провадження № 1-кс/0182/362/2021
Іменем України
19.03.2021 року м. Нікополь
Слідчий-суддя Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2
розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 за кримінальним провадженням № 12020040340002431, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки міста Нікополь Дніпропетровській області, українки, громадянство України, з повною загальною середньою освітою, не заміжньої, не працюючої, не є особою з інвалідністю, не пенсіонер, не депутат, не адвокат, на утримані має неповнолітніх дітей: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованої та фактично проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимої,
підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення з правовою кваліфікацією за ч.2 ст. 307 КК України,
за участю
прокурора ОСОБА_8
слідчого ОСОБА_3
підозрюваної ОСОБА_4
захисника ОСОБА_9 .
Слідчий СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором ОСОБА_8 про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, що має правову кваліфікацію за ч.2 ст. 307 КК України, яке мотивоване наступним:
ОСОБА_4 , будучи особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України, на шлях виправлення не стала та повторно, у невстановлений слідством час, місці та за невстановлених слідством обставин з метою подальшого збуту незаконно, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, придбала особливо небезпечний наркотичний засіб «канабіс» та психотропну речовину «метамфетамін» (розміри вмісту наркотичних речовин та психотропних речовин, їх маса на суху речовину визначаються на даний момент експертним шляхом), які у подальшому перенесла у домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , де у подальшому після розфасовки «канабісу» до двох сліп-пакетів та «метамфетаміну» до 22 сліп-пакетів почала зберігати їх з метою подальшого збуту серед мешканців міста Нікополя до моменту вилучення працівниками поліції, а саме 18.01.2021 року.
18.01.2021 під час проведення санкціонованого ухвалою слідчого судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області обшуку за адресою: АДРЕСА_1 , працівниками поліції виявлено та вилучено:
1) з верхньої шухляди на кухні будинку за вищевказаною адресою: один сліп-пакет з речовиною рослинного походження, що схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс»;
2) з сумки для хатніх капців, яка висіла на стіні за міжкімнатними дверима будинку за вищевказаною адресою: 11 сліп-пакетів з речовиною кристалічного походження, що схожа на психотропну речовину - «метамфетамін»;
3) з шухляди комоду в одній із кімнат будинку за вищевказаною адресою: 11 сліп-пакетів з речовиною кристалічного походження, що схожа на психотропну речовину - «метамфетамін», в одному з яких, згідно висновку експерта від 19.01.2021 року №СЕ-19/104-21/1715-МРВ знаходиться речовина масою 0,1311 г, яка містить психотропну речовину, обіг якої обмежено - метамфетамін. Маса метамфетаміну складає 0,0875 г.;
4) з гардеробної №1 будинку за вищевказаною адресою: сліп-пакет з речовиною рослинного походження, що схожа на особливо небезпечний наркотичний засіб - «канабіс», які ОСОБА_4 зберігала придбала та зберігала з метою збуту серед мешканців міста Нікополя.
Вказані умисні дії ОСОБА_4 кваліфіковано за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого частиною 2 статті 307 КК України - незаконне придбання, зберігання особливо небезпечних наркотичних засобів, психотропних речовин з метою збуту, вчинене повторно та особою, яка раніше вчинила злочин, передбачений ст.309 КК України.
Вина ОСОБА_4 у вчиненні вищевказаного злочину підтверджуються зібраними в ході досудового слідства доказами, а саме:
?Протоколом обшуку від 18.01.2021 за адресою мешкання та реєстрації ОСОБА_4 , а саме АДРЕСА_1 ;
?Висновком експертизи наркотичних засобів психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів.
?Речовими доказами.
?Показаннями свідків.
Строки тримання під вартою підозрюваної ОСОБА_4 закінчуються 23.03.2021 року, але по кримінальному провадженню необхідно провести ряд слідчих дій, а саме:
1.Отримати висновок комплексної молекулярно-генетичної експертизи та судової експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів
2.Змінити підозру ОСОБА_4 за висновками проведеної експертизи.
