Справа № 182/1630/21
Провадження № 1-і/182/2/21
Іменем України
18.03.2021 року м. Нікополь
Нікопольський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі
головуючого -судді: ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Нікополі в режимі відеоконференції клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2020 за № 12020040340001882 відносно обвинуваченого ОСОБА_3 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України
за участю сторін судового провадження
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
В провадження судді Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області на підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.03.2021р. надійшло клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні, відомості про вчинене кримінальне правопорушення за яким внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 29.07.2020 за №12020040340001882 відносно ОСОБА_3 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України.
До Нікопольського міськрайонного суду від прокурора Нікопольської окружної прокуратури надійшло клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12020040340001882.
Оскільки головуючий у справі - суддя ОСОБА_6 перебуває у відпустці, прокурор звернувся до суду з клопотанням про визначення іншого судді в порядку абз. 5 п. 20-5 розділу ХІ «Перехідних положень» КПК України для розгляду заявленого ним клопотання.
В клопотанні прокурором зазначено, що у провадженні судді Нікопольського міськрайонного суду ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження від 29.07.2020 за №12020040340001882 по обвинуваченню ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 121 КК України. Стосовно обвинуваченого застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком дії до 17.56 год. 18 березня 2021 р.
Оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_3 незабаром спливає, прокурор просив суд продовжити строк тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 діб, оскільки продовжують існувати ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були враховані при обранні запобіжного заходу, а саме ризики переховування від органу слідства і суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, а також те, що раніше до нього застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого ним були порушені. При цьому також просить врахувати репутацію обвинуваченого, який не має міцних соціальних зв'язків, постійного місця роботи та законних джерел доходів, Застосування більш м'яких запобіжних заходів, на думку прокурора, не зможе запобігти цим ризикам.
Обвинувачений ОСОБА_3 до зали суду не доставлений, від участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції відмовився.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 заперечував проти продовження строків тримання під вартою та просив змінити ОСОБА_3 запобіжний захід на домашній арешт за відомим місцем реєстрації обвинуваченого.
Вислухавши думку сторін судового провадження, суд враховує наступне.
ЄСПЛ неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою розумною, не може вирішувати абстрактно. Наявність підстав для залишення обвинуваченого під вартою слід оцінювати в кожній справі з урахуванням її особливостей. Продовження тримання під вартою може бути виправданим заходом у тій чи іншій справі лише за наявності чітких ознак того, що цього вимагає справжній інтерес суспільства, який, не зважаючи на існування презумпції не винуватості, переважує інтереси забезпечення права на свободу (наприклад в рішеннях „Осаковський проти України, „Марченко проти України).
При цьому суд враховує й позицію ЄСПЛ, який в своїх рішеннях неодноразово зазначав (наприклад рішення від 08.10.1994 «Мюррей проти Сполученого Королівства», від 21.07.2011 «Нечипорук та Йонкало проти України» та інших), що «термін обґрунтована підозра означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення». Тим більш, що відповідно до практики ЄСПЛ факти, що підтверджують обґрунтовану підозру, не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок.
Як встановлено в судовому засіданні, обвинувачений ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке, відповідно до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого.
В судовому засіданні було встановлено, що наразі продовжують існувати процесуальні ризики, передбачені ст.177 КПК України, а саме: ризик переховування обвинуваченого ОСОБА_3 від суду, до чого його може спонукати тяжкість можливого покарання, оскільки йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк до 8 років. Також суд враховує репутацію обвинуваченого, який не має міцних родинних і соціальних зв'язків, немає постійного місця роботи та законних джерел доходів, а також те, що раніше до нього застосовувався запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, умови якого ним були порушені.
При цьому, суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Суд визнає, що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, а також враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 під час досудового розслідування змінив місце проживання, не повідомивши слідчого і прокурора, виїхав проживати в Херсонську область, де працював без офіційного оформлення і де був затриманий співробітниками поліції, будучи оголошеним у розшук.
Судом встановлено, що процесуальні ризики, передбачені ст. 177 КПК України, не зменшилися й виправдовують тримання обвинуваченого під вартою. Оскільки наявні наведені ризики є дійсними та триваючими, то вони виключають на даний час можливість зміни запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_3 на більш м'який на даній стадії підготовчого судового розгляду. Судовий розгляд кримінального провадження ще не розпочався, а обставини, які слугували підставою для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не змінились. Тому суд не вбачає підстав для зміни або скасування раніше обраної для ОСОБА_3 міри запобіжного заходу.
Оскільки строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченому закінчується 18.03.2021, тому суд вважає, що клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою підлягає задоволенню, а в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу на домашній арешт - слід відмовити.
Слідчим суддею раніше визначено мінімальний розмір застави стосовно обвинуваченого ОСОБА_3 , - 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 гривень. Підстав для зміни розміру визначеної застави немає і сторона захисту не заявляла відповідних клопотань.
Керуючись ст. 314-315 КПК України, суд -
Клопотання прокурора про продовження строків тримання під вартою задовольнити, в задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу відмовити.
Продовжити щодо ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 дію запобіжного заходу тримання під вартою на час судового розгляду справи, але не більше 60 діб, тобто до 14 травня 2021 р.
Призначити обвинуваченому ОСОБА_3 , 24.03.1986 розмір застави у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає 45400 (сорок п'ять тисяч чотириста) гривень для забезпечення виконання ним обов'язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
-прибувати до суду у визначений час,
-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи,
У разі внесення застави у розмірі визначеному ухвалою судді, особа стосовно якої внесено заставу, є особою стосовно якої обрано запобіжний захід у вигляді застави.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду. Подання апеляційної скарги на ухвалу суду про продовження строку тримання під вартою не зупиняє судовий розгляд у суді першої інстанції.
Копію ухвали направити для виконання начальнику ДУВП 4 і для вручення обвинуваченому ОСОБА_3 .
Суддя: ОСОБА_1