3.Встановити та допитати свідків яким відомі відомості про вчинення ОСОБА_4 вказаного правопорушення.
4.Зі встановленими особами провести впізнання за фотознімками;
5.Допитати підозрювану ОСОБА_4 за новими обставинами;
6.Ознайомити сторони з матеріалами кримінального провадження;
7.Підготувати обвинувальний акт та реєстр матеріалів, які направити для погодження до Нікопольської місцевої прокуратури.
Обґрунтовану підозру у вчиненні кримінального правопорушення Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) визнає обов'язковою умовою правомірності і законності попереднього ув'язнення. Проте, поняття «обґрунтована підозра» відповідно до мети підпункту "с" п. 1ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) у практиці ЄСПЛ має певні особливості. Це поняття не є тотожним поняттю «обґрунтоване обвинувачення» й на стадії арешту чи затримання особи не вимагається, щоб було достатньо доказів саме для висновку про винуватість особи у вчиненні того чи іншого правопорушення. Обґрунтована підозра для попереднього ув'язнення у практиці ЄСПЛ - це існування фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача, що конкретна особа могла вчинити злочин. Однак тлумачення поняття «обґрунтована підозра» і висновок про те, що саме може розглядатися як така підозра, залежить від усіх обставин кримінального правопорушення (рішення ЄСПЛ від 30.08.90 р. у справі «Фокс, Кемпбел і Хартлі проти Сполученого Королівства»).
Таким чином, розумна підозра, згадана в ст. 5 § 1 (с) Конвенції, не означає, що винуватість підозрюваного має бути встановлена на цій стадії. Саме у чіткому доведенні як події, так і характеру того злочину, у якому підозрюється особа, і полягає мета розслідування (див. рішення N.C. v. Italy of 11 January 2001, § 45). Метою тримання особи під вартою якраз і є забезпечення доправлення її до компетентного органу для виконання процесуальних обов'язків підозрюваного, зокрема допиту. Мета ж допиту - сприяти подальшому кримінальному розслідуванню шляхом підтвердження або зняття конкретних підозр, що обґрунтовують арешт (рішення ЄСПЛ від 29.11.88 р. у справі «Броуган та інші проти Сполученого Королівства», від 16.10.2001 р. «О'Хара проти Сполученого Королівства»).
ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення на строк від шести до десяти років з конфіскацією майна .
Враховуючи той факт, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечити виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та суду;
-незаконно впливати на свідків;
-перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
-вчинити інші кримінальні правопорушення аналогічні тим, у якому підозрюється виникла необхідність застосувати до підозрюваної запобіжний захід, який забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України.
ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років, вона повною мірою усвідомлює невідворотність покарання та настання для неї передбачених законом обмежень її прав та свобод. У зв'язку з чим існує ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України, а саме: переховування від органів досудового розслідування та суду. Крім того, незважаючи на наявність двох кримінальних проваджень у провадженні Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області щодо вчинення нею злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних та психотропних заходів, останній знову інкримінується вчинення злочину за ч.2 ст.307 КК України.
Досудовим слідством встановлено, що ОСОБА_4 може незаконно впливати на свідків по справі з метою уникнення покарання за вчинений злочин, оскільки вони їй вже відомі.
Також підозрювана може перешкоджати кримінальному провадженню шляхом неявки до слідчого, прокурора, виїздом поза місто Нікополь, а враховуючи те, що строки досудового розслідування обмежені, це може суттєво вплинути на кримінальне провадження.
Досудовим слідством встановлено, що на даний час кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст.307 ч.1, ст.307 ч.2, ст.309 ч.2 КК України з обвинувальним актом відносно ОСОБА_4 перебуває на розгляді у Нікопольському міськрайонному суді, також на даний час кримінальне провадження за ознаками злочину, передбаченого ст. 307 ч.2 КК України направлено до Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області 10.06.2020 року, офіційно ніде не працювала, на даний час не працює та не має законних джерел доходів. Крім того, відсутність постійного джерела доходів можуть стати причиною вчинення підозрюваною нових злочинів пов'язаних зі збутом наркотичних засобів та психотропних речовин, так як це єдине джерело її заробітку.
Викладене свідчить про наявність ризику вчинення ОСОБА_4 інших злочинів, пов'язаних з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися, однак в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються.
У справі «Смирнов проти Росії» (п. 60) ЄСПЛ зазначив, що «ризик переховування обвинуваченого від правосуддя не може оцінюватися виключно на підставі суворості можливого судового вироку; це слід робити з урахуванням низки інших відповідних фактів, які можуть або підтверджувати існування такого ризику, або свідчити про такий його незначний ступінь, який не може служити підставою для запобіжного ув'язнення. У цьому контексті має враховуватися, зокрема, особистість обвинуваченого, його моральні переконання, майновий стан, зв'язки з державою, в якій він зазнає судового переслідування". Так, у даному випадку, ОСОБА_4 характеризується тим, що не маючи жодних законних джерел для існування, місця роботи, маючи на утриманні 3 дітей, заробляє на життя тільки за рахунок наркотичних засобів та психотропних речовин, їх збуту, має на розгляді в суді 2 кримінальні провадження за ч.2 ст.307 КК України, прикриваючись необхідністю виховання дітей неодноразово ухилялась від обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, відповідно до відомостей з Єдиного реєстру судових рішень, до ОСОБА_4 неодноразово застосовувався примусовий привід у судове засідання для розгляду кримінальних проваджень. Все вказане свідчить про ризики переховування від органів досудового розслідування та суду та вчинення нових злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів та психотропних речовин
Слідчий вважає, що застосування до підозрюваної більш м'яких запобіжних заходів, таких як особисте зобов'язання, особиста порука, застава та домашній арешт не забезпечить належне виконання ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, не зможуть запобігти вчинення нею нових злочинів та не здатні запобігти ризикам, передбаченим пунктами 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України.
Також слідчий зазначає, що ні один з більш м'яких запобіжних заходів не здатен запобігти ризику, передбаченому п.1 ч.1 ст. 177 КПК України, а саме переховуванню від суду, так як за скоєння даного злочину в якому вона підозрюється передбачається позбавлення волі строком від 6 до 10 років, у зв'язку з чим є ризик того, що остання буде намагатися уникати кримінальної відповідальності за вчинення злочину в якому вона обґрунтовано підозрюється, та буде переховуватися від органів досудового слідства та суду.
Застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, можливо, враховуючи те, що за вчинення злочину, передбаченого ч.2 ст.307 КК України, їй може бути призначено покарання у вигляді позбавленням волі строком від 6 до 10 років, то дотримується обов'язкова умова призначення даного запобіжного заходу, передбачена п.5 ч.2 ст.183 КПК України, тобто передбачене законом покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
Враховуючи вищевикладене та те, що для розгляду в розумні строки даного кримінального провадження в суді необхідно забезпечити виконання обвинуваченою покладених на неї процесуальних обов'язків, а також те, що наявні достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може: переховуватися від органів досудового слідства, суду, впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню, вчинити інші кримінальні правопорушення, аналогічні тим у яких підозрюється, тому виникла необхідність продовжити стосовно підозрюваної запобіжний захід, який забезпечить виконання ОСОБА_4 покладених на неї процесуальних обов'язків, а також попередить настання ризиків, передбачених ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України, а саме тримання під вартою.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити., прокурор зазначив, що лише тривалий час проведення необхідних по провадженню експертиз в наслідок їх складності і завантаженості експертів, є причиною тривалого строку досудового розслідування. Також прокурор додав, що порядок проведення досудового розслідування визначається слідчим тому саме слідчий визначає коли і яку особу треба допитати і які провести слідчі дії.
Підозрювана заперечувала проти продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просила обрати запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою АДРЕСА_1 . Підозрювана пояснила, що вона має трьох неповнолітніх дітей, проте на теперішній час знаходиться на утриманні у її цивільного чоловіка. Також вона має ряд хвороб, і відмовилась від стаціонарного лікування тільки із-за наявності неповнолітніх дітей.
Захисник ОСОБА_9 також заперечував проти задоволення клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Він зазначив, ризики, на які посилається слідчий не обґрунтовані, його підзахисна заявляла про скоєння цього злочину іншою особою. Крім того, захисник зазначив, що кваліфікація дій його підзахисної є невірною так як ОСОБА_4 є особою раніше не судимою. Також адвокат ОСОБА_9 зазначав, що за весь час перебування під вартою з ОСОБА_4 не проводились ніякі слідчі дії, і продовження строку тримання її під вартою нічим не виправдано.
Заслухавши прокурора, підозрювану, захисника, слідчий суддя приходить до наступних висновків.
З матеріалів справи вбачається, що у провадженні слідчого СВ Нікопольського ВП ГУНП в Дніпропетровській області, перебуває кримінальне провадження № 12020040340002431, внесене до ЄРДР 11.12.2020 року за ч. 2 ст. 307 КК України.
Слідчий суддя вважає, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, пов'язаного з обігом наркотичних засобів та їх збутом, оскільки підозра ґрунтується на показах свідків, протоколах обшуку та вилученими речовими доказами та іншими матеріалами кримінального провадження, які підлягають аналізу щодо їх належності та допустимості, як це вимагають вимоги ст. 84-89 КПК України, при цьому остаточна оцінка доказів на належність та допустимість вирішується судом під час ухвалення судового рішення.
Посилання сторони захисту на необґрунтованість підозри, а саме на те, що злочин, у вчинення якого підозрюється ОСОБА_4 скоєний іншою особою, а також на те, що кваліфікація дій невірна, слідчим суддею прийнята не може.
Термін «обґрунтована підозра» на стадії досудового розслідування означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, а питання доведеності вини за визначеною органом досудового розслідування кваліфікацією, є завданням вже судового провадження.
Згідно з вимогами ст. ст. 178, 183 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені тяжкого кримінального правопорушення, вона має постійне місце проживання, однак офіційно ніде не працює та не має законних джерел доходів. Доказів, що обвинувачена має постійний заробіток, одержаний внаслідок праці не пов'язаної з порушеннями кримінального закону, суду не надано. Тому слідчий суддя вважає, що збут наркотичних засобів є основним засобом отримання доходу обвинуваченою ОСОБА_4 .
Також слідчий суддя враховує той факт, що в провадженні суду знаходяться декілька кримінальних проваджень стосовно ОСОБА_4 за обвинувачення у скоєнні злочинів у сфері незаконно обігу наркотичних засобів.
Зазначене свідчить, що обвинувачена, у разі зміни ії запобіжного заходу на більш м'який, може продовжувати скоювати злочини, аналогічні тим у скоєнні яких вона обвинувачується.
Наявність у підозрюваної ОСОБА_4 неповнолітніх дітей не змогла вберегти її від злочинів, в скоєні яких вона підозрюється.
Санкція інкримінованої їй статті передбачає позбавлення волі строком до десяти років з конфіскацією майна, у разі застосування до неї більш м'якого запобіжного заходу, це може спонукати підозрювану чинити незаконний тиск на свідків по провадженню з метою зміни ними своїх показань.
Враховуючи обставини провадження, слідчий суддя вважає, що у провадженні наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваної. Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваної під вартою, а тому клопотання слідчого підлягає задоволенню з обранням відносно підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Підстав для зміни розміру застави слідчий суддя не вбачає.
Строк тримання під вартою підозрюваної встановити у межах строку досудового розслідування, тобто до 19.04.2021 року включно.
На підставі наведеного та керуючись ст. 176-178, 182, 183 КПК України, суд
Клопотання слідчого СВ Нікопольського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_3 , яке погоджено з прокурором Нікопольської місцевої прокуратури ОСОБА_8 - задовольнити, в задоволенні клопотання підозрюваної та захисника - відмовити.
Продовжити щодо ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Строк дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити у межах строку досудового розслідування, тобто до 19.04.2021 року включно.
Розмір застави - 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, залишити без змін.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1